Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002
Функції нервової системи
Стан тривоги, сон та електрична активність мозку
Таламус та кора головного мозку
Ядра таламуса
З огляду на розвиток і топографію таламуса його можна розділити на три частини: епіталамус, дорсальний таламус та вентральний таламус. Епіталамус має зв’язки з нюховою системою. Проекції та функції вентрального таламуса остаточно не визначені. У дорсальному таламусі виділяють ядра, що мають дифундивні проекції до усієї нової кори, та ядра, що мають проекції до специфічних дискретних ділянок нової кори і лімбічної системи. Проекції до всіх частин нової кори мають присерединні та внутрішньоламінарні ядра.
У ядрах дорсального таламуса, що мають проекції до специфічних ділянок, є специфічні сенсорні релейні ядра та ядра, задіяні в еферентних регулювальних механізмах. Специфічні сенсорні передавальні ядра мають медіальні та латеральні колінчасті тіла, які передають слухові та зорові імпульси у слухову та зорову кору, а також вентробазальну групу ядер, які передають соматосенсорну інформацію до постцентральної звивини. Ядра, задіяні в еферентних (регулювальних) механізмах, охоплюють низку ядер, що відповідають за рухову функцію. Вони отримують сигнал від базальних гангліїв та мозочка і передають його до моторної кори. До цієї групи також належать передні ядра, які отримують аферентні сигнали із сосочкоподібних тіл і передають до лімбічної кори.
Будова кори
Нова кора, як звичайно складається з шести шарів (рис. 11-1). Нейрони є переважно пірамідальними клітинами з витягненими вертикальними деревоподібними структурами (рис. 11-1, 11-2), що можуть досягати аж до поверхні кори. Аксони цих клітин зазвичай випускають зворотні колатералі, які розвертаються й утворюють синапс на поверхневих ділянках деревоподібних структур.
Аферентні імпульси зі специфічних ядер таламуса затримуються головно в кірковому шарі 4, тоді як неспецифічні аферентні - розподіляються по шарах 1-4.