Конспект лекцій з дисципліни «Анатомія людини» - Григорєва О.А., Світлицький А.О. 2020

Анатомія опорно-рухового апарату
Окрема міологія
М'язи голови, шиї та тулубу

План лекції:

1. Жувальні м’язи

2. Мімічні м’язи

3. М’язи шиї

4. М'язи спини

5. М'язи грудної клітки

6. М'язи живота

В області голови розрізняють дві функціональні групи м’язів: жувальні м’язи та мімічні м’язи.

Жувальні м’язи починаються на кістках черепа і прикріплюються до нижньої щелепи. Вони забезпечують різноманітні рухи в скронево-нижньощелепному суглобі під час жування, ковтання, при членороздільному мовленні. До жувальних м’язів належать жувальний, скроневий, медіальний та латеральний крилоподібні м’язи. Чотири жувальних м’язи кожної сторони пов’язані між собою генетично (усі вони походять з однієї зябрової дуги), морфологічно (всі вони прикріплюються до нижньої щелепи, яку рухають при скороченнях) і функціонально (вони здійснюють жувальні рухи нижньої щелепи).

Жувальний м’яз починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги і прикріплюється до зовнішньої поверхні кута і гілки нижньої щелепи.

Скроневий м’яз має форму віяла, заповнює всю скроневу ямку на черепі; її пучки сходяться, утворюючи міцний сухожилок, який проходить під виличну дугу і закінчується на вінцевому відростку нижньої щелепи.

Медіальний крилоподібний м’яз розташований у напрямку жувального м’яза, тільки з внутрішньої сторони нижньої щелепи; починається медіальний крилоподібний м’яз від медіальної пластинки крилоподібного відростка нижньої щелепи і прикріплюється до внутрішньої сторони кута нижньої щелепи.

Латеральний крилоподібний м’яз має поперечну спрямованість м’язових пучків; починається латеральний крилоподібний м’яз від нижньої поверхні великого крила клиноподібної кістки та латеральної пластинки крилоподібного відростка і прикріплюється до шийки суглобового відростка нижньої щелепи і до капсули скронево-нижньощелепного суглоба.

Функції жувальних м’язів. У комбінованому скронево-нижньощелепному суглобі відбуваються рухи нижньої щелепи вверх, вниз, вперед, назад і в сторони. Рух нижньої щелепи вверх (стискання зубів) здійснюють жувальний, скроневий і медіальний крилоподібний м’яз, рух вниз відбувається під дією сили тяжіння при розслаблених м’язах, які піднімають щелепу; цьому рухові допомагають м’язи, розташовані вище під’язикової кістки. Рух нижньої щелепи вперед здійснюється одночасним скороченням латеральних крилоподібних м’язів з обох сторін, рух назад - скороченням нижніх пучків скроневого м’яза. Рух нижньої щелепи в сторони здійснюється почерговим скороченням латеральних крилоподібних м’язів справа та зліва. Якщо скорочується м’яз правої сторони, то відбувається рух щелепи вліво, і навпаки. Найсильнішими є м’язи, що піднімають нижню щелепу.

Мімічні м’язи - це тонкі м’язові пучки, що лежать відразу під шкірою. Вони групуються навколо природних отворів: рота, носа, щілини ока, вуха, та або звужують їх, або розширюють. Характерною особливістю цих м’язів є те, що один кінець їх обов’язково закінчується в шкірі, подвійної опори на кістках вони не мають. При скороченні ці м’язі викликають складні виразні рухи шкіри (міміку), що надають певний вираз обличчю, відображають душевний стан. Мімічні м’язи також беруть участь у мовленні, жуванні. До мімічних м’язів належать надчерепний м’яз, коловий м’яз ока, коловий м’яз рота, м’яз - зморщувач брови, носовий м’яз, м’язи - опускачі кута рота, нижньої губи, підборідний, щічний м’яз, м’язи - підіймачі верхньої губи та кута рота, малий та великий виличні м’язи, м’яз сміху та ін.

