Анатомія рослин - 2013
Розділ 2. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. РОСЛИННА КЛІТИНА І ПРОДУКТИ ЇЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Об’єкти дослідження: внутрішня епідерма соковитої лусочки цибулі, листки елодеї канадської, плоди шипшини, листя традесканції, черешки листків щавлю кислого, белладонни, бадану, бульби картоплі, зернівки кукурудзи і рису, насінини гороху, зовнішня луска цибулі, листки алое, стебло щавлю кінського.
Матеріальне забезпечення: мікроскопи, лупи, предметне і покривне скло, бритви, препарувальні голки, чашки Петрі, пінцети, крапельниці, дистильована вода, розчин метиленового синього, розчин хлоралгідрату, розчин Люголя, 5% розчини соляної та оцтової кислот, фільтрувальний папір, лакмусові папірці, реактивні папірці, постійні мікропрепарати, таблиці: "Мікроскоп", "Рослинна клітина", "Типи пластид у клітинах рослин",
"Крохмальні та алейронові зерна"; "Кристалічні включення в клітинах рослин".
Завдання 1.
Вивчити будову світлового мікроскопу.
Розглянути і вивчити оптичну частину мікроскопу (об'єктиви і окуляри), освітлювальну (дзеркало, конденсор, світлофільтри) та механічну (штатив, предметний столик, тубус, револьвер, макро- і мікрогвинти). Звернути увагу на функціональне призначення кожної частини мікроскопу.
Описати в альбомі будову світлового мікроскопу.
Завдання 2.
Засвоїти техніку роботи з мікроскопом.
Поставити мікроскоп ближче до лівого плеча. Справа від мікроскопу розкласти альбом. Об'єктив малого збільшення зафіксувати над отвором предметного столика, на якому покласти предмет розгляду. Дивлячись в окуляр, освітити дзеркалом поле зору мікроскопу. Опустити макрогвинтом тубус до відстані 0,3 см від столика з препаратом. Повертати гвинт на себе, аж поки стане видно зображення в мікроскопі. Навести чіткість зображення мікрогвинтом, розглянути об'єкт спочатку на малому, а потім на великому збільшенні. Переведення об'єктивів здійснюється поворотом револьверу за годинниковою стрілкою. Перед тим слід поставити точку розгляду в центр поля зору мікроскопу, інакше досліджувана точка може не попасти в поле зору при великому збільшенні.
Описати в альбомі правила роботи з мікроскопом.
Завдання 3.
Виготовити тимчасовий мікропрепарат внутрішньої епідерми соковитої лусочки цибулі.
З внутрішньої сторони соковитої лусочки цибулі зняти епідерму і покласти її в краплину метиленового синього, нанесену на предметне скло. Розправити епідерму голкою і під кутом опустити на неї покривне скло. Злегка притиснути. Осушити вологу навколо покривного скла фільтрувальним папірцем.
Завдання 4.
Вивчити будову рослинної клітини.
Виготовлений у метиленовому синьому мікропрепарат епідерми лусочки цибулі розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Серед безлічі клітин вибрати одну з виразним ядром і вакуолями та перемістити її в центр поля зору мікроскопу. Перевести револьвер і зафіксувати об'єктив великого збільшення над препаратом. Розглянути будову клітини під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на прозенхімну форму клітини та її прямі стінки. Знайти ядро з ядерцем, цитоплазму, вакуолі. Від метиленового синього ядро забарвилося в синій колір, цитоплазма - в голубий, а клітинні стінки і вакуолі залишилися безбарвними.
Зарисувати клітину з органелами. Відповідно їх забарвити, позначити і підписати малюнок. Результати виконаного завдання описати у формі висновків.
Завдання 5.
Виготовити поверхневий мікропрепарат листка, визначити тип пластид і рух цитоплазми в клітинах.
