СИСТЕМАТИКА РОСЛИН - Ю. І. Корнієвський - 2017

Конспект лекцій

Лекція № 5. Рослини України. Основи екології, ценології і географії рослин. Охорона рослинного світу, раціональне використання і збереження ресурсів лікарських рослин

Мета лекції: дати характеристику основних діагностичних ознак родин, родів та видів, які використовуються у фармації та медицині.

План лекції:

1. Рослини України: липа серцелиста, хміль звичайний, кропива дводомна, дуб звичайний, вільха сіра, береза бородавчаста, барвінок малий, лепеха звичайна, подофіл щитковидний, барбарис звичайний, звіробій звичайний, валеріана лікарська, калина звичайна, бузина чорна, гіркокаштан звичайний, конвалія звичайна, горіх волоський, обліпиха крушиновидна, льон посівний, жостір проносний, крушина вільховидна, алтея лікарська, подорожник великий, лимонник китайський.

2. Клас Однодольні - Monocotyledones, Ліліопсиди - Liliopsida: цибуля городня, часник городній.

3. Родина тонконогові: кукурудза звичайна, овес посівний, пирій повзучий. Охорона рослинного світу, раціональне використання і збереження ресурсів лікарських рослин.

Родина - Tiliaceae

❖ Липа серцелиста - Tiliacordata

· Листопадне дерево.

· Листки почергові, прості, черешкові.

· Листкова пластинка серцевидна, гостра, зі споду сизувата, з пучком рудих волосків у кутах жилок.

· Суцвіття - 3-5 квіткові щитковидні дихазії із світло-жовтим, довгастим криловидним, плівчастим приквітником (брактеї), що зростається до середини з віссю суцвіття, запашне

· Плід - кулястий, дво-, однонасінний горіх.

· Входить до складу потогінного чаю, жарознижуючий засіб.

Родина коноплеві - Cannabaceae

❖ Хміль звичайний — Humuluslupulus

· Багаторічна трав’яниста дводомна ліана. Отруйна рослина.

· Стебло витке, гранчасте.

· Листки на чоловічих екземплярах супротивні, на жіночих - почергові, довгасто-черешкові, яйцевидно-серцевидні, цілісні або 3-5 крупнопилчастими лопатями, зверху темно-зелені, шорсткі, з жовтими залозками, зісподу світліші, з розсіяними по жилках волосками, в яких утворюються цистоліти.

· Чоловічі дихазії утворюють повислі, пазушні волоті.

· Жіночі - головчасті сережки.

· Для рослини характерні залозисті емергенці.

· ЛРС є зеленувато-жовті шишкоподібні супліддя з дрібними горішками і золотистими залозками на поверхні усіх складових (утворюються із суцвіть).

· Належить до рослин, які вимагають великої кількості азоту в ґрунті (нітрофіли).

· Дія: заспокійлива, снодійна, спазмолітична, знеболююча, жовчо- і сечогінна, солуретична, естрогенна.

Родина кропивові - Urticaceae

❖ Кропива дводомна — Urticadioica

· Багаторічна дводомна рослина, домність закладена в назві (Urticadioica).

· Бур’ян - космополіт.

· Належить до рослин, які вимагають великої кількості азоту в ґрунті ( нітрофіли).

· Стебла прямостоячі, чотиригранні. Епідерма з жалкими емергенцями.

· Листки навхрест-супротивні, довгочерешкові з прилистками, в епідермі наявні ідіобласти з цистолітами.

· Квітки утворюють пазушні одностатеві сережкоподібні тирси.

· Оцвітина чашечковидна, квітки одностатеві.

· За статтю квіток та їх розміщенням на особинах кропива - рослина різностатева дводомна.

· Рослина впливає на систему крові і згортання.

Родина букові - Fagaceae

❖ Дуб звичайний - Quercusrobur

· Однодомне дерево.

· Листки короткочерешкові, почергові, перистолопатеві.

· Чоловічі дрібні квітки зібрані в довгі пазушні сережкоподібні тирси.

· Жіночі квітки розміщені по 2-5 у пазухах верхніх листків, оточені ширококелиховидною обгорткою з листкоподібних виростів, які при плоді перетворюються в блюдцевидну пліску.

· Плід псевдомонокарпний довгасто-бочковидний жолудь.

