Підручник - БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ - Губський Ю.І. - 2000
Розділ VI. БІОХІМІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ТКАНИН
ГЛАВА 29. БІОХІМІЯ ЗГОРТАЛЬНОЇ І ФІБРИНОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМ КРОВІ
29.4. ФІБРИНОЛІТИЧНА СИСТЕМА КРОВІ
Фібриноліз — процес ферментативного розщеплення фібрину кров’яного згустку, що супроводжується руйнуванням тромбу. Завдяки функціонуванню фібринолітичної системи відбувається постійне розчинення внутрішньосудинних тромбів, що можуть утворюватися на стінках кровоносних судин внаслідок дії факторів, які активують згортальну систему крові.
Фібриноліз складається з двох послідовних етапів:
I етап — утворення з неактивного проферменту плазміногену (профібринолізину) активного ферменту — протеїнази плазміну (фібринолізину), яка розщеплює фібрин тромбу.
Плазміноген — глікопротеїн із класу β-глобулінів із м.м. приблизно 80 кД, складається з одного поліпептидного ланцюга.
Активація плазміногену з утворенням активного плазміну здійснюється за рахунок розщеплення протеїназами внутрішнього пептидного зв’язку Arg560 —► Val561. Фізіологічними активаторами цього глікопротеїну є фактор ХIIа, численнні тканинні та судинні активатори плазміногену. Важливим активатором плазміногену є урокіназа, що синтезується в нирках. Здатність активувати глікопротеїн без розщеплення внутрішньомолекулярного пептидного зв’язку має стрептокіназа — білок, що міститься в β-гемолітичного стрептокока.
Плазмін — фермент, що за механізмом ферментативної дії є сериновою протеїназою трипсиноподібної дії. Він є глікопротеїном із м.м. 80 кД, складається з двох поліпептидних ланцюгів: важкого (А) та легкого (В). Фізіологічним субстратом плазміну є фібрин, проте фермент в умовах in vitro має широку субстратну специфічність, розщеплюючи різні білкові субстрати: фібриноген, білкові фактори комплементу, казеїн.
II етап — розщеплення фібрину, що є основою фібринового згустку, до пептидних продуктів протеолізу. Процес каталізується активним плазміном, що утворився на I етапі фібринолізу.
Розчинні продукти деградації фібрину екскретуються із сечею. Підвищення вмісту в сечі продуктів розщеплення фібрину свідчить про надмірне посилення внутрішньосудинного згортання крові.
Утворення плазміну з плазміногену, що постійно відбувається в крові, є фізіологічним механізмом, який протидіє внутрішньосудинному тромбоутворенню. З іншого боку, надмірному посиленню фібринолізу перешкоджає природний антагоніст плазміну — білковий інгібітор глікопротеїн α2-антиплазмін. Спадкове зниження концентрації α2-антиплазміну в крові супроводжується підвищеною кровоточивістю.
У медичній практиці з метою лізису тромбів та профілактики тромбозів застосовують такі фармакологічні препарати компонентів фібринолітичної системи:
1. Фібринолізин (плазмін) — препарат, який отримують із профібринолізину (плазміногену) крові людини шляхом активації плазміногену трипсином.
2. Урокіназу — препарат, який виділяють із клітин нирок людини.
3. Стрептокіназу — препарат, який отримують із культури β-гемолітичного стрептокока групи С.
4. Тканинний активатор плазміногена (ТАП) — препарат, який синтезують біотехнологічним методом за допомогою генної інженерії.