Надчерепний м’яз вкриває все склепіння черепа, має широку сухожилкову частину (сухожилковий шолом), який розташований між м’язовими черевцями: переднім, або лобовим, і заднім, або потиличним. Сухожилковий шолом міцно зростається зі шкірою та слабкіше з окістям кісток черепа, тому його досить легко відділити від кісток черепа (скальпування). Скорочення лобового черевця при фіксованому сухожилковому шоломі піднімає брови, утворюючи поперечні складки шкіри в області лоба; скорочення потиличного черевця зміщує шкіру чола назад.

Коловий м’яз ока розташований навколо очної ямки, під шкірою верхньої та нижньої повік і біля слізного мішка. Цей м’яз при скороченні закриває око, заплющує його, розширює слізний мішок (що сприяє набиранню в нього сліз), тягне брови вниз, бо є м’язом-антагоністом лобового черевця надчерепного м’яза.

Коловий м’яз рота розташований під шкірою навколо ротового отвору і звужує його при скороченні.

Щічний м’яз розташований в товщі щоки. М’яз починається від альвеолярного відростка верхньої щелепи і гілки нижньої щелепи, іде вперед і закінчується в області кута рота. Крізь м’яз проходить проток білявушної слинної залози. Скорочення цього м’яза підвищує тиск в ротовій порожнині і сприяє вичавлюванню вмісту ротової порожнини назовні, а також притискає щоки та губи до ясен і зубів.

М’яз - підіймач верхньої губи починається від краю очної ямки верхньої щелепи і закінчується в шкірі носогубної зморшки. При скороченні піднімає верхню губу та тягне вверх крило носа, розширюючи ніздрі.

М’яз сміху - невеликий поперечний пучок, який іде до кута рота, часто відсутній. Розтягує рот при сміхові.

М’язи шиї поділяють на поверхневі, глибокі та середню групу (середньорозташовані); усього м’язів шиї 17. До поверхневих м’язів належать підшкірний м’яз і грудинно-ключично-соскоподібний м’яз. До середньої групи м’язів - м’язи, розташовані вище і нижче під’язикової кістки. Глибокі м’язи шиї представлені латеральними і медіальними групами м’язів. До латеральної групи належать передній, середній і задній драбинчастий м’язи, до медіальної - м’язи, що лежать на хребцях, вони ще також називаються передхребцевими м’язами. Це довгий м’яз голови, довгий м’яз шиї та невеликі м’язи, що знаходяться між потиличною кісткою і першим хребцем.

Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз - найбільший поверхневий м’яз шиї, він починається двома частинами від передньої поверхні рукоятки грудини та грудинного кінця ключиці, а прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. При двосторонньому скороченні м’яза голова утримується в вертикальному положенні, закидається назад, при односторонньому - нахиляється в бік м’яза, що скорочується. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз розташований під підшкірним м’язом, він у вигляді валика рельєфно виступає на передньо-боковій поверхні шиї. Цей м’яз є задньою межею сонного трикутника, в якому загальна сонна артерія розділяється на внутрішню і зовнішні, та розташовані вени, блукаючий нерв і його гілки; є орієнтиром для виявлення великого судинно-нервового пучка шиї.

Підшкірний м’яз шиї розташований безпосередньо під шкірою, на фасції, у вигляді тонкої пластинки; починається на рівні 2-го ребра від фасції і прикріплюється до краю нижньої щелепи, частково продовжуючись у м’язи рота. Відтягує шкіру шиї, тим самим запобігає здавлюванню підшкірних вен, також може тягнути до низу кут рота, що має значення для міміки.

Невеликі, короткі і тонкі м’язи середньої групи беруть участь у актах жування і ковтання. М’язи, що розміщені нижче під’язикової кістки - підпід’язикові, а ті, що розміщені вище під’язикової кістки - надпід’язикові. До них відносяться: надпід’язикові (щелепно-під’язиковий м’яз, двочеревцевий м’яз, підборідно-під’язиковий м’яз, шило-під’язиковий м’яз) - піднімають під’язикову кістку; підпід’язикові (грудинно-під’язиковий м’яз, лопатково-під’язиковий м’яз, грудинно-щитовидний м’яз, щито-під’язиковий м’яз) - опускають під’язикову кістку.

Глибокі м’язи шиї, латеральна група:

- передній драбинчастий м’яз - починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до 1-го ребра спереду від борозни підключичної артерії;

- середній драбинчастий м’яз - починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до 1-го ребра позаду від борозни підключичної артерії;

- задній драбинчастий м’яз - починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до 2-го ребра.

