Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Загальна частина
Загальні відомості про будову тіла людини
Поняття про норму, варіанти норми та аномалії

Відомо, що загальна будова тіла людини, його частин, органів і систем має у різних індивідів певні, а інколи значні відмінності. Водночас, завдяки адаптивним (adaptatio - пристосування) властивостям організму навіть в умовах крайніх варіантів індивідуальної мінливості стає можливим його повноцінне функціонування. Так, інтервал, у проміжках якого індивідуальні особливості морфофункціонального стану організму здатні забезпечити виконання ним біологічних і соціальних функцій, визначаються як норма. Вона залежить як від спадкових чинників, так і від впливу чинників навколишнього середовища. У випадках, коли вплив останніх не виходить за межі адаптивних можливостей організму, в ньому зберігається стан норми. Надмірність цих впливів може спричинити відхилення від норми, які називаються варіантами (від лат. variatio - видозміна). Вони, як правило, істотно не порушують функції.

Найстійкіші вроджені відхилення від нормальної структури і функції називаються аномаліями (від грецьк. anomalia - неправильність). Не варто відносити до аномалій відхилення від норми, набуті після народження. Вроджені пороки та вади розвитку порушують функції організму, а деякі з них несумісні з життям.

Причинами аномалій є впливи навколишнього середовища, які призводять до вроджених вад розвитку. Через них найчастіше порушується нормальний розвиток у так звані критичні періоди, точніше у період імплантації бластоцисти (7-12 доба) та у період плацентації (3-6 тижні). Знати анатомічні варіанти та аномалії конче потрібно для лікарської практики.