Анатомія людини (у запитаннях та відповідях) - Бумейстер В. І., Сікора В. З. 2018

Тестові запитання з анатомії людини
Семестр ІІІ

Центральну нервову систему складають:

(Головний та спинний мозок)

Периферичну нервову систему складають:

(Черепні та спинномозкові нерви, вегетативні вузли i сплетення)

Що є структурно-функціональною одиницею нервової системи?

(Нейрон (нейроцит))

Мультиполярні нейрони мають:

(Численні дендрити та один аксон)

Біполярні нейрони мають:

(Два відростки, що відходять від протилежних полюсів тіла нейрона)

Псевдоуніполярні нейрони мають:

(Один відросток, який Т-подібно поділяється на два відростки - центральний і периферичний)

Периферичний відросток псевдоуніполярного нейрона - це:

(Дендрит, що проходить на периферію і закінчується рецептором)

Центральний відросток псевдоуніполярного нейрона - це:

(Аксон, що проводить імпульс від тіла нейрона до ЦНС)

Залежно від кількості відростків розрізняють такі нейрони:

(Мультиполярні, біполярні та псевдоуніполярні)

Залежно від функції розрізняють такі нейрони:

(Чутливі, рухові та вставні)

Чутливі нейрони - це:

(Аферентні, за формою - псевдоуніполярні або біполярні)

Рухові нейрони - це:

(Еферентні, за формою - мультиполярні)

Вставні нейрони - це:

(Асоціативні, за формою - мультиполярні)

Рецептори - це:

(Спеціалізовані нервові закінчення аферентних нейронів у різних тканинах, де зовнішня енергія трансформується в нервовий імпульс)

Екстерорецептори мають таку характеристику:

(Розміщені в шкірі, слизових оболонках і спеціалізованих оболонках органів чуття, сприймають подразнення із зовнішнього середовища)

Пропріорецептори мають таку характеристику:

(Розміщені в м'язах, сухожилках, фасціях, окісті та капсулах суглобів, завдяки їм сприймається положення тіла в просторі)

Інтерорецептори мають таку характеристику:

(Розміщені у внутрішніх органах i кровоносних судинах, сприймають подразнення із внутрішнього середовища)

Рецептори, розміщені в шкірі, слизових оболонках i спеціалізованих оболонках органів чуття та сприймають подразнення із зовнішнього середовища, мають назву:

(Екстерорецептори)

Рецептори, розміщені в м'язах, сухожилках, фасціях, окісті та капсулах суглобів i завдяки яким сприймається положення тіла в просторі, мають назву:

(Пропріорецептори)

Рецептори, розміщені у внутрішніх органах i кровоносних судинах та сприймають подразнення із внутрішнього середовища, мають назву:

(Інтерорецептори)

Дендрити - це:

(Короткі, численні деревоподібно розгалужені відростки, що не виходять за межі ЦНС, проводять імпульси до тіла клітини)

Аксони - це:

(Довгий поодинокий відросток, що може виходити за межі ЦНС, проводить імпульси від тіла клітини)

Нейрони зв'язані між собою за допомогою:

(Синапсів)

Сіру речовину формують:

(Тіла нейронів)

Білу речовину формують:

(Відростки нейронів)

Біла речовина утворює:

(Нервові волокна, пучки й провідні шляхи)

Сіра речовина утворює:

(Кору великого мозку і мозочка, ядра головного і спинного мозку, стовпи спинного мозку)

Що є анатомічним субстратом рефлексу?

(Рефлекторна дуга)

Які нейрони розміщені лише за межами ЦНС?

(Аферентні)

На якому рівні розміщений спинний мозок?

(У хребтовому каналі від великого отвору до II поперекового хребця)

Спинний мозок внизу закінчується:

(Мозковим конусом i кінцевою ниткою)

Яка тканина утворює спинномозкову частину кінцевої нитки?

(Нервова)

Із чого складається зовнішня частина кінцевої нитки?

(З оболонок спинного мозку)

Які є стовщення спинного мозку?

(Шийне та попереково-крижове)

На рівні яких сегментів спинного мозку розміщене шийне стовщення спинного мозку?

(Від СIV до TI)

На рівні яких сегментів спинного мозку розміщене попереково-крижове стовщення спинного мозку?

(Від LII до S III)

Назвіть парні борозни спинного мозку:

(Передньобічна і задньобічна)

Назвіть непарні борозни спинного мозку:

(Задня серединна)

Назвіть щілини спинного мозку:

(Передня серединна)

Біла речовина спинного мозку утворює:

(Канатики)

Канатики спинного мозку утворені:

(Білою речовиною)

Які є канатики спинного мозку?

(Передній, бічний та задній)

Передній канатик спинного мозку обмежений:

(Передньою серединною щілиною та передньобічною борозною)

Задній канатик спинного мозку обмежений:

(Задньою серединною та задньобічною борознами)

Бічний канатик спинного мозку обмежений:

(Передньобічною та задньобічною борознами)

Які корінці має спинний мозок?

(Передні та задні)

Передні корінці спинного мозку виходять:

(Із передньобічної борозни)

Задні корінці спинного мозку виходять:

(Із задньобічної борозни)

Чим утворені передні корінці спинномозкових нервів?

(Аксонами рухових нейронів передніх стовпів)

Чим утворені задні корінці спинномозкових нервів?

(Центральними відростками чутливих псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів)

Де розміщені спинномозкові вузли?

(У міжхребцевих отворах)

Чим утворені спинномозкові вузли?

(Чутливими псевдоуніполярними нейронами)

Які відростки мають чутливі псевдоуніполярні нейрони спинномозкових вузлів?

(Центральні та периферичні)

Що утворюють центральні відростки чутливих псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів?

(Задні корінці спинномозкових нервів)

Що утворюють периферичні відростки чутливих псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів?

(Чутливе волокно спинномозкового нерва, що закінчується рецептором)

Як утворюється спинномозковий нерв?

(Злиттям у ділянці міжхребцевого отвору переднього корінця з периферичними відростками псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів)

Скільки всього є пар спинномозкових нервів?

(31)

Скільки всього є сегментів спинного мозку?

(31)

Який за складом волокон є спинномозковий нерв?

(Змішаний)

Чим утворений кінський хвіст?

(Корінцями поперекових, крижових та куприкових сегментів разом із кінцевою ниткою спинного мозку)

Що називається сегментом спинного мозку?

(Ділянка спинного мозку, що дає початок одній парі спинномозкових нервів)

Скільки є шийних сегментів спинного мозку?

(8)

Скільки є грудних сегментів спинного мозку?

(12)

Скільки є поперекових сегментів спинного мозку?

(5)

Скільки є крижових сегментів спинного мозку?

(5)

Скільки є куприкових сегментів спинного мозку?

(1)

Яка топографія шийних сегментів спинного мозку?

(Верхні лежать на рівні відповідних шийних хребців, а нижні - на один хребець вище)

Яка топографія грудних сегментів спинного мозку?

(Верхні лежать на один хребець вище від відповідного хребця, середні - на два хребця вище і нижні - на три хребці вище)

Яка топографія поперекових сегментів спинного мозку?

(Розміщені на рівні тіл X та XI грудних хребців)

Яка топографія крижових сегментів спинного мозку?

(Розміщені на рівні XII грудного та I поперекового хребців)

Яка топографія куприкового сегмента спинного мозку?

(Розміщений на рівні нижнього краю I поперекового хребця)

Де міститься сіра речовина спинного мозку?

(В центральних відділах)

Де міститься біла речовина спинного мозку?

(Ззовні)

У центрі спинного мозку проходить:

(Центральний канал)

Сіра речовина спинного мозку утворює:

(Стовпи і роги)

Сіра речовина спинного мозку утворена:

(Нейронами та їх сукупністю - ядрами)

Біла речовина спинного мозку утворена:

(Пучками нервових волокон, що формують провідні шляхи)

Які стовпи розрізняють у спинному мозку по всій його довжині?

(Передні та задні)

На якому рівні є бічні стовпи спинного мозку?

(На рівні сегментів спинного мозку від С VIII до L II)

З яких нейронів складаються ядра переднього рога спинного мозку?

(Рухових)

Скільки ядер має передній ріг спинного мозку?

(5)

Яку назву мають ядра переднього рога спинного мозку?

(Переднє та заднє медіальні, переднє і заднє латеральні та центральне)

Переднє і заднє медіальні ядра, переднє та заднє латеральні ядра та центральне ядро розміщені:

(В передніх рогах спинного мозку)

З яких нейронів складаються ядра заднього рогу спинного мозку?

(Асоціативних)

Драглиста речовина та губчаста зона розміщені:

(В задніх рогах спинного мозку)

З яких нейронів складається ядро 6ічного рога спинного мозку?

(Вегетативних симпатичних)

Яку назву має ядро бічного рога спинного мозку?

(Бічно-проміжнє)

Центром якої чутливості є присередньопроміжне ядро спинного мозку?

(Пропріоцептивної)

Центром якої чутливості є грудне ядро заднього рога спинного мозку?

(Пропріоцептивної)

Центром якої чутливості є власне ядро заднього рога спинного мозку?

(Больової і температурної)

Центром якої чутливості є драглиста речовина заднього рога спинного мозку?

(Тактильної)

Ядро Кларка - це:

(Грудне ядро)

Ядро Кларка розміщене:

(В задніх рогах спинного мозку)

Власне ядро розміщене:

(В задніх рогах спинного мозку)

Який центр складає бічно-проміжне ядро спинного мозку?

(Вегетативний симпатичний)

Скільки ядер має бічний ріг спинного мозку?

(1)

Вегетативні парасимпатичні ядра розміщені:

(В сегментах спинного мозку SII - SIV між переднім та заднім рогами)

Який центр складає ядро спинного мозку, розміщене в сегментах SII -SIV між переднім та заднім рогами?

