Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Непарні вісцеральні гілки черевної аорти

1. Truncus coeliacus;

2. A.mesenterica superior;

3. A.mesenterica inferior.

Черевний стовбур, truncus coeliacus (рис. 43, 43 А), короткий непарний стовбур довжиною 1-2 см, діаметром від 4 до 7 мм. Він бере початок від передньої поверхні черевної аорти на рівні тіла XII грудного хребця, зразу нижче hiatus аоrticus. Черевний стовбур спрямовується вперед і поділяється на три кінцеві гілки: ліву шлункову артерію, спільну печінкову та селезінкову.

Поділ черевного стовбура, коли від нього відходять гілки за розсипним типом, з утворенням «триніжника Галлера», зустрічається у 85% випадках (В. А. Вендрих). Спостерігаються анатомічні варіанти, коли ліва шлункова, спільна печінкова та селезінкова артерії відходять безпосередньо від черевної аорти (М. А. Тихомиров, 1900). Крім типового черевного стовбура, зустрічаються різноманітні його анатомічні варіанти, що має важливе клінічне значення (F. Nettez 1989) (рис. 43 Б).

а) Ліва шлункова артерія, a.gastrica sinistra* (рис. 43, 43 А), найтонша гілка черевного стовбура. Вона спрямовується вліво і вперед по малій кривині до місця переходу стравоходу у шлунок. В подальшому, артерія проходить вздовж лівої половини малої кривини шлунка назустріч правій шлунковій артерії.

Проходячи між листками очеревини малого сальника, a.gastrica sinistra, віддає гілки до передньої і задньої стінки шлунка, малого сальника та кардіальної частини стравоходу. Гілки лівої шлункової артерії анастомозують з артеріями стравоходу та правою шлунковою артерією.

б) Спільна печінкова артерія, a.hepatica communis (рис. 43, 43 А), довжиною 4-5 см відходить від черевного стовбура і спрямовується праворуч. Вона розташована знизу хвостатої частки печінки і ззаду від присінка чепцевої (сальникової) сумки. На початку дванадцятипалої кишки спільна печінкова артерія поділяється на шлунково-дванадцятипалу артерію, a.gastroduodenalis, і власну печінкову артерію, a.hepatica propria. Часто вона поділяється на три гілки. Третя гілка - це спеціальна гілка для хвостатої частки. Класична форма печінкової артерії зустрічається у 50-55% випадків (А.О.Войтенко), а решта-анатомічні варіанти (Netter, 1989) (Рис. 43Б). Від останньої бере початок права шлункова артерія, a.gastrica dextra, яка іде справа наліво між листками малого сальника. Вона анастомозує з лівою шлунковою артерією, в результаті чого на малій кривині утворюється анастомозна артеріальна дуга, від якої відходять гілки до стінки шлунка.

* Ліва шлункова артерія, a.gastrica sinistra часто віддає додаткову гілку, akepatica accessoria, до лівої частки печінки (W. Krause, М. А Тихомиров). Цей варіант виникає тоді, коли a.hepatica communis або її гілки недостатньо розвинені (М. А. Тихомиров). Додаткові печінкові артерії можуть також відходити і від верхньої брижової артерії, аорти та правої ниркової артерії (В. В. Купріянов, Н. В. Воскресенський, 1970).

Рис. 43. Черевний стовбур, truncus coeliacus та його гілки (за Told)

Рис. 43 А. Артерії черевної порожнини (вигляд спереду). Шлунок піднятий доверху

Власна печінкова артерія проходить у товщі lig.hepatoduodenalis спереду ворітної вени і зліва від жовчної протоки*, що необхідно враховувати у клінічній (хірургічній) практиці при операції на позапечінкових жовчних протоках. В подальшому вона досягає воріт печінки, де поділяється на праву та ліву гілку, r.dexter et r.sinister. Від правої гілки до жовчного міхура відходить жовчоміхурова артерія, a.cystica. Це відходження спостерігається у 85% випадків. Праворуч від спільної печінкової протоки (61%) або ліворуч від нього (24%). Іноді, a.cystica бере початок від спільної печінкової артерії (10%) (Г. П. Філімонов,1975), або від лівої гілки власної печінкової, чи шлунково-дванадцятипалої артерії (рис. 46 А) На рівні шийки жовчного міхура a cystica поділяється на дві гілки: одна із них проходить по верхній поверхні (печінковий) жовчного міхура, а друга більш велика - по нижній, яка покрита очеревеною. Зазначені анатомічні варіанти (жовчоміхурової артерії) потребують підвищеної уваги хірурга при операціях на жовчних протоках і жовчному міхурі.

Шлунково-дванадцятипала артерія, a.gastroduodenalis, проходить між воротарною частиною шлунка та головкою підшлункової залози, де поділяється на дві артерії: верхню панкреатодванадцятипалу, a.pancreaticoduodenalis superior, і праву шлунково-сальникову артерію, a.gastroepiploica dextra. Права шлунково- сальникова артерія проходить по правій половині великої кривини шлунка між листками очеревини, де анастомозує з одноіменною артерією лівої сторони (внутрішньосистемний анастомоз) і посилає гілки до шлунка і великого сальника.

в) Селезінкова артерія, a.splenica [lienalis] (рис .43 А), багаторазово звиваючись, проходить по верхньому краю підшлункової залози і досягає воріт селезінки, де розгалужується на 5-6 кінцевих гілок**. На своєму шляху вона посилає гілки до підшлункової залози, шлунка та до великої кривини шлунка, a.gastroepiploica sinistra, яка анастомозує з a.gastroepiploica dextra (гілка a.gastroduodenalis). Завдяки цьому анастомозу на великій кривині шлунка утворюється артеріальна дуга, від якої відходять гілки до передньої та задньої стінки шлунка та великого чіпця.