З чашки Петрі взяти листочок елодеї і покласти його на предметне скло в краплину води. Накрити покривним скельцем і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. У клітинах прямокутної форми видно багато зелених пластид - хлоропластів. Вивчити форму хлоропластів. Дрібні крупинки в хлоропластах - це первинний крохмаль. Відшукати клітину, в якій хлоропласти рухаються, і розглянути її під великим збільшенням мікроскопу. Зосередити увагу на одному хлоропласті і за його рухом визначити напрям руху цитоплазми. Якщо в клітині одна велика вакуоля, то цитоплазма рухається навколо стінок (обертальний рух). Якщо в клітині декілька дрібних вакуолей, то такі цитоплазми помітно з'єднуються біля ядра і можна побачити струменевий рух. Звернути увагу на те, що в різних клітинах рух цитоплазми може проходити в різних напрямках (за годинниковою стрілкою або проти).
Зарисувати декілька клітин листка елодеї з хлоропластами. Стрілочками позначити напрям руху цитоплазми в клітинах. Малюнок позначити і підписати. Зробити висновки з проведених досліджень.
Завдання 6.
Виготовити мікропрепарат з м ’якоті плоду, визначити тип пластид.
Надрізати шкірку плоду шипшини і з-під неї голочкою набрати трошки м’якоті. Покласти на предметне скло у краплину води, розмішати і накрити покривним склом. Під малим збільшенням мікроскопу знайти окремі, вільно розміщені клітини, а під великим розглянути їх форму та хлоропласти в них. Звернути увагу на забарвлення і форму хлоропластів.
Зарисувати декілька клітин з хлоропластами. Малюнки позначити та підписати. Зробити висновки з проведених досліджень.
Завдання 7.
Виготовити мікропрепарат епідерми з поверхні листка. Визначити і вивчити тип пластид у клітинах.
З нижньої сторони листка традесканції зняти за допомогою голки епідерму і внести її на предметне скло у краплину води. Розправити голкою,
накрити покривним склом і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Знайти клітини а ядром, оточеним дрібненькими безбарвними кульками -лейкопластами. Розглянути лейкопласти під великим збільшенням мікроскопу.
Зарисувати клітину з ядром і лейкопластами. Малюнок позначити і підписати. Зробити висновки з проведеного дослідження.
Завдання 8.
Визначити рН клітинного соку рослини.
Зрізати черешок щавлю кінського і прикласти до свіжого зрізу лакмусовий папірець. Через хвилину на папірці появиться рожева пляма, що вказує на кисле рН клітинного соку.
Зарисувати папірець з рожевою плямою і написати відповідні висновки.
Завдання 9.
Визначити наявність алкалоїдів у клітинному соці рослин.
Бритвою зрізати черешок листка белладонни і до свіжого зрізу прикласти реактивний папірець на алкалоїди. На папірці утвориться світла плямка з темною облямівкою, що вказує на вміст алкалоїдів у клітинному соці. Зарисувати папірець з плямкою, написати висновок з проведеного дослідження.
Завдання 10.
Визначити наявність дубильних речовин у клітинному соці рослин.
Зрізати бритвою черешок листка бадану і прикласти до свіжого зрізу реактивний папірець на дубильні речовини. На папірці утвориться темно-фіолетова пляма, що свідчить про вміст дубильних речовин у клітинному соці.
Зарисувати папірець з плямкою. Зробити висновок з проведеного дослідження.
Завдання 11.
Визначити форму і будову крохмальних зерен різних рослин.
Виготовити мікропрепарат з паренхіми бульби картоплі. Для цього у краплину води, нанесену на предметне скло, зішкребти трошки м’якушки бульби, розмішати голкою та накрити покривним склом. У другу краплину води внести трошки ендосперму кукурудзи із розрізаної зернівки. Накрити покривним склом, попередньо розмішавши ендосперм у воді. Третій мікропрепарат виготовити у розчині Люголя, в краплину якого внести ендосперм зернівки рису. У всіх виготовлених мікропрепаратах вивчити будову крохмальних зерен спочатку під малим, а потім під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на розміри крохмальних зерен (найбільші - в картоплі, найменші - у рису). У крохмальних зернах картоплі знайти центр нашарування (на вужчому кінці зерна), а в зернах крохмалю кукурудзи -хрестоподібну тріщину посередині. Прийняти до уваги, що від розчину Люголя крохмальні зерна рису забарвилися в синій колір.
