Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Функції нервової системи
Центральне регулювання вісцеральних функцій
Гіпоталамус - Анатомічне уточнення

Гіпоталамус (рис. 14-2) є частиною передньої ділянки проміжного мозку, яка розміщена спереду міжніжкових ядер нижче гіпоталамічної борозни. Він містить низку ядер і ядерних зон.

Зв’язок з гіпофізом

Між гіпоталамусом і задньою часткою гіпофіза є нервові зв’язки, а між гіпоталамусом і передньою часткою гіпофіза - також судинні. Ембріологічно задня частка гіпофіза розвивається з випинання дна третього шлуночка. Вона утворена переважно кінцевими відділами аксонів, що проходять від тіл клітин надзорового і пришлуночкового ядер (рис. 14-3) по гіпоталамо-гіпофізарному шляху. Переважна більшість надзорових волокон закінчується в задній частці гіпофіза, а частина пришлуночкових - у серединному підвищенні. Передня частка і проміжна частина гіпофіза розвиваються в ембріональному періоді з кишені Ратке - випинанні в ділянці склепіння горла (див. рис. 22- 1). Симпатичні нервові волокна проникають у передню частку через її капсулу, а парасимпатичні відгалужуються від кам’янистих нервів, проте частина нервових волокон переходить і через гіпоталамус. Гіпофізарні портальні судини забезпечують прямий судинний зв’язок між гіпоталамусом і передньою часткою гіпофіза. Артеріальні гілки, що відходять з внутрішньої сонної артерії і судин кола Віллізія, утворюють на вентральній поверхні гіпоталамуса (див. рис. 14-2) «вікончасту» сітку капілярів - первинне сплетення. Петлі капілярів проникають також у серединне підвищення. Капіляри переходять у судини гіпофізарної портальної системи, по яких кров через гіпофізарну ніжку тече до капілярів передньої частки. Ця система починається і закінчується капілярами, її кров не проходить через серце і, отже, є справжньою портальною системою. У птахів і деяких ссавців, у тім числі в людини, нема іншого шляху артеріального кровопостачання передньої частки, окрім кагісулярних судин і анастомозів з капілярами задньої частки.

В інших ссавців частина крові надходить до передньої частки окремою сіткою передніх гіпофізарних артерій, проте більшість все-таки тече по портальних судинах. Серединне підвищення переважно зачислюють до вентральної ділянки гіпоталамуса, з якої і відходять портальні судини. Ця ділянка є «позагематоенцефалічним бар’єром» (див. Розділ 32).

Аферентні й еферентні зв’язки гіпоталамуса

Головні аферентні й еферентні нервові шляхи до гіпоталамуса і в зворотному напрямі утворені переважно безмієліновими волокнами. Є багато зв’язків між гіпоталамусом і лімбічною системою, важливі зв’язки сполучають гіпоталамус з ядрами покришки середнього і заднього мозку.

Рис. 14-2. Гіпоталамус людини зі схематичним зображенням гіпофізарних портальних судин.

Нейрони, що виділяють норадреналін і тіла яких містяться в задньому мозку, закінчуються в багатьох різних ділянках гіпоталамуса (див. рис. 15-6); нейрони пришлуночкового ядра, що, ймовірно, виділяють окситоцин і вазопресин, відповідно, доходять до заднього і спинного мозку, а нейрони, що виділяють адреналін і тіла яких містяться в задньому мозку, закінчуються у вентральній ділянці гіпоталамуса.

Крім того, є внутрішньогіпоталамічна система нейронів, що виділяють дофамін і тіла яких містяться в дугоподібному ядрі, а відростки закінчуються на (або ж біля) капілярах, які формують портальні судини серединного підвищення. Відростки нейронів, що виділяють серотонін, переходять до гіпоталамуса від сітчастих ядер шва мосту.