2. Верхня брижова артерія, a.mesenterica superior (рис. 44), бере початок від передньої поверхні черевної аорти на рівні І поперекового хребця***. Спочатку артерія проходить між нижнім краєм підшлункової залози та горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки, а потім на рівні II поперекового хребця проникає у брижу тонкої кишки, де утворює дугоподібний вигин, направлений ліворуч, після чого досягає клубової ямки. На своєму шляху вона обмежена чотирма венами: зверху - селезінковою, знизу - лівою нирковою, зліва - нижньою брижовою, справа - верхньою брижовою. Від дуги верхньої брижової артерії відходять такі гілки:

* За анатомічною абревіатурою ДВА (ductus, vena, arteria).

** Спостерігаються такі анатомічні варіанти: дві селезінкові артерії, а інколи недалеко від свого початку селезінкова артерія поділяється на дві гілки (J. Hyrtl).

*** Практичний інтерес мають відомості (анатомічні варіанти) про участь верхньої брижової артерії у кровопостачанні печінки. За данними К Суслова, вона віддає додаткові гілки до печінки у 12% випадків, а за Rio Branko у 14% випадків зустрічалися варіанти коли верхня брижова артерія була єдиним джерелом кровопостачання печінки, або відходила від неї права печінкова артерія, при наявності лівої печінкової, яка відходила від черевного стовбура, або відходила права додаткова печінкова артерія, при наявності основної печінкової артерії із типового джерела (А. О. Войтенко, 1970).

Рис. 43 Б. Анатомічні варіанти черевного стовбура (за F. Netter)

Рис. 43 В. Анатомічні варіанти печінкової артерії (за F Netter)

1. Нижня панкреато-дванадцятипала артерія, a.pancreaticoduodenalis inferior, бере початок від увігнутої сторони дуги верхньої брижової артерії позаду підшлункової залози. Нижня панкреато-дванадцятипала артерія анастомозує із верхньою панкреато-дванадцятипалою артерією (гілка a.gastroduodenalis) і кровопостачає підшлункову залозу та дванадцятипалу кишку.

2. Порожньокишкові та клубовокишкові артерії, aa.jejunales et ilei, 18-24 артерії, які беруть початок від дуги верхньої брижової артерії і спрямовуються до брижового краю тонкої кишки, де дихотомічно поділяються. Гілки анастомозують між собою і утворюють навколо порожньої кишки три ряди аркад, а навколо клубової - два ряди. Кількість рядків аркад може досягати п’яти (І. Є. Кефелі). Від останнього ряду відходять гілки, які кільцеподібно охоплюють тонку кишку, проникають у стінку і кровопостачають її.

3. Клубово-ободова артерія a.ileocolica (рис. 44), бере початок від увігнутої сторони дуги верхньої брижової артерії, проходить за очеревиною і доходить до правої кульшової ямки, де кровопостачає сліпу кишку та віддає гілку до червоподібного відростка - a.appendicularis, яка є основним джерелом його живлення*.

4. Права ободова артерія, a.colica dextra (рис. 44), бере початок від увігнутої поверхні дуги верхньої брижової артерії, проходить за очеревиною, досягає висхідної частини ободової кишки. Тут вона поділяється на висхідну та низхідну гілки. Висхідна гілка анастомозує з a.colica media, а низхідна анастомозує з a.ileocolica.

5. Середня ободова артерія, a.colica media (рис. 44), бере початок від дуги верхньої брижової артерії, проходить вперед, доверху у брижі поперечно-ободової кишки і досягає правого вигину. У подальшому вона поділяється на праву низхідну гілку та ліву висхідну. Права гілка анастомозує з a.colica dextra, ліва - з a.colica sinistra (гілка a.mesenterica inferior). A.mesenterica superior кровопостачає: підшлункову залозу, дванадцятипалу, порожню, клубову, сліпу, висхідну, поперечно-ободову кишки, а також брижу поперечно-ободової та тонкої кишки і брижові лімфатичні вузли.

Нижня брижова артерія, a.mesenterica inferior (рис. 45), бере початок від передньої стінки черевної аорти на рівні III поперекового хребця. Артерія проходить ліворуч і донизу у заочеревинному просторі, досягає лівої клубової ямки. Вона кровопостачає низхідну, сигмоподібну та пряму кишку. Від нижньої брижової артерії відходять такі гілки:

1. Ліва ободова артерія, a.colica sinistra (рис. 45), проходить у заочеревинному просторі спереду від лівої сім’яної артерії та лівого сечовода. У подальшому направляється до низхідної частини ободової кишки, де розгалужується на висхідну та низхідну гілки. Висхідна гілка, r.ascendens, направляється доверху по лівій половині поперечної ободової кишки, де анастомозує з середньою артерією ободової кишки, цей анастомоз отримав назву - Ріолана дуга, arcus Riolani.

2. Сигмоподібні артерії, aa sigmoideae (рис.45), частіше дві гілки* спускаються донизу і вліво у брижі сигмоподібної кишки, анастомозують з гілками a.colica sinistra та a.rectalis superior.

3. Верхня прямокишкова артерія, a.rectalis superior (рис.45), є кінцевою гілкою нижньої брижової артерії Вона проходить в корені брижі сигмоподібної кишки, перетинає спереду а.іliаса communis sinistra і досягає прямої кишки, де поділяється на бічні гілки. Останні анастомозують з aa.sigmoideae та a.rectalis media (гілка a.iliaca interna).

Таким чином, a.mesenterica inferior кровопостачає: низхідну ободову кишку, сигмоподібну та дві верхні третини прямої кишки.

* Червоподібній відросток кровопостачається двома артеріями (7,8%) або трьома (2,3%) А. П. Дідківський 1970.