(Вегетативний парасимпатичний)

Якими клітинами утворене ядро спинного мозку, розміщене в сегментах SII-SIV між переднім та заднім рогами?

(Вегетативними парасимпатичними)

Яку назву має ядро спинного мозку, розміщене в сегментах SII -SIV між переднім та заднім рогами?

(Парасимпатичне)

Аксони бічнопроміжного ядра спинного мозку виходять:

(У складі переднього корінця через передньобічну борозну)

Аксони парасимпатичного ядра (SII-SIV) спинного мозку виходять:

(У складі переднього корінця через передньобічну борозну)

Через передньобічну борозну спинного мозку виходять:

(Аксони мотонейронів, аксони симпатичних бічнопроміжних ядер та аксони парасимпатичних крижових ядер)

Через задньобічну борозну спинного мозку проходять:

(Центральні відростки псевдоуніполярних клітин спинномозкового вузла)

Які є канатики спинного мозку?

(Передній, бічний та задній)

Біла речовина спинного мозку утворює:

(Канатики)

Серед провідних шляхів спинного мозку розрізняють:

(Власні пучки спинного мозку та апарат двобічних зв'язків головного і спинного мозку)

Передній кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях міститься в:

(Передньому канатику спинного мозку)

Присінково-спинномозковий шлях міститься в:

(Передньому канатику спинного мозку)

Покрівельно-спинномозковий шлях міститься в:

(Передньому канатику спинного мозку)

Сітчасто-спинномозковий шлях міститься в:

(Передньому канатику спинного мозку)

Передній спинномозково-таламічний шлях міститься в:

(Передньому канатику спинного мозку)

Бічний кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях міститься в:

(Бічному канатику спинного мозку)

Червоноядерно-спинномозковий шлях міститься в:

(Бічному канатику спинного мозку)

Бічний спинномозково-таламічний шлях міститься в:

(Бічному канатику спинного мозку)

Передній спинномозково-мозочковий шлях (Говерса) міститься в:

(Бічному канатику спинного мозку)

Задній спинномозково-мозочковий шлях (Флексига) міститься в:

(Бічному канатику спинного мозку)

Тонкий пучок (Голля) міститься в:

(Задньому канатику спинного мозку)

Клиноподібний пучок (Бурдаха) міститься в:

(Задньому канатику спинного мозку)

Шлях Говерса - це:

(Передній спинномозково-мозочковий шлях)

Шлях Флексига - це:

(Задній спинномозково-мозочковий шлях)

Пучок Голля - це:

(Тонкий пучок)

Пучок Бурдаха - це: (Клиноподібний пучок)

Передній спинномозково-мозочковий шлях має назву:

(Говерса)

Задній спинномозково-мозочковий шлях має назву:

(Флексіга)

Тонкий пучок має назву:

(Голля)

Клиноподібний пучок має назву:

(Бурдаха)

Передній кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях проводить:

(Вольові імпульси довільних рухів від кори головного мозку до мотонейронів передніх стовпів спинного мозку)

Бічний кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях проводить:

(Вольові імпульси довільних рухів від кори головного мозку до мотонейронів передніх стовпів спинного мозку)

Присінково-спинномозковий шлях проводить:

(Імпульси невольових рухів від підкіркових ядер головного мозку до мотонейронів передніх стовпів спинного мозку)

Покрівельно-спинномозковий шлях проводить:

(Імпульси невольових рухів від підкіркових ядер головного мозку до мотонейронів передніх стовпів спинного мозку)

Червоноядерно-спинномозковий шлях проводить:

(Імпульси невольових рухів від підкіркових ядер головного мозку до мотонейронів передніх стовпів спинного мозку)

Передній спинномозково-таламічний шлях проводить:

(Імпульси тактильної чутливості)

Бічний спинномозково-таламічний шлях проводить:

(Імпульси больової та температурної чутливості)

Передній спинномозково-мозочковий шлях (Говерса) проводить:

(Пропріоцептивні імпульси (підсвідомі))

Задній спинномозково-мозочковий шлях (Флексига) проводить:

(Пропріоцептивні імпульси (підсвідомі))

Тонкий пучок (Голля) проводить:

(Пропріоцептивні імпульси (свідомі))

Клиноподібний пучок (Бурдаха) проводить:

(Пропріоцептивні імпульси (свідомі))

Передні, бічні та задні власні пучки спинного мозку з'єднують:

(Сегменти спинного мозку між собою)

Вольові імпульси довільних рухів проводять такі провідні шляхи:

(Передній та бічний кірково-спинномозкові (пірамідні) шляхи)

Імпульси невольових рухів проводять такі провідні шляхи:

(Червоноядерно-спинномозковий, присінково-спинномозковий, покрівельно-спинномозковий, сітчасто-спинномозковий та оливо-спинномозковий шляхи)

Імпульси тактильної чутливості проводять такі провідні шляхи:

(Передній спинномозково-таламічний шлях)

Імпульси больової та температурної чутливості проводять такі провідні шляхи:

(Бічний спинномозково-таламічний шлях)

Імпульси пропріоцептивної чутливості, що йдуть у кору великого мозку (свідомі), проводять такі провідні шляхи:

(Тонкий та клиноподібний пучки

(Голля та Бурдаха))

Імпульси пропріоцептивної чутливості, які йдуть до мозочка (підсвідомі), проводять такі провідні шляхи:

(Шляхи Говерса та Флексіга)

Де розміщений 1-й нейрон 3-нейронної рефлекторної дуги?

(В спинномозкових вузлах)

Де розміщений 2-й нейрон 3-нейронної рефлекторної дуги?

(В задніх рогах спинного мозку)

Де розміщений 3-й нейрон 3-нейронної рефлекторної дуги?

(В передніх рогах спинного мозку)

Якими клітинами представлений 1-й нейрон 3-нейронної рефлекторної дуги?

(Чутливими псевдоуніполярними)

Якими клітинами представлений 2-й нейрон 3-нейронної рефлекторної дуги? (Асоціативними)

Якими клітинами представлений 3-й нейрон 3-нейронної рефлекторної дуги?

(Руховими)

Назвіть первинні мозкові пухирі:

(Prosencephalon, mesencephalon, rhombencephalon)

Назвіть вторинні мозкові пухирі:

(Telencephalon, diencephalon, mesencephalon, metencephalon, myelencephalon)

Prosencephalon поділяється на:

(Telencephalon та diencephalon)

Rhombencephalon поділяється на:

(Metencephalon та myelencephalon)

Mesencephalon поділяється на:

(Не поділяється)

Які відділи мозку розвиваються з переднього мозкового пухиря?

(Кінцевий та проміжний мозок)

Які відділи мозку розвиваються із середнього мозкового пухиря?

(Кередній мозок)

Які відділи мозку розвиваються з ромбоподібного мозку?

(Міст, мозочок та довгастий мозок)

Які відділи мозку розвиваються з metencephalon?

(Міст та мозочок)

Які відділи мозку розвиваються з myelencephalon?

(Довгастий мозок)

З яких частин складається головний мозок?

(Півкуль великого мозку, мозочка і стовбура мозку)

Які відділи мозку належать до його стовбура?

(Проміжний та середній мозок, міст і довгастий мозок)

Яка частина головного мозку філогенетично є найбільш новою?

(Півкулі великого мозку)

Яка частина головного мозку філогенетично є найбільш старою?

(Стовбур)

Поздовжня щілина мозку розділяє:

(Півкулі великого мозку)

Поперечна щілина мозку розділяє:

(Півкулі великого мозку та мозочок)

I пара черепних нервів має назву:

(Нюховий нерв)

Скільки є пар черепних нервів?

(12)

II пара черепних нервів має назву:

(Зоровий нерв)

III пара черепних нервів має назву:

(Окоруховий нерв)

IV пара черепних нервів має назву:

(Блоковий нерв)

V пара черепних нервів має назву:

(Трійчастий нерв)

VI пара черепних нервів має назву:

(Відвідний нерв)

VII пара черепних нервів має назву:

(Лицевий нерв)

VIII пара черепних нервів має назву:

(Присінково-завитковий нерв)

IX пара черепних нервів має назву:

(Язикоглотковий нерв)

X пара черепних нервів має назву:

(Блукаючий нерв)

XI пара черепних нервів має назву:

(Додатковий нерв)

XII пара черепних нервів має назву:

(Під'язиковий нерв)

Назвіть структури, що належать до I пари черепних нервів:

(Нюхові нитки)

Назвіть структури, що належать до II пари черепних нервів:

(Зорове перекрестя)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців III пари черепних нервів:

(По медіальній поверхні ніжок мозку)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців IV пари черепних нервів:

(Латерально від ніжок мозку)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців V пари черепних нервів:

(Між мостом і середніми ніжками мозочка)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців VI пари черепних нервів:

(Між заднім краєм моста і пірамідами довгастого мозку)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців VII пари черепних нервів:

(Між заднім краєм моста та оливою довгастого мозку (мосто-мозочковий кут))

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців VIII пари черепних нервів:

(Між заднім краєм моста та оливою довгастого мозку (мосто-мозочковий кут))

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців IX пари черепних нервів:

(Із дорсолатеральної борозни довгастого мозку)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців X пари черепних нервів:

(Із дорсолатеральної борозни довгастого мозку)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців XI пари черепних нервів:

(Із дорсолатеральної борозни довгастого мозку)

Назвіть місце виходу на основу мозку корінців XII пари черепних нервів:

(Із вентролатеральної борозни довгастого мозку)

Нюховий нерв - це:

(I пара черепних нервів)

Зоровий нерв - це:

(II пара черепних нервів)

Окоруховий нерв - це:

(III пара черепних нервів)

Блоковий нерв - це:

(IV пара черепних нервів)

Трійчастий нерв - це:

(V пара черепних нервів)

Відвідний нерв - це:

(VI пара черепних нервів)

Лицевий нерв - це:

(VII пара черепних нервів)

