СИСТЕМАТИКА РОСЛИН - Ю. І. Корнієвський - 2017

Конспект лекцій

Лекція № 3. Характеристика родин: вересові, капустяні, розові , бобові, селерові

Мета лекції: дати характеристику родин, родів та видів, які використовуються у фармації та медицині.

План лекції:

1. Загальна характеристика основних діагностичних ознак родини Вересових. Представники родини: чорниця звичайна, брусниця, журавлина болотна, багно звичайне, мучниця звичайна.

2. Загальна характеристика основних діагностичних ознак родини Капустяних. Представники родини: гірчиця сарептська, гірчиця чорна, гірчиця біла, грицики звичайні, жовтушник розлогий (ж. сіруватий), капуста городня.

3. Загальна характеристика основних діагностичних ознак родини Розових.

3.1. Підродина Розові: малина звичайна, перстач прямостоячий (калган), родовик лікарський, суниці лісові, шипшина собача, шипшина травнева.

3.2. Підродина Яблуневі:аронія чорноплідна ( горобина чорноплідна), глід криваво-червоний, горобина звичайна, груша звичайна, яблуня домашня.

3.3. Підродина Сливові: абрикос звичайний, вишня звичайна, мигдаль звичайний, персик звичайний, слива домашня, терен колючий, черемха звичайна.

4. Загальна характеристика основних діагностичних ознак родини Бобових. Представники родини: арахіс підземний, астрагал шерстистоквітковий, буркун жовтий, вовчуг польовий, горох посівний, квасоля звичайна, робінія звичайна, солодка гола, софора японська, соя щетиниста.

5. Загальна характеристика основних діагностичних ознак родини Селерових. Представники родини: аніс звичайний, болиголов плямистий, кмин звичайний, коріандр посівний, кріп пахучий, морква посівна, петрушка посівна, селера пахуча, фенхель звичайний, цикута отруйна.

Родина вересові - Ericaceae

· Дерева, кущі або напівкущики, звичайно з почерговими, цілісними листками, без прилистків.

· Корінь з мікоризою.

· Листки шкірясті або голковидні, лускаті, якщо листкова пластинка плоска, то має загорнуті донизу краї або повздовжньо скручена опушена. Листки вічнозелені або листопадні, пристосовані до економії вологи.

· Квітки правильні або майже правильні, поодинокі або у китицях, зонтиках або волотях. Чашечка п'ятилопатева або суцільна, здебільшого залишається біля плода. Віночок зрослопелюстковий, надрізаний на п'ять, рідше на чотири, лопаті чи зубці, іноді вільно-пелюстковий. Тичинок, як правило, вдвічі більше, ніж пелюсток, рідко така ж кількість. Тичинкові нитки вільні, пиляки двогнізді, іноді з двома шиловидними придатками. Стовпчик нитковидний, приймочка зрізана, головчаста або злегка чотири-, п'ятилопатева.

· Плоди — багатонасінні коробочки, що розкривається стулками, ценокарпна ягодоподібна кістянка, ягода.

· Квітки поодинокі, пиляки з шиловидними придатками, розкриваються порами.

❖ Чорниця звичайна - Vaccinium myrtillus

· Листопадний напівкущ. Медонос.

· Коренева система змішана.

· Стебла розгалужені, прямостоячі, циліндричні, реберчасті, біля основи сірі.

· Листки коротко-черешкові, почергові, яйцевидні або еліптичні з дрібнопилчастим краєм, світло-зелені, гладенькі, тонкі.

· Квітки у основи молодих гілочок поодинокі, пониклі.

· Віночок бубенчастий, 4-5-зубчастий.

· Плоди - чорні ягоди із сизуватим нальотом, кулясті, на верхівці приплюснуті, з кільцем чашолистків і ямочкою в центрі; при шлункових захворюваннях, для покращення зору.

· Дія: вітамінна, протидіабетична, в'яжуча.

❖ Брусниця - Vaccinium vitai-idaea

· Вічнозелені напівкущі з тонким повзучим кореневищем і прямостоячим стеблом.

· Листки шкірясті, із загнутими донизу краями, еліптичні; зверху - темні, знизу - блідо-зелені з темними залозками.

· Чашечка з 4 коротко-трикутними зубцями, залишається при плоді. Віночок блідо-рожевий, дзвоникуватий, 4-зубчастий.

