Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Будова зубів - Будова постійних зубів - Розвиток зубів
Молочні зуби закладаються в кінці другого місяця ембріонального розвитку, коли виникає присінкова пластинка, що є потовщеним епітелієм. Вона формує щілину, яка відділяє губи та щоки від ясен, в результаті чого виникає пригінок ротової порожнини. У ділянці «кладки одвокореневих зубів виникає епітеліальний валок - це зубна пластинка дугоподібної форми. Зубна плаастинка в ділянці закладки багатокореневих зубів розвивається безпосередньо з епітелію ротової ямки.
На внутрішній поверхні зубної пластинки з’являються епітеліальні скупчення - емалеві органи; назустріч кожному з них росте мезенхіма у вигляді зубного сосочка, втисненого в емалевий орган, який набирає вигляду дзвона. Мезенхіма, яка оточує емалевий орган, називається зубним мішечком. Епітеліальні клітини емалевого органа диференціюються, його внутрішні клітини, що прилягають до зубного сосочка, стають високими призматичними. Вони називаються енамелобластами, оскільки згодом утворюють емаль. Зовнішні клітини емалевого органа стають плоскими, а клітини проміжного шару набирають зірчастої форми, між ними накопичується рідина. Вони називаються пульпою емалевого органа і пізніше беруть участь в утворенні кутикули емалі На кінець третього місяця емалевий орган відокремлюється від зубної пластинки, на початку четвертого місяця починає утворюватися дентин. На вершині зубного сосочка, а пізніше і на його бічних поверхнях з клітин мезенхіми утворюються дентинобласти. Спочатку вони утворюють звапнований дентин-предентин, колагенові волокна якого розмішені медіально. Пізніше з початком кальцифікації ця зона утворює зовнішній (плащовий) дентин. Згодом біля пульпи утворюються тангенціально розміщені волокна Ебнера, які входять до складу навколопульпового дентину.
На кінець п’ятого місяця починається мінералізація предентину, за винятком ділянок апікальних відділів дентинобластів, від яких відходять відростки. Оскільки ці відростки лишаються в складі дентину, це зумовлює утворення дентинних канальців, що пронизують дентин. Мінеральні солі не відкладаються також у ділянках дентину на межі з емаллю, що спричинює до утворення інтерглобулярних просторів. Зачатки емалі з’являються на поверхні енамелобластів поблизу верхівки зубного сосочка, а потім унизу по його бічних краях. Емаль з’являється тільки після утворення тонкого шару дентину. З появою емалі структура енамелобластів змінюється, їхні ядра зміщуються в апікальний, а комплекс Гольджі і клітковий центр - у базальний відділи клітин, тобто до місця виділення органічної основи емалі.
Живляться енамелобласти за рахунок пульпи емалевого органа. З кожного енамелоцита утворюється одна емалева призма.
З наближенням часу прорізування зуба енамел области зменшуються та редукуються, а емаль покривається кутикулою, утвореною клітинами проміжного шару емалевого органа. В процесі відкладання емалі та дентину визначається форма майбутньої коронки. Цемент розвивається пізніше емалі за рахунок мезенхіми зубного мішечка. У внутрішньому його шарі утворюються цементобласти (остеобласти цементу), які утворюють проміжну речовину цементу і перетворюються у цементоцити (остеоцити цементу). Із зовнішнього шару мішечка зуба утворюється зубна зв’язка - періодонт.
Постійні зуби закладаються в кінці четвертого на початку п’ятого місяця ембріогенезу за рахунок зубної пластинки та підлеглої мезенхіми. Зачатки постійних зубів містяться позаду зачатків молочних. Спочатку вони знаходяться в одній комірці, а потім між ними з’являється кісткова перетинка. Закладка постійних великих кутніх зубів відбувається на першому-четвертому роках життя. Коли випадають молочні і прорізуються постійні зуби - у віці шісти-сіми років - у зачатку постійного зуба утворюється дентин, емаль так, як у молочних. Із збільшенням розмірів коронки постійного зуба та утворенням кореня коміркова перетинка і корінь молочного зуба здавлюються. Вони руйнуються під дією остеокластів, одонтокластів та вірогідно фібробластів (В. В. Сєров, А. Б. Шехтер, 1981), постійний зуб виштовхує коронку молочного. Істотну роль у цьому процесі відіграє пульпа постійного зуба, яка розвивається й збагачується за рахунок основної речовини.