Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Остеологія, osteologia [вчення про кістки] - Загальна остеологія
Класифікація кісток

Кістки скелета за формою, функцією та розвитком поділяються на чотири групи: трубчасті, губчасті, плоскі та мішані.

Трубчасті кістки бувають довгі та короткі. Вони складаються зі щільної та губчастої речовин, входять до скелета кінцівок і виконують за допомогою м’язів функції важелів з великим обсягом рухів. У трубчастих кістках виділяють: середню частину - діафіз, diaphysis (від грецьк. dia - між і phyo - росту), тобто частину кістки, що росте між епіфізами, та два потовщені кінці - епіфізи, epiphysis distalis et proximalis, за допомогою яких вона сполучається із сусідніми кістками. Середня частина діафіза має форму трубки з кістковою порожниною, саvum medulare, в якій міститься кістковий мозок. Проміжок між діафізом та епіфізом називається метафізом, metaphysis; виступи на епіфізах, які є місцем прикріплення м’язів та зв’язок, називаються апофізами, apophysis.

Короткі трубчасті кістки, до яких належать кістки п’ястка, плесна та фаланги пальців, являють собою короткі важелі. Вони мають осередок енхондрального окостеніння тільки в одному епіфізі (моноепіфізарні кістки).

Губчасті кістки побудовані переважно з губчастої речовини і тонкого щільного шару, розміщеного на їх периферії. Розрізняють довгі губчасті кістки (груднина, ребра) та короткі (хребці, кістки зап’ястка та заплесна). До цього виду кісток відносять також сесамоподібні кістки (горохоподібна, надколінок, сесамоподібні кістки пальців, кисті і стопи), які містяться у сухожилках м’язів біля суглобів.

Плоскі кістки, представлені кістками склепіння та покрівлі черепа, виконують захисну функцію. Вони утворені зовнішньою та внутрішньою пластинками, lamina externa et lamina interna, щільної речовини, між якими міститься губчаста речовина - диплоє, diploe, крізь яку проходять численні вени. Внутрішня пластинка крихка, за що й дістала назву скляної, lamina vitrea. Вона частіше ламається при ударах та пошкодженнях черепа.

Мішані кістки утворюються з кількох частин, що мають різну будову, розвиток та функцію. До них належать кістки основи черепа. Ряд кісток черепа мають повітроносні пазухи, ossa phneumatica, вистелені слизовою оболонкою, структура якої нагадує слизові порожнини носа.

Форма кісток залежить від біомеханічних умов: навантаження, сили тяги, рухів та тяги м’язів. М. Г. Привєс, Н. В. Крилова та інші показали вплив професії людини на будову кісток. Залежно від навантаження змінюється рельєф, ((юрма, довжина, розміри кістково-мозкової порожнини та структура губчастої речовини (спрямування кісткових балок і розміщення остеонів). Рельєф кісток характеризується наявністю різноманітних горбистостей, tuberositas, горбків, tuberculum, борозен, sulcus, отворів, foramen, відростків, processus, ямок, fossa, ямочок, fovea, та каналів, canalis. В отворах, каналах і борознах розміщуються і проходять судини, нерви та сухожилки.