· Суцвіття - поникла волоть.

· Плоди - червоні ягоди, кулясті, блискучі з сухими чашолистками на верхівці.

· Дія: вітамінна, сечо- і жовчогінна, гіпоглікемічна, в'яжуча.

❖ Журавлина болотна - Oxycoccus palustris

· Вічнозелений напівкущ зі сланкими пагонами і нитковидними квітконосними пагонами.

· Листки коротко-черешкові, довгасто-яйцевидні, загострені, із загорнутими донизу краями, шорсткі, шкірясті, зверху - темно-зелені і блискучі, зісподу - білуваті від воскового нальоту.

· Чашечка зубчаста, зросла із зав’яззю. Пелюстки зростаються з основою, світло-пурпурові або рожеві, зубці відігнуті донизу.

· Тичинкові нитки пурпурні, пиляки жовті.

· Плоди - ягоди темно-червоного кольору, приплющені або грушоподібні, кислі на смак.

· Дія: вітамінна, сечогінна, протигарячкова.

❖ Багно звичайне - Ledum palustre

· Вічнозелений напівкущ або кущ із сильним специфічним запахом. Рослина отруйна!

· Молоді пагони густо вкриті ефіроолійними залозками і бурими простими волосками.

· Листки короткочерешкові, лінійні, із загорнутими донизу краями, шкірясті; зверху - блискучі, бурувато-темно-зелені, зісподу - рудо-повстисті.

· Чашолистки бурувато-опушені, клейкі.

· Навколо зав’язі - нектароносний диск.

· Суцвіття - верхівкові складні щитки з червоно-бурими приквітками, які зберігаються при плодах.

· Плід - коробочка, довгасто-овальна, поникла, темна, залозисто-опушена, відкривається стулками.

· N.B! Збирають сировину з обережністю.

· Дія: протикашлева, відхаркувальна, дезінфікуюча.

❖ Мучниця звичайна - Arctostaphylosuva-ursi

· Зростає в соснових лісах, на сухих піщаних ґрунтах українського Полісся.

· Вічнозелений, сланкий напівкущ, утворює куртини.

· Листя продовгувате, яйцевидне, зверху темно-зелене, блискуче, з сіточкою вдавлених жилок. Край листка цілісний.

· Квітки зібрані у верхівкові пониклі китиці.

· Плід - ценокарпна ягодоподібна кістянка з трьома-п'ятьма кісточками.

· Містить фенологлікозиди - арбутин, метиларбутин, гідрохінони.

· В’яжучий, діуретичний, протизапальний засіб.

Родина капустяні - Brassicaceae

· До родини належать трав'янисті рослини з почерговими листками, без прилистків, характерне явище гетерофілія.

· Коренева система стрижнева, у дворічників утворюються коренеплоди.

· Квітки в китицях правильні, вільнопелюсткові. Чотири чашолистики чергуються з чотирма пелюстками, розміщеними навхрест. Тичинок шість, з яких чотири довші, а дві зовнішні коротші (чотирисильні).

· Маточка одна з двогніздою зав'яззю, розділеною несправжньою перетинкою. При основі маточки є нектарники.

· Біля основи тичинкових ниток - нектарники.

· Квітки дрібні, білі або жовті.

· Суцвіття - безлисті, верхівкові, китицеподібні, волотисті.

· Плід — стручок, або стручечок, багатонасінний, розтріскується на дві стулки або розпадається на окремі членики.

· Стручок утворюється двома плодолистками з верхньою зав'яззю, що зростаються краями і формують рамку з несправжньою плівчастою перегородкою і насінинами, розташованими на ній з обох сторін чи кілька рядів.

· Членисті стручки розпадаються поперек на членики (редька дика).

· Сручечок - стручок, у якого довжина і ширина приблизно однакові (талабан, грицики).

· Насінини без ендосперму, із зігнутим зародком, багаті на олію.

· Для капусти кольрабі характерна надземна видозміна пагона - стеблоплід.

❖ Грицики звичайні - Capsella bursa-pastoris

· Одно-, дворічна рослина.

· Стебло прямостояче, галузисте, у нижній частині опушене простими розгалуженими, розпростертими волосками.

· Листки прикореневої розетки зимуючі, черешкові, перисто-роздільні (розсічені), з гострими, трикутними, цілокраїми або зубчасто-виїмчастими долями.