Присінково-завитковий нерв - це:

(VIII пара черепних нервів)

Язикоглотковий нерв - це:

(IX пара черепних нервів)

Блукаючий нерв - це:

(X пара черепних нервів)

Додатковий нерв - це:

(XI пара черепних нервів)

Під'язиковий нерв - це:

(XII пара черепних нервів)

На основу мозку з медіальної поверхні ніжок мозку виходять корінці:

(III пари черепних нервів)

На основу мозку латерально від ніжок мозку виходять корінці:

(IV пари черепних нервів)

На основу мозку між мостом і середніми ніжками мозочка виходять корінці:

(V пари черепних нервів)

На основу мозку між заднім краєм моста і пірамідами довгастого мозку виходять корінці:

(VI пари черепних нервів)

На основу мозку між заднім краєм моста та оливою довгастого мозку (мостомозочковий кут) виходять корінці:

(VII пари черепних нервів)

На основу мозку між заднім краєм моста та оливою довгастого мозку (мостомозочковий кут) виходять корінці:

(VIII пари черепних нервів)

На основу мозку через дорсолатеральну борозну довгастого мозку виходять корінці:

(IX, X та XI пар черепних нервів)

На основу мозку через вентролатеральну борозну довгастого мозку виходять корінці:

(XII пари черепних нервів)

Нюхові нитки відносять до:

(I пари черепних нервів)

Зорове перехрестя відносять до:

(II пари черепних нервів)

Назвіть структури основи головного мозку:

(Нюховий та зоровий тракти, сірий горб, соскоподібні тіла, середні мозочкові ніжки, піраміди довгастого мозку)

Назвіть структури медіальної поверхні головного мозку:

(Мозолисте тіло, склепіння, пластинка прозорої перегородки, зорові горби, водопровід середнього мозку, IV шлуночок)

Що є порожниною півкуль великого мозку?

(I та II шлуночки)

Що є порожниною проміжного мозку?

(III шлуночок)

Що є порожниною середнього мозку?

(Сильв’їв водопровід)

Що є порожниною заднього та довгастого мозку?

(IV шлуночок)

I та II шлуночки є порожниною:

(Півкуль великого мозку)

III шлуночок є порожниною:

(Проміжного мозку)

IV шлуночок є порожниною:

(Заднього та довгастого мозку)

Назвіть межу між довгастим і спинним мозком:

(Місце виходу першої пари спинномозкових нервів, край великого потиличного отвору та перехрестя пірамід)

Назвіть межу між довгастим мозком і мостом із вентральної поверхні:

(Цибулиномостова борозна)

Назвіть межу між довгастим мозком і мостом із дорсальної поверхні:

(Мозкові смуги IV шлуночка)

Які поверхні має довгастий мозок?

(Вентральну, дорсальну й бічні)

Назвіть утвори вентральної поверхні довгастого мозку:

(Передня серединна щілина, піраміди, перехрестя пірамід)

Назвіть утвори бічної поверхні довгастого мозку:

(Олива, передньобічна борозна, задньобічна борозна, нижня мозочкова ніжка)

Назвіть утвори дорсальної поверхні довгастого мозку:

(Задня серединна борозна, тонкий та клиноподібний пучки)

Назвіть ядра довгастого мозку:

(Тонке, клиноподібне, нижнє оливне та ядра IX-XII пар черепних нервів)

Яка функція тонкого та клиноподібного ядер довгастого мозку?

(В них відбувається переключення імпульсів пропріоцептивної чутливості на нові нейрони)

Яка функція нижнього оливного ядра довгастого мозку?

(Виконує функції регуляції рівноваги тіла)

Медіальна петля довгастого мозку утворена:

(Аксонами тонкого та клиноподібного ядер)

Чутливе перехрестя довгастого мозку утворене:

(Волокнами медіальної петлі)

Рухове перехрестя довгастого мозку утворене:

(Кірково-спинномозковими волокнами)

Через піраміди довгастого мозку проходять:

(Кірково-ядерні волокна цибулини та кірково-спинномозкові волокна)

Ромбоподібна ямка розміщена:

(На дорсальних поверхнях довгастого мозку і моста)

Ромбоподібна ямка вгорі обмежена:

(Верхніми ніжками мозочка)

Ромбоподібна ямка знизу обмежена:

(Нижніми ніжками мозочка)

Що розміщене в нижньому куті ромбоподібної ямки?

(Засувка, під якою є отвір, що веде до центрального каналу спинного мозку)

Що розміщене у верхньому куті ромбоподібної ямки?

(Отвір, що веде до водопроводу мозку)

Що розміщене в латеральних кутах ромбоподібної ямки?

(Кармани IV шлуночка)

На поверхні ромбоподібної ямки на межі довгастого мозку і моста розміщені:

(Мозкові смуги IV шлуночка)

Посередині ромбоподібної ямки поздовжньо розміщені:

(Серединна борозна, медіальне підвищення і межова борозна)

У нижній частині медіального підвищення ромбоподібної ямки розміщені:

(Трикутник під'язикового нерва і трикутник блукаючого нерва)

Присінкове поле ромбоподібної ямки розміщене:

(В бічному куті)

Лицевий горбок ромбоподібної ямки розміщений:

(У межах медiального підвищення над мозковими смугами IV шлуночка)

Блакитне місцe ромбоподібної ямки розміщене:

(Латерально від медiального підвищення над присінковим полем)

У межах ромбоподібної ямки з боку моста лежать ядра:

(V-VIII пар черепних нервів)

У межах ромбоподібної ямки з боку довгастого мозку лежать ядра:

(IX-XII пар черепних нервів)

Назвіть рухові ядра ромбоподібної ямки з боку довгастого мозку:

(Подвійне ядро та ядро під'язикового нерва)

Назвіть рухові ядра ромбоподібної ямки з боку моста:

(Рухове ядро трійчастого нерва, ядро відвідного нерва та ядро лицевого нерва)

Назвіть чутливі ядра ромбоподібної ямки з боку моста:

(Головне ядро трійчастого нерва, завиткові та присінкові ядра присінково-завиткового нерва)

Назвіть чутливі ядра ромбоподібної ямки з боку довгастого мозку:

(Спинномозкове ядро трійчастого нерва та ядро одинокого шляху)

Назвіть парасимпатичні ядра ромбоподібної ямки з боку довгастого мозку:

(Дорсальне ядро блукаючого нерва та нижнє слиновидільне ядро)

Назвіть парасимпатичні ядра ромбоподібної ямки з боку моста:

(Верхнє слиновидільне ядро)

Назвіть рухові ядра, що належать V парі черепних нервів:

(Рухове ядро трійчастого нерва)

Рухове ядро V пари черепних нервів розміщене:

(У верхньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає покриву моста i проектується на верхню ямочку)

Назвіть чутливі ядра, що належать V парі черепних нервів:

(Головне і спинномозкове ядра трійчастого нерва)

Головне ядро трійчастого нерва розміщене:

(У верхньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає покриву моста, латерально від його рухового ядра і проектується на блакитне місце)

Спинномозкове ядро трійчастого нерва розміщене:

(У нижньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає довгастому мозку i продовжується вниз у задній ріг спинного мозку)

Яку функцію виконує головне ядро V пари черепних нервів?

(Відповідає за тактильну й пропріоцептивну чутливість)

Яку функцію виконує спинномозкове ядро V пари черепних нервів?

(Відповідає за больову й температурну чутливість)

Назвіть ядра, що належать V парі черепних нервів:

(Рухове, головне і спинномозкове ядра)

Рухове, головне і спинномозкове ядра належать:

(Трійчастому нерву)

Назвіть ядра, що належать VI парі черепних нервів:

(Ядро відвідного нерва)

Ядро відвідного нерва розміщене:

(У верхньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає покриву моста, в петлі коліна лицевого нерва)

Яке за функцією ядро VI пари черепних нервів?

(Рухове)

Назвіть ядра, що належать VII парі черепних нервів:

(Ядро лицевого нерва, ядро одинокого шляху і верхнє слиновидільне ядро)

Назвіть ядра, що належать VIII парі черепних нервів:

(Завиткові та присінкові ядра)

Назвіть ядра, що належать IX парі черепних нервів:

(Подвійне ядро, ядро одинокого шляху і нижнє слиновидільне ядро)

Назвіть ядра, що належать X парі черепних нервів:

(Подвійне ядро, ядро одинокого шляху і дорсальне ядро)

Назвіть ядра, що належать XI парі черепних нервів:

(Подвійне ядро)

Назвіть ядра, що належать XII парі черепних нервів:

(Ядро під'язикового нерва)

Ядро лицевого нерва, ядро одинокого шляху і верхнє слиновидільне ядро належать:

(VII парі черепних нервів)

Ядро лицевого нерва розміщене:

(У верхньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає покриву моста, на рівні лицевого горбка)

Яке за функцією ядро лицевого нерва?

(Рухове)

Назвіть смакове ядро ромбоподібної ямки:

(Ядро одинокого шляху)

Ядро одинокого шляху розміщене:

(У нижньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає довгастому мозку і проектується латерально від трикутника блукаючого нерва)

Яке за функцією ядро одинокого шляху?

(Смакове)

Яким парам черепних нервів належить ядро одинокого шляху?

(VII, IX та X)

Верхнє слиновидільне ядро розміщене:

(У верхньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає покриву моста, латерально від рухового ядра лицевого нерва)

Нижнє слиновидільне ядро розміщене:

(У нижньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає довгастому мозку, латерально від подвійного ядра)

Яким парам черепних нервів належить верхнє слиновидільне ядро?

(VII)

Яким парам черепних нервів належить нижнє слиновидільне ядро?

(IX)

Яке за функцією верхнє слиновидільне ядро?

(Парасимпатичне)

Яке за функцією нижнє слиновидільне ядро?

