Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи чуття, organa sensuum
Присніково-завитковий орган - Шлях стато-кінетичного аналізатора

Тіла перших нейронів (біполярних) стато-кінетичного аналізатора розміщені в присінковому вузлі, ganglion vestibulare, який розташований на дні внутрішнього слухового ходу. Присінковий вузол складається з двох частин - верхньої, pars superior, та нижньої, pars inferior. Периферійні відростки клітин верхньої частини утворюють маточковий нерв, nervus utriculans передній та латеральний ампулярний нерви, nervi ampullaris anterior et lateralis, які через отвори верхньої решітчастої плями проходять відповідно до рецепторних клітин плями маточки, передньої та латеральної ампул. Від нижньої частини відходять мішечковий нерв, nervus saccularis, та задній ампулярний нерв, nervus ampullaris posterior, які через отвори середньої та нижньої решітчастої плям проходять відповідно до рецепторних клітин плями мішечка та задньої ампули. Епітелій плям реагує на прямолінійні прискорення та відхилення від вертикалі, епітелій ампульних гребінців - на кутові прискорення в будь-якій з трьох площин, в яких розташовані канали

Центральні відростки клітин присінкового вузла формують присінкову частину VIII черепного нерва, який вступає в стовбур мозку на рівні мосто-мозочкового кута. Не досягаючи дна IV шлуночка, волокна присінкової частини діляться на висхідні та низхідні. Висхідні закінчуються у верхньому присінковому ядрі.

Встановлено, що частина цих волокон, пройшовши через вказане ядро, проходить далі до nuсl. fastigii мозочка, де й закінчується. Отже, nuсl. fastigii можна вважати п’ятим присінковим ядром.

Низхідні волокна закінчуються в нижньому, латеральному та медіальному присінковому ядрах.

Рис. 229. Схема провідного шляху слухового аналізатора

Рис. 230. Схема провідного шляху стато-кінетичного аналізатора

Відростки третіх нейронів починаються в зорових горбах і йдуть до кори середньої скроневої звивини. Але, на відміну від слухового аналізатора, стато-кінетичний аналізатор не має вузького представництва в корі. Відростки його третіх нейронів закінчуються також в лобній та тім'яній частках.

Стато-кінетичний аналізатор відіграє головну роль у відчутті положення голови, всього тіла й напряму руху. Однак, зміна положення тіла та його рухи сприймаються й іншими аналізаторами: зоровим, екстеро- та пропріоцептивними. Імпульси від подразнення всіх рецепторів направляються до кори головного мозку, де відбувається їх інтеграція.