Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Спеціальна частина
Кровоносні судини великого кола кровообігу - Спільна клубова артерія

Дистальний кінець черевної аорти на рівні IV поперекового хребця поділяється на дві кінцеві гілки - спільні клубові артерії, aa.iliacae communes (рис. 42). Це найбільші судини в тілі людини виключення складає тільки аорта. Спільна клубова артерія - a.iliaca communis, проходить вздовж медіального краю m.psoas major, а на рівні крижовоклубового сполучення кожна з них поділяється на внутрішню клубову артерію, a.iliaca interna, яка кровопостачає органи малого тазу та його стінки і зовнішню клубову артерію, a.iliaca externa, яка кровопостачає нижню кінцівку. Спільні клубові артерії розташовані у заочеревинному просторі, спереду і ліворуч від загальних клубових вен. В дистальному відділі спільні клубові артерії спереду перетинає сечовід, що необхідно враховувати в клінічній хірургічній практиці. Спереду лівої загальної клубової артерії проходить зверху донизу у малий таз a.rectalis superior. Загальна клубова артерія посилає гілки до m.psoas major et minor, сечовода, лімфатичних вузлів та клітковини.

Внутрішня клубова артерія - a.iliaca interna (рис. 46, 47, 47 А), довжиною 2-5 см проходить разом з одноіменною веною на бічній стінці порожнини малого таза. Біля верхнього краю великого сідничного отвору вона поділяється на пристінкові та вісцеральні гілки.

Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії:

1. A.iliolumbalis;

2. A.sacralis lateralis;

3. A.glutea superior;

4. A.obturatoria;

5. A.glutea inferior.

1. Клубово-поперекова артерія, a.iliolumbalis, бере початок від внутрішньої клубової або верхньої сідничної артерії, проходить позаду n.obturatonus et v.iliaca communis, а біля медіального краю m.psoas major ділиться на поперекову та клубову гілку. Поперекова гілка кровопостачає м’язи попереку, хребтовий стовп і спинний мозок, а клубова - клубову кістку та клубовий м’яз. Вона анамостозує з a.circumßexa ilium profunda та з a.lumbalis IV.

2. Латеральна крижова артерія, a.sacralis lateralis*, відходить від задньої поверхні a.iliaca interna біля третього медіального крижового отвору, після чого проходить по тазовій поверхні крижа з середини від передніх крижових отворів. Бічна крижова артерія кровопостачає mm.piriformis et obturator internus, оболонки спинного мозку та нервові стовбури крижового сплетення. Вона анастомозує з a.sacralis lateralis.

3. Верхня сіднична артерія, a.glutea superior (рис. 46), найбільша гілка внутрішньої клубової артерії, вона через foramen suprapiriformis виходить із таза у сідничну ділянку. Тут вона поділяється на поверхневу та глибоку гілки. Поверхнева гілка кровопостачає великий і середній сідничний м’яз, а глибока - малий і середній сідничний м’яз та капсулу кульшового суглоба. Верхня сіднична артерія анастомозує з нижньою сідничною, затульною та гілками глибокої стегнової артерії.

4. Затульна артерія, a.obturatoria (рис. 46), в переважній більшості випадків, відходить від початкової частини a.iliaca interna, або від нижньої сідничної (3,2%) чи нижньої підчеревної артерії (2,9) (С. Н. Ящинський). Затульна артерія, разом з одноіменною веною і нервом, проходить через затульний канал, виходить на медіальну частину стегна між m.pectineus і obturatonus internus. Важливе значення має розташування та хід затульної артерії У 30% випадків вона бере початок від a.epigastrica inferior, а інколи і від стегнової артерії (М. А. Тихомиров, 1900). При не типовому відходженні від a.epigastrica inferior, затульна артерія обходить стегновий канал зверху, або із середини, а також знизу. Одночасно ззовні від стегнового каналу розташована стегнова вена. Це і є те, нещасливе анатомічне співвідношення, яке відоме під назвою «вінець смерті», «corona mortis» (П. І. Тихов,1914).

* Іноді зустрічаються дві латеральні крижові артерії - верхня і нижня.

Рис. 46. Артерії порожнини таза на сагітальному розрізі.

Спільна клубова артерія, a.iliaca communis.

Зовнішня клубова артерія, a.iliaca externa.

Внутрішня клубова артерія, a.iliaca interna

Біля входу у затульний канал від неї відходить лобкова гілка r.pubicus*. Вийшовши із затульного каналу, артерія поділяється на три гілки: 1) Внутрішню - кровопостачає m.obturator internus, 2) Передню - кровопостачає m.obturatorius externus та шкіру статевих органів. 3) Задню, яка проходить між затульною перетинкою і зовнішнім затульним м’язом. Вона кровопостачає суглобову сумку, сідничну кістку та m.obturator externus, а також посилає гілку r.acetabularis, яка через mcisura acetabuli проникає у порожнину кульшового суглоба, де в складі lig.capitis femoris досягає головки стегнової кістки, яку кровопостачає. Затульна артерія анастомозує з a.epigastrica inferior, aglutea inferior та з a.circumflexa femoris medialis.

* Лобкова гілка біля медіального краю кільця стегнового каналу анастомозує з r.obturatorius (гілка a.epigastrica inferior). Цей анастомоз необхідно враховувати під час операцій з приводу стегнових кил.