Зарисувати крохмальні зерна картоплі: просте, складне і напівскладне, декілька крохмальних зерен кукурудзи з тріщиною, прості і складні крохмальні зерна рису. Малюнки позначити, підписати. Результати аналізу описати з відповідними висновками.
Завдання 12.
Вивчити мікроструктуру простих алейронових зерен.
За допомогою бритви виготовити тонкий поперечний зріз сім’ядолі гороху, покласти його у краплину розчину Люголя, нанесену на предметне скло, розправити голкою, накрити покривним скельцем і розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Відшукати крохмальні (великі) та алейронові (дрібненькі) зерна у клітинах насінини. Звернути увагу на те, що від розчину Люголя крохмальні зерна забарвились у темно-синій колір, а білкові - в золотисто-жовтий.
З великого збільшення мікроскопу зарисувати декілька клітин насіння гороху з жовтими алейроновими зернами, на фоні яких розміщенні великі овальні сині крохмальні зерна. Малюнок позначити, підписати, результати досліджень описати.
Завдання 13.
Вивчити кристалічні включення в клітинах покривної тканини однодольної рослини.
Зовнішню коричневу луску цибулі покласти на предметне скло у краплину розчину хлоралгідрату, розправити голкою і накрити покривним скельцем. Підігріти над полум'ям для видалення бульбашок повітря і кращої видимості (довести до кипіння, але не кип'ятити). Просвітлений мікропрепарат розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Знайти окремі призматичні кристали у клітинах.
Зарисувати декілька клітин з окремими кристалами та описати результати дослідження.
Завдання 14.
Вивчити кристалічні включення в клітинах мезофілу листка однодольної рослини.
Виготовити поперечний зріз листка алое, відкинути зовнішню зелену частину, а білу прозору помістити у краплину хлоралгідрату та накрити покривним скельцем. Просвітлити над полум'ям і розглянути під малим та великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на великі клітини паренхімної форми. Відшукати в клітинах окремі голчасті кристали (рафіди) та скупчення їх, розміщені паралельно (так звані "пучки").
Зарисувати декілька клітин з рафідами, позначити, підписати малюнок. Результати мікроскопічного аналізу описати з відповідними висновками.
Завдання 15.
Вивчити кристалічні включення в клітинах стебла дводольної рослини.
Виготовити декілька поперечних зрізів стебла щавлю кінського. Вибрати найтонший і внести його на предметне скло у краплину хлоралгідрату. Накрити покривним скельцем і просвітлити над полум'ям. Розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Відшукати клітини з друзами - зірчастими кристалами. Звернути увагу на те, що в клітині завжди є тільки одна друза.
Зарисувати клітини паренхімної форми з окремими друзами. В малюнку зобразити нещільне розміщення клітин паренхімної форми, між якими багато
міжклітинних просторів з повітрям. Малюнок позначити, підписати. Зробити висновки про одержані результати досліджень.
Завдання 16.
Визначити кристалічні включення в клітинах черешка (або стебла) дводольної рослини.
Виготовити декілька поперечних зрізів черешка листка белладонни або її стебла. Найтонший із зрізів внести у краплину хлоралгідрату, нанесену на предметне скло. Накрити покривним скельцем і просвітлити над полум'ям до повного видалення повітря. Розглянути зріз під малим, а потім під великим збільшенням мікроскопу. Відшукати клітини з кристалічним піском. Розглянути окремі піщинки і звернути увагу на їх гострокінцеву форму. Особливу увагу приділити розгляду темних клітин: вони можуть виявитись наповненими кристалічним піском.
Зарисувати декілька паренхімних, нещільно розміщених клітин з кристалічним піском. Описати результати мікроскопічних досліджень.
Завдання 17.
Провести мікрохімічну реакцію ідентифікації кристалічного включення.
