Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Додатковий скелет, sceleton appendiculare - Кістки верхньої кінцівки, ossa membri superioris
Рентгеноанатомія кісток верхньої кінцівки

Ключиця. Для рентгенологічного дослідження використовують рентгенографію в передній та задній проекціях, інколи здійснюють передню двосторонню, щоб мати симетричне зображення ключиць. На знімках у прямій проекції S-подібне викривлення ключиці згладжується. Надплечовий кінець - широкий, плоский, розріджений, завдяки тонкому покривному шару. На межі між надплечовим відростком та тілом ключиці є конічний горбок, який інколи вважають запаленням окістя. А на нижній поверхні - місце прикріплення реброво-ключичної зв’язки сприймають за осередок деструкції. У діафізі ключиці виявляється кірковий шар та кістково-мозкова порожнина, а в кінцях - губчаста структура.

Лопатка. На знімках, виконаних у передньо-задній проекції, видно краї та кути лопатки. На бічних знімках видно тіло лопатки, суглобову западину, дзьобоподібний та надплечовий відростки. На знімках, виконаних з піднятою верхньою кінцівкою до горизонтальної площини або вище неї, добре видно лопаткову ость і дзьобоподібний відросток. Задню проекцію застосовують для дослідження тіла, шийки та суглобового відділу лопатки.

Плечова кістка. Проксимальний відділ плечової кістки досліджують у двох прямих проекціях: коли кисть перебуває в положенні супінації та в положенні пронації. У першому випадку добре видно головку плечової кістки, а по передньобічній поверхні метафіза - великий та малий горбок. Хірургічна шийка розташована нижче від головки плечової кістки у вигляді конічного утворення. При положенні пронації цей знімок є бічним для плечової кістки, малий горбок контурує на внутрішню поверхню метафіза. Діафіз плечової кістки має чіткі й рівні контури, кортикальний шар косо переривається судинним каналом. Цю лінію не слід змішувати з переломом кістки. Дистальний відділ діафіза має форму тригранної призми. Знімки виконують у двох взаємно перпендикулярних проекціях: прямій задній та бічній. На них добре видно надвиростки, головка та блок. У дітей до 5-6 років у ділянці верхнього епіфіза виділяють дві темні смуги, які відокремлюють ядро великого горбка та головки від тіла плечової кістки. В ділянці нижнього епіфіза до 15—18 років простежуються темні смуги від метаепіфізарних хрящів, а до 20-22 років - темна смуга, що відокремлює епіфіз від діафіза.

Кістки передпліччя. На знімках, зроблених у положенні супінації, видно щільну речовину, губчасту речовину епіфізів, контури проксимальних та дистальних епіфізів з шилоподібними відростками променевої та ліктьової кістки. У новонароджених головка променевої кістки, верхівка ліктьового відростка та дистальні епіфізи кісток на знімках не виявляються, оскільки вони хрящові. Головка променевої кістки виявляється на 5 році, верхівка ліктьового відростка - на 2-3 роках, нижній епіфіз ліктьової кістки - на 5-6 роках життя.

Кістки кисті. Кістки зап’ястка новонародженого - хрящові, на рентгенівських знімках вони виявляються в міру розвитку окостеніння. На початку першого року виявляються головчаста та гачкоподібна кістки. Вони можуть бути ознакою доношеності плоду, що використовують з діагностичною метою в судовій медицині. На 8-15 роках виявляються всі кістки зап’ястка. За допомогою рентгенологічного дослідження кисті можна судити про розвиток, ріст, захворювання та старіння кісткової системи (рис. 66). Інколи на рентгенограмах кисті виявляють додаткові кістки. Вони можуть бути як варіантом розвитку, так і наслідком пошкоджень. Дійсно додатковими кістками слід вважати такі: центральна кістка, os centrale - виявляються у 96% випадків, розташована між трапецієподібною, головчастою та човноподібною кістками;

- друга трапецієподібна кістка, os trapezoideum secundarium - розташована між кісткою-трапецією, трапецієподібною і основою II п’ясткової кістки;

- шилоподібна кістка, os styloideum - найбільша з усіх додаткових кісток, зустрічається у 3 4% випадків, розміщена біля основи III п’ясткової кістки;

- трикутна кістка, os triangulare - виявляється рідко, як правило, зростається з шилоподібним відростком ліктьової кістки. Перелічені варіанти мають важливе діагностичне й клінічне значення.

Рис. 66. Оглядова рентгенограма кісток і суглобів правої кисті:

1 - os scaphoideum; 2 - os lunatum; 3 - os tngetrum; 4 - os pisifome; 5 - os trapezium; 6 - 05 trapezoideum; 7 - os capitatum; 8 - os hamatum