· Кора дуба, як ЛРС, складається із луба і вторинної покривної тканини - перидерми.

· Для дуба характерна наявність мікоризи - симбіозу гриба і вищої рослини.

· Дія: в’яжуча, протизапальна.

Родина березові - Betulaceae

❖ Вільха сіра - Alnusincana

· Однодомне дерево.

· Листки почергові, округлі або обернено-яйцевидні, з округлою чи виїмчастою верхівкою, широкою клиновидною основою, пилчасто-городчастим краєм і з пучечками рудих волосків зі споду в куточках розгалужених жилок.

· Тичинкові сережки дихазіїв видовжено-циліндричні.

· Маточкові сережки на довгих повислих ніжках, вкорочені, яйцевидні, зелені, потім - чорні.

· При дозріванні плодів розростаються, дерев’яніють (супліддя).

· Входять, як в’яжучий засіб до складу шлункових зборів.

Родина березові - Betulaceae

❖ Береза бородавчаста - Betulaverrucosa

· Однодомне дерево.

· Листки черешкові, почергові, прості, з загостреною верхівкою і нерівномірно пилчастим краєм, форма пластинки ромбічна або трикутна.

· Жилкування краєзбіжне.

· Чоловічі сережковидні тирси.

· Жіночі квітки без оцвітини, із двома брактеями і формують висячі, зелені жіночі сережковидні тирси.

· Плід - довгостоеліптичний, маленький, плаский горіх з двома плівчастими крильцями.

· Дія: сечо-, жовчо- і глистогінна, протизапальна, антимікробна, вітамінна.

Родина барвінкові - Apocinaceae

❖ Барвінок малий - Vincaminor

· Вічнозелений напівкущ із тонким кореневищем довжиною до 70 см.

· Пагони повзучі (укорінюються).

· Листки супротивні, короткочерешкові, шкірясті, блискучі, еліптичні, з загнутими донизу краями.

· Квітки пазушні, поодинокі, двостатеві, п’ятичленні.

· Віночок трубчасто-лійкоподібний, фіолетово-синій.

· Плід - дволистянка.

· Містить алкалоїди.

· Дія: гіпотензивна, спазмолітична, протимікробна, протизапальна.

Родина ароїдні - Araceae

❖ Лепеха звичайна - Acoruscalamus

· Багаторічник. Гігрофіт. Кореневище велике, повзуче, рожеве або жовто-зелене.

· Жолобовидні стебла однобічно-сплющені, ребристі.

· Листки довгі, цілісні, мечовидні, соковиті, духмяні, довжиною до 120 см.

· Суцвіття - початок, з довгим лінійним покривалом.

· Плід - червона суха ягода.

· Відвар кореневищ використовують для покращення стану волосся та шкіри голови.

· Дія: сечо-, жовчогінна, протизапальна, антимікробна, дезинфікуюча.

Родина барбарисові - Berberidaceae

❖ Подофіл щитковидний - Podophyllumpeltatum

· Багаторічна трав’яниста рослина.

· Стебло гладеньке, прямостояче, на верхівці несе два супротивні, пальчастоп’яти - семироздільні листки, між якими на короткій квітконіжці розвивається велика поникла шести-дев’ятипелюсткова біла квітка.

· Плід - соковита жовта ягода.

· Дія: подофілін використовують при папіломатозі сечового міхура.

Родина барбарисові - Berberidaceae

❖ Барбарис звичайний - Berberisvulgaris

· Розгалужений листопадний колючий кущ.

· Листки тонкі, оберненояйцевидні, дрібнозубчасті, з невеликими прилистками.

· У барбарису утворюються колючки внаслідок видозміни листків.

· Суцвіття - поникле, багатоквіткове гроно.

· Плід - яскраво-червона видовжено-еліптична кисла ягода.

· Дія: алкалоїд берберину бісульфат (одержують із коренів) як жовчогінний засіб при хронічному гепатиті.

Родина клузієві - Clusiaceae

❖ Звіробій звичайний - Hyperiucumperforatum

· Багаторічна трав’яниста рослина.

· Стебло прямостояче, голе, вгорі розгалужене.

· Листки супротивні, сидячі, видовжено-овальні, цілокраї, з просвітчастими крапчастими залозками.

