МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.3. Біологія індивідуального розвитку

Тривалість життя й проблеми довголіття

Тривалість життя окремих видів генетично детермінована. Які б ідеальні умови не були створені для лабораторних мишей, вони живуть не більше 3-3,5 років, причому є лінії короткоживучих і довгоживучих. На середню тривалість життя фактори впливають суттєво, тоді як максимальну тривалість життя змінити дуже важко. Середня тривалість життя людини в різні епохи відрізнялася. Судячи по скелетах, близько 40 % неандертальців вмирали у віці до 14 років, 15 % — від 15 до 20 років і тільки 5 % — у віці близько 40 років і більше. Рідко доживали до 50 років і люди кам'яного віку. Протягом тисячоліть люди вмирали, не досягнувши старості. Рання дитяча смертність, масові епідемії, голод, тяжкі умови життя скорочували і в наступні століття середню тривалість життя. У даний час середня тривалість життя в економічно розвинутих країнах складає 71,1, у країнах, що розвиваються - 52,2 років. Причому жінки живуть у середньому на 3-5 років довше. Хоч середня тривалість життя в результаті успіхів медицини, покращання соціально-гігієнічних умов життя в економічно розвинутих країнах майже подвоїлася, максимальна тривалість життя лишилася майже незмінною.

Розрізняють хронологічний (календарний) і біологічний (фізіологічний) вік. Людей, хронологічний вік яких досяг 60-74 років, називають людьми похилого віку, 75-89 років - старечого віку, понад 90 років - довгожителями. Біологічний вік часто не відповідає календарному. Його оцінка ґрунтується на сукупності тестів (стан серцево-судинної, дихальної і нервової систем, здатність переносити фізичні навантаження тощо). Тривалість життя є результатом взаємодії зовнішніх і внутрішніх (генетичних) факторів. Враховуючи складний характер впливу генетичних і середовищних факторів на процес старіння, нелегко дати відповідь, як довго може жити людина. Якщо в розрахунках виходити з того, що середня тривалість життя ссавців у 5-8 разів перевищує тривалість дорепродуктивного періоду і прийняти тривалість дорепродуктивного періоду людини за 20-25 років, то біологічна тривалість життя може перевищувати 100 років і навіть наближатися до 150-200 років.

Завдання біології і медицини заключається в пошуках шляхів попередження зниження функціональної активності і підтримки здоров'я людини, яка переступила віковий рубіж 55-60 років. Це завдання може бути розв'язане не лише на біологічній основі, але і з врахуванням соціальних факторів, які для людини мають велике значення. До факторів, які збільшують тривалість життя належать: 1) фізична активність (помірна фізична праця, заняття фізичною культурою і спортом), серед довгожителів немає лінивих людей; 2) раціональне харчування, зменшення калорійності їжі; 3) застосування антиоксидантів - речовин, які гальмують розвиток вікової патології, зменшують

число мутацій (вітаміни Е, А, групи В, Р, амінокислоти: глютамінова, цистеїн, метіонін, інші речовини);

4) здоровий" спосіб життя, основу якого складає визнання нерозривної єдності Природи і Людини; 5) заміна хворих органів або клітинних комплексів.