На одному предметному склі виготовити два ідентичні мікропрепарати з лусочки цибулі у воді. Просвітлили над полум'ям, розглянути під малим збільшенням мікроскопу і переконатися, що в обох мікропрепаратах клітини містять кристали. Після цього відтягнути воду фільтрувальним папірцем і внести в один мікропрепарат 5% розчин оцтової кислоти, а в другий - 5% розчин соляної кислоти. Через 2-3 хвилини розглянути обидва мікропрепарати піл малим збільшенням мікроскопу і переконатися, що в оцтовій кислоті кристали не розчинилися. В соляній кислоті проходять поступове розчинення кристалів без виділення газу, чим відрізняється оксалат кальцію від вапняку.
У висновках описати результати мікрохімічних досліджень і навести рівняння реакцій:
1. СаС204 + СН3СООН - реакція не проходить.
2. СаС204 + 2НС1 = СаСІ2 + Н2С2О4
3. СаСОЗ + 2НС1 = СаСІ2 + Н2О + СО2
Клітинний сік
(дослід з антоціаном)
Пігмент антоціан дуже поширений у рослин. Він змінює своє забарвлення в залежності від реакції клітинного соку (від голубого до яскраво червоного). Зміну забарвлення антоціану можна отримати за допомогою оцтової кислоти і розчину аміаку.
В дві пробірки наливають рівні кількості відвару синьої капусти і поміщають поряд у штатив. Відвар синьої капусти має фіолетове забарвлення завдяки наявності антоціану. В першу пробірку скляною паличкою вносять краплю дуже розведеної оцтової кислоти і збовтують. Відвар капусти змінює забарвлення на червоне. В другу пробірку вносять краплю дуже розведеного
розчину нашатирного спирту. Відвар має синє забарвлення. Якщо додати дуже багато розчину аміаку, то антоціан руйнується, і відвар капусти стає зеленим.
Добре запам’ятовується наступний дослід з антоціаном. Червоні квітки примули поміщають під скляний ковпак, в якому знаходяться пари аміаку. На очах червоне забарвлення змінюється на синьо-зелене, потім - на зелене і, нарешті, стає зеленувато-жовтим.
Інулін в клітинах бульби земляної груші (Helianthus tuberosum)
Полісахарид інулін (CöHioOsX зустрічається в розчинному стані в клітинному соці запасаючих органів рослин родини айстрових (топінамбур, цикорій, жоржина, оман та інші). Для виявлення інуліну користуються 96% етиловим спиртом, який швидко зневоднює клітини. При цьому інулін утворює складні сферичні кристали (сферокристали), які складаються з багатьох голковидних кристалів. Сферокристали інуліну швидко розростаються, захоплюючи декілька клітин, помітні в сферокристалі при користуванні мікрометричним гвинтом.
Послідовність роботи
Роблять зрізи топінамбуру і найтонший зріз поміщають на предметне скло в краплю гліцерину, накривають покривним склом. В гліцерині інулін не розчиняється, в воді добре розчиняється.
Отже, для виготовлення препарату використовувати воду не бажано.
Лейкопласти в клітинах шкірки листка традесканції (Tradescancia геЬгіпа)
Для виготовлення препарату зривають листок з пагону традесканції, обгортають його навколо вказівного пальця лівої руки так, щоб нижня (фіолетового кольору) шкірка була зовні. Правою рукою за допомогою голки надривають шкірку над жилкою або поряд з нею і пінцетом відділяють шматочок її. При цьому частково захоплюється і частина м’якоті листка, але завжди знаходять ділянку на кінці зрізу, який складається тільки з клітин шкірки. Зірваний шматочок поміщають зовнішньою стороною вгору в краплю води на предметне скло і обережно накривають покривним склом.
При малому збільшенні видно витягнуті шестикутні клітини, безбарвні або забарвлені в блідо-фіолетовий колір завдяки наявності пігменту антоціану. Пересуваючи препарат знаходять клітини з добре помітним ядром. При великому збільшенні легко виявити, що клітинні ядра оточені дрібними безбарвними кульками - лейкопластами. Протоплазма клітин ледве помітна і має вигляд зернистого постійного шару і зернистих тяжів від ядра до стінок клітин.
Якщо шкірка знята не з серединної жилки листка, а з інших ділянок, то її клітини будуть мати менш витягнуту форму і серед них зустрічаються продихи. Кожний продих утворюється двома замикаючими клітинами, між якими є продихова щілина для газообміну і транспірації. В замикаючих клітинах продихів видно хлоропласти і злегка зернисті безбарвні ядра. Поряд з замикаючими клітинами знаходяться дві побічні клітини, в яких також помітні лейкопласти.