· Квітки правильні, двостатеві, п’ятипелюсткові, зібрані в щиткоподібний тирс.

· Плід - бурувато-червона тригніздакоробочка.

· Дія: протимікробна, кровоспинна, протизапальна.

Родина валеріанові - Valerianaceae

❖ Валеріана лікарська - Valeriana officinalis

· Багаторічна вологолюбна рослина.

· Збірний вид.

· Кореневище коротке конічне з численними шнуроподібними коренями, з своєрідним запахом та солодкуватим смаком.

· Стебло прямостояче, циліндричне, борозенчасте, порожнисте.

· Листки супротивні, непарно-перисторозсічені, з ланцетоподібними сегментами; нижні черешкові, стеблові - сидячі. Край сегментів пилчастий, рідше - цілісний.

· Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, білі або ясно-рожеві, зібрані в щиткоподібну волоть дихазіїв.

· Плід - довгаста, плоска, світло-бура сім’янка з перистим чубком, що швидко опадає.

· Дія: фітотранквілізатор.

Родина калинові - Viburnaceae

❖ Калина звичайна - Viburnumopulus

· Дерево або кущ висотою 2-4 м.

· Листки прості, супротивні, черешки видовжені, із залозками, зверху темно-зелені, голі, зісподу - слабко опушені.

· Суцвіття - зонтиковидна волоть.

· Квітки білі, гетероморофні: крайові квітки великі, колесовидні, стерильні; серединні квітки дрібні, дзвоникуваті, плідні, з напівнижньою зав’яззю.

· Плід - піренарій (псевдомонокарпна кістянка) однокісточковий, однонасінний, соковитий, яскраво-червоний, кулястий. Кісточка плоска, округла, серцевидна.

· Дія: гіпотензивна, кровоспина, в’яжуча, седативна.

Родина - Sambucaceae

❖ Бузина чорна - Sambucusnigra

· Дерево або кущ висотою 3-6 м.

· Листки з неприємним запахом, супротивні, непарно-перистоскладні, черешкові, без прилистків.

· Суцвіття - щитковидна волоть.

· Ягодоподібні ценокарпні кістянки, три-чотирикісточкові, чорно-фіолетові блискучі, кулясті (піренарії), їстівні.

· Дія: сечо- і потогінна, послаблююча, протизапальна, болетамувальна.

Родина гіркокаштанові - Hippocostonoceoe

❖ Гіркокаштан звичайний - Aesculushippocastanum

· Дерево висотою до 30 м. Галуження несправжньо-дихотомічне.

· Листки супротивні, пальчато-складні, характерне явище анізофілії (нерівнолистність).

· Суцвіття - пірамідальний прямостоячий тирс, складений завійками (головна вісь наростає моноподіально, а бічні симподіально і ступінь їх розгалуження від основи суцвіття до його верхівки знижується).

· Коробочка куляста, шипувата, розтріскується трьома стулками.

· Венотонізуючий засіб

Родина конвалієві - Convallariaceae

❖ Конвалія звичайна - Convallariamajalis

· Рослина отруйна. Охороняється як зникаючий вид України.

· Багаторічник. Кореневище повзуче, довге, розгалужене з численними додатковими коренями.

· Нижні листки пагонів видозмінені до плівчастих лусок; прикореневі листки великі, цілісні, еліптичні, звужені в черешок, що переходить у піхву, яскраво-зелені, шкірясті, з сизуватим нальотом, жилкування дугове.

· Квіткова стрілка ребриста, несе довгу, пухку, однобічну китицю.

· Квітки білі, кулясто-дзвоникуваті, 6-зубчасті (оцвітина проста віночковидна).

· Плід - червона куляста ягода, отруйна, на пониклих квітконіжках.

· Містить серцеві глікозиди.

· Дія: заспокійлива, кардіотонічна.

Родина горіхові - Juglandaceae

❖ Горіх волоський - Juglandsregia

· Однодомне дерево.

· Листки почергові, великі, непарноперисті, із 3-5 парами видовжено-яйцевидних, загострених, зверху голих, зісподу - по кутах жилок волосистих листочків.

· Квітки одностатеві.

· Суцвіття - сережки.

· Плід - несправжня суха кістянка «горіх», у промисловості отримують жирну олію.

