МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010
ВСТУП
АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ - НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ СТРУКТУРИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ
Анатомія та її зв’язок з іншими дисциплінами
Анатомія є складовою частиною науки морфології. До морфології належать також гістологія (наука про тканини), цитологія (наука про клітину), ембріологія (наука про розвиток зародка).
Анатомія - це наука про форму і будову організму людини і його складових - органів та систем, а також про їх розвиток і функції.
Розрізняють анатомію описову (опис органів, які вивчали під час розтинів трупів), системну (вивчення організму за системами - кісткова, м'язова, внутрішні органи тощо), топографічну (вивчення взаємозв'язків між органами в певній ділянці тіла) і пластичну (вивчення пропорцій тіла і його форм). Остання має назву прикладної анатомії для художників і скульпторів.
Функціональна анатомія вивчає окремі органи і системи органів у зв'язку з їх функцією. Динамічна анатомія займається вивченням не лише будови опорно-рухового апарату, але й динаміки рухів, і має значення для правильного розуміння фізичного розвитку людини. Вікові зміни органів і тканин висвітлює вікова анатомія. І, нарешті, порівняльна анатомія порівнює будову тварин різних класів і людини.
Досить тісно з анатомією пов'язана антропологія, яка вивчає будову тіла людини в історичному аспекті.
Основним методом дослідження в нормальній анатомії є розтин і препарування. В сучасній анатомії застосовують багато інших методів дослідження з використанням сучасної оптики, рентгенівських променів, пластичних матеріалів та досягнень хімії і фізики.
Нормальну анатомію вивчають за системами:
І. Опорно-руховий апарат
1. Остеологія - вчення про кістки
2. Артросиндесмологія - вчення про з'єднання кісток
3. Міологія - вчення про м'язи
II. Спланхнологія (вчення про нутрощі)
1. Травна система
2. Дихальна система
3. Сечова система
4. Статева система
III. Серцево-судинна система (кардіоангіологія)
1. Серце
2. Артеріальна система
3. Венозна система
4. Лімфатична система
IV. Нервова система (неврологія)
1. Центральна соматична нервова система
2. Периферична соматична нервова система
3. Вегетативна нервова система
V. Органи кровотворення та імунна система
VI. Органи внутрішньої секреції (ендокринологія)
VII. Органи чуття (естезіологія)
Анатомія людини є абсолютно фундаментальною наукою для пізнання людського організму. Ми починаємо розуміти хто ми є, лише зрозумівши, що ми є. Всі зв'язки, які існують в організмі, можуть бути зрозумілими лише при зіставленні даних анатомії з даними суміжних дисциплін.
Людина є вищим продуктом розвитку живої матерії. Тому, щоб зрозуміти її будову, необхідно користуватися даними біології- науки про закони виникнення і розвитку живої природи. Як людина є частиною живої природи, так і наука, що вивчає її будову, тобто анатомія, є складовою біології.
Щоб зрозуміти будову організму з точки зору взаємозв'язку форми і функції, анатомія користується даними фізіології. Анатомія і фізіологія розглядають один і той же об'єкт- структуру живого, але з різних позицій: анатомія - з точки зору форми, організації живого, а фізіологія - з точки зору функції, процесів, що в ньому відбуваються. Це споріднені науки, які є альфою й омегою медичних знань.
Анатомія, яка вивчає не лише зовнішню, а й внутрішню форму, структуру органів за допомогою мікроскопа - це мікроскопічна анатомія. Вона тісно пов'язана з наукою про тканини - гістологією, яка вивчає закономірності будови і розвитку тканин та органів, а також з наукою про клітину - цитологією. Остання досліджує закономірності будови, розвитку і діяльності клітин, з яких побудовані тканини й органи. Ембріологія вивчає розвиток зародка.
Із винаходом електронного мікроскопа виникла можливість досліджувати субмікроскопічні структури і навіть молекули живої матерії, що є об'єктом вивчення хімії. На межі цитології й хімії розвинулась нова наука - цитохімія.
Отже, анатомія, гістологія, цитологія та ембріологія разом становлять науку про форму, будову і розвиток організму, яка має назву морфологія.