2.1. Якісні реакції на клітинні включення
• Реакція забарвлення суберину гідроксидом калію Реактиви: 33% водний розчин КОН
Проведення реакції
1. Помістити зріз в краплю реактиву на предметне скло і накрити покривним склом.
2. Обережно підігріти препарат.
3. Спостерігати забарвлення оболонок.
Результати реакції:
Скорковілі оболонки забарвлюються в жовтий колір.
• Гістохімічні реакції на слиз Виявлення слизу за допомогою розчину туші
1. Помістити зріз у розчин туші.
2. Спостерігати блискучі згустки слизу на темному фоні.
Виявлення слизу при його набряканні у воді
Слиз набухає у воді, але не набухає у спирті; слиз, який міститься в спиртовому матеріалі, не втрачає властивості до набухання при перенесенні його у воду.
1. Помістити зріз у воду.
2. Накрити його покривним склом і з однієї сторони покривного скла нанести краплю води.
3. З іншого боку скла відтягнути спирт фільтрувальним папером, замінюючи його водою
4. Спостерігати набухання слизу у воді.
5. Замінити воду спиртом. Спостерігати зворотній процес при зневодненні.
Реакція з мідним купоросом і лугом Реактиви:
1. Концентрований розчин мідного купоросу.
2. 50% розчин гідроксиду калію.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз в розчин мідного купоросу на 5-10 хв.
2. Промити зріз водою.
3. Перенести зріз в краплю гідроксиду калію і накрити покривним склом.
4. Спостерігати появу забарвлення.
Слиз забарвлюється в голубий (родина мальвові - Malvaceae) або зелений (родина лілійні - Liliaceae).
• Гістохімічні реакції на жири
В клітинах жири зазвичай присутні у вигляді крапель різних розмірів, при чому дрібні краплі, зливаючись, перетворюються на великі. Жири можуть бути виявлені за допомогою спеціальних барвників, а також за допомогою реакції омилювання.
Реакція омилювання
Заснована на властивостях жирів під дією лугів гідролізуватися з утворенням жирних кислот (мила) і гліцерину.
Реактиви:
1. Концентрований розчин КОН.
2. 20% розчин аміаку.
Проведення реакції:
1. Нанести на предметне скло краплю КОН, додати до неї краплю 20% розчину аміаку.
2. Помістити зріз в реактив, накрити покривним склом.
3. Для запобігання підсихання препарату краї покривного скла залити парафіном.
4. Витримати виготовлений препарат протягом 1-5 днів.
Результати реакції:
Через 1-5 днів навколо крапель олії випадають голчасті кристали ( солі жирних кислот).
Реакція забарвлення Суданом ІІІ
Забарвлення Суданом ІІІ основане на розчиненні барвника в олії. Забарвлення не є специфічним. Одночасно забарвлюються в жовтогарячий колір ефірні олії, кутин, суберин, віск, смоли. Рідкі олії забарвлюються протягом 5-10 хвилин, тверді і кристали жирних кислот забарвлюються повільно.
Реактиви:
Розчин Судану ІІІ різноманітної концентрації:
1. Розчин: 0,01 Судану ІІІ розвести в 5 мл 96% спирту, додати 5 мл гліцерину.
2. Розчин: 0,1 Судану ІІІ розвести в 20 мл 70-90% спирту.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз на 10-20 хв. в один з реактивів.
2. Перенести зріз в гліцерин.
3. Спостерігати забарвлені краплі жиру (рожево-жовтогаряче).
• Реакція на крохмаль Реактиви:
1. Розчин Люголя (розчин йоду в йодиді калію за Грамом)
Виготовлення розчину: 2,0 калію розчинити в 5 мл дистильованої води, додати 1,0 кристалічного йоду. Довести водою об’єм розчину до 300 мл. Зберігати розчин в темному посуді.
2. Розчин йоду в хлоралгідраті по Мейеру.
