МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.3. Біологія індивідуального розвитку

Трансплантація органів і тканин

Трансплантація (грец. transplantatio - пересадка) - пересадка органів і тканин. Орган або тканина, яку пересаджують, називають трансплантатом. Донор - організм, від якого беруть трансплантат. Реципієнт - організм, якому пересаджують трансплантат. Розрізняють ауто-, ало- і ксенотрансплантацію. При аутотрансплантації донором і реципієнтом є один і той же організм. Аутотрансплантат не має генетично чужорідних речовин і добре приживлюється на новому місці. Цей вид трансплантації широко застосовується у відновній хірургії. Наприклад, при значних пошкодженнях обличчя використовують шкіру рук або живота того самого хворого. Шляхом аутотрансплантації створюють штучний стравохід, пряму кишку, піхву. При алотрансплантації донор і реципієнт належать до різних особин одного і того ж виду. Прикладом алотрансплантації в людини може бути переливання (трансфузія) крові. Успіх алотрансплантації залежить від антигенної сумісності тканин донора і реципієнта. Антитіла реципієнта реагують з антигенами трансплантата і викликають його розсмоктування або відторгнення. У людини повна сумісніть антигенів спостерігається в однояйцевих близнят, оскільки вони розвиваються з однієї зиготи і в генетичному та імунологічному відношенні ідентичні. Донор і реципієнт при ксенотрансплантації належать до різних видів. У вищих тварин при таких пересадках, як правило, відбувається розсмоктування трансплантата. У рослин прищепи (трансплантат) успішно приживлюються і в тих випадках, якщо їх взято від рослин іншого виду, роду або навіть родини.