Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Загальна частина
Структура тіла людини
Тканини - Епітеліальна тканина - Морфофункціональна класифікація типів епітеліальної тканини
За цією класифікацією епітелії поділяють на покривні (рис. 5) та залозисті. Покривні епітелії, в свою чергу, поділяються на одношарові і багатошарові. Якщо клітини епітеліального шару розташовані в один ряд, такий епітелій називають одношаровим, а якщо у кілька рядів, то, відповідно, - багатошаровим. Одношаровими вважаються епітелії, всі клітини яких контактують з базальною мембраною. Якщо ширина клітин в одношаровому епітелії більша за висоту, такий епітелій називають одношаровим плоским (лускоподібним від грецьк. sguama - луска). У тому разі, коли ширина і висота клітин в одношаровому епітелії приблизно однакова, його називають одношаровим кубічним, а якщо висота епітеліоцитів значно більша за ширину, епітелій називають одношаровим призматичним або циліндричним. В одношаровому багаторядному призматичному епітелії містяться клітини різноманітної форми й висоти, в зв’язку з чим їхні ядра розташовуються у кілька рядів. У складі такого епітелію розрізняють базальні клітини, які на зрізах мають трикутну форму. Їхні ядра утворюють нижній ряд. Проміжні ряди утворені ядрами вставних епітеліоцитів і келихоподібних клітин, які виділяють слиз. Верхній ряд утворюють ядра миготливих клітин, на апікальному полюсі яких розміщені миготливі війки. У численних епітеліях містяться декілька шарів клітин, із яких тільки нижній (базальний) шар сполучений з базальною мембраною.
Рис. 5. Схематичне зображення типів покривного епітелію:
1 - одношаровий плоский; 2 - одношаровий кубічний; 3 - одношаровий призматичний; 4 - одношаровий багаторядний призматичний; 5 - багатошаровий плоский незроговілий; 6 - багатошаровий плоский зроговілий; 7 - перехідний при розтягнутій стінці органа; 8 - перехідний, коли орган спадається
Форма багатошарового епітелію визначається за верхніми клітинами. Якщо вони мають призматичну форму, епітелій називають багатошаровим призматичним, якщо кубічну - багатошаровим кубічним, а якщо плоску - то багатошаровим площинним. Із численних епітеліїв у ссавців і людини найпоширеніший багатошаровий плоский. Якщо верхні шари такого епітелію підлягають зроговінню, його називають багатошаровим плоским зроговілим, а якщо зроговілий шар відсутній - то багатошаровим плоским незроговілим.
Особливим різновидом багатошарового епітелію є перехідний, характерний для сечовивідних шляхів. Він включає до свого складу три типи клітин: базальні, проміжні та поверхневі. Якщо стінка органа (наприклад, сечового міхура) розтягнута, епітелій стає відносно тонким. Якщо орган спадається, верхні відділи проміжних клітин зміщуються вгору, а поверхневі клітини заокруглюються і товщина епітелію збільшується.
Залозистий епітелій (залози) представляє клітини або органи, що синтезують специфічні продукти (секрети), які накопичують і виводять з організму кінцеві продукти дисиміляції. Залози, які виділяють речовини в навколишнє середовище (на поверхню шкіри або слизової оболонки), називаються екзокринними. А залози, які виділяють специфічні продукти у внутрішнє середовище організму (у кров, лімфу, тканинну рідину), називаються ендокринними. Залози поділяються на одноклітинні й багатоклітинні. Багатоклітинні екзокринні залози відрізняються від багатоклітинних ендокринних наявністю вивідної протоки для виведення секрету.
Екзокринні багатоклітинні залози поділяють на прості та складні. Простими називають залози з нерозгалуженою, а складними - з розгалуженою вивідною протокою. Прості залози залежно від форми секреторних відділів можуть бути альвеолярними (секреторні відділи мають кулясту форму) або трубчастими. У потових залозах трубчасті секреторні відділи закручені у вигляді клубочка. Складні залози можуть бути альвеолярними, трубчастими або альвеолярно-трубчастими. У тому разі, коли кінцеві секреторні відділи розгалужуються, такі залози називаються «розгалуженими». Особливості будови основних типів екзокринних залоз наведені на рис. 6.
Джерелами розвитку епітеліальних тканин є різні ембріональні зачатки. Тому з точки зору походження епітеліальна тканина є збірною групою тканин. Завдяки дослідженням акад. Н. Г. Хлопіна, його учнів та послідовників було створено філогенетичну класифікацію епітеліїв, в якій виділяють:
- ектодермальний епітелій, що розвивається з ектодерми;
- ентодермальний епітелій, що утворюється з ентодерми;
- нефродермальний епітелій - з проміжної мезодерми;
- целодермальний епітелій - з проміжної мезодерми;
- епендимогліальний епітелій - з нейрального зачатка;
- ангіодермальний епітелій (судинний епітелій, ендотелій1), що виникає з мезенхіми.
Рис. 6. Будова основних типів екзокринних залоз (схема): 1-3 - прості нерозгалужені залози; 4-7 - прості розгалужені залози; 8,9 - складні розгалужені залози