· Стеблові листки почергові, сидячі, видовжено-ланцетні, цілокраї або виїмчасто-зубчасті, зі стріловидною і стеблообгортною основою.

· Китиці верхівкові, щитовидні.

· Плід - стручечок, обернено-трикутно-серцевидний.

· Дія: кровоспинна, вітамінна, гіпотензивна.

❖ Жовтушник розлогий - Erysimumdiffusum

· Одно-, дворічна рослина, сірувата від притиснутих, 2-4-роздільних волосків. Отруйна!

· Стебло галузисте.

· Листки вегетативних пагонів першого року життя прості без прилистків, довгасто-ланцетні, виїмчасто-зубчасті, з основою, що переходить у черешок.

· Листки квіткових пагонів коротко-черешкові, лінійно-ланцетні; верхні листки сидячі.

· Суцвіття - верхівкові китиці.

· Плоди - стручки.

· Дія: кардіотонічна, діуретична.

❖ Капуста городня - Brassica oleraceae

· Дворічна овочева культура.

· На першому році життя утворює прикореневу розетку листків і качан (головку) - вегетативну бруньку, видозмінену до вкороченого м'ясистого стебла, що несе великі, обгортаючи, соковиті, спочатку зелені потім блідо-зелені листки.

· На другому році формується прямостояче стебло з китицями блідо-жовтих квіток. Стеблові листки напівстебло-обгортні, сизо-зелені.

· Плід - стручок.

· Містить вітамін U-противиразковий фактор, використовують при комплексному лікуванню виразки шлунка і дванадцатипалої кишки.

· Дія: вітамінна, противиразкова, протикашлева.

❖ Гірчиця чорна - Brassica nigra syn.Sinapis nigra

У Віночок хрестовидний, жовтого кольору.

У Суцвіття - китиця.

У Плоди - стручки притиснуті до стебла, чотиригранні, довжиною 1-2 см, з коротким носиком.

У Містить тіоглікозид синігрин, гірчичну ефірну олію.

У Дія: відволікаюча, апетитна, травна, подразнююча.

❖ Гірчиця сарептська - Brassicajunceasyn.Sinapisjuncea

· Віночок хрестовидний, жовтого кольору.

· Суцвіття - китиця.

· Плоди - стручки спрямовані косо вгору під кутом 45° до стебла, циліндричні, довжиною 3-5 см, (удвічі довші від плодоніжки), горбкуваті, з шилоподібним носиком.

· Дія: відволікаюча, апетитна, травна, подразнююча.

❖ Гірчиця біла - Sinapis alba

· Віночок хрестовидний, жовтого кольору.

· Суцвіття - китиця.

· Плоди - стручки валькуваті, довжиною 2-4 см, на подовжених, тонких плодоніжках, відхилених від стебла на 90°. Носик стручка довгий, сплюснуто-мечовидний, стулки жорстко-волосисті, горбкуваті, із 3-5 виступаючими жилками.

· Містить тіоглікозид синігрин, гірчичну ефірну олію.

· Насіння вилучене із стручків має подразнюючу і антисептичну дію.

· Дія: апетитна, травна, подразнююча, відволікаюча.

Родина розоцвіті - Rosaceae

· Клас — дводольні рослини. Родина розових підрозділяється на підродини: спірейні, розові, сливові, яблуневі.

· До родини розових входять трави, кущі і дерева, які мають почергові прості або складні листки з прилистками.

· Квітки правильні, чашечка зрослолиста, часто буває подвійна, складається із власне чашечки і підчаші. Віночок складається з п’яти або чотирьох вільних пелюсток. Численні тичинки і віночок прикріплюються до країв або опуклого, або увігнутого квітколожа. Таке квітколоже у розових називається гіпантієм.

· Плоди апокарпні, в залежності від підродин.

Підродина розові (шипшинові) — Rosoideae

❖ Шипшина травнева - Rosamajalis

· Кущ. Нижня частина стовбурів і вегетативні пагони вкриті попарно, зближеними, іноді серповидними шипами і щетинистими шипиками. Квітконосні пагони голі.

· Листки непарно-перистоскладні з 5-7 листочками і прилистками, що зрослися з черешком. Листки сизувато-зелені, знизу опушені.