· Дія: в’яжуча, гіпоглікемічна, загальнозміцнююча.

Родина маслинкові - Elaeagnaceae

❖ Обліпиха крушиновидна - Hippophaerhamnoides

· Дводомний галузистий кущ або дерево.

· Листки почергові, лінійно- ланцетні, зверху сірувато-зелені, знизу - сріблясто-білі.

· Молоді пагони та оцвітина сріблясті від опушення зірчастими пельтатними волосками.

· Чоловічі квітки зібрані в колосовидні китиці.

· Жіночі - на коротких квітоніжках, по 2-5 у пазухах гілочок і колючок.

· Плоди соковиті кістянковидні горішки (несправжні кістянки). При повному дозріванні яскраво-зелені плоди обліпихи стають м’якими оранжево або жовтувато-червоними.

· З плодів отримують жирну олію яка виявляє протизапальну, бактерицидну і ранозагоювальну дію.

· Дія: вітамінна, радіопротекторна, противиразкова.

Родина льонові - Linaceae

❖ Льон посівний - Linumusitatissimum

· Однорічник.

· Стебла тонкі, пружні завдяки наявності пучків первинних луб’яних волокон.

· Листки почергові, супротивні, сидячі, вузьколанцетні або лінійні, цілокраї.

· Монохазії малоквіткові верхівкові, розлогі, щитковидні.

· Пелюстки блакитні.

· Плоди яйцевидно-кулясті, жовто-коричневі коробочки, що розтріскуються.

· Насіння світло-коричневе, сплюснуте, гладеньке, слизьке. У разі зволоження ослизнюється.

· Дія: насіння - проносна, обволікаюча, пом’якшувальна.

Родина жостерові - Rhamnaceae

❖ Жостір проносний - Rhamnuscathartica

· Дводомний галузистий кущ або дерево з колючками.

· Гілки вкорочені, супротивні чи зближені, закінчуються колючкою.

· Листки черешкові, еліптичні або яйцевидні, голі, дрібно-зарубчасто-пилчасті (двічіпилчасті). Жилкування перисте, з 3-4 парами бічних дуговидних жилок, що сходяться на верхівці.

· Плоди - ценокарпні кістянки (піренарії) кулясті, чорні, блискучі, із 3-4 кісточками без дзьобика. Отруйні.

· Послаблюючий засіб.

❖ Крушина вільховидна - Frangula alnus

· Галузистий кущ або дерево без колючок.

· Кора молодих пагонів червоно-бура, блискуча, з білими сочевичками.

· Кора старих - сірувато-бура.

· Листки почергові, черешкові, з опадаючими прилистками, широкоеліптичні або обернено-яйцевидні, загострені, цілокраї, по жилках іржаво опушені, жилкування перисте, прямих бічних жилок 6-8 пар.

· Плід - піренарій, спочатку червоний, після дозрівання фіолетово- чорний, має 2-3 кісточки, з дзьобиком та опуклою спинкою.

· Дія: проносна, протизапальна (кора).

Родина мальвові - Malvaceae

❖ Алтея лікарська - Althaeaofficinalis

· Багаторічна рослина, сірувато-срібляста від опушення.

· Стебла прямостоячі, бархатисто-опушенні.

· Листки почергові, черешкові, верхні цілісні, довгасто-яйцевидні; середні і нижні - три - п’ятилопатеві, по краю нерівномірно-городчасто-зубчасті, сірувато-зелені, від густого опушення зірчастими і галузистими волосками. У листках та інших органах багато слизових клітин.

· Квітки утворюють переривчасті китицеподібні суцвіття.

· Плід - калачик.

· Містить слиз, який виявляють за допомогою розчину туші - ослизнені клітини залишаються світлими на темному тлі; розчин метиленової сині надає слизу блакитного чи синього забарвлення.

· Дія: обволікаюча, відхаркувальна.

Родина подорожникові — Plantaginaceae

❖ Подорожник великий - Plantagomajor

· Дворічник. Мичкувата коренева система.

· Листки прикореневої розетки широкояйцевидні або еліптичні, голі, з 3-7 дуговидними жилками, що виступають з нижньої сторони, черешки крилаті.

· Суцвіття - густий колос.

· Плід - коробочка.

· Дія: ранозагоювальна, відхаркувальна, кровоспинна.