Їх функція: при двосторонньому скороченні згинають шию, при односторонньому - відводять у свій бік, при фіксованій шиї піднімають 1-ше та 2-ге ребра.

Глибокі м’язи шиї, медіальна група:

- довгий м’яз голови і шиї - лежить на тілах шийних хребців, прикріплюється до основної частини потиличної кістки;

- передній і латеральний прямі м’язи голови - починаються від латеральної маси і поперечного відростка атланта, закінчуються на потиличній кістці.

Їх функція: згинають шию і голову.

М’язи спини поділяють на поверхневі та глибокі. До поверхневих належать:

- трапецієподібний м’яз починається від остистих відростків усіх грудних хребців, від зовнішнього потиличного виступу та прикріплюється до акроміального кінця ключиці, лопаткової ості. Функція: верхні пучки м’яза піднімають плечовий пояс, нижні опускають; при двосторонньому скороченні зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинаються голова та шия;

- найширший м’яз спини починається від остистих відростків нижніх грудних і всіх поперекових хребців, від крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер, прикріплюється до малого горбка плечової кістки. Функція: розгинає, приводить, пронує (обертає всередину) плече, при фіксованих кінцівках підтягує тулуб, бере участь у диханні;

- великий ромбоподібний і малий ромбоподібний м’язи інколи об’єднують в один ромбоподібний м’яз, починаються від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців, прикріплюються до медіального краю лопатки. Функція: піднімає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщення плечового пояса назад), фіксує лопатку;

- м’яз - підіймач лопатки починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до верхнього кута лопатки. Функція: піднімає лопатку;

- задній верхній зубчастий м’яз починається від остистих відростків 2-х нижніх шийних і 2-х верхніх грудних хребців, прикріплюється до 2-5 ребер. Функція: піднімає 2-5 ребра;

- задній нижній зубчастий м’яз починається від остистих відростків нижніх грудних і верхніх поперекових хребців, прикріплюється до 9-12 ребер. Функція: опускає нижні ребра.

До глибоких м’язів спини належать:

- ремінний м’яз голови і шиї починається від остистих відростків 5-ти нижніх шийних (м’яз голови) і 6-ти верхніх грудних (м’яз шиї) хребців, прикріплюється до соскоподібного відростка (м’яз голови) і до поперечних відростків шийних хребців (м’яз шиї). Функція: при односторонньому скороченні повертає голову в свою сторону, при двосторонньому скороченні розгинає голову і шию;

- м’яз - випрямляч хребта (латеральний тракт глибоких м’язів спини) починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців; залежно від точок прикріплення поділяється на три частини:

- клубово-реберний м’яз прикріплюється до ребер;

- найдовший м’яз прикріплюється до поперечних відростків грудних і шийних хребців і соскоподібного відростка;

- остьовий м’яз прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців.

Функції: остьовий м’яз розгинає хребет; клубово-реберний м’яз опускає ребра, при односторонньому скороченні клубово-реберний м’яз і найдовший м’язи можуть відводити хребет у свою сторону;

- поперечно-остьовий м’яз (медіальний тракт глибоких м’язів спини, лежить під латеральним) починається від поперечних відростків нижніх хребців, прикріплюється до остистих відростків верхніх хребців, складається з трьох частин (шарів):

- півостьовий м’яз - пучки цього м’яза перекидаються через 5-6 хребців;

- багатороздільні м’язи - пучки м’язових волокон перекидаються через 3-4 хребці;

- м’язи-обертачі - пучки м’язових волокон перекидаються через один хребець.

Функції: м’язи-обертачі при односторонньому скороченні виконують обертання хребта, при двосторонньому - розгинання хребта; міжостьові м’язи розгинають хребет; міжпоперечні м’язи відводять хребет у свою сторону; підпотиличні м’язи при двосторонньому скороченні розгинають голову, при односторонньому скороченні відводять і обертають голову в свою сторону.