(Парасимпатичне)

Завиткові та присінкові ядра належать:

(VIII парі черепних нервів)

Завиткові та присінкові ядра розміщені:

(В бічному куті ромбоподібної ямки)

Скільки є завиткових ядер?

(2)

Скільки є присінкових ядер?

(4)

Скільки ядер належить VIII парі черепних нервів?

(6)

Які за функцією є завиткові ядра?

(Слухові)

Які за функцією є присінкові ядра?

(Вестибулярні)

Яку назву має верхнє присінкове ядро?

(Бехтерєва)

Яку назву має нижнє присінкове ядро?

(Роллера)

Яку назву має латеральне присінкове ядро?

(Дейтерса)

Яку назву має медіальне присінкове ядро?

(Швальбе)

Які є завиткові ядра?

(Вентральне й дорсальне)

Які є присінкові ядра?

(Верхнє, нижнє, латеральне i медіальне)

Присінкові ядра розміщені:

(В ділянці присінкового поля ромбоподібної ямки, медіально від завиткових ядер)

Ядро Швальбе - це:

(Медіальне присінкове ядро)

Ядро Бехтерєва - це:

(Верхнє присінкове ядро)

Ядро Роллера - це:

(Нижнє присінкове ядро)

Ядро Дейтерса - це:

(Латеральне присінкове ядро)

Подвійне ядро розміщене:

(У нижньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає довгастому мозку і проектується в нижню ямочку)

Яке за функцією є подвійне ядро?

(Рухове)

Яким парам черепних нервів належить подвійне ядро?

(IX, X та XI)

Дорсальне ядро блукаючого нерва розміщене:

(У нижньому відділі ромбоподібної ямки, що відповідає довгастому мозку і проектується в трикутник блукаючого нерва)

Яке за функцією є дорсальне ядро блукаючого нерва?

(Парасимпатичне)

Якій парі черепних нервів належить дорсальне ядро?

(X)

Ядро під'язикового нерва належить:

(XII парі черепних нервів)

Яке за функцією є ядро під'язикового нерва?

(Рухове)

Порожниною якого мозку є IV шлуночок?

(Ромбоподібного)

Дно IV шлуночка утворене:

(Ромбоподібною ямкою)

Покрив IV шлуночка утворений:

(Верхнім та нижнім мозковими парусами, судинним прошарком та судинним сплетенням)

Судинне сплетення IV шлуночка прилягає:

(До нижнього мозкового паруса)

Яку функцію виконує судинне сплетення IV шлуночка?

(Продукує спинномозкову рідину)

Верхній мозковий парус, що утворює покрив IV шлуночка, розміщений:

(Між верхніми ніжками мозочка)

Нижній мозковий парус, що утворює покрив IV шлуночка, розміщений:

(Між шжками клаптика мозочка)

Скільки отворів сполучають IV шлуночок із підпавутинним простором?

(3)

Які отвори сполучають IV шлуночок із підпавутинним простором?

(Серединний отвір (Маженді) та бічні отвори (Люшка))

Який отвір сполучає IV шлуночок із водопроводом середнього мозку?

(Верхній отвір)

Який отвір сполучає IV шлуночок із центральним каналом спинного мозку?

(Нижній отвір)

Верхній отвір сполучає IV шлуночок із:

(Водопроводом середнього мозку)

Нижній отвір сполучає IV шлуночок із:

(Центральним каналом спинного мозку)

Серединний отвір Маженді сполучає IV шлуночок із:

(Підпавутинним простором)

Бічні отвори Люшка сполучають IV шлуночок із:

(Підпавутинним простором)

Що розміщене в порожнині IV шлуночка?

(Спинномозкова рідина)

До складу заднього мозку входять:

(Міст та мозочок)

Які поверхні має міст?

(Центральну та дорсальну)

Які утвори знаходяться на вентральній поверхні моста?

(Цибулинно-мостова та основна борозни)

Які утвори знаходяться на дорсальній поверхні моста?

(Мозкові смуги IV шлуночка)

Який утвір поділяє міст на вентральну (основу моста) та дорсальну (покрив моста) частини?

(Трапецієподібне тіло)

Волокна трапецієподібного тіла належать:

(До слухових шляхів)

Волокна трапецієподібного тіла поділяють міст на:

(Вентральну (основу моста) i дорсальну (покрив моста) частини)

Вентральна частина моста має такі ядра:

(Власні ядра моста)

Дорсальна частина моста має такі ядра:

(Ядра V-VIII пар черепних нервів, ядра сітчастої формації та верхнє оливне ядро)

Які поверхні має мозочок?

(Нижню (вентральну) та верхню (дорсальну))

Які краї має мозочок?

(Передній і задній)

Де розміщена долинка мозочка?

(На передньому краю і нижній поверхні)

Що прилягає до долинки мозочка?

(Довгастий мозок і міст)

З яких частин складається мозочок?

(Із двох півкуль і черв'яка)

Де розміщений нижній мозковий парус?

(Між ніжками клаптика клаптиково-вузликової частки мозочка)

Назвіть ядра мозочка:

(Зубчасте, кіркоподібне, кулясте ядра та ядро вершини)

Де розміщений верхній мозковий парус?

(Між верхніми ніжками мозочка)

Верхні ніжки мозочка зв'язують:

(Мозочок із середнім мозком і таламусом)

Нижні ніжки мозочка зв'язують:

(Довгастий мозок із мозочком)

Середні ніжки мозочка зв'язують:

(Міст із мозочком)

Міст із мозочком зв'язаний:

(Середніми ніжками мозочка)

Довгастий мозок із мозочком зв'язаний:

(Нижніми ніжками мозочка)

Середній мозок і таламус із мозочком зв'язані:

(Верхніми ніжками мозочка)

До середнього мозку належать:

(Чотиригорбкова пластинка та ніжки мозку)

До проміжного мозку належать:

(Таламус, епіталамус, метаталамус та гіпоталамус)

Таламус, епіталамус, метаталамус та гіпоталамус належать:

(До проміжного мозку)

Чотиригорбкова пластинка та ніжки мозку належать:

(До середнього мозку)

Що є порожниною середнього мозку?

(Сильвіїв водопровід)

Що є порожниною проміжного мозку?

(III шлуночок)

Сильвіїв водопровід є порожниною:

(Середнього мозку)

III шлуночок є порожниною:

(Проміжного мозку)

Сильвіїв водопровід розміщений:

(Між чотиригорбковою пластинкою та ніжками середнього мозку)

Сильвіїв водопровід з’єднує:

(IV та III шлуночки)

Сильвіїв водопровід оточений:

(Центральною сірою речовиною)

Центральна сіра речовина сильвієвого водопроводу виконує функцію:

(Вегетативної регуляції)

Що розміщене в порожнині Сильвіївого водопроводу?

(Спинномозкова рідина)

Який відділ середнього мозку розміщений вентрально?

(Ніжки мозку)

Який відділ середнього мозку розміщений дорсально?

(Чотиригорбкова пластинка)

Які є ніжки мозку?

(Права та ліва)

Ніжка мозку чорною речовиною поділяється на:

(Вентральну частину (або основу) та дорсальну частину (або покрив середнього мозку))

Чим ніжка мозку поділяється на вентральну та дорсальну частини?

(Чорною речовиною)

Чорна речовина ніжок мозку виконує функцію:

(Підкіркового центру екстрапірамідної системи)

Чорна речовина розміщена:

(Між вентральною та дорсальною частинами ніжки мозку)

Центральна сіра речовина розміщена:

(Навколо Сильвіївого водопроводу)

Задня пронизана речовина розміщена:

(Між ніжками середнього мозку)

Що розміщене між ніжками мозку?

(Міжніжкова ямка та задня пронизана речовина)

Корінці якої пари черепних нервів виходять із міжніжкової ямки середнього мозку?

(III пари)

Які ядра розміщені в дорсальній частині ніжки мозку (або покриві середнього мозку)?

(Червоне ядро, ядро окорухового нерва, додаткове ядро окорухового нерва та ядро блокового нерва)

Червоне ядро, ядро окорухового нерва, додаткове ядро окорухового нерва та ядро блокового нерва розміщені:

(В дорсальній частині ніжки мозку (або покриві середнього мозку))

Які ядра розміщені в дорсальному таламусі?

(Передні, вентролатеральні, медіальні та подушкові ядра)

Які ядра розміщені у вентральному таламусі?

(Червоне ядро, чорна речовина, сітчасті ядра таламуса та підталамічне ядро)

Червоне ядро, чорна речовина, сітчасті ядра таламуса та підталамічне ядро розміщені:

(У вентральному таламусі)

Передні, вентролатеральні, медіальні та подушкові ядра розміщені:

(У дорсальному таламусі)

Червоне ядро виконує функцію:

(Підкіркового центру екстрапірамідної системи)

Підталамічне ядро (Люїсове тіло) виконує функцію:

(Підкіркового центру екстрапірамідної системи)

Назвіть ядра, що виконують функцію підкіркових центрів екстрапірамідної системи:

(Червоне ядро, чорна речовина та підталамічне ядро (Люїсове тіло))

Яку назву має підталамічне ядро?

(Люїсове тіло)

Яку назву має додаткове ядро окорухового нерва?

(Ядро Якубовича)

Яке є за функцією ядро окорухового нерва?

(Рухове)

Яке є за функцією додаткове ядро окорухового нерва?

(Парасимпатичне)

Назвіть парасимпатичні ядра, розміщені в середньому мозку:

(Додаткове ядро окорухового нерва)

Яке є за функцією ядро блокового нерва?

(Рухове)

Ядра яких пар черепних нервів розміщені в покриві середнього мозку?

(III та IV пар)

Корінці якої пари черепних нервів на основу мозку виходять латерально від ніжок середнього мозку?