· Квітки розташовані по2-5 на коротких голих квітоніжках, від блідо до темно-червоного кольору.

· Келихоподібний гіпантій при дозріванні плодів стає соковитим, червоним, з округлим отвором на верхівці і вільними частинами чашечки, що спрямовані догори і зберігаються до повного почервоніння гіпантія.

· Плід - цинародій складається із соковитого, оранжево-червоного гіпантія з залишками чашечки на верхівці та справжніх плодиків - горішків, що лежать на внутрішній, щетинистоопушеній поверхні гіпантія.

· Дія: вітамінна, жовчо- і сечогінна, радіопротекторна.

❖ Шипшина собача - Rosa canina

· Вільні частини чашечки перисто-роздільні, після цвітіння відігнуті донизу.

· Кущ. На гілках шипи поодинокі, великі, гачковидні, спрямовані донизу

· Листочки складного листка по жилках залозисті, по краю - двічі-пильчасто-зубчасті; рахіс з рідкими шипиками і залозками.

· Плід - цинародій, кулястий або овальний, без чашолистків, з 5- кутною площадкою на верхівці.

· Дія: вітамінна, жовчо- і сечогінна, радіопротекторна.

❖ Малина звичайна — Rubusidaeus

· Напівкущ із дворічними надземними пагонами.

· Пагони першого року - вегетативні, трав’янисті, прямостоячі, з гострими голчастими, червоно-коричневими шипами і волосками.

· Пагони другого року дерев’яніють.

· Листки складні, непарноперисті з 3-5 листочками, зверху зелені, зісподу - сірувато-білі від густого опушення.

· Квітки білі поодинокі або в китицеподібних суцвіттях.

· Плоди багатокістянки, малиново-червоного або жовтого кольору - сукупність однонасінних плодиків, що сидять на опуклому квітколожі, при дозріванні більш чи менш вільно відокремлюються.

· Дія: потогінна, вітамінна, гіпотензивна, тонізуюча.

❖ Суниця лісова - Fragariavesca

· Багаторічна трав’яниста кореневищна рослина з прикореневою розеткою трійчастоскладних, довгочерешкових листків і надземних повзучих пагонів - вусів, що вкорінюються у вузлах.

· Суцвіття - малоквіткове щиткоподібне.

· Плід - суничина або фрага, складається з розрослого конічного м’ясистого червоного гіпантія і справжніх плодиків - дрібних горішкоподібних сім’янок, заглиблених у м’якоть.

· Дія: вітамінна, гіпотензивна, тонізуюча, протизапальна.

❖ Перстач прямостоячий (калган) — Potentillaerecta

· Багаторічник із багатоголовим, горизонтальним, потовщеним кореневищем.

· Стебло розгалужене псевдовильчасто.

· Прикореневі листки черешкові, трійчасто-, пальчасторозсічені, перед цвітінням відмирають.

· Стеблові листки сидячі, трійчасторозсічені, з великими прилистками.

· Квітки на довгих квітконіжках.

· Плід - багатогорішок.

· Дія: в’яжуча, кровоспинна.

❖ Родовик лікарський - Sanquisorbaofficinalis

· Багаторічник із товстим, вертикальним кореневищем і додатковими коренями.

· Прикореневі листки довгочерешкові, непарноперисті, з 7-17 пилчасто-зубчастими еліптичними сегментами на черешечках, зверху - темно-зелені, блискучі, зісподу - матові. Прилистки серповидні, зубчасті.

· Суцвіття - верхівкові, циліндричні, овальні або яйцевидні, густі головки.

· Плід - горішок.

· Дія: в’яжуча, кровоспинна.

Підродина яблуневі - Maloideae

❖ Глід кроваво-червоний - Crataegussanguinea

· Дерево або кущ до 5 м висотою.

· Пагони двох видів подовжені і вкорочені, які відозмінені до колючки.

· Листки прості, на вкорочених пагонах дрібні, оберненояйцевидні, на подовжених пагонах - крупніші, перисто-роздільні. Прилистки серповидні.

· Квітки в складних щитках, білі або блідо-рожеві.

· Плоди — кістянковидні яблука.

· Дія: кардіотонічна, гіпотензивна, седативна, снодійна, сечогіна.

❖ Аронія чорноплода - Aronia melanocarpa

· Дерево або кущ до 3 м висотою.