М’язи грудної клітки поділяються на поверхневі та глибокі, розміщені в декілька шарів. Одна група м’язів починається на грудній клітці, бере напрямок до пояса верхньої кінцівки і вільної верхньої кінцівки та приводить їх у рух, друга -власні м’язи грудей, є дихальними м’язами.

Поверхневі м’язи грудної клітки при фіксованих верхніх кінцівках підіймають ребра і таким чином беруть участь у диханні. До поверхневих м’язів належать:

- великий грудний м’яз, починається від грудинного кінця ключиці, грудини, хрящів 2-7-го ребер, прикріплюється до плечової кістки; згинає, приводить, пронує плече;

- малий грудний м’яз, лежить під великим грудним м’язом, починається від 25-го ребер, прикріплюється до лопатки; зміщує вниз і вперед;

- підключичний м’яз, лежить між ключицею та 1-м ребром; зміщує ключицю вниз;

- передній зубчастий м’яз, починається зубцями від 9 верхніх ребер, прикріплюється до медіального краю лопатки; зміщує лопатку до тулуба.

Глибокі м’язи грудної клітки:

- зовнішні міжреберні м’язи починаються від нижнього краю ребра, йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюються до верхнього краю нижнього ребра; піднімають ребра, розширюючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (вдих);

- внутрішні міжреберні м’язи лежать під зовнішніми, волокна їх ідуть у напрямку, протилежному напрямку зовнішніх міжреберних м’язів; опускають ребра, звужуючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (видих);

- підреберні м’язи лежать на внутрішній поверхні задньої стінки грудної клітки, волокна ідуть у тому ж напрямку, що й волокна внутрішніх міжреберних м’язів; опускають ребра при видиху;

- поперечний м’яз грудної клітки лежить на внутрішній поверхні передньої стінки грудної клітки, починається від тіла грудини, мечоподібного відростка, прикріплюється до хрящів 2-6-го ребер; опускає ребра, беручи участь у видиху;

- діафрагмальний м’яз (діафрагма) починається від поперекових хребців, від хрящів 7-12-го ребер, від задньої поверхні мечоподібного відростка, волокна всіх цих частин сходяться в сухожилковий центр; бере участь у диханні.

М’язи живота оточують черевну порожнину, утворюючи її стінки. Забезпечують рухи тулуба, виконуючи згинання, відведення, приведення, обертання; утворюють черевний прес, який підтримує внутрішньочеревний тиск. Завдяки наявності м’язів черевного преса нутрощі черевної порожнини утримуються у своєму положенні; м’язи живота беруть участь у дихальних рухах. Розрізняють передні, бокові і задні м’язи.

Передні м’язи:

- прямий м’яз живота починається від передньої поверхні хрящів 5-7-го ребер і мечоподібного відростка, прикріплюється до лобкової кістки; при скороченні опускає грудну клітку і згинає хребет.

- біла лінія живота: праві та ліві м’язи передньобокової стінки живота з’єднуються сухожилковими волокнами і утворюють білу лінію живота, яка йде від мечоподібного відростка грудини до лобкового сімфіза.

Бокові м’язи (латеральна група):

- зовнішній косий м’яз живота починається від 8-ми нижніх ребер, прикріплюється до клубової кістки; при односторонньому скороченні повертає тулуб у протилежний бік, при двосторонньому скороченні опускає ребра, згинає хребет;

- внутрішній косий м’яз живота лежить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю 10-12-го ребер; при односторонньому скороченні разом з зовнішнім косим м’язом живота протилежної сторони повертає тулуб у свою сторону, при двосторонньому скороченні згинає хребет;

- поперечний м’яз живота лежить під внутрішнім косим м’язом, починається від внутрішньої поверхні 6-ти нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м’яза зростається з апоневрозом такого ж м’яза протилежної сторони; при двосторонньому скороченні зменшує об’єм черевної порожнини, є головною складовою черевного преса.

До задніх м’язів живота належить:

- квадратний м’яз попереку - це чотирикутна м’язова пластина, починається від клубової кістки, прикріплюється до ХІІ ребра і поперечних відростків поперекових хребців; при односторонньому скороченні разом з іншими черевними м’язами нахиляє в сторону хребетний стовп з грудною кліткою, при тонічному скороченні на обох сторонах разом з тими ж м’язами утримує хребет у вертикальному положенні.