Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Ендокринна система, метаболізм і репродуктивна функція
Ендокринні функції підшлункової залози й регулювання метаболізму вуглеводів
Будова клітин острівців

Острівці Ланґерганса (рис. 19-1) - це яйцеподібні, 76 х 175 мкм, скупчення клітин, розкидані по підшлунковій залозі; їх більше в хвості, ніж у тілі та головці. Вони становлять близько 2% об’єму залози, тоді як екзокринна частина - 80%; решта припадає на протоки та кров’яні судини. У людини є 1-2 млн. острівців. Кожний з них має добре кровопостачання; кров з острівців, як зі шлунково-кишкового тракту (але не інших ендокринних органів), тече у ворітну вену печінки.

Клітини в острівцях можна розділити на типи за їхніми властивостями щодо фарбування та морфології. В людей є принаймні чотири різні типи клітин: А, В, D та F. Клітини А, В та D ще називають а, ß і А. Проте це призводить до плутанини в разі використання грецьких літер для позначення інших структур організму, зокрема адренергічних рецепторів (див. Розділ 4). Клітини А секретують глюкагон, В - інсулін, D - соматостатин, a F - панкреатичний поліпептид. Клітини типу В, що є найпоширенішими і становлять 60-75% клітин в острівцях, розташовані, як звичайно, в центрі кожного острівця. Вони оточені A-клітинами, що становлять 20% від загальної кількості клітин, та менш численними D і F. Острівці в хвості, тілі та передній і верхній частині головки підшлункової залози людини мають багато A-клітин, і лише кілька (або взагалі не мають) F-клітин у зовнішній частині, тоді як у задній - порівняно багато F-клітин і мало A-клітин, зокрема, у щурів та, можливо, людини. Острівці, багаті на A-клітини (глюкагон), ембріологічно утворюються із дорсальної панкреатичної бруньки, а острівці, багаті на F-клітини (багаті на панкреатичний поліпептид) - із вентральної. Ці бруньки формуються незалежно з дванадцятипалої кишки.

Рис. 19-1. Острівець Ланґерганса підшлункової залози щура. Клітини, зафарбовані в темний колір, - це В-клітини. Навколишня панкреатична ацинарна тканина забарвлена в світлий колір (збільшення у 400 разів; з дозволу LL Bennett).

Гранули В-клітин є пакетами інсуліну в цитоплазмі клітини. Кожний пакет міститься в обмеженому мембраною пухирці (рис. 19-2); зазвичай, між стінкою пухирця й пакетом є світла ділянка (гало). Форма пакета змінюється в різних видів; у людини деякі з них округлі, а деякі - прямокутні. У В-клітинах молекули інсуліну утворюють полімери та комплекси з цинком. Відмінності у формі пакетів є, ймовірно, наслідком різниці розмірів полімерів та цинкових агрегатів інсуліну гранули A-клітин, що містять глюкагон, приблизно однакової форми у різних видів (рис. 19-3). Клітини D також містять велику кількість порівняно гомогенних ґранул.