❖ Лимонник китайський - Schizandra chinensis

· За життєвою формою виткий багаторічний лимонник листопадна деревна ліана з лимонним запахом.

· Бічні вкорочені пагони з пучками листків і квіток.

· Збірний апокарпний плід складається з м’ясистих ягодоподібних червоних плодиків, які мають помітний черевний шов - соковита багатолистянка, з кисло-солодким і солонкуватим смаком.

· Дія: стимулює метаболізм, імунну та центральну нервову системи, розумову та фізичну діяльність.

· Сировина: соковиті червоні гроноподібні багатолистянки.

Клас Однодольні - Monocotyledones

Ліліопсиди - Liliopsida

Родина цибулеві - Alliaceae

❖ Цибуля городня - Alliumcepa

· Дво- або трирічна рослина.

· На першому році формується розетка піхвових, дудчастих, м’ясистих листків, містить сік.

· На третьому році утворюється порожниста квіткова стрілка.

· Підземна видозміна пагона - цибулина, тверда частина її - денце, поживні речовини запасаються в листках.

· Суцвіття - зонтик багатоквітковий.

· Плід - кулясто-тригранна коробочка.

· Дія: бактерицидна, фітонцидна, протисклеротична, ранозагоювальна.

Родина цибулеві - Alliaceae

❖ Часник городній - Alliumsativum

· Дво- або багаторічник.

· Листки піхвові, лінійні, плоскі.

· Суцвіття - зонтик з плівчастим покривальцем і повітряними цибулинками «дітками».

· Цибулина складна.

· Дія: бактерицидна, протисклеротична, протимікробна, протигрибкова, гіпотензивна, глисто-, сечо-, жовчогінна.

Родина тонконогові (злакові) - Poaceae (Gramineae)

· Вітрозапильні рослини.

· У однорічників коренева система мичкувата, для багаторічників - кореневище.

· В умовах підвищеної вологості ( гігрофіти) вирощують рис посівний.

· Надземні пагони галузяться при основі - у зоні кущіння.

· Стебло циліндричне, із здутими вузлами. Стебла наростають і подовжуються в результаті поділу верхівки і вставної меристеми, виповнені ( кукурудза, сорго) або порожнисті (соломина).

· Листки почергові, лінійні, з паралельними жилками, довгою піхвою - закритою або відкритою, при переході пластинки в піхву є плівчастий язичок, волоски або парні вушка. Діагностичною ознакою листків є наявність листкової піхви.

· Суцвіття - колоски. Вони зібрані в складний колос, волоть, несправжній колос - султан, китицю.

· У квітки оцвітина редукована до плівок (лодикул), три тичинки на довгих тичинкових нитках, маточка з дволопатевою пірчастою приймочкою.

· Плід псевдомонокарпний - зернівка. Шкірястий оплодень зростається з насіниною шкіркою. Містять крохмал і білки.

· Зернівки жита можуть бути заражені отруйним грибом - маточними ріжками.

❖ Кукурудза звичайна - Zea mays

· Однорічник.

· Стебло виповнене, у нижній частині здерев’яніле, з надземними додатковими коренями-підпорками, які виконують опорну і живильну функцію.

· Листки широколінійні, з хвилястим краєм, короткою, широкою, відкритою, розщепленою піхвою і прозорим, коротким язичком.

· Квітки одностатеві, рослини однодомні.

· Чоловічі двоквіткові колоски зібрані у верхівкову волоть.

· Жіночі одноквіткові колоски утворюють щільні пазушні початки. Разом з розрослою віссю утворюють супліддя качан або початок.

· Плід - зернівка.

· Кукурудзяні приймочки використовують як сечо- і жовчогінний засіб, антисклеротичний (олія).

❖ Овес посівний - Avena sativa

· Однорічник.

· Стебло галузисте.

· Листки з довгою трубчастою, загорненою піхвою і коротким, жорсткуватим язичком.

· Суцвіття - розлога волоть колосків.

· Зернівки вкриті щільною лускою з борозенкою.

· Дія: зміцнююча, вітамінна, обволікаюча, заспокійлива, снодійна, апетитна.

❖ Пирій повзучий - Elytrigia repens (Agropyron repens)

· Бур’ян. Багаторічник.