(IV пари)

Корінці IV пари черепних нервів на основу мозку виходять:

(Латерально від ніжок середнього мозку)

Корінці III пари черепних нервів на основу мозку виходять:

(Із міжніжкової ямки)

Червоні ядра:

(Регулюють тонус м'язів і контролюють точні автоматичні рухи)

Які ядра розміщені в дорсальній частині ніжки мозку на рівні верхніх горбків пластинки покрівлі?

(Ядра окорухового нерва)

Які ядра розміщені в дорсальній частині ніжки мозку на рівні нижніх горбків пластинки покрівлі?

(Ядро блокового нерва)

Ядро блокового нерва розміщене:

(В дорсальній частині ніжки мозку на рівні нижніх горбків пластинки покрівлі)

Ядра окорухового нерва розміщені:

(В дорсальній частині ніжки мозку на рівні верхніх горбків пластинки покрівлі)

Які волокна проходять в основі ніжки мозку?

(Кірково-мостові, кірково-спинномозкові та кірково-ядерні волокна)

Волокна латеральної петлі проводять такі імпульси:

(Слухові)

Латеральна петля утворена:

(Волокнами від дорсального і вентрального завиткових ядер VIII пари черепних нервів)

Медіальний поздовжній пучок виконує таку функцію:

(Координацію рухів голови та очей)

Слухові імпульси проводять:

(Волокна латеральної петлі)

Координацію рухів голови та очей здійснюють:

(Медіальний поздовжній пучок)

Регуляцію тонуса м'язів і контроль точних автоматичних рухів здійснюють:

(Червоноядерно-спинномозковий шлях)

Чим утворена пластинка покрівлі середнього мозку?

(Чотирма горбками - двома верхніми та двома нижніми)

Ядра верхніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку:

(Є підкірковими центрами зору)

Ядра нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку:

(Є підкірковими центрами слуху)

Підкіркові центри зору розміщені:

(В ядрах верхніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку та латеральних колінчастих тіл)

Підкіркові центри слуху розміщені:

(В ядрах нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку та медіальних колінчастих тіл)

Верхні горбки пластинки покрівлі середнього мозку з'єднані:

(З латеральними колінчастими тілами проміжного мозку)

Нижні горбки пластинки покрівлі середнього мозку з'єднані:

(З медіальними колінчастими тілами проміжного мозку)

Який шлях починається від ядер верхніх та нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку?

(Покрівельно-спинномозковий шлях)

Які імпульси проводить покрівельно-спинномозковий шлях?

(Рефлекторної реакції на раптові зорові та звукові подразнення)

На які відділи поділяється таламус?

(Вентральний та дорсальний)

Що є межею між вентральним та дорсальним таламусом?

(Гіпоталамічна борозна)

Яку функцію виконують передні ядра дорсального таламуса?

(Зв'язані з нюховими шляхами)

Яку функцію виконують подушкові ядра дорсального таламуса?

(Зв'язані із зоровими шляхами)

Яку функцію виконують вентролатеральні ядра дорсального таламуса?

(В них закінчуються волокна медіальної петлі)

Назвіть функцію дорсального таламуса:

(Підкірковий центр чутливості)

Заталамічна ділянка містить такі утвори:

(Медіальне і латеральне колінчасті тіла)

Дорсальний таламус вміщує такі утвори:

(Передній горбок і подушку таламуса, межову й гіпоталамічну борозни, міжталамічне злипання, мозкову смугу таламуса)

Епіталамус вміщує такі утвори:

(Шишкоподібну залозу, повідці та спайку повідців, повідцевий трикутник, задню (епіталамічну) спайку)

Гіпоталамус містить такі утвори:

(Передзорове поле, зорове перехрестя, зоровий шлях, сірий горб, лійку, сосочкові тіла)

Передзорове поле, зорове перехрестя, зоровий шлях, сірий горб, лійка, сосочкові тіла належать до:

(Гіпоталамуса)

Медiальне й латеральне колінчасті тіла належать до:

(Заталамiчної ділянки)

Передній горбок і подушка таламуса, межова й гіпоталамічна борозни, міжталамічне злипання, мозкова смуга таламуса належать до:

(Дорсального таламуса)

Шишкоподібна залоза, повідці та спайка повідців, повідцевий трикутник, задня (епіталамічна) спайка належать до:

(Епіталамуса)

Ядра латеральних колінчастих тіл виконують функцію:

(Підкіркових центрів зору)

Ядра медіальних колінчастих тіл виконують функцію:

(Підкіркових центрів слуху)

Шишкоподібна залоза виконує функцію:

(Внутрішньої секреції)

Шишкоподібна залоза має назву:

(Епіфіз)

Шишкоподібна залоза розміщена:

(Між верхніми горбками пластинки покрівлі середнього мозку)

Що з'єднує задня (епіталамічна) спайка?

(Праву та ліву подушки таламусів і горбки пластинки покрівлі середнього мозку)

Чим утворене зорове перехрестя?

(Волокнами зорових нервів)

Чим утворений зоровий шлях?

(Волокнами від зорового перехрестя)

Сірий горб розміщений:

(Позаду від зорового перехрестя і продовжується вниз у лійку)

Що з'єднує лійка?

(Сірий горб із нейрогіпофізом)

Нейрогіпофіз розміщений:

(У турецькому сідлі)

Нейрогіпофіз виконує функцію:

(Накопичення гормонів, що надходять до нього з нейросекреторних ядер гіпоталамуса по гіпоталамо-гіпофізарному шляху)

Що входить до гіпоталамо-гіпофізарної системи?

(Нейросекреторні ядра гіпоталамуса, лійка та нейрогіпофіз)

Яка функція гіпоталамо-гіпофізарної системи?

(Забезпечує нейрогуморальну регуляцію діяльності організму)

Назвіть ядра гіпоталамуса:

(Надзорове і пришлуночкове, ядра сосочкових тіл, дорсальні та численні дрібні ядра проміжної ділянки)

Назвіть ядра гіпоталамуса, що здійснюють нейросекрецію:

(Надзорове і пришлуночкове)

Ядра сосочкових тіл виконують функцію:

(Підкіркового нюхового центру)

Надзорове і пришлуночкове ядра гіпоталамуса виконують функцію:

(Нейросекреції)

Назвіть функцію гіпоталамуса:

(Вищий центр регуляції вегетативних функцій)

Вищим центром регуляції вегетативних функцій є:

(Гіпоталамус)

Підкірковим центром чутливості є:

(Дорсальний таламус)

III шлуночок розміщений:

(Між таламусами проміжного мозку)

Які стінки має III шлуночок?

(Передню, задню, верхню, нижню та латеральні)

Чим утворена передня стінка III шлуночка?

(Стовпами склепіння, передньою спайкою мозку і кінцевою пластинкою)

Чим утворена задня стінка III шлуночка?

(Задньою спайкою мозку та спайкою повідців)

Чим утворена нижня стінка III шлуночка?

(Перехрестям зорових нервів, зоровими шляхами, сірим горбом з лійкою, сосочковими тілами)

Чим утворені латеральні стінки III шлуночка?

(Медіальними поверхнями таламусів)

Чим утворена верхня стінка III шлуночка?

(Дуплікатурою судинної оболонки, що лежить на нижній поверхні склепіння мозку та утворює судинний прошарок із судинним сплетенням)

Яку функцію виконує судинне сплетення III шлуночка?

(Продукує спинномозкову рідину)

Яку стінку III шлуночка утворюють дуплікатура судинної оболонки, що лежить на нижній поверхні склепіння мозку, судинний прошарок та судинне сплетення?

(Верхню)

Яку стінку III шлуночка утворюють стовпи склепіння, передня спайка мозку i кінцева пластинка?

(Передню)

Яку стінку III шлуночка утворюють задня спайка мозку i спайка повідців?

(Задню)

Яку стінку III шлуночка утворюють перехрестя зорових нервів, зорові шляхи, сірий горб із лійкою та сосочкові тіла?

(Нижню)

Яку стінку III шлуночка утворюють медіальні поверхні таламусів?

(Латеральні)

Назвіть сполучення III шлуночка:

(Через Сильвіїв водопровід із IV шлуночком i через міжшлуночкові отвори з I та II шлуночками)

Міжшлуночкові отвори з’єднують:

(III шлуночок із I та II шлуночками)

Що розміщено в порожнині III шлуночка?

(Спинномозкова рідина)

До півкуль великого мозку належать:

(Кора (плащ), нюховий мозок, базальні ядра)

Півкулі великого мозку з'єднані між собою за допомогою:

(Мозолистого тіла, склепіння та передньої спайки)

Філогенетично нюховий мозок належить до:

(Найдавніших відділів півкуль)

Яка частина великого мозку філогенетично є найбільш новою?

(Кора (плащ))

Яка частина великого мозку філогенетично є найбільш старою?

(Нюховий мозок)

Яка частина великого мозку філогенетично належить до старих відділів?

(Базальні ядра)

На які відділи поділяється нюховий мозок?

(Периферичний та центральний)

До периферичного відділу нюхового мозку належать такі утвори:

(Нюхова цибулина, нюховий шлях, нюховий трикутник, передня пронизана речовина та нюхові смуги)

До центрального відділу нюхового мозку належать такі утвори:

(Обідкова частка, морський коник, зубчаста звивина та підмозолисте поле)

Обідкова частка, морський коник, зубчаста звивина та підмозолисте поле належать до:

(Центральних відділів нюхового мозку)

Нюхова цибулина, нюховий шлях, нюховий трикутник, передня пронизана речовина та нюхові смуги належать до:

(Периферичних відділів нюхового мозку)

До мозолистого тіла належать такі утвори:

(Стовбур, валик, коліно та дзьоб)

До склепіння належать такі утвори:

(Стовпи, тіло та ніжки)

Стовбур, валик, коліно та дзьоб належать до:

(Мозолистого тіла)

Стовпи, тіло та ніжки належать до:

(Склепіння)

Нюховий мозок виконує такі функції:

(Аналізу нюхових подразнень, вісцеральної регуляції, емоції, поведінки)

Назвіть частини мозолистого тіла ззаду наперед:

(Валик, стовбур, коліно та дзьоб)

З яких волокон складається мозолисте тіло?