· Листки прості еліптичні або обернено-яйцевидні, із подвійно-городчасто-пилчастим краєм.

· Суцвіття складні, щитковидні.

· Плоди - ягодоподібні яблука.

· Дія: гіпотензивна, протизапальна, склеротична, антидіабетична.

❖ Горобина звичайна - Sorbus aucuparia

· Дерево. Гарний медонос. Галуження симподіальне.

· Листки непарноперистоскладні, із 9-13 довгастих, пилчасто-зубцюватих листочків.

· Квітки дрібні, жовтуваті, зі специфічним запахом, зібрані в пониклі, густі щитковидні волоті.

· Плоди ягодовидні яблука кулясті, оранжево-червоні, блискучі.

· Дія: полівітамінна, в’яжуча, жовчо- і сечогінна, антисклеротична.

❖ Груша звичайна - Pyrus communis

· Дерево з розлогою кроною, пагони з верхівковими колючками.

· Листки черешкові, округлі або довгасто-яйцевидні, дрібнопилчасті.

· Квітки білі, зібрані в щитки.

· Плід - яблука грушевидні. М’якуш із кам’янистими клітинами (склереїди).

· Дія: в’яжуча, вітамінна, жарознижувальна, жовчо- і сечогінна.

Підродина Сливові - Prunoideae

❖ Абрикос звичайний — Armeniacavulgaris

· Дерево висотою до 4 м.

· Листки яйцевидно-округлі або серцевидні.

· Квітки поодинокі, сидячі, блідо-рожеві.

· Плід — кістянка соковита.

· Дія: вітамінна, апетитна, антисклеротична, кардіотонічна.

❖ Вишня звичайна - Cerasusvulgaris

· Дерево висотою до 8 м.

· Листки короткочерешкові, еліптичні, голі.

· Фертильні складові квіток вишні, черешні оточені різними за формою і розмірами білими і зеленими квітколистками, які у сукупності складають оцвітину.

· Суцвіття - малоквіткові зонтики.

· Плоди - однокістянки на довгих плодоніжках.

· Дія: відхаркувальна, загальнозміцнююча, антисептична, седативна.

❖ Мигдаль звичайний - Amygdaluscommunis

· Галузисте дерево до 8 м висотою.

· Листки ланцетні.

· Квітки великі, рожеві, сидячі.

· Плоди - сухі однокістянки, містять глікозид синильної кислоти амигдалін, який під дією соляної кислоти шлунка та ферменту емульсину розкладається до глюкози, бензольного альдегіду і дуже отруйну синильну кислоту.

· Дія: протизапальна, послаблююча, пом’якшувальна, седативна, кровотвірна.

❖ Персик звичайний - Persicavulgaris

· Дерево висотою до 6 м.

· Листки почергові, короткочерешкові, ланцетні, гостропилчасті.

· Квітки рожеві. Цвіте раніше повного розгортання листків.

· Плід - кістянка.

· Дія: кардіотонічна, протиаритмічна, кровотвірна, сечогінна.

❖ Слива домашня - Prunusdomestica

· Дерево висотою до 10 м.

· Листки еліптичні, знизу по жилках опушені, по краю пилчасті або зарубчасті.

· Квітки на квітконіжках, в пучках по 2-4.

· Плід - кістянка сплюснута, ніздрювата.

· Дія: полівітамінна, в’яжуча, антисклеротична, жовчо- і сечогінна.

❖ Терен колючий - Prunusspinose

· Колючий, розлогий кущ до 1,5 висотою.

· Листки еліптичні, видовжено- яйцевидні або широколанцетні, голі.

· Квітки білі, скупчені по 2-3, на коротких квітоніжках.

· Плід - кістянка, куляста, темно-синя.

· Дія: в’яжуча, вітамінна, жарознижувальна, жовчо- і сечогінна, гіпотензивна.

❖ Черемха звичайна - Padusavium (P. racemosa)

· Дерево до 10 м висотою з густою кроною.

· Листки еліптичні, дрібнопилчасті.

· Квітки запашні, зібрані у пониклі китиці.

· Плоди - невеликі, чорні, блискучі, терпкі на смак кістянки.

· Дія: фітонцидна, в’яжуча, пото- і сечогінна, протизапальна, протикашлева.

