Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Кишечник - Товста кишка - Сліпа кишка

Сліпа кишка, caecum (грецьк. typhlon; звідси запалення сліпої кишки, typhlitis), - є початковим відділом товсто! кишки, розташована нижче від місця переходу клубово! кишки в товсту (рис. 237). Вона має мішкоподібну форму та міститься в клубовій ямці. Поряд з цим трапляються анатомічні варіанти сліпо! кишки; яка має форму лійки або бухтоподібну, симетрична та асиметрична. Це найширший відділ товстої кишки, її ширина досягає 5-9 см, довжина - 3-10 см. Сліпа кишка покрита очеревиною у 97% випадків з усіх боків. У слизовій оболонці та підслизовій основі містяться численні лімфатичні судини та фолікули (вузлики) (О. О. Сушко; О. І. Свиридов; І. А. Кавуненко) (рис. 238, 239).

Рис. 237. Сліпа кишка, caecum, червоподібний відросток, appendix vermiformis, висхідна ободова кишка, соlon ascendens (за Р. Д. Синельниковим):

А - вигляд ззаду

У сліпу кишку медіально впадає кінцевий відрізок клубової кишки, де на місці переходу є спеціальна клубово-сліпокишкова заслінка, valva ileocaecalis (Baukim) (див. рис. 237), яка відіграє важливу регуляторну роль: перешкоджає зворотньому (ретроградному) проходженню кишкового вмісту з товстої кишки в тонку. Заслінка утворена двома складками слизової оболонки, між пластинками якої є пучки колових м’язів. Складки слизової утворюють верхню губу, labium superius та нижню губу, labium inferius. Губи заслонки обмежують клубово-сліпокишковий отвір, ostium ileale.

Від нижньої поверхні сліпої кишки в місці сполучення трьох стрічок відходить червоподібний відросток, appendix vermiformis. Його довжина становить від 7 до 10 см, (інколи - 20 см), діаметр - 0,-1 см.

Рис. 237. Сліпа кишка, caecum, червоподібний відросток, appendix vermiformis; висхідна ободова кишка, colon ascendens (за Р. Д. Синельниковим) (Продовження): Б - вигляд спереду

Рис. 238. Поверхневі і глибокі сітки лімфокапілярів серозної та м’язової оболонки сліпої кишки новонародженого. Збільшення 2x8 (препарата І. А. Кавуненка)

Порожнина червоподібного відростка відкривається в сліпу кишку невеличким отвором, ostium appendicis vermiformis. Червоподібний відросток з усіх боків покритий очеревиною і має брижу, mesoappendix, в якій проходять судини та нерви. У власній пластинці й підслизовому шарі стінок відростка знаходяться значні скупчення лімфоїдних фолікулів, noduli lymphoidei aggregati appendicis, які виконують захисну функцію, знешкоджуючи патогенні мікроби, за що відросток ще називають «кишковим мигдаликом».

Положення червоподібного відростка у черевній порожнині може бути різним. У хірургічній практиці розрізняють такі варіанти (Б. В. Огнєв, В. X. Фраучі, 1960) (рис. 240):

- низхідне положення, або тазове (40-45% випадків), коли відросток спрямований до низу в порожнину малого таза.

- медіальне положення (17-20% випадків), коли відросток розташований паралельно клубовій кишці;

- латеральне положення (близько 25% випадків), коли відросток розташований у правому бічному каналі;

- висхідне положення, або підпечінкове (близько 13% випадків);

- ретроцекальне положення (2% випадків), коли відросток розташований за сліпою кишкою;

- ретроперитоніальне положення, коли відросток розташований за очеревиною.

Рис. 239. Лімфатичні капіляри і лімфоїдні фолікули слизовой оболонки і підслизової основи сліпої кишки (дівчинки 2-ох місяців за О. А. Сушком)

Найтиповішим є низхідне положення відростка, коли він спускається у малий таз і в разі запалення може зростатися із сечовим міхуром, правим яєчником або іншими органами, що ускладнює правильну постановку діагнозу - апендицит. При оперативних втручаннях відросток відшукують, йдучи донизу по вільній стрічці, tenia libera, висхідної кишки, де брижова стрічка підходить до основи відростка. У клінічній практиці для знаходження червоподібного відростка використовують точку Мак-Бурнея (рис. 241). У цій точці відросток проектується на передню черевну стінку по умовній лінії, яку проводять від пупка до передньої верхньої ості клубової кістки. Ця точка знаходиться на відстані що дорівнює 1/3 довжини бічного відрізка цієї лінії. У цьому місці іі здійснюють розріз тканин при апендектомії (за М. М. Волконичем).

Рис. 240. Анатомічні варіанти розташування червоподібного відростка (за Б. В. Огневим та В. X. Фраучі)

Рис. 241. Проекція червоподібного відростка (точка Мак-Бурнея) на передню черевну стінку