МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.8.БІОСФЕРА І ЛЮДИНА

Регулювання взаємовідносин людини і природи, раціональне природокористування

Людина і людське суспільство як частина природи можуть існувати лише в постійній взаємодії з нею. Все, що необхідно людині, вона одержує з природи: повітря, воду, їжу, сировину для промисловості. Сукупність всіх природних об'єктів і явищ, які використовуються для прямого чи непрямого споживання, називається природними ресурсами. Природні ресурси поділяють на вичерпні і невичерпні. Вичерпні поділяють на відновлювані (рослинні, тваринні, грунтові, ландшафтні) та невідновлювані (корисні копалини). До невичерпних ресурсів відносять космічні, кліматичні, водні. При нераціональному використанні відновлювані ресурси виснажуються, що може викликати непоправні зміни в біосфері.

У 1948 р. був створений Міжнародний союз охорони природи (МСОП), який тоді охопив 32 країни. МСОП підготував "Всесвітню стратегію охорони природи", яка була проголошена в 1980 р. в багатьох країнах, у тому числі в колишньому СРСР. Основні завдання охорони природи в "Стратегії"" сформульовані так: 1) підтримка головних екологічних процесів і екосистем; 2) збереження генетичного різноманіття живих організмів; 3) довгострокове раціональне використання видів і екосистем, при якому вони зберігаються і відтворюються.

З метою обліку видів тварин і рослин, які потребують охорони, з 1966 р. почали видавати окремі випуски Міжнародної Червоної книги, а також Червоні книги на рівні окремих держав. В Україні перше видання Червоної книги вийшло в світ у 1980 р., наступне в 1994 р. (тварини) і 1996 р. (рослини). Збереження генетичного фонду рослин і тварин має велике значення для медицини і фармації: дикорослі лікарські рослини є основною сировиною для добування лікарських засобів.

Основні напрямки охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів: 1) екологізація технологій у промисловості та енергетиці; 2) очищення промислових і побутових стічних вод від забруднюючих речовин; 3) охорона грунту і повітря; 4) відновлення лісового фонду; 5) застосування біологічних методів боротьби з шкідниками лісового і сільського господарства; 6) створення природоохоронних територій (заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи).