МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 3. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

8.КІНЦЕВИЙ МОЗОК

8.3.БАЗАЛЬНІ ЯДРА

Базальні ядра являють собою скупчення сірої речовини всередині півкуль (рис. 3.30). До них належать: смугасте тіло, що складається із хвостатого (розташоване збоку від згір'я) та сочевицеподібного (знаходиться латеральніше від згір'я і хвостатого ядра) ядер, мигдалеподібне тіло (знаходиться у передніх відділах скроневої частки) та огорожа. Між базальними ядрами знаходяться прошарки білої речовини, які становлять внутрішню, зовнішню та найбільш зовнішню капсули. У внутрішній капсулі розрізняють переднє і заднє стегно, а між ними - коліно. Через внутрішню капсулу проходять провідні шляхи. Базальні ядра відповідають за автоматичні, звичні рухи (біг, ходьба), тонус м'язів. Це підкіркові рухові центри.

Рис. 3.30. Горизонтальний розгин головного мозку

Базальні ганглії (вузли) відіграють велику роль у регуляції складних рухів, наприклад, рук хірурга, піаніста, рухи під час письма, танців, тобто таких, які потребують попереднього навчання і тренувань.

Базальні ядра регулюють певні рухові моделі, зокрема швидкість і величину рухів. При ураженні смугастого тіла з'являються насильницькі рухи - гіперкінези (хорея, тік, тремор, атетоз), а при ураженні блідого ядра, навпаки - гіпокінези.