МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.8.БІОСФЕРА І ЛЮДИНА

Поняття про біологічні ритми

Біологічні ритми- періодично повторювані циклічні зміни інтенсивності й характеру біологічних процесів і явищ. Вони виникли в процесі еволюції як пристосування організмів до циклічних змін неживої природи, тобто мають адаптивне значення. Зустрічаються майже в усіх організмів, у тому числі і в людини, і на всіх рівнях організації живого - від молекулярно-генетичного до біосферного. Прикладом можуть бути добові рухи листків і пелюсток в рослин. Біологічні ритми властиві й окремим біохімічним ферментативним реаціям. З біологічними ритмами пов'язане явище "біологічного годинника" - здатність організмів орієнтуватися в часі. Наприклад, в один і той же час співають півні, вилітають на полювання кажани.

Розрізняють добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні біологічні ритми. Найбільш вивчені добові (циркадні) ритми. Вони пов'язані зі зміною дня і ночі в результаті обертання Землі навколо своєї осі. Періодичного коливання протягом доби зазнають близько 300 фізіологічних функцій людини. Так, протягом доби ритмічно змінюється температура тіла: вдень вона підвищена (максимальне значення -у 18 год), вночі знижується. Найнижчий рівень - між 1 год ночі і 5 год ранку, амплітуда коливань становить 0,6-1,3°. Температура тіла залежить від швидкості перебігу біохімічних процесів. У денний час обмін речовин відбувається більш інтенсивно і це визначає велику активність людини. Частота серцевих скорочень максимальна в 15-16 год, частота дихання - у 13-15, рівень систолічного артеріального тиску - у 15-18, кількість еритроцитів крові - у 11-12, лейкоцитів — у 2123 години. При патології спостерігається порушення багатьох ритмів. Наприклад, у хворих на гіпертонічну хворобу вночі відбувається не зниження, а, навпаки, підвищення артеріального тиску.

Виділяють групи людей ранкового і вечірнього типів. Перші ("жайворонки") рано ввечері засинають і рано вранці просипаються. Навпаки, інші ("сови") засинають пізно і відповідно пізніше прокидаються. Люди вказаних різних типів відрізняються за своєю працездатністю в ранкові й вечірні години. Існують також групи людей, які не підпадають під ці типи ("голуби").

Біоритми організму різко не узгоджуються з добовим біоритмом, якщо людина перебуває в іншому годинному поясі. Тоді порушується координація тих чи інших біоритмів, що сприяє виникненню своєрідного патологічного стану - десинхронозу. У людини знижується працездатність.

При зміщенні на 12-годинний пояс організм пристосовується до нових умов протягом 10-15 днів. Зміщення біоритму на 2 год дає мінімальний негативний вплив.

Лунно-місячні біоритми (28 діб) зумовлені обертанням Місяця навколо Землі. Вони найбільш виражені в мешканців моря (припливно-відпливні біоритми). У людини цьому ритму підпорядковується менструальний цикл у жінок; тривалість вагітності в акушерстві вимірюють лунними місяцями. В організмі тварин і людини спостерігаються і сезонні коливанні, пов'язані зі збільшенням світлового дня весною і зменшенням його восени і взимку. Біоелектрична активність мозку і м'язової системи вища весною і влітку, взимку-нижча. Описана сезонна динаміка загострень деяких хвороб - туберкульозу, гіпертонічної хвороби, ревматизму.

На живі організми впливають ритмічні зміни сонячної активності, які повторюються в середньому через 11,1 роки. Коли на Сонці збільшується число плям (активних ділянок), на Землю поступають потужні потоки випромінювання, які діють на її магнітне поле та іоносферу. Деякі учені одержали дані, що число хворих, які поступають у психіатричні клініки, різко зростає в дні посиленої сонячної активності. Збільшується також частота серцево-судинних захворювань і ускладнень.

У кінці XIX ст. чеський психолог Г.Свобода і німецький лікар В.Флейс висловили гіпотезу, що у кожної людини з моменту народження існують три цикли, пов'язані з фізіологічною (23 дня), емоціональною (28 днів) і інтелектуальною (33 дні) активністю. Посередині кожного циклу є критичний, або нульовий, день. Перша половина циклу (перед критичним днем), вважається позитивним періодом (підйом працездатності, фізичного, емоціонального та інтелектуального станів). Друга половина - це від'ємний період, протягом якого стан погіршується. Є спостереження, що в нульові дні фізичного циклу частіше відбуваються нещасні випадки, емоціонального циклу - емоціональні зриви, інтелектуального - погіршення розумової роботи. Співпадіння всіх критичних днів буває один раз на рік. Гіпотеза про наявність вищевказаних біоритмів не знайшла загального визнання.

Треба відмітити, що в людини на біологічні ритми великий вплив становлять соціальні фактори, трудовий розпорядок (соціальні датчики часу). Перебудова ритмів, пов'язана зі зміною режиму праці і відпочинку, спостерігалась при тривалому перебуванні в ізольованому середовищі (сурдокамері).

Хронобіологія (грец. chronos - час) - розділ біології, який вивчає біоритми. Медичне значення хронобіології: 1) вибір часу призначення ліків, проведення операцій; 2) вибір оптимального режиму активності людини; так, нічна праця в режимі "12-годинна зміна, 24-годинний відпочинок" менш сприятлива, ніж багатотижнева нічна праця, яка вкладається в добовий ритм; 3) сезонні курси профілактичного лікування виразкової хвороби, ревматизму, ангін; 4) прогнозування попередження загострення деяких хвороб, нещасних випадків; 5) вибір часу спортивних тренувань. Вважається більш раціональним рекомендувати відпочинок і лікування хворим у стадії виздоровлення (зокрема, при серцево-судинній патології) у санаторіях того ж регіону. Пояснюється це тим, що людина, яка прибула з іншого годинного поясу перші декілька днів знаходится в стані десинхронозу, те ж спостерігається при поверненні - перебудова біоритмів у зворотному порядку.