Родина бобові - Fabaceae

· Бобові (Fabaceae або Leguminosae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин. Налічує понад 500 родів і близько 13000 видів, поширених по всій земній кулі.

· Бобові поділяють на 3 підродини: мімозові (Mimosoideae), цезальпінієві (Caesalpinioideae) і метеликові (Papilionoideae).

· Бобові належать до різноманітних життєвих форм — однорічних та багаторічних трав'янистих рослин, півкущів, кущів, дерев, ліан.

· Коренева система стрижнева, з бульбочками азотфіксуючих бактерій; бактеріориза видів родини є симбіозом коренів рослини іазотфіксуючих бактерій.

· Бобові підвищують родючість ґрунту, оскільки на їх коренях селяться бульбочкові бактерії, що засвоюють атмосферний азот. На полях бобові використовуються як зелене добриво.

· Листки почергові ( інколи супротивні) здебільшого з прилистками, перисто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків малорозвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовидні черешки (філодії - австралійська акація), відозмінюються у вусики (горох) або колючки (акація).

· Квітки двостатеві, здебільшого неправильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях (китиця, головка).

· Чашечка п'ятизрослолиста, дзвоникувата чи двогуба, залишається при плодах.

· Віночок метеликовий, складається з п'яти пелюсток: непарної, найбільшої вітрила, або прапора, двох бічних весел або крил, і двох пелюсток, що зростаються верхівками або однією стороною і утворюють човник.

· Маточка з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю (монокарпний гінецей).

· Андроцей складається з 10 тичинок. Вони вільні або однобратні - зрослі в неспаяну вгорі трубку, або двобратні, коли одна тичинка вільна, а 9 зростаються приблизно до середини в косо або прямо зрізану трубку.

· Плід — біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, рідше — однонасінний, нерозкривний.

❖ Буркун жовтий - Melilotusofficinalis

· Сировина: трава.

· Стебла галузисті.

· Листки трійчасті, середній листок з черешком, бічні - майже сидячі.

· Квітки зібрані в пазушні китиці.

· Андроцей однобратній.

· Плоди - боби дрібні, пониклі, нерозкривні.

· Дія: відхаркувальна, пом’якшувальна, знеболююча, противосудомна, протизапальна.

❖ Вовчуг польовий - Ononis arvensis

· Сировина: корені

· Стебла висхідні, галузисті, залозисто-опушені. У Листки клейкі, верхні прості, решта трійчасті, гостро-пильчасто-зубчасті з великими прилистками.

· Квітки зібрані в китицевидні суцвіття.

· Оцвітину квіток складає глибокороздільна чашечка і віночок, який за формою метеликовий.

· Плоди - боби нерозкривні, 1-3 насінні.

· Використовують для лікування гемороїдальних кровотеч.

· Дія: кровоспина, сечогінна, послаблююча, протизапальна, гіпотензивна, кардіотонічна.

❖ Горох посівний - Pisum sativum

· Сировина: трава, насіння.

· Верхні листочки складного листка перетворюються у вусики.

· Дія: трава - гепатопротекторна, сечогінна; насіння - гіпоглікемічна, гіпоазотемічна, антиоксидантна.

❖ Квасоля звичайна - Phaseolus vulgaris

· Сировина: трава, насіння, оплодні (лушпиння).

· Дія: трава і лушпиння - гіпоглікемічна, сечогінна, протизапальна; насіння - джерело протеїну.

❖ Робінія звичайна (біла акація) - Robiniapseudoacacia

· Сировина: квітки, кора.

· Листки складні непарноперисті, листочки овальні, гострі на верхівці, зісподу сірувато-зелені.

· Прилистки видозмінені до колючок.

· Квітки зібрані в пониклі пазушні китиці.

· Андроцей двобратній.

· Плід - біб сухий, утворений одним плодолистиком, розкривається, по черевному і спинному швах двома стулками, насінини лежать вздовж черевного шва.

· Дія: квітки - сечогінна, гіпоазотемічна, жаропонижаюча, противозапальна, спазмолітична; кора - протизапальна, послаблююча.

❖ Солодка гола - Glycyrrhiza glabra

· Сировина: кореневища з коренями.

· Кореневище коротке, товсте, багатоголове з глибоко проникаючими коренями, мережею вертикальних і горизонтальних столонів. Корені солодкі на смак.