(Комісуральних, які з'єднують праву та ліву півкулі)

Мозолисте тіло утворює:

(Лобні (малі) щипці, потиличні (великі) щипці та променистість)

Де розміщена передня спайка мозку?

(Попереду стовпів склепіння в ділянці передньої стінки III шлуночка)

Передня спайка мозку з'єднує:

(Нюхові трикутники)

Стовп склепіння - це:

(Парні тяжі, які розміщені спереду і тягнуться вниз до сосочкових тіл гіпоталамуса)

Тіло склепіння - це:

(Непарний утвір, розміщений посередині під мозолистим тілом)

Ніжка склепіння - це:

(Парні тяжі, які розміщені ззаду, розходяться в боки і спрямовані в нижні роги бічних шлуночків до морського коника)

Волокна склепіння з'єднують:

(Різні відділи нюхового мозку - морський коник із сосочковими тілами, сосочкові тіла з передніми ядрами таламуса, ядра гіпоталамуса з мигдалеподібним тілом)

Назвіть складові лімбічної системи:

(Нюховий мозок, мигдалеподібні тіла, прозора перегородка, сосочкові тіла, склепіння, таламус і гіпоталамус)

Лімбічна система виконує такі функції:

Вісцеральної регуляції та регуляції сталості внутрішнього середовища організму, зміни емоцій і настрою, довготривалої пам'яті, поведінки)

Прозора перегородка розміщена:

(Між стовпами склепіння і мозолистим тілом)

Зі скількох пластинок складається прозора перегородка:

(З двох пластинок)

Між пластинками прозорої перегородки знаходиться:

(Замкнена щілиноподібна порожнина)

До ядер основи належать:

(Смугасте тіло, огорожа та мигдалеподібне тіло)

З яких ядер складається смугасте тіло?

(Хвостатого і сочевицеподібного ядер)

З яких частин складається хвостате ядро?

(Голівки, тіла та хвоста)

З яких частин складається сочевицеподібне ядро?

(Лушпини і блідої кулі)

Голівка, тіло та хвіст складають:

(Хвостате ядро)

Лушпина і бліда куля складають:

(Сочевицеподібне ядро)

Які ядра належать до стріопалідарної системи?

(Хвостате ядро, лушпина та бліда куля)

Яка функція стріопалідарної системи?

(Це є вищі екстрапірамідні центри)

Огорожа розміщена:

(Ззовні від сочевицеподібного ядра)

Огорожа відокремлює:

(Зовнішню капсулу від крайньої капсули)

Мигдалеподібне тіло розміщене:

(В передньому відділі скроневої частки спереду від нижнього рога бічного шлуночка)

Яка функція мигдалеподібного тіла?

(Це є один з основних компонентів лімбічної системи)

Зовнішня капсула розміщена:

(Між огорожою та лушпиною)

Крайня капсула розміщена:

(Між огорожою та корою острівця)

Передня ніжка внутрішньої капсули розміщена:

(Між голівкою хвостатого ядра та сочевицеподібним ядром)

Задня ніжка внутрішньої капсули розміщена:

(Між сочевицеподібним ядром і таламусом)

Внутрішня капсула має такі частини:

(Передню та задню ніжки і коліно)

Якою речовиною побудовані внутрішня, зовнішня та крайня капсули?

(Білою)

Які волокна проходять через передню ніжку внутрішньої капсули?

(Низхідні волокна, що зв'язують кору лобової частки з таламусом і мостом)

Які волокна проходять через коліно внутрішньої капсули?

(Кірково-ядерний шлях)

Які волокна проходять через передні відділи задньої ніжки внутрішньої капсули?

(Кірково-спинномозкові волокна)

Які волокна проходять через задні відділи задньої ніжки внутрішньої капсули?

(Таламо-кіркові, слухові та зорові волокна)

Низхідні волокна, що зв'язують кору лобової частки з таламусом і мостом, проходять через:

(Передню ніжку внутрішньої капсули)

Кірково-ядерний шлях проходить через:

(Коліно внутрішньої капсули)

Кірково-спинномозкові волокна проходять через:

(Передні відділи задньої ніжки внутрішньої капсули)

Таламо-кіркові, слухові та зорові волокна проходять через:

(Задні відділи задньої ніжки внутрішньої капсули)

Слухова променистість, утворена слуховими волокнами задньої ніжки внутрішньої капсули, прямує в:

(Скроневу частку)

Зорова променистість, утворена зоровими волокнами задньої ніжки внутрішньої капсули, прямує в:

(Потиличну частку)

Що є порожниною лівої півкулі великого мозку?

(I шлуночок)

Що є порожниною правої півкулі великого мозку?

(II шлуночок)

I шлуночок є порожниною:

(Лівої півкул)

II шлуночок є порожниною:

(Правої півкулі)

Бічні шлуночки мають назву:

(I та II шлуночки)

З яких частин складається бічний шлуночок?

(Переднього, заднього та нижнього рогів i центральної частини)

Який ріг бічного шлуночка є порожниною лобової частки?

(Передній ріг)

Який ріг бічного шлуночка є порожниною скроневої частки?

(Нижній ріг)

Який ріг бічного шлуночка є порожниною потиличної частки?

(Задній ріг)

Який ріг бічного шлуночка є порожниною тім'яної частки?

(Центральна частина)

Передній ріг бічного шлуночка є порожниною:

(Лобової частки)

Задній ріг бічного шлуночка є порожниною:

(Потиличної частки)

Нижній ріг бічного шлуночка є порожниною:

(Скроневої частки)

Центральна частина бічного шлуночка є порожниною:

(Тім'яної частки)

Латеральна і нижня стінки переднього рога бічного шлуночка утворені:

(Голівкою хвостатого ядра)

Медіальна стінка переднього рога бічного шлуночка утворена:

(Прозорою перегородкою)

Передня стінка переднього рога бічного шлуночка утворена:

(Коліном мозолистого тіла)

Верхня стінка переднього рога бічного шлуночка утворена:

(Мозолистим тілом)

Верхня стінка центральної частини бічного шлуночка утворена:

(Мозолистим тілом)

Нижня стінка центральної частини бічного шлуночка утворена:

(Таламусом, тілом хвостатого ядра та межовою смугою)

Медіальна стінка центральної частини бічного шлуночка утворена:

(Тілом склепіння, під яким є судинна щілина із судинним сплетенням)

Чим утворені стінки заднього рога бічного шлуночка?

(Білою речовиною півкуль та волокнами мозолистого тіла)

Чим утворені стінки нижнього рога бічного шлуночка?

(Білою речовиною півкуль та хвостом хвостатого ядра)

Які утвори є на медіальній стінці нижнього рога бічного шлуночка?

(Морський коник (амонів ріг), торочки морського коника і судинне сплетення)

В яких відділах 6ічного шлуночка є судинне сплетення?

(В нижньому розі та центральній частині)

Яку функцію виконують судинні сплетення бічних шлуночків?

(Продукують спинномозкову рідину)

Бічні шлуночки сполучаються:

(З III шлуночком через міжшлуночкові отвори)

Міжшлуночкові отвори сполучають:

(III шлуночок із I та II шлуночками)

Яку назву мають міжшлуночкові отвори?

(Монро)

Скільки є міжшлуночкових отворів?

(2)

Чим обмежений міжшлуночковий отвір?

(Стовпом склепіння і таламусом)

Півкулі великого мозку одна від одної відокремлені:

(Поздовжньою щілиною)

Півкулі великого мозку від мозочка відокремлені:

(Поперечною щілиною)

Поздовжня щілина великого мозку розміщена:

(Між обома півкулями)

Поперечна щілина великого мозку розміщена:

(Між півкулями і мозочком)

У кожній півкулі великого мозку розрізняють такі краї:

(Верхній, нижньолатеральний та нижньомедіальний)

У кожній півкулі великого мозку розрізняють такі поверхні:

(Нижню, медіальну та верхньо-латеральну)

Борозни плаща поділяють півкулі великого мозку на:

(Частки, часточки та звивини)

Назвіть міжчасткові борозни плаща:

(Латеральна, центральна та тім'яно-потилична)

На які частки поділяють міжчасткові борозни плаща кожну півкулю?

(Лобову, тім'яну, скроневу, потиличну та острівець)

Латеральна борозна плаща має назву:

(Сильвієва)

Сильвієва борозна плаща - це:

(Латеральна борозна)

Роландова борозна плаща - це:

(Центральна борозна)

Центральна борозна плаща має назву:

(Роландова)

Які частки відокремлює латеральна борозна плаща?

(Скроневу від лобової й тім'яної)

Які частки відокремлює центральна борозна плаща?

(Лобову від тім'яної)

Які частки відокремлює тім'яно-потилична борозна плаща?

(Тім'яну від потиличної)

Де розміщена лобова частка півкуль?

(Попереду від центральної борозни)

Де розміщена тім'яна частка півкуль?

(Між центральною і тім'яно-потиличною борознами)

Де розміщена потилична частка півкуль?

(Позаду від тім'яно-потиличної борозни)

Де розміщена острівцева частка півкуль?

(Вглибині латеральної борозни)

Які полюси є на кожній півкулі?

(Лобовий, потиличний та скроневий)

Назвіть звивини лобової частки на верхньолатеральній поверхні півкулі:

(Передцентральна, верхня, середня та нижня лобові звивини)

Передцентральна звивина обмежена:

(Центральною та передцентральною борознами)

Верхня лобова звивина розміщена:

(Уздовж верхнього краю півкулі вище від верхньої лобової борозни)

Середня лобова звивина розміщена:

(Між верхньою та нижньою лобовими борознами)

Нижня лобова звивина розміщена:

(Знизу від нижньої лобової борозни)

Нижня лобова звивина висхідною та передньою гілками поділяється на:

(Очноямкову, трикутну та покришкову частини)

Якими гілками нижня лобова звивина поділяється на очноямкову, трикутну та покришкову частини?

