МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.3. Біологія індивідуального розвитку

Досягнення трансплантології

Трансплантологія - наука, яка вивчає проблеми трансплантації, розробляє методи консервування органів і тканин, створення штучних органів. Найбільш часто пересаджують нирки. У клінічних умовах проводять пересадку легень, серця, печінки. Добрі результати одержано при пересадці ендокринних залоз, зокрема яєчників, щитоподібної і вилочкової залоз. Перший орган, який вдалося пересадити від людини до людини, була нирка. Першу пересадку нирки здійснив у 1933 р. український вчений Ю.Ю.Вороний. Донором був 60-річний чоловік з переломом черепа, який помер у приймальному відділенні лікарні. Трупна нирка була пересаджена 26-річній хворій з отруєнням сулемою. Операція була виконана в звичайній лікарні м. Херсона. Хвора, проживши з пересадженою ниркою 48 годин, померла. Значення першої пересадки органу - вперше був подоланий трансплантаційний імунітет. Нині в світі виконано понад 400 тисяч пересадок нирок. Кількість таких операцій невпинно зростає з кожним роком і досягає 30 тисяч на рік. Максимальний термін спостережень після трансплантації нирок перевищує 25 років.

Першу операцію з пересадки серця людині виконав у 1967 р. південноафриканський хірург Крістіан Барнард у госпіталі м. Кейптаун. Серце взяли у молодої жінки, яка загинула в автомобільній катастрофі. Пацієнт прожив менше місяця і помер від ускладнень, пов'язаних з імунною реакцією. Тепер пересадку серця роблять в багатьох медичних центрах США, Європи. Максимальна тривалість життя людей з пересадженим серцем - 12 років.

Для трансплантації використовують тканини і органи людей, які загинули в результаті травм або раптово померли, наприклад, від інфаркту міокарда. Забір тканин і органів здійснюють за умови додержання як медичних, так і юридичних правил. Біоматеріал ретельно відмивають, а потім консервують. Консервовані тканини і органи зберігають у спеціальних контейнерах і при потребі доставляють з лабораторії в клініку.

Методи консервації- різні: 1) консервування в розчинах; при цьому клітини, тканини, органи зберігають здатність до пересадки 24-48 годин; 2) швидке заморожування до температури -196°С у рідкому азоті; у такий спосіб консервують клітини крові, сперму, рогівку, шкіру, хрящ, кістки; біоматеріал, заморожений у розчинах кріопротекторів (гліцерин), може зберігатися протягом кількох років; 3) заморожування з наступним висушуванням у вакуумі (ліофілізація) застосовують для зберігання кісток, мікроорганізмів.

У ряді випадків застосовують органи, частини тіла, які зроблено з небіологічних матеріалів, - штучні органи. Наприклад, фарфорові або пластикові зуби, металеві або пластикові кістки, штучні клапани серця, пластикові протези крупних судин, штучний кришталик ока, штучна шкіра, штучні протези суглобів. Життя багатьох людей вдалося спасти, імплантуючи мініатюрні електрокардіостимулятори. Апарати штучного дихання, кровообігу, апарат "штучна нирка" теж роглядаються як штучні фізіологічні системи людини.

Експлантація — культивування ізольованих тканин і органів. Ізольовані органи (пальці, вушні раковини, залози) місяцями "живуть" поза організмом у штучно створених умовах. Для їх живлення застосовують спеціальні фізіологічні розчини, насичені киснем, які поступають у кровоносні судини ізольованих органів.

Вперше роботу ізольованого серця теплокровної тварини спостерігали І.П.Павлов та І.Я.Чистяков (1887). У 1902 р. О.О.Кулябко "оживив" ізольоване серце дитини, що померла від пневмонії. У 1928 р. у Москві на з'їзді фізіологів, фармакологів і біохіміків С.М.Чечюлін та С.С.Брюхоненко демонстрували дослід з "оживленням" ізольованої голови собаки. Відрізана від тулуба голова лежала на блюді. За допомогою штучного кровообігу в артерію голови нагніталась свіжа, насичена киснем кров, а з вен відсмоктувалась венозна. Через кілька хвилин після початку штучного кровообігу голова собаки ожила: кліпала повіками, язиком облизувала губи, насторожувала вуха при голосних звуках, намагалася вкусити палець експериментатора. Голова залишалася живою декілька годин.

Культури ізольованих органів використовують для вивчення фізіології і фармакологічної дії на них різноманітних лікарських засобів.