Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Розвиток травної та дихальної систем
Розвиток і перетворення зябрового апарату зародка

Незважаючи нате, що ссавці в процесі еволюції вийшли з води на сушу, в процесі ембріогенезу в них закладається зябровий апарат. У ссавців одні відділи аябрового апарата редукуються, а інші дають початок органам і тканинам, що безпосередньо не пов’язані із зябровим диханням. Таким чином, закладка зябрового апарата - один із проявів біогенетичного закону, що й дає змогу відокремити на певних етапах ембріонального розвитку зяброву ділянку зародка. Тут з обох боків головного кінця зародка каудальніше первинного ротового отвору утворюються чотири пари виступів (зябрових дуг), кожна з яких включає до свого складу мезенхімну основу, черепний нерв, кровоносну судину (дугу аорти) і закладку скелетних тканин.

Зовні зяброві дуги відокремлюються одна від одної заглибинами (втисненнями) ектодерми - зябровими борознами або щілинами, а зсередини - вигинами підстилки глоткової кишки - глотковими карманами. Останні ростуть у напрямку зябрових щілин і вступають у контакт з ектодермою, утворюючи разом з нею, а інколи - з невеликим шаром мезенхіми, так звані зяброві перетинки. У зародках ссавців деякі з них можуть прориватися, внаслідок чого утворюються наскрізні зяброві щілини. Проте вони існують недовго й незабаром закриваються.

Передня (фарингеальна, або глоткова) кишка також належать до зябрової ділянки. Це найбільш краніально розташована ділянка кишкової трубки, розміщена позаду глоткової перетинки. Глоткова кишка, на відміну від каудально розташованих частин кишки, являє собою плоску, сплющену в передньозадньому напрямку і розтягнуту вбоки трубку.

Перша зяброва дуга, як зазначалося вище, обмежує знизу вхід у первинну ротову порожнину. Вона утворює верхню і нижню щелепи. Іннервацію дуги забезпечує трійчастий (V) нерв, який іннервує жувальну мускулатуру, яка розвивається в ній.

Друга зяброва дуга (гіоїдна) дістала свою назву в результаті того, що в ній утворюються деякі відділи під’язикової (гіоїдної) кістки. За її рахунок утворюються також мімічні та інші м’язи, які іннервуються лицевим (VII) нервом.

Третя зяброва дуга бере участь в утворенні під’язикової кістки та м’яза, що іннервується язикоглотковим (IX) черепним нервом.

Четверта зяброва дуга, до якої підходить блукаючий (X) нерв, утворює ряд хрящів і м’язів гортані та нижньої частини глотки.

Зяброві щілини, передня зяброва щілина перетворюється в зовнішній слуховий прохід, II—IV щілини прикриваються другою (гіоїдною) дугою, що сильно розростається, і внаслідок чого згладжування контурів шиї зникають.