Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Ендокринна система, метаболізм і репродуктивна функція
Статева диференціація і розвиток
Чоловіча статева система - Порушення функцій яєчок

Крипторхізм

Яєчка розвиваються у черевній порожнині і в нормі опускаються в калитку під час внутрішньоутробного розвитку. Опускання яєчок у пахову ділянку залежить від ІРМ, а з пахової ділянки у калитку - від інших факторів. Неповне опускання з одного чи обох боків трапляється у 10% новонароджених хлопчиків, у яких яєчка залишаються у черевній порожнині чи паховому каналі. У деяких випадках лікування гонадотропним гормоном прискорює опускання, або ж дефект коригують хірургічним способом. Як звичайно, яєчка опускаються самовільно, і відсоток хлопчиків із неопущенням яєчок (крипторхізм) зменшується до 2% у віці одного року і 0,3% після настання пубертату. Сьогодні рекомендують якомога раніше лікувати це порушення, оскільки є високий ризик злоякісного пухлинного переродження у неопущених яєчках порівняно із опущеними у калитку. Крім того, із настанням пубертату вища температура в черевній порожнині з часом спричинює незворотне ушкодження сперматогенного епітелію.

Чоловічий гіпогонадизм

Клінічна картина чоловічого гіпогонадизму залежить від періоду, коли виникла тестикулярна недостатність: до чи після настання пубертату. Якщо у дорослих це зумовлено захворюванням яєчок, то рівень циркулювального гонадотропіну підвищений (гіпергонадотропний гіпогонадизм), а якщо є наслідком порушень гіпофіза чи гіпоталамуса (синдром Кал мана; див. Розділ 14) - то знижений (гіпогонадотропний гіпогонадизм). Якщо ж ендокринна функція яєчок втрачена в юнацькому віці, то вторинні статеві ознаки повільно регресують, оскільки потрібна хоча б мінімальна кількість андрогенів для їхнього підтримання після первинного усталення. Ріст гортані у дорослому віці є постійним, і голос залишається грубим. У чоловіків, кастрованих дорослими, виникає незначна втрата лібідо, хоча здатність до статевого акту зберігається ще деякий час. Вони періодично мають припливи жару і є дратівливішими, пасивними та депресованими порівняно з чоловіками, у яких здорові яєчка. Якщо недостатність клітин Лейдіґа простежується з дитинства, то розвивається клінічна картина євнухоїдизму. У віці понад 20 років особи з євнухоїдизмом мають характерний високий зріст, хоча вони не настільки високі, як гіпергіпофізарні велетні, оскільки їхні епіфізи відкриті, і ріст триває після настання нормального віку пубертату. Вони мають вузькі плечі і малорозвинені м’язи, їхня фігура нагадує фігуру дорослої жінки. Статеві органи у них малі, а голос дуже високий. Волосся в аксилярній ділянці та ділянці лобка росте, оскільки зберігається виділення адренокортикальних андрогенів. Проте воно рідкісне, а на лобку має швидше жіночу форму трикутника з основою угорі, ніж чоловічу - трикутник з основою внизу (чоловічий щит).

Пухлини, що їх виділяють андрогени

Гіперфункцію яєчок, якщо нема пухлинних утворів, не можливо виявити. Пухлини клітин Лейдіґа, які виділяють андрогени, трапляються зрідка і зумовлюють ендокринні симптоми, які можна виявити у хлопчиків препубертатного віку, у яких настає передчасний псевдопубертат (див. табл. 23-2).