Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Загальні відомості

Серцево-судинна система організму людини включає в себе серце і кровоносні судини (кровоносна система) (рис. 1). Головною функцією серцево-судинної системи є: переміщення в організмі крові, поживних і біологічно-активних сполук та виведення продуктів обміну речовин (метаболітів).

Функція серцево-судинної системи перебуває в тісному взаємозв'язку з роботою всього організму в цілому, зокрема, з діяльністю дихальної, видільної та інших систем Функціональний стан її характеризується рядом показників, а саме: артеріальним тиском, систолічним та хвилинним об’ємом серця, частотою пульсу, тонусом судин, швидкістю кровообігу, величиною венозного тиску та течією крові в капілярах.

Центральним органом серцево-судинної системи є серце, соr, яке своїми скороченнями (систола) забезпечує кровообіг по кровоносних судинах. Кровоносні судини являють собою систему трубок, які виконують транспортну функцію, безпосередньо беруть участь в регуляції кровопостачання органів і здійснюють обмін між кров’ю і тканинами. Кровоносні судини (лат. vas, грецьк. angeion - судина) поділяються на: артерії, ланки гемомiкроциркуляторного русла та вени.

Поряд з кровоносною системою в організмі людини функціонує система замкнених судин - лімфатична система, яка є складовою судинної системи. По лімфатичних судинах переміщується лімфа, яка після дренажу органів і збагачення в лімфатичних вузлах лімфоїдними елементами (лімфоцитами) надходить в кров. Лімфатична система буде подана окремим розділом (див. стор. 191).

Функція всіх ланок серцево-судинної системи чітко узгоджена завдяки досконалій нервово-гуморальній регуляції, яка забезпечує пристосованість організму до багатогранних змін навколишнього середовища і підтримує гомеостаз* - постійність внутрішнього середовища організму. Нервова регуляція діаметра судин забезпечує збалансованість вмісту системи, швидкість кровотоку, висоту кров’яного тиску завдяки хеморецепторам, які сприймають зміни хімічного складу крові та барорецепторам які в свою чергу сприймають зміни тиску. Продукти тканинного обміну (гістамін), гормони - (адреналін, вазопресин та інші), ацетилхолін також впливають на судинну стінку гуморальним шляхом.

Основними чинниками, які забезпечують рух крові в судинах, є: скорочення серця, тонус судин, клапани вен, скорочення посмугованих м'язів, між якими проходять судини та присмоктувальна дія порожнин грудної клітки при вдиханні.

*Гомеостаз - постійність внутрішнього середовища організму (лат. homosis - подібний, однаковий і stasis - cтан). Термін був уведений американським фізіологом Уолтером Кеноном в 1932 р.

Симпатичні нервові волокна (судинозвужувальні) стінок кровоносних судин утворюють сплетення, по яких проходять нервові імпульси до гладких м’язових елементів, зумовлюючи їх скорочення. Крім симпатичної іннервації, деякі кровоносні судини внутрішніх органів іннервуються судинорозширювальними (парасимпатичними) нервовими волокнами; судинозвужувальні та судинорозширювальні нерви є тільки провідниками імпульсів, які ідуть із ЦНС і формуються у судиноруховому центрі під впливом імпульсів, що надходять від інтерорецепторів та екстерорецепторів.