5. Нижня сіднична артерія, aglutea inferior (рис. 46), виходить із порожнини таза через foramen infrapiriformis разом із внутрішньою соромітною артерією та сідничним нервом. Вона кровопостачає великий сідничний м’яз, кульшовий суглоб та шкіру сідничної ділянки, а також віддає гілку, яка супроводжує сідничний нерв, a.comitans n.ishiadici. Гілки нижньої сідничної артерії анастомозують з гілками верхньої сідничної, затульної та гілками латеральної артерії, що огинає стегнову кістку (від глибокої артерії стегна).

Вісцеральні гілки внутрішньої клубової артерії (рис.47,47А):

1. A.umbilicalis;

2. A.vesicalis inferior;

3. A.uterina;

4. A.rectalis media;

5. A.pudenda interna.

1. Пупкова артерія, a.umbilicalis, є головною гілкою внутрішньої клубової артерії у плода. Вона розташована під пристінковою очеревиною по боках сечового міхура, і в складі пупкового канатика через пупковий отвір підходить до плаценти. Після народження дитини і перев’язки пупкового канатика, просвіт a.umbilicalis на певній відстані облітерується і перетворюється у lig.umbilicale mediale. У дорослих, від початкової частини a.umbilicalis відходять гілки до верхівки сечового міхура - верхні сечово-міхурові артерії, aa.vesicales superiores, гілки до нижнього відділу сечовода, rr.ureterici, та артерії сім’явиносної протоки у чоловіків, a.ductus deferens.

2. Нижня сечово-міхурова артерія, a.vesicalis inferior, бере початок від а.іlіаса interna, направляється вперед і донизу, підходить до дна сечового міхура, кровопостачає сечовий міхур, передміхурову залозу, сім’яні пухирці та піхву (у жінок). Гілки нижньої сечово-міхурової артерії анастомозують з гілками верхньої сечово-міхурової артерії.

3. Маткова артерія, a.uterina (рис. 48), є тільки у жінок. Вона бере початок від a.iliaca interna*, направляється по бічній стінці таза вперед, а потім міняє направлення на горизонтальне і проникає в основу широкої зв’язки матки. Зустрічаються анатомічні варіанти, коли маткова артерія буває подвоєна (Haller) або потроєна (Weber). Маткова артерія проходить між листками широкої зв’язки матки, підходить до шийки і віддає гілку до піхви, a.vaginalis, а сама піднімається вверх по бічній стінці матки. Маткова артерія посилає гілки до шийки і тіла матки, маткової труби, r.tubarius, та яєчника, r.ovarius. На шляху до матки вона двічі перетинає сечовід: перший раз на своєму початку, біля клубово-крижового суглоба, а другий раз - у широкій зв’язці матки, не доходячи 2 см до шийки матки, що необхідно враховувати в клінічній хірургічній практиці. Маткова артерія анастомозує з a.ovarica.

* Початок маткової артерії надзвичайно не типовий. Вона може відходити від: клубово-поперекової, затульної артерії, верхньої або нижньої сідничної артерії. Перев’язку її необхідно проводити зовні від сечовода, щоб уникнути виключення іншої судини (a.vesicalis superior).

Рис. 47. Вісцеральні та парієтальні гілки лівої внутрішньої клубової артерії (за Told)

4. Середня прямокишкова артерія, a.rectalis media, бере початок від а.іlіаса interna, іде вперед по тазовому дну і досягає бічної стінки ампули прямої кишки, кровопостачає пряму кишку, m.levator ani, зовнішній сфінктер прямої кишки, передміхурову залозу, пухирчасту залозу, а у жінок - піхву та сечовипускний канал. Середня прямокишкова артерія анастомозує з верхньою і нижньою прямокишковими артеріями та з a.pudenda interna.

5. Внутрішня соромітна артерія, a.pudenda interna (рис. 49), є кінцевою гілкою а.іlіаса interna. Вона через foramen infrapiriformis виходить із малого таза у сідничну ділянку, а потім огинає spina ischiadica і через foramen ischiadicum minus проникає у сіднично-відхідникову ямку, де в соромітному каналі, canalis pudendalis (Олькока), прилягає до внутрішнього затульного м’яза і віддає нижню артерію прямої кишки, a.rectalis inferior.

Рис. 47 А. Артерії органів порожнини таза.

Внутрішня клубова артерія (ліва), a.iliaca interna (sinistra) та її гілки

Внутрішня соромітна артерія віддає ряд гілок:

- Промежинну артерію, a.pennealis, яка кровопостачає м’язи промежини, калитки або великі соромітні губи.

- Артерію цибулини статевого члена, a.bulbi penis.

- Глибоку артерію статевого члена, a profunda penis, яка кровопостачає печеристі тіла.

- Спинкову артерію статевого члена, a.dorsalis penis, яка розташована під шкірою статевого члена і кровопостачає шкіру, головку статевого члена та калитку.

- Сечівникову артерію, a.urethralis, яка кровопостачає сечівник.

- Артерію цибулини присінка [піхви], a.bulbi vestibuli [vaginae].

- Глибоку і спинкову артерію клітора, aa.profunda et dorsalis clitondis.

Таким чином, a.iliaca interna, кровопостачає кульшову кістку, криж, м’язи таза і внутрішні органи малого таза (пряму кишку, сечовий міхур, пухирчасту залозу, сім’явиносну протоку, передміхурову залозу, матку, вагіну) та зовнішні статеві органи і промежину.

Рис. 48. Маткова артерія, a.uterina (за Told)

Рис. 49. Внутрішня соромітна артерія, a.pudenda interna та її гілки (за Told)