МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.1. Розмноження

Статеві клітини людини

Статеві клітини (гамети) - сперматозоїди і яйцеклітини - високоспеціалізовані клітини, які виконують унікальні функції: забезпечують передачу генетичної інформації з покоління в покоління при статевому розмноженні. Від соматичних клітин вони відрізняються: 1) одинарним (гаплоїдним) набором хромосом; 2) різко зміненим ядерно- цитоплазматичним співвідношенням; в яйцеклітин ядерно-цитоплазматичне відношення низьке (багато цитоплазми), у сперматозоїдів - високе (цитоплазма майже відсутня); 3) зведенням до мінімуму обміну речовин; 4) відсутністю здатності до розмноження.

Сперматозоїди (спермії) - дуже дрібні (у людини до 70 мкм) рухливі чоловічі гамети, здатні до запліднення, за розмірами набагато менші від яйцеклітин. Утворюються у великій кількості (мільйони). Зрілий сперматозоїд складається з головки, шийки, проміжної (середньої) частини і хвоста (рис. 1.51 ). Головка майже повністю зайнята ядром. В ядрі міститься гаплоїдний набір хромосом (23), з них 22 аутосоми і одна статева хромосома: X або Y. Над ядром розташована акросома з гідролітичними ферментами (гіалуронідаза, муциназа), які необхідні для руйнування оболонок яйцеклітини. У шийці знаходяться дві центріолі - проксимальна і дистальна.

Рис. 1.51. Сперматозоїд ссавця

а) схема будови сперматозоїда за данними електронної мікроскопії: 1 - акросома; 2 - ядро; 3 - проксимальна центріоль; 4 - дистальна центріоль; 5 — осьова нитка; 6 - мітохондріальна спіраль; 7 - товсте волокно; б) загальний вигляд: 8 - головка; 9 - шийка; 10 - проміжна частина; 11 - хвіст.

Проксимальна (лежить ближче до ядра) бере участь в утворенні веретена поділу заплідненої яйцеклітини. Від дистальної центріолі починається осьова нитка хвоста. Проміжна частина розширена і містить мітохондрії, зібрані в спіраль навколо осьової нитки. Мітохондрії доставляють енергію для хвоста. За допомогою хвоста (джгутика) сперматозоїди рухаються, розвиваючи швидкість у сім'яній рідині людини до 5 см/год. Можуть рухатися проти течії рідини (реотаксис) і в напрямку речовин, які виділяє яйцеклітина (позитивний хемотаксис).

Яйцеклітина (яйце) - нерухома жіноча гамета, яка при запліденні сперматозоїдом утворює зиготу, що дає початок новому поколінню. Яйцеклітина людини круглої форми, її діаметр - близько 130 мкм, оточена прозорою (блискучою) оболонкою (zona pellucida) і зернистою оболонкою (променистим вінцем) з фолікулярних клітин (corona radiata). Вона містить цитоплазму, ядро, цитоплазматичну мембрану (плазмолему) і всі типові органоїди (рис. 1.52). В ядрі розташований гаплоїдний набір хромосом (23), з них 22 автосоми і одна Х-хромосома. По периферії цитоплазми розміщений кортикальний шар з гранул, вміст яких бере участь у формуванні оболонки запліднення. Яйцеклітини містять включення - жовток (поживний матеріал). Яйцеклітина людини вторинно оліголецитальна (мало жовтка) та ізолецитальна (жовток розподілений у цитоплазмі рівномірно).

Рис. 1.52. Яйцеклітина ссавця. 1 - ядро; 2 - цитоплазма; 3 - кортикальний шар; 4- плазмолема;

5 - прозора(блискуча) оболонка; 6 - променистий вінець.