Виготовлення розчину: 5,0 хлоралгідрату розчинити в 2 мл води і при розчиненні металічного йоду отримують насичений розчин.
Проведення реакції з реактивом Люголя.
1. Помістити зріз в краплю реактиву на предметне скло і накрити покривним склом.
2. Спостерігати появу забарвлення.
Результати реакції:
В клітинах паренхіми листка виявляємо крохмальні зерна різних розмірів. Особливо багато крохмалю в шарі паренхіми, яка оточує пучок. В клітинах флоеми, ксилеми і паренхіми пучка крохмаль відсутній. Ендосперм зерен кукурудзи забарвлюється в темно-ліловий, майже чорний колір. Клітини його забиті великими крохмальними зернами.
• Гістохімічні реакції на інулін
При нагріванні з кислотами інулін перетворюється в цукор - левулезу, тому з ним можлива реакція з а-нафтолом або тимолом.
Реакція осаду інуліну спиртом
Під дією спирту інулін випадає у вигляді сферокристалів, нерідко виявляють шаруватість. Кристали інуліну легко розчиняються у гарячій воді.
Реактиви:
96 % спирт.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз (бульби жоржини або іншого об’єкту) в спирт.
2. Спостерігати під мікроскопом, випадіння осаду.
3. Перенести зріз у воду і підігріти.
4. Спостерігати розчинення осаду.
• Гістохімічні реакції на чисту клітковину Реакція з хлор-цинк-йодом
Реактиви: розчин хлор-цинк-йоду.
Виготовлення розчину хлор-цинк-йоду по Новопокровському: 20,0 хлористого цинку розчинити в 8,5 мл води. 1,5 кристалічного йоду і 3,0 йодиду калію розчинити в 60 мл води. Останній розчин по краплям додавати в перший, струшуючи посудину до появи осаду. Зберігати реактив у темному посуді.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз в краплю води.
2. Видалити воду фільтрувальним папером.
3. Додати на зріз розчин хлор-цинк-йоду і накрити покривним склом.
4. Спостерігати появу забарвлення.
Результати реакції:
Оболонки клітини, які складаються із клітковини, забарвлюються в ліловий колір.
Реакції з йодом та сірчаною кислотою
Сірчана кислота перетворює клітковину в амілоїд, схожий за структурою з крохмалем. Амілоїд забарвлюється йодом в синій колір.
Реактиви:
1. Розчин Люголя.
2. 33% сірчана кислота.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз в краплю розчину Люголя.
2. Перенести зріз в краплю розчину розведеної сірчаної кислоти і накрити покривним склом.
Результати реакції:
Оболонки клітин, що містять клітковину, забарвлюються в синій колір.
• Іютохімічні реакції на здерев’янілу клітковину
Здерев’яніла, тобто просочена лігніном, клітковина добре забарвлюється.
Реакція з флороглюцином і соляною кислотою Проведення реакції:
1. Помістити зріз в краплю флороглюцину.
2. Відтягнути фільтрувальним папером реактив.
3. Додати 1-2 краплі кислоти, накрити покривним склом.
4. Після появи вишневого забарвлення помістити зріз в гліцерин (для запобігання руйнування структур кислотою).
Результати реакції:
Здерев’янілі оболонки клітин забарвлюються в вишневий колір. Інтенсивність забарвлення залежить від ступеню здерев’яніння.
Реакція з сірчанокислим (або солянокислим) аніліном Виготовлення реактиву:
1. 1,0 сухого сірчанокислого аніліну розчинити в суміші, яка складається з 70 мл очищеної води, 30 мл 96% спирту і 3 мл концентрованої сірчаної кислоти.
2. 2,0 сірчанокислого аніліну розчинити в суміші, яка складається з 4 мл оцтової кислоти і 194 мл 50% спирту.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз на предметне скло в краплю реактиву, накрити покривним склом.
2. Спостерігати появу забарвлення.
Результати реакції:
Здерев’янілі оболонки забарвлюються в лимонно-жовтий колір.
Реакція з перманганатом калію Реактиви:
1. 1% розчин калію перманганату.
2. 10% розчин соляної кислоти.
3. Насичений розчин аміаку.