(Висхідною та передньою гілками)

Очноямкова, трикутна та покришкова частини належать:

(Нижній лобовій звивині)

Передцентральна звивина належить:

(Лобовій частці)

На верхньолатеральній поверхні тім'яної частки розміщені:

(Зацентральна, надкрайова та кутова звивини, верхня та нижня тім'яні часточки)

Зацентральна звивина належить:

(Тім'яній частці)

Зацентральна звивина обмежена:

(Центральною та зацентральною борознами)

Де розміщена внутрішньотім'яна борозна?

(Посередині тім'яної частки паралельно до верхнього краю півкулі)

Що розміщене вище від внутрішньотім'яної борозни?

(Верхня тім'яна часточка)

Що розміщене нижче від внутрішньотім'яної борозни?

(Нижня тім'яна часточка)

Задній кінець латеральної борозни охоплений:

(Надкрайовою звивиною)

Задній кінець верхньої скроневої борозни охоплений:

(Кутовою звивиною)

Де розміщена надкрайова звивина?

(Охоплює задній кінець латеральної борозни)

Де розміщена кутова звивина?

(Охоплює задній кінець верхньої скроневої борозни)

Назвіть звивини скроневої частки на верхньолатеральній поверхні:

(Верхня, середня і нижня скроневі та поперечні звивини Гешля)

Верхня скронева звивина розміщена:

(Між латеральною та верхньою скроневою борознами)

Середня скронева звивина розміщена:

(Між верхньою та нижньою скроневими борознами)

Нижня скронева звивина розміщена:

(Під нижньою скроневою борозною)

Поперечні скроневі звивини Гешля розміщені:

(На внутрішній поверхні верхньої скроневої звивини)

Поперечні скроневі звивини мають назву:

(Гешля)

Якою борозною острівцева частка відокремлена від оточуючих частин мозку?

(Коловою борозною)

Назвіть звивини на медіальній поверхні півкулі:

(Поясна звивина, перешийок, приморськоконикова звивина, підмозолисте поле, медіальна лобова звивина, прицентральна часточка, передклин та клин)

Назвіть борозни на медіальній поверхні півкулі:

(Борозна мозолистого тіла, поясна, підтім'яна, острогова та тім'яно-потилична борозни)

Перешийок утворений:

(Звуженою частиною поясної звивини)

Перешийок продовжується:

(У приморськоконикову звивину)

Підмозолисте поле розміщене:

(У передній частині поясної звивини під дзьобом мозолистого тіла)

Прицентральна часточка обмежена:

(Прицентральною борозною і крайовою частиною поясної борозни)

Передклин обмежений:

(Тім'яно-потиличною борозною і крайовою частиною поясної борозни)

Клин обмежений:

(Тім'яно-потиличною і остроговою борознами)

Поясна звивина розміщена:

(На медіальній поверхні півкулі в межах лобової та тім'яної часток)

Приморськоконикова звивина розміщена:

(На медіальній поверхні півкулі в межах скроневої частки)

Медіальна лобова звивина розміщена:

(На медіальній поверхні півкулі в межах лобової частки над поясною звивиною)

Передклин розміщений:

(На медіальній поверхні півкулі в межах тім'яної частки)

Клин розміщений:

(На медіальній поверхні півкулі в межах потиличної частки)

Острогова борозна розміщена:

(На медіальній поверхні півкулі в межах потиличної частки)

Медіальна поверхня півкулі утворена:

(Лобовою, тім'яною, потиличною та скроневою частками)

Нижня поверхня півкулі утворена:

(Лобовою, скроневою та потиличною частками)

Назвіть звивини лобової частки на нижній поверхні:

(Пряма та очноямкові звивини)

Назвіть звивини скроневої та потиличної часток на нижній поверхні:

(Приморськоконикова, зубчаста, язикова звивини та гачок, присередня та бічна потилично- скроневі звивини)

Назвіть борозни скроневої та потиличної часток на нижній поверхні:

(Морськоконикова, нюхова, обхідна та потилично-скронева борозни)

Приморськоконикова звивина розміщена:

(На нижньомедіальному краї півкулі в межах скроневої частки)

Приморськоконикова звивина обмежена:

(Морськокониковою та нюховою борознами)

Язикова звивина обмежена:

(Остроговою та обхідною борознами)

Медіальна потилично-скронева звивина обмежена:

(Обхідною та потилично-скроневою борознами)

Латеральна потилично-скронева звивина обмежена:

(Потилично-скроневою борозною та нижньолатеральним краєм півкулі)

Зубчаста звивина розміщена:

(В глибині морськоконикової борозни)

Гачок - це продовження:

(Приморськоконикової звивини)

Приморськоконикова звивина утворює:

(Гачок)

Сіра речовина півкуль утворює:

(Кору великого мозку та ядра основи)

Хто є основоположником учення про архітектоніку кори головного мозку?

(В. О. Бец)

Назвіть центри в корі головного мозку I сигнальної системи (проекційні):

(Центр загальної чутливості, загальний руховий центр, зоровий та слуховий центри, центри нюху та смаку)

Назвіть центри в корі головного мозку II сигнальної системи (асоціативні):

(Руховий центр артикуляції мови, слуховий центр усної мови, руховий центр письмової мови, зоровий центр мови)

Де в корі головного мозку розміщений центр загальної чутливості (соматосенсорна кора)?

(В зацентральній звивині)

У зацентральній звивині розміщений центр:

(Загальної чутливості (соматосенсорна кора))

Де в корі головного мозку розміщений загальний руховий центр (моторна кора)?

(В передцентральній звивині)

У передцентральній звивині розміщений центр:

(Загальний руховий (моторна кора))

Де в корі головного мозку розміщений зоровий центр (зорова кора)?

(В потиличній частці по краях острогової борозни)

У потиличній частці по краях острогової борозни розміщений центр:

(Загальний зоровий (зорова кора))

Де в корі головного мозку розміщений слуховий центр (слухова кора)?

(В ділянці поперечних скроневих звивин Гешля)

У ділянці поперечних скроневих звивин Гешля розміщений центр:

(Загальний слуховий (слухова кора))

Де в корі головного мозку розміщений центр нюху та смаку (нюхова кора)?

(В гачку)

У гачку розміщений центр:

(Нюху та смаку (нюхова кора))

Де в корі головного мозку розміщений руховий центр артикуляції мови?

(У трикутній частині нижньої лобової звивини)

У трикутній частині нижньої лобової звивини розміщений центр:

(Руховий центр артикуляції мови)

Руховий центр артикуляції мови має назву:

(Брока)

Де в корі головного мозку розміщений слуховий центр усної мови?

(У задній частині верхньої скроневої звивини)

У задній частині верхньої скроневої звивини розміщений центр:

(Слуховий центр усної мови)

Слуховий центр усної мови має назву:

(Верніке)

Де в корі головного мозку розміщений руховий центр письмової мови?

(У задній частині середньої лобової звивини)

У задній частині середньої лобової звивини розміщений центр:

(Руховий центр письмової мови)

На які волокна поділяється біла речовина півкуль?

(Асоціативні, комісуральні та проекційні)

Асоціативні волокна з'єднують:

(Ділянки кори однієї й тієї самої півкулі)

Комісуральні волокна з'єднують:

(Кору правої та лівої півкуль)

Проекційні волокна з'єднують:

(Кору великого мозку з ядрами головного i спинного мозку)

Ділянки кори однієї й тієї самої півкулі з'єднують:

(Асоціативні волокна)

Кору правої та лівої півкуль з'єднують:

(Комісуральні волокна)

Кору великого мозку з ядрами головного і спинного мозку з'єднують:

(Проекційні волокна)

Серед асоціативних волокон розрізняють:

(Короткі та довгі)

Короткі асоціативні волокна представлені:

(Дугоподібними волокнами)

Довгі асоціативні волокна представлені:

(Верхнім та нижнім поздовжніми пучками, поясом та гачкуватим пучком)

Що з'єднує верхній поздовжній пучок довгих асоціативних волокон?

(Кору лобової частки з корою тім'яної та потиличної часток)

Що з'єднує нижній поздовжній пучок довгих асоціативних волокон?

(Кору скроневої та потиличної часток)

Що з'єднує пояс довгих асоціативних волокон?

(Кору лобової, тім'яної та скроневої часток)

Що з'єднує гачкуватий пучок довгих асоціативних волокон?

(Кору скроневої і тім'яної часток із нижньою лобовою звивиною)

Що з'єднують дугоподібні асоціативні волокна?

(Кору тих звивин, що лежать одна біля одної)

Комісуральні волокна проходять через:

(Мозолисте тіло, передню спайку та спайку склепіння)

Проекційні волокна розміщені:

(У внутрішній капсулі, утворюючи променистий вінець)

Проекційні провідні шляхи поділяються на:

(Висхідні (чутливі) та низхідні (рухові))

Низхідні провідні шляхи поділяються на:

(Пірамідні та екстрапірамідні)

Назвіть аферентні провідні шляхи:

(Пучки Голя та Бурдаха, шляхи Флексига та Говерса, передній та латеральний спинномозково-таламічні шляхи)

Назвіть пірамідні провідні шляхи:

(Кірково-ядерний, передній та латеральний кірково-спинномозкові шляхи)

Назвіть екстрапірамідні провідні шляхи:

(Червоноядерно-спинномозковий, покрівельно-спинномозковий, присінково-спинномозковий, оливо-спинномозковий та сітчасто-спинномозковий шляхи)

Назвіть пропріоцептивні провідні шляхи, які йдуть у кору великого мозку:

(Тонкий та клиноподібний пучки)

Назвіть пропріоцептивні провідні шляхи, які йдуть до мозочка:

(Шляхи Флексига та Говерса)

Назвіть провідний шлях больової температурної чутливості:

(Латеральний спинномозково-таламічний шлях)

Назвіть провідний шлях тактильної чутливості:

(Передній спинномозково-таламічний шлях)

Тонкий та клиноподібний пучки проводять:

(Пропріоцептивну чутливість до кори головного мозку)

Шляхи Говерса та Флексига проводять:

(Пропріоцептивну чутливість до мозочка)

Передній спинномозково-таламічний шлях проводить:

(Тактильну чутливість)

Латеральний спинномозково-таламічний шлях проводить:

(Больову і температурну чутливість)

З яких ділянок тіла пучок Голя передає пропріоцептивні імпульси?

