Анатомія людини - Г. І. Коляденко 2009

Опорно-руховий апарат
Скелет тулуба
Будова і з'єднання кісток грудної клітки

Грудна клітка (thorax) утворена грудиною, 12 парами ребер і 12 грудними хребцями.

Грудина, або грудна кістка (sternum), — це плоска видовжена кістка, яка складається з трьох частин (рис. 24): рукоятка, тіло та мечоподібний відросток. Рукоятка — верхня розширена частина грудини, на верхньому краї якої є яремна вирізка, по боках від неї — ключичні вирізки, до яких приєднуються ключиці, а нижче їх — вирізки для зчленування ребер. У місці з’єднання рукоятки з тілом грудини є вирізка для II пари ребер. На бічних поверхнях тіла грудини розташовані 4 пари реберних вирізок для сполучення з реберними хрящами. На місці з’єднання тіла грудини з мечоподібним відростком є вирізки для VII пари ребер. Мечоподібний відросток з’єднується з тілом грудини синхондрозом (кут грудини), який після 30-річного віку людини перетворюється на синостоз.

Рис. 24. Грудина:

1 — яремна вирізка; 2 — ключична вирізка; 3 — реберна вирізка для І ребра; 4 — рукоятка грудини; 5 — кут грудини; 6 — реберна вирізка для II ребра; 7 — реберні вирізки для III—V ребер; 8 — реберні вирізки для VI і VІІ ребер; 9 — мечоподібний відросток; 10 — тіло грудини

Ребра (costae) та їх з’єднання з хребетним стовпом і грудиною.

Ребер у людини 12 пар. Це довгі вигнуті пластинки, які мають тіло й два кінці — передній і задній (рис. 25, 26). Тіло ребра має дві поверхні — внутрішню, ввігнуту, й зовнішню, опуклу, та два краї: верхній — тупий і нижній — гострий. На внутрішній поверхні нижнього краю є борозна ребра, в ній проходять міжреберні кровоносні судини та нерви. Задній кінець ребра має головку, шийку і горбок. Головкою ребро з’єднується з тілом хребця, а горбком — із суглобовою поверхнею поперечних відростків грудних хребців. Суглоби головки та горбків мають спільну вісь обертання, що проходить крізь обидва суглоби, об’єднані в один загальний комбінований суглоб. Задня частина ребра в місці переходу в тіло згинається наперед, утворюючи кут ребра. Такого кута не мають XI і XII пари ребер. Передній кінець ребра закінчується хрящем. Ребра лежать похило, внаслідок чого їхній задній край вищий за передній.

Сім пар верхніх ребер з’єднуються хрящем з грудиною, їх називають справжніми. Решта п’ять пар (VIII—XII) — несправжні, з них VIII—X пари з’єднуються хрящами між собою й утворюють реберну хрящову дугу. XI і XII пари ребер вільні, вони лежать у товщі м’язів і називаються коливальними, або флуктуючими.

Особливість будови І ребра полягає в тому, що воно найширше, найбільш зігнуте й лежить майже горизонтально. На його тілі є верхня та нижня поверхні. На верхній поверхні є борозна підключичної артерії, перед нею міститься горбок, до якого прикріплюється передній драбинчастий м’яз. I, XI, XII ребра з’єднуються з хребетним стовпом тільки головками.

Рис. 25. Будова ребра:

1 — головка ребра; 2 — суглобові поверхні головки ребра; 3 — шийка ребра; 4 — горбок ребра; 5 — борозна ребра; 6 — грудинний кінець ребра; 7 — тіло ребра

Рис. 26. Праві ребра:

а — перше ребро; б — друге ребро; 1 — головка ребра; 2 — шийка ребра; 3 — горбок ребра; 4 — тіло ребра; 5 — борозна підключичної артерії; 6 — горбок переднього драбинчастого м’яза

Форма й онтогенез грудної клітки. Грудна клітка нагадує зрізаний конус, спрямований верхівкою догори, а основою донизу; її поперечний діаметр більший, ніж сагітальний. Стінки грудної клітки утворені грудиною, ребрами й грудними хребцями. Між ребрами розташовані м’язи. Верхній отвір грудної клітки утворений І ребром, рукояткою грудини й тілом І грудного хребця. Нижній отвір грудної клітки неправильної форми, утворений тілом XII грудного хребця, XI та XII парами ребер, реберними дугами, мечоподібним відростком грудини. Нижній отвір затягнутий діафрагмою. Крізь верхній отвір у грудну порожнину проходять стравохід, трахея, судини й нерви. За межі І ребра виходять верхівки легень. Верхній отвір грудної клітки щільно закритий м’язами та сполучною тканиною. Форма грудної клітки, її розміри зумовлені віком, статтю й індивідуальними особливостями людини.

Грудна клітка новонародженого звужена вгорі й розширена донизу, реберні хрящі приєднуються до грудини під кутом, тому вона має пірамідальну форму. На третьому році життя ребра набувають дугоподібної форми, й грудна клітка стає конусоподібною. В учнів шкільного віку грудна клітка більш опукла, ніж у дорослих, а ребра мають менший нахил. Через це дихання у дітей часте й неглибоке.

Рис.27. Скелет грудної клітки:

1 — сьомий шийний хребець; 2 — перше ребро; 3 — ключиця; 4 — лопатка; 5 — дзьобоподібний відросток лопатки; 6 — плечовий відросток лопатки; 7 — головка плечової кістки; 8 — грудина; 9 — мечоподібний відросток; 10 — реберна дуга; 11 — X ребро; 12 — XII ребро; 13 — перший поперековий хребець

У дітей, які мають слабку мускулатуру й слабкі легені, грудна клітка плоскої (експіраторної) форми, ніби опала. Таким дітям особливо необхідні фізичні вправи. У дітей, котрі хворіють на рахіт, грудна клітка виступає вперед («курячі груди»). У дітей і дорослих з добре розвиненою м’язовою системою грудна клітка має конусоподібну (інспіраторну) форму. У підлітків, коли розвиток скелета випереджає ріст і розвиток м’язів, грудна клітка здебільшого буває циліндричної форми і займає середнє положення між плоскою та конусоподібною.

У людей похилого віку у зв’язку з інволюційними процесами в опорно-руховому апараті грудна клітка вкорочується й опускається, збільшується грудний кіфоз, передньо-задній її розмір також збільшується, а поперечний — зменшується, меншою стає кривизна ребер і вони набувають більш косого положення (рис. 27).

Жіноча грудна клітка дещо менша, ніж чоловіча, й має більш бочкоподібну форму у зв’язку з тим, що її верхня частина відносно ширша. (У більшості тварин, які пересуваються на чотирьох кінцівках, внутрішні органи давлять донизу, грудна клітка стиснута з боків.)