Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002
Функції нервової системи
Центральне регулювання вісцеральних функцій
Гіпоталамус - Відношення до забезпечення вісцеральних функцій
Багато років тому Шеррінгтон назвав гіпоталамус головним вузлом автономної системи. Подразнення ділянок гіпоталамуса справді зумовлює окремі вісцеральні реакції, проте багато фактів наводить на думку, що гіпоталамус не є центром регулювання самих по собі вісцеральних функцій. Швидше за все автономні реакції, які запускає гіпоталамус, - це складові частини складніших феноменів, зокрема, гніву чи інших емоцій.
Ефекти стимулювання гіпоталамуса
Подразнення верхньо-передньої ділянки гіпоталамуса іноді спричинює скорочення мускулатури сечового міхура, що є парасимпатичною реакцією. Однак подразнення гіпоталамуса зумовлює дуже невелику кількість таких реакцій, тому маловірогідно, що в ньому є локальні парасимпатичні центри.
Подразнення певних ділянок гіпоталамуса може спричинити серцеву аритмію, що наводить на думку про таке: цей ефект зумовлений активуванням блукаючого або симпатичного нервів серця.
Подразнення різних ділянок гіпоталамуса, зокрема його латеральних частин, зумовлює дифузний симпатичний вплив і підвищення секреції з боку мозкової речовини наднирникової залози, подібно до того масивного симпатичного впливу, що спричинює в тварин стресову реакцію типу «воювати чи втікати» (див. Розділ 13).
Рис. 14-3. Секреція гормонів гіпоталамуса. Гормони задньої частки (34) проходять у загальне русло із закінчень нейронів надзорового і пришлуночкового ядер, тоді як гіпофізотропні гормони потрапляють у гіпофізарну портальну систему із закінчень нейронів дугоподібного й інших ядер гіпоталамуса; ПЧ - передня частка; СТ - сосочкові тіла; ЗП - зоровий перехрест.
Припускають, що в гіпоталамусі є окремі ділянки регулювання секреції адреналіну і норадреналіну. Диференційна секреція того чи іншого катехоламіну мозкової речовини надниркової залози справді відбувається в певних ситуаціях (див. Розділ 20), однак вибіркове зростання секреції в цьому разі невелике.