Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Остеологія, osteologia [вчення про кістки] - Хребтовий стовп [хребет]
Загальні властивості хребців

Хребці, vertebrae (грецьк. spondylos; звідси spondylitis - запалення хребтового стовпа), мають тіло, corpus, дугу, arcus vertebrae, та відростки, processus vertebrae (рис. 26).

Тіло хребця, corpus vertebrae [vertebrale], являє собою потовщену частину хребця, обмежену зверху й знизу поверхнями, які сполучаються з вище та нижче розташованими хребцями.

За структурою тіло хребців належить до губчастих кісток. У хребцях розміщені три системи трабекул, одні з яких орієнтовані у вертикальному напрямку, другі - в косому, а треті - в горизонтальному. Завдяки такому розміщенню трабекул хребці можуть витримувати велике навантаження. Зовнішня поверхня хребців має багато дрібних отворів для проходження судин, які здійснюють їх живлення.

Рис. 26. Грудний хребець:

А - зверху; Б - збоку

Дуга хребця, arcus vertebrae, обмежує хребцевий отвір, foramen vertebrae, з боків та ззаду. Хребцеві отвори, розташовані один над одним, утворюють хребтовий канал, canalis vertebralis, в якому міститься спинний мозок. Дуга хребця прикріпляється до його тіла й утворює ніжку дуги, на верхній та нижній поверхнях якої знаходяться верхня і нижня хребцеві вирізки, incisura vertebralis superior et inferior. Вирізки двох сусідніх хребців утворюють міжхребцевий отвір, foramen intervertebrale, через який проходять спинномозкові нерви та судини.

Від дуги відходять сім хребцевих відростків, processus vertebralis. остистий відросток, processus spinosus, два поперечні відростки, processus transoersus, два верхні та два нижні суглобові відростки, processus articulańs superior et inferior. На верхніх та нижніх суглобових відростках розміщені верхні та нижні суглобові поверхні, facies articulańs superior et inferior, для сполучення хребців між собою.