· Листки непарно-перистоскладні, з 5-7 парами яйцевидних, залозисто-волосистих листочків.

· Суцвіття - пухка пазушна китиця.

· Квітки блідо-фіолетові.

· Плоди - нерозкривні боби.

· Дія: відхаркувальна, пом’якшувальна, спазмолітична, протизапальна, сечогінна, протиалергічна.

❖ Соя щетиниста - Glycinehispida (G.max)

· Сировина: насіння.

· Дія: насіння - гепатопротекторна, венотонізуюча, протисклеротична; жирна олія - гіпохолестеринемічна. Використовують для вегетаріанського харчування.

❖ Арахіс підземний (земляний горіх) - Arachishypogaea

· Сировина: насіння, жирна олія.

· Листки непарноперисті довгочерешкові.

· Квітки жовті, пазушні на квітконіжках, верхівкові - стерильні; нижні - плодущі. Цвіте один день.

· Плід розвивається під землею (геохорія).

· Плід нерозкривний одно-двонасінний біб, що нагадує кокон з перетяжками.

· Дія: насіння - метаболічна; жирна олія - гіпохолестеринемічна, протисклеротична, гіпоглікемічна.

❖ Софора японська - Sophora japonica

· Листопадне дерево.

· Листки почергові непарпноперисті.

· Віночок метеликового типу, ясно-жовтий.

· Квітки двостатеві, зібрані у верхівкові волоті.

· Плоди - зеленуваті або жовто-коричневі, м'ясисті, приплюснуто-циліндричні соковиті членисті боби.

· Джерелом для отримання рутину і кверцетину є софора японська.

· Дія: капілярозміцнююча.

❖ Астрагал шерстистоквітковий - Astragalus dasyanthus

· Багаторічник, охороняється як рідкісна рослина.

· Стебла висхідні, галузисті, рудуваті від волохатистого опушення.

· Листки непарно-перистоскладні, з 13-17 пар видовжено-ланцетних опушених листочків.

· Квітки сидять на вкороченій і потовщеній головній осі, утворюючи просте моноподіальне суцвіття - головку.

· Андроцей однобратній.

· Біб волохатий, овальний, з несправжньою перегородкою, не розкривається.

· Дія: седативна, гіпотензивна, кардіотонічна, діуретична.

Родина селерові - Apiaceae (Umbelliferae)

· Для дворічників характерні коренеплоди.

· Стебла ребристі, порожнисті.

· Листя без прилистків, з широкою плівчастою піхвою, перистою пластинкою, розчленованою в різній ступені.

· Нижні листки зібрані в прикореневу розетку.

· Суцвіття - складний зонтик, з обгортками і обгорточками.

· Гінецей ценокарпний із 2 плодолистків.

· Схизокарпний плід - вислоплідник або двомерикарпій. На поверхні плоду помітні 5 повздовжніх первинних ребер, де проходять провідні пучки в борозенках між ребрами містяться схизогенні ефіроолійні канальці, оплодень зрощений з насінням. Після дозрівання вислоплідники звисають на тонких ниткоподібних ніжках (карпофорах). Насіння з ендоспермом.

❖ Аніс звичайний - Anisum vulgare

· Нижні стеблові листки довгочерешкові, цілісні, округло-нирковидні, надрізано-зубчасті; середні стеблові - трійчасто-перисторозсічені на клиноподібні сегменти; верхні сидячі, 5-роздільні або цілісні.

· Складні зонтики з 7-15 опушеними променями, без обгорток і обгорточок.

· Плоди зеленуваті або жовто-сірі, буруваті не розпадаються на мерикарпії з характерним анісовим запахом і солодким смаком.

· Дія: відхаркувальна, протизапальна, антисептична, пото- і сечогінна, бактерицидна, проносна.

❖ Болиголов плямистий - Conium maculatum

· Дуже отруйна рослина!

· Видова назва болиголову плямистого відображає наявність червоно-фіолетових плямна стеблі і черешках.

· Має характерний мишачий запах.

· Зигоморфні білі квітки утворюють суцвіття складні зонтики.

· Плоди округло-яйцевидні, розпадаються, ребер 5, опуклі (вислоплідник).

· Дія: гіпотензивна, протипухлинна, болетамувальна, протисудомна, кровоспинна.

