МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ (ПРОЦЕС РУХУ)

ПАТОЛОГІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

ЗАХВОРЮВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

1.УРОДЖЕНІ ДЕФОРМАЦІЇ

Уроджені вади організму людини - цікава і разом з тим важка галузь практичної і теоретичної медицини та генетики. Наука про вади називається тератологією (від грець teros - потворність). Менш виражені вади називають аномалією (від грець, anomalos - неправильний). Вони об'єднують різні за ступенем і якістю відхилення, які виникають у процесі розвитку організму - різні деформації апарату руху й опори.

Уроджені деформації апарату руху й опори виникають у результаті дефектів розвитку зародкової тканини. Причиною їх виникнення може бути вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища (радіаційне опромінення, хімічне забруднення води, продуктів харчування тощо), захворювання та шкідливі звички матері, вживання деяких медикаментозних препаратів у період вагітності, порушення механізму передачі генетичної інформації.

Однією із найчастіших деформацій опорно-рухового апарату є уроджений вивих стегна. Звичайно він розвивається на фоні дисплазії (недорозвитку) кульшової западини. При цій патології кульшова западина плоска, порожнина її виповнена жировою тканиною, внаслідок чого головка стегна легко зміщується і виявляється за межами суглобової западини - розвивається вивих стегна. Поступово змінюється форма головки стегна, вона стає овальною і втрачає округлість. При повному вивиху у тазових кістках формується нова западина на місці втиснення головки. Паралельно проходять патологічні зміни у суглобовій сумці, зв'язках, м'язах.

Серед деформацій опорно-рухового апарату часто зустрічається уроджена клишоногість. При даній патології положення стопи характеризується такими основними ознаками: 1) підошвове згинання; 2) поворот підошвової поверхні досередини, головним чином п'ятки і заплесна; 3) приведення стопи у її передньому відділі (рис. 2.108). Якщо вроджену клишоногість не лікувати, то стійкі зміни настають не лише у кістках і м'яких тканинах стопи, але й в інших ділянках скелета. Гомілка повертається досередини, обмежується рухомість надп'яткового суглоба, м'язи гомілки розвиваються погано і тому виглядають тоншими. Колінні суглоби випрямляються, постава тулуба стає прямою, а хода - невпевненою і мало пластичною. Опорною поверхнею стопи стає її зовнішньо-тильна поверхня, на якій формується "натоптень" - груба мозолистість.

Рис. 2.108. Уроджена клишоногість.

Третє місце серед захворювань опорно-рухового апарату займає уроджена м'язова кривошия. Причиною захворювання є відставання в рості і рубцеві зміни груднино- ключично-соскоподібного м'яза.