· Кореневище повзуче, шнуровидне, з рудукованими листками; у міжвузлях порожнисте.

· Листки шорсткуваті, піхвові, з язичком і вушками.

· Складний колос.

· Дія: нормалізує обмін речовин і діурез.

Охорона рослинного світу

Рослинний світ має дуже важливу роль в існуванні і функціонуванні біосфери і життя людей. Нагромадження кисню на Землі почалося тільки з появою зелених рослин. У процесі фотосинтезу рослини виділяють в атмосферу кисень та поглинають вуглекислий газ. Роль зеленої рослини в створенні сприятливих умов для життя людини важко переоцінити.

Рослинний світ налічує близько 500 000 видів, з них близько 300 000 видів вищих рослин. Ботаніки встановили, що приблизно 30 000 видів вищих рослин знаходяться під загрозою знищення. Цілком закономірно, що з зменшенням зеленої поверхні рослинного покриття кількість кисню в атмосфері також зменшується, а вуглекислого газу - збільшується. Тому кожен десятий вид на Землі потребує охорони.

Недарма російський фізіолог рослин С.П. Костичев, характеризуючи діяльність зеленого листя, писав: « Варто зеленому листку припинити роботу на кілька років, і все живе населення земної кулі, а в тому числі і все людство, загине».

Рослини очищають водний і повітряний басейни від шкідливих домішок, що накопичуються в результаті роботи промислових підприємств і автомобільних двигунів, через надмірне і недбале використання продуктів хімічної промисловості. Вони поглинають і знешкоджують оксиди сірки, вуглецю, азоту, мутагенні і канцерогенні речовини, затримують пилові частинки і завдяки цьому надійно стоять на варті здоров'я людини.

Рослини беруть участь у регулюванні кругообігу води на нашій планеті і тим самим благотворно впливають на клімат.

Людина давно усвідомила свою залежність від світу рослин. Ще в часи фараонів у Давньому Єгипті дерева користувалися особливою шаною. У дуже багатьох народів найбільш великі і красиві дерева проголошувалися священними, їх пошкодження вважалося найбільшим гріхом і каралося дуже жорстоко. Ідея охорони дерев лежить в основі багатьох старовинних повір'їв та оповідей. Багато харчових, лікарських, декоративних і отруйних рослин вважалися за старих часів божественними, вони присвячувалися тому або іншому божеству. Все це в якійсь мірі сприяло збереженню їх в природі.

Доводиться, проте, констатувати, що на сьогодні деякі рослини, які знаходяться на межі зникнення, стали надзвичайно рідкісними. Одна з причин зникнення рослин пов'язана з господарською діяльністю людини: розорюванням земель, випасом худоби, осушенням боліт, будівництвом міст і промислових підприємств, аеродромів, автомобільних доріг і залізниць, ліній електропередач, нафто- і газопроводів. Все це призводить до відчуження територій, зайнятих природною рослинністю. У результаті деякі види рослин поступово зникають.

Так, наприклад, ковила притаманна степам. У зв'язку з розорюванням земель степової зони кількість цих рослин різко скорочується. Справжні степові ділянки сьогодні збереглися тільки в заповідниках, а відтак зникає основний творець українських чорноземів — ковила.

Зараз види ковили - рослини, що зникають на всій території України, релікти степової рослинності. Гарні декоративні рослини, суцвіття використовують для сухих букетів, тому навесні їх масово зривають.

До зникнення ряду видів рослин веде також забруднення атмосфери і гідросфери, деградація ґрунтового покриву, порушення стабільності біологічних систем. Деякі види, що володіють зниженими адаптаційними можливостями, гинуть, не в змозі пристосуватися до змінних умов середовища, не витримавши конкуренції з боку інших видів. Особливо це стосується рослин, що займають обмежені території, — до ендеміків.

Через крайню екологічну спеціалізацію вони легко вразливі і тому вимагають до себе особливої уваги.

Робота по збереженню зелених багатств не терпить зволікань. Співробітник Стенфордського університету П. Ерліх у 1984 р. стверджував, що втрата, яку понесе біосфера в найближчі два сторіччя, буде порівняна з катастрофою, що відбулася 65 млн. років назад. Тоді, в пізньому крейдяному періоді, вимерло 52% всіх видів морських організмів і значна частка мешканців суші, зокрема, мабуть, і динозаври. Такий прогноз видається вельми реальним.

Від кам'яного віку до атомної епохи пристосувальна здатність людини майже не змінилася. Тому вчені роблять висновок, що біологічні й емоційні потреби вимагають від людини не знищення навколишнього середовища, а збереження в ньому гармонії й рівноваги. Через це всі зміни в природі можуть бути оцінені й прогнозовані лише з екологічних позицій.

На думку фахівців багато таких захворювань, як злоякісні новоутворення, захворювання нервової і серцево-судинної систем, органів травлення тощо, пов'язані з порушенням природного середовища, в якому живе людина.

Тривалий вплив людини на рослинний покрив призвело до його зміни, перетворення, а в окремих випадках до повного знищення. Історія використання лісу — приклад того, як людський вплив може змінити або зруйнувати зелене шатро Землі.

Навколо великих міст і промислових центрів видовий склад флори біднішає, особливо інтенсивного й масового знищення зазнають ранньовесняні декоративні рослини. Серед факторів значного впливу на зміну флористичного складу одне з провідних місць посідає надмірний випас та пожежі. Природне рослинне угруповання — це сукупність багатьох видів рослин, кількісний і якісний склад яких невипадковий. Він є наслідком тривалого природно-історичного розвитку під впливом клімату, грунту, тваринного світу. Такий підбір видів перебуває в найбільш раціональній гармонії з навколишнім середовищем, а через це і найбільш продуктивний для даної конкретної території. Нераціональні вирубки, пожежі, витоптування в поєднанні з кліматичними факторами руйнують згадану стійкість рослинного угрупування, порушують його цілісність, понижують продуктивність. Неабиякої шкоди рослинному покриву завдає випалювання відмерлих решток рослин на пасовищах і сіножатних луках, оскільки кількісно та якісно змінює рослинні угрупування. Таким чином тисячолітній вплив людини на рослинний покрив призвів до заміни природних рослинних угрупувань штучними, менш продуктивними, до зміни цілих ландшафтів, до зникнення рослинних угрупувань й окремих видів рослин, які назавжди втрачені для майбутніх поколінь.

Серед усіх живих організмів, що населяють нашу Землю, рослини є найбільш беззахисними живими істотами перед наступом технічного прогресу. Вони найменш рухливі і, що найважливіше, мають обмежений вибір нових місць зростання для успішного відтворення собі подібних. Не можуть вони пристосуватися й до шкідливих впливів індустріалізації, у зв'язку з чим окремі види поступово зникають з флори.

Наукою встановлено, що знищені види ніякі людські зусилля відтворити сьогодні ще не можуть, бо рослина кожного виду має свою специфічну молекулярну будову. На його створення потрібні були мільйони років еволюційного процесу. Усвідомлення цього факту покладає на людину великий моральний обов'язок - зберігати всі наявні види рослин на Землі. Це і є засадами руху за охорону рідкісних та зникаючих видів, що охопив наукову громадськість більшості країн світу. Рослинні організми - об'єкти наукових досліджень і відкрить, природні моделі тих явищ, які повинна розкрити наука в майбутньому і застосувати їх на практиці. Ніхто сьогодні не може стверджувати, що той чи інший вид у майбутньому не принесе й великої практичної користі, яку сьогодні ще не можна передбачити. Адже багато видів диких рослин досі не розкрили перед людиною свого потенційного наукового й практичного значення. А знищення будь-якого виду взагалі унеможливлює такі перспективи.

Для науки рідкісні й зникаючі види рослин важливі насамперед як об'єкти вивчення й пізнання рослинного світу в цілому, його становлення, формування й розвитку. Загальнобіологічне значення окремих видів рослин проявляється в багатьох аспектах.

Рідкісні і зникаючі види рослин мають велике значення для біологічної науки в цілому й для ботаніки зокрема. Немало питань філогенії, систематики і географії рослин були б нез'ясовані, якби ботаніки не мали у своєму розпорядженні всієї різноманітності видового складу рослин з території їх поширення.

Велике значення мають окремі види рослин і для різних галузей народного господарства. Незважаючи на інтенсивний розвиток хімії, рослини й досі є основними джерелами лікарської сировини (горицвіт весняний, види валеріани, білодонна, арніка гірська, тирлич жовтий та багато ін.).

