Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Будова зубів - Будова постійних зубів - Ікла
Ікла, dentes саnіnі, - розташовані по два на верхній та нижній щелепах. Верхні ікла більші за нижні. Коронка має конусоподібну форму, загальний край має вигляді загостреного випину, губна поверхня більш опукла; язикова поверхня увігнута і має горбок. Корені іклів найбільші та найдовші, дещо стиснуті з боків.
До групи іклів належать чотири зуби - два на верхній і два - на нижній щелепах, кожне ікло розташоване дистальніше різців. Верхні й нижні ікла - постійні зуби в зубному ряді. Відсутність іклів не спостерігається, проте інколи прорізуються поза зубною дугою. Розміри іклів див. в табл. 5.
Верхні ікла (рис. 207), - мають масивну коронку, передньозадній розмір якої більший біля основи, поперечний - біля середини. Різальний край коронки, крім кута, утворює зубець ікла, який формує головний горбок і має ще два кути - медіальний і латеральний, утворені відношенням різального краю до поверхонь стикання. Латеральний схил різального краю довший за медіальний і утворює з довгою оссю коронки гостріший кут. Губна поверхня опукла у вертикальному напрямі й має вертикальний валок, особливо помітний біля різального краю. Цей валок поділяє губку поверхню ікла на фасетки: більшу - латеральну та меншу - медіальну. Язикова поверхня ледь опукла і також має поздовжній валок, що йде від шийки до різального горбка зуба і поділяє її на фасетки: медіальну і латеральну; з боків вадка нерідко бувають невеликі заглиблення. Поверхні стикання широкі в своїй основі, медіальна поверхня звичайно більша за латеральну. Корінь товстий, трохи стиснутий з боків, а відпис - у передньозадньому розмірі ширший, ніж у поперечному. Медіальна і латеральна поверхні кореня дуже широкі і майже в усіх випадках мають поздовжні, ледь виражені борозденки.
Рис. 207. Верхнє ліве ікло:
А - губна поверхня верхнього лівого ікла; Б - мезіальна поверхня лівого верхнього ікла. В - дистальна поверхня верхнього лівого ікла; Г - піднебінна поверхня верхнього лівого ікла. Д - піднебінна поверхня верхнього ліного ікла; Е піднебінна поверхня праного верхнього ікла
Верхні ікла мають чотири добре виражені анатомічні ознаки відмінностей зуба. Порожнина зуба верхнього ікла розташована в пришийковій частині коронки та шийки зуба. Поступово звужуючись, вона переходить в один, досить широкий, легко доступний для обробки, кореневий канал. В сагітальному і фронтальному розпилах зуба його порожнина найчастіше повторює форму зуба, але в зменшених розмірах. На поперечному розпилі зуба, на рівні шийки, пульпова порожнина еліпсоїдної форми дещо розширена з боку щоки.
Нижні ікла (рис. 208) - коронки цих зубів довші й дещо вужчі, ніж верхні. Найбільший діаметр коронки - у поперечному напрямі, ближче до різального краю; різальний край у нижнього ікла менший, ніж у верхнього. Медіальна поверхня стикання більша за дистальну, причому медіальна поверхня майже повністю конвергує до шийки, латеральна - дещо нахилена до неї. Губна поверхня у нижніх іклах менш опукла, ніж у верхніх. Язикова поверхня дещо увігнута або ж плоска, іноді вона має зубний валок. Корінь нижніх іклів коротший від кореня верхніх, форма у них однакова. Трапляються випадки (10%), коли корені нижніх іклів поділяються на два (С. С. Михайлов, 1973). Всі ознаки відмінностей зубів у нижніх іклах добре виражені. Порожнини зуба у верхніх і нижніх іклах дуже подібні. Основна частина порожнини зуба велика у передньозадньому розмірі, розташована в пришийковій чверті коронки зуба. Порожнини зуба дещо стиснута з боків, поступово звужуючись, трансформується в кореневий канал. На фронтальному і сагітальному розрізах вона повторює форму зуба, але в зменшеному розмірі. На поперечному розрізі на рівні шийки ця порожнина має овальну форму, а нижче в кореневому каналі - круглу.