❖ Кмин звичайний - Carum carvi

· Листки двічі-тричі-перисторозсічені на яйцевидно-загострені, ланцетні і лінійні сегменти. Нижні листки з довгими, верхні - з короткими черешками, які переходять у піхву.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди темно-бурі, ребра світлі, помітно виступаючі. Легко розпадаються на продовгуваті, серповидно вигнуті, стислі з боків мерикарпії.

· Дія: бактерицидна, спазмолітична, відхаркувапльна, сечо- і жовчогінна.

❖ Коріандр посівний - Coriandrumsativum

· Зелені частини рослини мають різкий специфічний запах і гострий смак.

· Листки прикореневої розетки довгочерешкові, від перистолопатевих до розсічених на сегменти, пилчасті по краю.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди не розпадаються або розпадаються при натискуванні, кулясті, буро-жовті, ребристі: 10 ребер злегка випуклі, звивисті, 12 - прямих, ниткоподібних.

· Запах незрілих плодів неприємний, «клоповий», зрілих - ароматний, специфічний, сильний.

· Дія: протизапальна, протисудомна, відхаркувальна.

❖ Кріп пахучий - Anethum graveolens

· Перисті листки багаторазово-розсічені на лінійно- шиловидні сегменти, майже нитковидні сегменти. Нижні черешкові; верхні - сидячі, з білооблямованою піхвою.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди розпадаються. Мерикарпії плоскі, яйцевидні, овальні або овально-видовжені, з тонкими краями та 5 жовтувато- бурими реберцями, з яких два бокових значно ширші трьох середніх.

· Дія: апетитна, спазмолітична, відхаркувальна, сечо- і жовчогінна.

❖ Фенхель звичайний - Foeniculum vulgare

· Стебла сизо-зелені, з тонкими реберцями, дуже галузисті.

· Листки черешкові великі сизуваті, розсічені на вузькі лінійні сегменти і нитковидні сегменти.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди духмяні, солодкуваті, що розпадаються на два сірувато-зелених, пятиреберчастих, видовжених і зігнутих дугою мерикарпії, що володіють вітрогінною дією. З ефірної олії отримують «кропову воду».

· Дія: апетитна, спазмолітична, відхаркувальна, сечо- і вітрогінна.

❖ Петрушка посівна - Petroselinum sativum

· Прикореневі та низові стеблові листки довгасточерешкові, перисто-розсічені, зібрані в розетку. Верхівкові листки трійчасто-розділені або розсічені.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди сірувато-бурі, розпадаються: мерикарпії неправильно-яйцевидні з носиком та 5 реберцями, з яких ті, що розміщені по краях, - світліші.

· Головний корінь видозмінюється в коренеплід, поживні речовини накопичуються у флоемі.

· Дія: бактерицидна, спазмолітична, апетитна, сечо- і жовчогінна.

❖ Селера пахуча - Apium graveolens

· Корінь веретеноподібний, у культурних форм - округло-ріповидний.

· Головний корінь видозмінюється до коренеплоду, поживні речовини накопичуються у флоемі.

· Листки шорсткі, крихкі, блискучі, перисто-розсічені, прикореневі довгочерешкові з 5 клиновидними на верхівці порізаними крупнопилчастими сегментами, верхні - майже сидячі з 3 сегментами.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди дрібні, опукло-яйцевидні, стислі зі сторін.

· Дія: протизапальна, спазмолітична, травна, нормалізує водно-сольовий обмін.

❖ Морква посівна - Daucus sativus

· З головного кореня утворюється коренеплід, поживні речовини накопичуються у корі та лубі.

· Суцвіття - складний багатопроменевий зонтик, з зигоморфними квітками по краю зонтичків, з листковою обгорткою і обгорточкою; в стадії плодоношення нагадує «пташине гніздо».

· Плоди - вислоплідники, що мають щетинки.

· Дія: протизапальна, спазмолітична, солерозчинна, сечо- і жовчогінна.

❖ Цикута отруйна - Cicuta virosa

· Рослина отруйна!

· Кореневище товсте, округле, а восени - видовжене, міжвузля вкорочені порожні. Кореневище розділено на порожнисті камери поперечними перегородками.

· Суцвіття - складний зонтик.

· Плоди кулясті, трохи стиснуті з боків, з плоскими ребрами, розпадаються.

· Дія: гіпотензивна, пригнічує ЦНС і рухову активність.