МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА КРОВІ

ЗАХИСНІ ФУНКЦІЇ КРОВІ

1.ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕЙКОЦИТІВ

Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, є повноцінними клітинами, що містять ядро та інші клітинні структури. На відміну від еритроцитів, вони мають здатність до амебоїдного руху, що дає їм можливість виходити з кров'яного русла і функціонувати у сполучній тканині органів. Місцем утворення лейкоцитів є червоний кістковий мозок, а в лімфатичних вузлах та селезінці вони дозрівають. їх життєздатність становить 8-12 діб.

В 1 л крові дорослої людини знаходиться (4-9) · 10² л^-2 лейкоцитів. Збільшення кількості лейкоцитів понад 9 · 10² л^-2 називається лейкоцитозом, а зменшення нижче 4 · 10² л^-2 - лейкопенією.

Розрізняють фізіологічний (перерозподільчий) лейкоцитоз і патологічний. Фізіологічний лейкоцитоз може виникати при інтенсивному фізичному навантаженні (м'язовий лейкоцитоз), при надмірному споживанні їжі (травний лейкоцитоз). Фізіологічним є лейкоцитоз новонароджених - до (10-30) · 10² л^-2).

Патологічний лейкоцитоз виникає при запальних та інфекційних захворюваннях. Лейкопенія спостерігається лише при патологічних станах. Вона є постійним симптомом променевої хвороби.

Лейкоцити за властивостями цитоплазми діляться на дві групи: зернисті (гранулоцити) і незернисті (агранулоцити). До гранулоцитів належать нейтрофіли (метамієлоцити, паличкоядерні та сегментоядерні), еозинофіли та базофіли. До агранулоцитів належать лімфоцити і моноцити.

Процентне співвідношення між окремими видами лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою.

При певних захворюваннях відбуваються зміни у співвідношенні окремих форм лейкоцитів, тому визначення лейкоцитарної формули має важливе значення в клініці.

Лімфоцити - це найменші (6-14 мкм) лейкоцити, їхня цитоплазма незерниста, ядро округле і виповнює майже всю клітину.

Моноцити - це найбільші (13-25 мкм) лейкоцити, їхня цитоплазма теж незерниста, а ядро має бобоподібну форму.

Гранулоцити фарбуються різними фарбами; нейтрофіли - нейтральними, еозинофіли - кислими, базофіли - основними, що спричинює їх різний колір у мазку крові. За ступенем зрілості нейтрофіли діляться на юні, паличкоядерні та сегментоядерні. Юні нейтрофіли мають овальне ядро, паличкоядерні - у вигляді палички, а ядра сегментоядерних складаються із декількох сегментів.

Таблиця 4.1

Лейкоцитарна формула