Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Функції нервової системи
Нервові основи інстинктивної поведінки й емоцій
Анатомічне уточнення

Термін лімбічна частка, або лімбічна система, стосується частини головного мозку, що становить край кіркової речовини навколо воріт півкулі великого мозку, і пов’язаних з нею глибоких утворів - мигдалеподібного тіла, морського коника (гіпокампа) і перегородкових ядер (рис. 15-1,15-2). Цю ділянку раніше називали нюховим мозком, проте сьогодні лише невелику її частину пов’язують з функцією нюху.

Гістологічна структура

Лімбічна кора є філогенетично найстаршою частиною кори великого мозку. Гістологічно це кіркова тканина примітивного типу, яку називають алокортексом і яка в більшості ділянок має тришарову структуру. Алокортекс оточений перехідною корою - юксталокортексом - і відмежовує алокортекс від нової кори (неокортекса). Перехідна кора має від трьох до шести шарів і розмішена, зокрема, в ділянках поясної закрутки та острівця.

Рис. 15-1. Співвідношення лімбічної (алокортекс і юксталокортекс) і нової (неокортекс) кори у щурів, котів, мавп і людини.

Рис. 15.2. Головні зв’язки лімбічної системи. Вгорі: система морського коника (гіпокампа). Внизу: нюхові та мигдалеподібні зв’язки (відтворено за дозволом з Waxman SG: Correlative Neuroanatomy, 24th ed. McGraw-Hill, 2000).

Нова кора - це кіркова речовина нелімбічних ділянок півкулі. Вона побудована переважно з шести шарів (див. Розділ 11) і є корою найрозвинутішого типу. Площа алокортекса і юксталокортекса в процесі еволюційного розвитку ссавців змінюється незначно, проте ці ділянки перекриті новою корою внаслідок її надзвичайно інтенсивного росту, що досягає найбільшого розвитку в людини (див. рис. 15-1).

Аферентні й еферентні зв’язки

Головні зв’язки лімбічної системи показані на рис. 15-2. Склепіння сполучає морський коник з сосочковими тілами, а вони, відповідно, сполучені за допомогою сосочково- таламічного шляху з передніми ядрами таламуса. Аксони передніх ядер таламуса надходять до кори поясної закрутки, яка сполучена з морським коником, замикаючи цикл циркуляції емоційного збудження. Цей цикл уперше описаний Пейпецом, тому його називають циклом Пейпеца.

Співвідношення структури і функції

Одна з особливостей лімбічної системи - нечисленність її зв’язків з новою корою. Наута зазначав, що «неокортекс сидить верхи на лімбічній системі як вершник на коні, без віжок». Насправді ж є декілька таких зв’язків; з функційного погляду активність нової кори модифікує емоційну поведінку, і навпаки. Проте особливістю емоцій є те, що вони не можуть виникати/зникати завдяки силі волі. Інша властивість лімбічних циклів - пролонґованість їхньої діяльності після виникнення збуджень. Цим частково пояснюють факт, що емоційні реакції переважно не є швидкоплинними і тривають набагато довше, ніж подразники, що спричинюють їх.