Харчові рослини - бобові, плодово-ягідні, зернові посіли важливе місце в житті людини ще з кам'яного віку. Першочергове значення для тваринництва мають різноманітні кормові рослини наших лук, пасовищ. І якого б рівня не досягла наука і техніка, навряд чи буде змога замінити в майбутньому природні кормові угіддя й пасовища культурними й синтетичними кормами. На сьогодні ще важко визначити всі ті багатства, що приховала в собі численна група нижчих рослин - водорості, гриби, лишайники, мохи. Як рослинна сировина вони використовуються ще дуже мало. На Землі відомо близько 300 тис. видів вищих судинних рослин, людина ж використовує з них трохи більше одного відсотка.

Рідкісні рослини України мають неабияке пізнавальне й естетичне значення. Це перлини рослинного світу, окраса нашого неповторного ландшафту, джерела, що притаїли у собі безліч нерозгаданих ще наукою таємниць, наше національне багатство. Вони потребують і заслуговують ретельної охорони як і найцінніші пам'ятки історії й архітектури. Вони - живі пам'ятки природи. Рослини ще цінніші творіння, бо пам'ятки архітектури людина спроможна відтворити, а знищені види рослин - ніколи.

Усвідомлюючи великий моральний обов'язок - зберегти життя всім живим істотам від найдрібніших мікроорганізмів й водоростей до велетенських дерев, незважаючи на їх «корисність» чи «шкідливість», - ботаніки багатьох країн уже давно піднесли свій голос на захист зникаючих видів рослин. Завдяки їх зусиллям окремі види рослин ще в минулому столітті були взяті під охорону.

Втрата будь-якого виду рослин - не просто зменшення різноманітності рослин, це дуже відчутний удар по збалансованій протягом багатьох тисячоліть системі рослинних родин. Чим повніше ми зуміємо зберегти різноманітність рослинного світу, тим більш збереженим буде навколишнє середовище.

Постановою Верховної Ради України від 29.10.92 р. затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу держави.

Червона книга - це список рослин, яким загрожує повне зникнення. Червону книгу часто порівнюють з червоним сигналом світлофора, який попереджує про небезпеку, вимагає ретельної уваги й обережності.

Збіднення флори Землі - це небезпека насамперед для людини, адже її життя нерозривно пов'язане з рослинним світом. У ХШ виданні Червоної книги України (том "Рослинний світ", 1996) занесено 541 вид рослин і грибів (з них судинних - 439 видів; мохоподібних - 28 видів; водоростей 17 видів; лишайників 27 видів; грибів - 30 видів). До цього документу потрапила значна кількість лікарських рослин (анакамптис пірамідальний, астрагал шерстистоквітковий, відкасник татарниколистий, зозулинці (15 видів), любка дволиста, любка зеленоцвіта, баранець звичайний, плаун колючий, скополія карніолійська, тирлич жовтий і крапчастий, цибуля ведмежа тощо). В інституті екології Карпат НАН України складений "Список рідкісних, реліктових, ендемічних і погранично-ареальних видів рослин Українських Карпат, які необхідно взяти під охорону", в якому перелічено 408 видів вищих спорових і судинних рослин. Цей перелік створений як основа для запропонованої "Червоної книги Українських Карпат" (1991).

З метою охорони природних рослинних угруповань Міністерство природних ресурсів України наказом від 19.01.97 затвердило "Положення про Зелену книгу України". До неї занесено 127 рідкісних, зникаючих і типових угруповань різного рангу, наведені мотиви і категорії їх охорони, поширення і видовий склад. Національна комісія з питань Зеленої книги України постійно розробляє заходи щодо охорони та невиснажливого використання природних рослинних ресурсів.

Необхідність індивідуальної охорони окремих видів викликало потребу їх обліку, вивчення, утворення спеціальних реєстрів для тих, яким особливо необхідний захист для збереження. До зникнення ряду видів рослин веде також забруднення атмосфери і гідросфери, деградація ґрунтового покриву, порушення стабільності біологічних систем.

На жаль, деякі види рослин присутні в природі в такій незначній кількості, що ні заповідники, ні ботанічні сади не можуть гарантувати їх збереження, тому розробляються інші форми заощадження генофонду рослин.