Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Органи чуття, organa sensuum
Грудні залози

Крім потових та сальних залоз, розміщених у дермі, разом із шкірою розглядаються грудні залози (рис. 238), тому що вони являють собою видозмінені в процесі еволюції потові залози.

Грудні залози, glandulae mammariae (грец. mastos), у чоловіків недорозвинені, а у жінок розташовані на фасції великого грудного м’яза між III та VI (іноді - VII) ребром на протязі між linea parasternalis та linea axillaris anterior. Форма та розміри грудних залоз у жінок залежать від віку, ступеня розвитку статевих органів і кількості жирової тканини навколо залозистої паренхіми, періоду вагітності та лактації.

Шкіра, в ділянці грудної залози, тонка, підшкірна клітковина, оточуючи залозу, утворює її жирову капсулу, capsula adiposa. Тіло грудної залози має форму опуклого диску діаметром 10-12 см, товщиною 2,5-3 см. У зв’язку з нерівностя ми контуру основи залози виділяють її підключичний, пахвовий та один-два черевних відростки, які нерідко вражаються пухлинами зі своєрідним клінічним перебігом.

Рис. 238. Грудна залоза, glandula mammariae (на сагітальному розрізі)

Грудна залоза оточена сполучнотканинною капсулою, capsula fibrosa. У статевозрілої жінки залоза складається з 15-20 часток, lobus glandule mammariae, які являють собою складні альвеолярні розгалужені залози. Їхні вивідні протоки називаються молочними протоками, ductus lactiferi. Вони радіально сходяться до вершини грудного соска, papilla mammae, що необхідно враховувати при хірургічних розрізах. Перед виходом на сосок молочні протоки розширюються, утворюючи молочні пазухи, sinus lactiferi. Інколи, в середині соска, в результаті злиття декількох молочних пазух, утворюється спільна молочна пазуха, sinus lactiferus communis, куди впадають окремі молочні протоки. При наявності спільної молочної пазухи частіше виникають лактогенні мастити (запалення часток молочної залози), ніж при роздільному розташуванні молочних проток на вершині соска грудної залози.

Молочні протоки дихотомічно розгалужуються, формуючи часточки грудної залози, lobuli glandulae mammariae. У нефункціонуючій грудній залозі кінцеві відділи - альвеоли відсутні або розвинені вкрай слабко. Під час вагітності відбувається інтенсивне подовження та галуження вивідних проток з утворенням великої кількості альвеол. У кінці вагітності в останніх накопичується секрет з високим вмістом білків і низьким - жирів (молозиво). Через декілька днів після пологів секреторні клітини (лактоцити) альвеол на зміну молозиву починають секретувати молоко з вищим вмістом жирів і нижчим - білків.

Між частками грудної залози містяться сполучнотканинні перетинки, які продовжуються в оточуючу клітковину і сполучають залозу з фасцією великого грудного м’яза, шкірою та ключицею. Останні утворюють зв’язки, що підвішують грудну залозу, ligamenta suspensona mаmmаriа. При проростанні цих зв’язок раковими пухлинами виникають характерні шкірні симптоми.

Сосок грудної залози представлений пігментованим підвищенням, на якому розміщені отвори молочних протоків - соскові вічка, ostia pappillaria. Сосок оточений грудним кружальцем, areola mammae, на якому відкриваються вивідні протоки кружальцевих залоз (сальних і потових), glandulae areolares. Дерма соска і грудного кружальця заглиблюється в епідерміс, утворюючи розгалужені сосочки; вона багата на нервові закінчення. Біля основи соска навколо молочних протоків групуються численні міоцити, утворюючи своєрідний сфінктер. Скорочення міоцитів, розміщених радіально, забезпечує випинання соска при годуванні немовляти.

Розрізняють три форми соска: циліндричну, грушоподібну та конічну. Годування дитини при перших двох формах протікає нормально, а конічна створює труднощі для захоплення соска губами. Це викликає необхідність уже під час вагітності проводити підготовку сосків грудної залози, чому майбутніх матерів навчають у жіночих консультаціях.

Кровопостачання молочної залози здійснюється гілками внутрішньої грудної артерії, а. thoracica interna, латеральної грудної артерії, а. thoracica lateralis, III—VII міжребрових артерій, aa. intetcostales III—VII. Венозний відтік забезпечується однойменними венами.

Лімфовідток. Лімфатичні судини молочної залози розміщені у декілька поверхів. Найбільш поверхнево під основою соска розміщене підсоскове лімфатичне сплетення. Глибше, у межах грудного кружальця лежить поверхневе кружальцеве сплетення. А ще глибше знаходиться глибоке кружальцеве сплетення. У товщі залози навколо кожної часточки утворюється сітка лімфатичних капілярів, з якої дрібні лімфатичні судини прямують вздовж молочних ходів до кружальцевих сплетень. Лімфа з підсоскового та глибокого кружальцевого сплетень потрапляє до поверхневого кружальцевого, а звідти відтікає у трьох напрямках: з латеральної частини залози - до підпахвових, з середньої - до підключичних і з медіальної - до загруднинних лімфатичних вузлів.

При раках молочної залози найбільш несприятливою локалізацією пухлини є медіальна частина органа, тому що метастази потрапляють одразу до лімфатичних вузлів переднього середостіння. Звідси вони розповсюджуються по грудній або правій лімфатичних протоках. Метастази злоякісних пухлин до підпахвових лімфатичних вузлів досить швидко потрапляють до надключичних вузлів шиї, з якими вони тісно зв’язані. Крім того, метастази з підпахвових лімфатичних вузлів можуть розповсюджуватися лімфатичними судинами, що пронизують великий і малий грудні м’язи, прямуючи до верхніх грудних і верхівкових підпахвових вузлів. Тому при раках молочної залози видаляють не тільки саму молочну залозу, але й усі лімфатичні вузли підпахвової ямки разом із клітковиною, що її заповнює, великим і малим грудними м’язами.

Лімфатична система молочної залози змінюється з віком, в різні фази менструального циклу, у зв’язку з вагітністю та лактацією.

Іннервація. Чутливі нервові волокна залоза отримує від III—VII міжребрових нервів, медіального та латерального грудних нервів (плечове сплетення), надключичних нервів (шийне сплетення). У складі цих нервів до органа проходять також постгангліонарні симпатичні волокна від грудних вузлів симпатичного стовбура.