Проведення реакції:
1. Помістити зріз в розчин перманганату калію в годинниковому склі на 5 хвилин.
2. Промити зріз у воді.
3. Промити зріз в 10% розчині хлористоводневої кислоти протягом 2 хв.
4. Перенести зріз на предметне скло в краплю розчину аміаку, накрити покривним склом.
5. Спостерігати появу забарвлення.
Результати реакції:
Здерев’янілі оболонки забарвлюються в червоний колір.
• Гістохімічні реакції на скорковілу і кутинізовану клітковину
Скорковілі (тобто просочені суберином) і кутинізовані (тобто просочені кутином) оболонки клітин не дають реакцій, характерних для чистої клітковини. Кутин і суберин добре виявляються реактивом на жири.
Реакція з Суданом ІІІ-ІУ
1. Помістити зріз в реактив на 10-60 хв.
2. Перенести забарвлений зріз в гліцерин і накрити покривним склом.
3. Спостерігати появу забарвлення.
Результати реакції;
Скорковілі і кутинізовані оболонки забарвлюються в рожево-жовтий
колір.
Реакція з хлорофілом
Спиртова витяжка хлорофілу.
Проведення реакції:
1. Помістити зрізи в реактив на 25 хв. в темне місце.
2. Перенести зрізи в краплю води на предметне скло і накрити покривним склом.
3. Спостерігати появу забарвлення.
Результати реакції:
Кутикула і скорковілі оболонки забарвлюються в темно-зелений колір. Забарвлення довго не зберігається.
• Гістохімічні реакції на білок
Білки діляться на прості і складні. Реакцій тільки на прості і тільки на складні білки майже немає. Деякі реакції засновані на спільних властивостях білків, які характерні як для простих, так і для складних білків. До таких реакцій належать біуретова реакція та реакція з бромфеноловим синім.
Поряд з цим існують спеціальні реакції на основні білки, на деякі складні білки (наприклад, на нуклеопротеїди).
Біуретова реакція
Біуретова реакція використовується для виявлення пептидних зв’язків. Пептидний зв’язок є найбільш характерним для білків, і в цьому розумінні біуретова реакція є найбільш специфічною. В білках можливі й інші зв’язки, наприклад, сульфідні, ефірні, сольові, водневі. Для виявлення цих зв’язків біуретова реакція не використовується.
Біуретова реакція заснована на тому, що в лужному середовищі (в присутності гідроксиду натрію) при додаванні солей міді (мідного купоросу) поліпептиди та білки утворюють забарвлені комплексні сполуки з іоном міді.
Реакція відбувається при наявності не менше двох пептидних зв’язків. Дипептиди не реагують. Поліпептиди та низькомолекулярні білки дають рожеве та червонувате забарвлення, інші білки - фіолетове.
Свою назву біуретова реакція отримала від похідного сечовини - біурета, який дає цю реакцію.
Хоча окремі амінокислоти цієї реакції не дають, але, як виняток, вона виникає в присутності аспарагіну і гістидину.
Негативною рисою біуретової реакції є те, що вона малочутлива. Забарвлення особливо добре проявляється тільки там, де багато білків (наприклад, в меристематичних клітинах).
Проведення біуретової реакції на свіжому матеріалі може дати послаблене забарвлення через слабку проникність тканин. Фіксований матеріал дає в цьому відношенні кращі результати; однак треба мати на увазі, що фіксація спиртом неприйнятна для спирторозчинних білків ( як, наприклад, білки зернових злаків).
Реактиви:
1. 7% розчин мідного купоросу.
2. 30-50% розчин гідроксиду натрію (або калію).
Проведення реакції:
1. Помістити зріз в розчин мідного купоросу на 5-30 хв. в годинниковому склі.
2. Ретельно видалити цей розчин фільтрувальним папером та промити зріз водою до видалення голубого забарвлення із промивної води.
3. Перенести зріз на предметне скло і обробити розчином гідроксиду натрію (або калію) від 10-20 хв. до 1 год.
4. Спостерігати появу фіолетового забарвлення (іноді рожевого в присутності низькомолекулярних білків або поліпептидів).