БОТАНІКА ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ (АНАТОМІЯ ТА МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН) - О.А. ШЕВЧУК - 2014

КВІТКА

Інформаційні дані. Квіткові рослини - це найчисленніший відділ рослинного світу, що налічує понад 240 тис. видів, які ростуть в усіх кліматичних зонах і найрізноманітніших екологічних умовах. Вони створюють основу рослинної сировини біосфери і є найважливішою для людини групою рослин. З'явившись у крейдяному періоді мезозою, квіткові рослини швидко поширились і зайняли панівне становище на планеті.

Істотною ознакою покритонасінних є квітка, яка розвивається з бруньки і є укороченим пагоном, що виконує репродуктивну функцію. Типова квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, гінецея і андроцея.

Квітконіжка - це частина квітки, що з'єднує її з пагоном. Квітки, які не мають квітконіжки, називають сидячими. Квітколоже - розширена частина квітконіжки, до якої, як правило, прикріплюються інші частини квітки, форма квітколожа дуже різноманітна. Випукле, а інколи і витягнуте квітколоже, спіральне розміщення на ньому частин квітки, їх невизначена кількість є примітивними ознаками квітки. Плоске або увігнуте квітколоже, визначена кількість елементів квітки характерні для більш високоорганізованих покритонасінних.

Оцвітина - частина квітки, що виконує захисну функцію і служить для приваблювання комах-запилювачів. Проста оцвітина складається лише із чашечки, як у воронячого ока, або віночка (здебільшого забарвленого), як у тюльпана. Подвійна оцвітина складається із чашечки і віночка (наприклад, у вишні). Чашечка складається із зелених листочків, вільних або зрослих, а віночок також може складатися з вільних або зрослих пелюсток. Пелюстки віночка дуже різноманітні за формою і забарвленням. У вільнопелюсткового віночка (вишня, капуста) пелюстки опадають кожна окремо. Зрослопелюстковий віночок буває трубчастим, язичковим, несправжньоязичковим, лійкоподібним, колесоподібним, двогубим. У деяких рослин оцвітина має вигляд лусочок або ж відсутня, така квітка називається голою. Віночок і квітка, через яку можна умовно провести кілька площин симетрії, називаються правильними, або актиноморфними, а квітка, через яку можна провести одну площину симетрії, називається неправильною або зигоморфною.

Найважливішими елементами квітки є гінецей і андроцей. Гінецей - це сукупність плодолистків, які утворюють одну або кілька маточок. Якщо маточка утворена одним плодолистком або кількома не зрослими між собою плодолистками, то гінецей називають апокарпним. Маточка, яка складається із зрослих плодолистків, утворює ценокарпний гінецей. Він може бути одно- або багатогніздим. Маточка складається із зав'язі, стовпчика і приймочки. У середині зав'язі знаходяться насінні зачатки, в яких з єдиної мегаспори розвивається жіночий гаметофіт (восьмиядерний зародковий мішок).

Андроцей - це сукупність тичинок. Тичинка складається із тичинкової нитки, пиляка і в'язальця. У пиляках утворюються мікроспори, які проростають у дуже редуковані чоловічі гаметофіти (двоклітинний пилок).

Надзвичайно важливою розпізнавальною рисою квіткових рослин є подвійне запліднення, в результаті якого утворюється не тільки зародок, а й вторинний ендосперм. Якщо у голонасінних ендосперм виникає до запліднення і є жіночим гаметофітом, то в покритонасінних він триплоідний і є носієм не тільки материнської, але й батьківської спадковості. Ця обставина дозволяє розглядати подвійне запліднення як новітнє пристосування, що посилює життєвість потомства і його морфологічну та екологічну пластичність. У покритонасінних, як і у переважної більшості вищих рослин, чергуються в циклі розвитку два покоління: спорофіт і гаметофіт при домінуванні спорофіта. Спостерігається ще більша, ніж у голонасінних, редукція гаметофітів і більш прискорений їх розвиток унаслідок мінімальної кількості мітотичних поділів. Гаметофіти квіткових рослин втратили антеридії і архегонії.

ТЕМА 5. МОРФОЛОГІЯ КВІТКИ. ОЦВІТИНА

Загальні зауваження. Квітка є однією з найсуттєвіших ознак покритонасінних рослин. За цією ознакою їх називають квітковими рослинами. Квітка - це генеративний орган. Виникла вона в процесі еволюції як метаморфозований укорочений і нерозгалужений пагін, пристосований до формування мікро- і мегаспор, гамет, здійснення запилення та запліднення, для утворення плодів і насінин. Важливішою частиною квітки є маточка, зокрема зав'язь, у якій виникають насінні зачатки, що потім трансформуються у насінину.

Мета: ознайомитися з будовою квітки, різноманітністю квіток у природі, основними напрямками їх еволюції, навчитися робити морфологічний аналіз квіток різних рослин.

Матеріали та обладнання: живі або фіксовані квітки лілії лісової (Lilium martagon), дикої редьки (Raphanus raphanistrum) або капусти городньої (Brassica oleracea), жовтецю їдкого (Ranunculusacer), яблуні домашньої (Malus domestica) або вишні звичайної (Cerasus vulgaris); гороху посівного (Pisum sativum) або квасолі (Phaseolus vulgaris), картоплі (Solanium tuberosum), цикорію (Cichorium inthybus), сокирок польових (Concolidaba regalis), шавлії лікарської (Salvia officinalis), жита посівного (Secale cereale), лабораторне обладнання, мікроскопи, таблиці, муляжі.