(Від нижніх кінцівок і нижньої частини тулуба)

З яких ділянок тіла пучок Бурдаха передає пропріоцептивні імпульси?

(Від верхніх кінцівок, шиї та верхньої частини тулуба)

Де розміщені перші нейрони тонкого та клиноподібного пучків?

(У спинномозкових вузлах)

Де розміщені перші нейрони латерального спинномозково-таламічного шляху?

(В спинномозкових вузлах)

Де розміщені перші нейрони переднього спинномозково-таламічного шляху?

(В спинномозкових вузлах)

Де розміщені перші нейрони шляху Флексига?

(В спинномозкових вузлах)

Де розміщені перші нейрони шляху Говерса?

(В спинномозкових вузлах)

Де розміщені другі нейрони шляху Флексига?

(У грудному ядрі заднього рога спинного мозку)

У грудному ядрі заднього рога спинного мозку розміщені:

(Другі нейрони шляху Флексига)

У присередньо-проміжному ядрі спинного мозку розміщені:

(Другі нейрони шляху Говерса)

У власному ядрі заднього рога спинного мозку розміщені:

(Другі нейрони латерального спинномозково-таламічного шляху)

У драглистій речовині заднього рога спинного мозку розміщені:

(Другі нейрони переднього спинномозково-таламічного шляху)

У тонкому та клиноподібному ядрах довгастого мозку розміщені:

(Другі нейрони пучків Голя та Бурдаха)

У спинномозкових вузлах розміщені:

(Перші нейрони переднього та бічного спинномозково-таламічних шляхів)

У вентролатеральному ядрі дорсального таламуса розміщені:

(Треті нейрони переднього та бічного спинномозково-таламічних шляхів)

Де розміщені другі нейрони шляху Говерса?

(У присередньо-проміжному ядрі спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони переднього спинномозково-таламічного шляху?

(У драглистій речовині заднього рогу спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони латерального спинномозково-таламічного шляху?

(У власному ядрі заднього рогу спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони пучків Голя та Бурдаха?

(В тонкому та клиноподібному ядрах довгастого мозку)

Де розміщені треті нейрони пучків Голя та Бурдаха?

(У вентролатеральному ядрі дорсального таламуса)

Де розміщені треті нейрони латерального спинномозково-таламічного шляху?

(У вентролатеральному ядрі дорсального таламуса)

Де розміщені треті нейрони переднього спинномозково-таламічного шляху?

(У вентролатеральному ядрі дорсального таламуса)

Де закінчується шлях Говерса?

(У корі черв'яка мозочка)

Де закінчується шлях Флексига?

(У корі черв'яка мозочка)

Де проходять аксони других нейронів переднього спинномозково-мозочкового шляху?

(У складі бічних канатиків спинного мозку протилежного i частково свого боку)

Де проходять аксони других нейронів заднього спинномозково-мозочкового шляху?

(У складі бічних канатиків спинного мозку свого боку)

Де розміщене перехрестя переднього спинномозково-мозочкового шляху?

(У спинному мозку та у верхньому мозковому парусі)

Де розміщене перехрестя заднього спинномозково-мозочкового шляху?

(Не перехрещується)

Назвіть шлях, волокна якого не перехрещуються:

(Шлях Флексига)

Назвіть шлях, волокна якого двічі перехрещуються (у спинному мозку та у верхньому мозковому парусі):

(Шлях Говерса)

Де проходять аксони перших нейронів пучків Голя та Бурдаха?

(У складі задніх канатиків спинного мозку свого боку)

Що утворюють аксони других нейронів пучків Голя та Бурдаха?

(Медіальну петлю та її перехрестя)

Де розміщені медіальна петля та її перехрестя?

(В дорсальних відділах довгастого мозку)

Чим утворені медіальна петля та її перехрестя?

(Аксонами других нейронів пучків Голя та Бурдаха)

Де закінчуються аксони третіх нейронів пропріоцептивних провідних шляхів кіркового напрямку?

(В корі зацентральної звивини)

Які волокна проходять у складі тонкого і клиноподібного пучків?

(Аксони перших нейронів переднього спинномозково-таламічного шляху, що мають тактильну чутливість)

Де розміщене перехрестя пропріоцептивних провідних шляхів, які йдуть у кору великого мозку?

(В дорсальних відділах довгастого мозку)

Де закінчуються аксони третіх нейронів латерального спинномозково-таламічного шляху?

(В корі зацентральної звивини)

Де закінчуються аксони третіх нейронів переднього спинномозково-таламічного шляху?

(В корі зацентральної звивини)

Де розміщене перехрестя переднього спинномозково-таламічного шляху?

(Часткове перехрестя у спинному мозку)

Де розміщене перехрестя латерального спинномозково-таламічного шляху?

(Повне перехрестя у спинному мозку)

Де проходять аксони других нейронів переднього спинномозково-таламічного шляху?

(У складі передніх канатиків спинного мозку протилежного боку)

Де проходять аксони перших нейронів переднього спинномозково-таламічного шляху?

(Частково у складі задніх канатиків спинного мозку свого боку, а інша частина закінчується на других нейронах заднього рога)

Назвіть шлях, волокна якого частково перехрещуються у спинному мозку:

(Передній спинномозково-таламічний шлях)

Назвіть шлях, волокна якого повністю перехрещуються у спинному мозку:

(Латеральний спинномозково-таламічний шлях)

Пірамідні провідні шляхи проводять:

(Вольові імпульси довільних рухів, координованих та цілеспрямованих рухів)

Екстрапірамідні провідні шляхи проводять:

(Імпульси рефлекторних, автоматичних рухів, забезпечують тонус м'язів)

Де розміщені перші нейрони переднього кірково-спинномозкового шляху?

(У корі верхніх двох третин передцентральної звивини і прицентральній часточці)

Де розміщені перші нейрони латерального кірково-спинномозкового шляху?

(У корі верхніх двох третин передцентральної звивини і прицентральній часточці)

Де розміщені перші нейрони кірково-ядерного шляху?

(У корі нижньої третини передцентральної звивини)

Де проходять аксони перших нейронів переднього та латерального кірково-спинномозкових шляхів?

(Через передній відділ задньої ніжки внутрішньої капсули)

Де проходять аксони перших нейронів кірково-ядерного шляху?

(Через коліно внутрішньої капсули)

Де розміщені другі нейрони латерального кірково-спинномозкового шляху?

(У рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони переднього кірково-спинномозкового шляху?

(У рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони кірково-ядерного шляху?

(У рухових ядрах III, IV, V, VI, VII, IX, X, XI та XII пар черепних нервів)

Де розміщене перехрестя латерального кірково-спинномозкового шляху?

(В пірамідах довгастого мозку)

Де розміщене перехрестя переднього кірково-спинномозкового шляху?

(У спинному мозку)

Де розміщене перехрестя кірково-ядерного шляху?

(В середньому мозку, мості та в довгастому мозку)

Де проходять аксони других нейронів кірково-ядерного шляху?

(В складі відповідних черепних нервів досягають м'язів голови і шиї)

Де проходять аксони других нейронів переднього кірково-спинномозкового шляху?

(В складі спинномозкових нервів досягають м'язів кінцівок і тулуба)

Де проходять аксони других нейронів латерального кірково-спинномозкового шляху?

(В складі спинномозкових нервів досягають м'язів кінцівок і тулуба)

Через який канатик спинного мозку проходить латеральний кірково-спинномозковий шлях?

(Бічний)

Через який канатик спинного мозку проходить передній кірково-спинномозковий шлях?

(Передній)

Які ядра є вищими центрами екстрапірамідної системи?

(Смугасте тіло (стріопалідарна система))

Де розміщений перший нейрон червоноядерно-спинномозкового шляху?

(У червоному ядрі)

Де розміщений перший нейрон покрівельно-спинномозкового шляху?

(В ядрах горбків пластинки покрівлі середнього мозку)

Де розміщений перший нейрон присінково-спинномозкового шляху?

(В присінкових ядрах моста)

Де розміщений перший нейрон оливо-спинномозкового шляху?

(В нижніх оливних ядрах довгастого мозку)

Де розміщений перший нейрон сітчасто-спинномозкового шляху?

(В ядрах сітчастої формації стовбура мозку)

Де розміщені другі нейрони сітчасто-спинномозкового шляху?

(В рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони оливо-спинномозкового шляху?

(В рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони присінково-спинномозкового шляху?

(В рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони покрівельно-спинномозкового шляху?

(В рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Де розміщені другі нейрони червоноядерно-спинномозкового шляху?

(В рухових ядрах передніх рогів спинного мозку)

Які імпульси проводить червоноядерно-спинномозковий шлях?

(Підтримання тонусу м'язів)

Які імпульси проводить оливо-спинномозковий шлях?

(Рівноваги тіла)

Які імпульси проводить покрівельно-спинномозковий шлях?

(Рефлекторної реакції на раптові зорові та звукові подразнення)

Які імпульси проводить присінково-спинномозковий шлях?

(Положення голови в просторі та її рухи)

Які є оболонки головного та спинного мозку?

(Тверда, павутинна і м'яка)

На які листки поділяється тверда оболонка спинного мозку?

(Зовнішній та внутрішній)

На які листки поділяється тверда оболонка головного мозку?

(Не поділяється)

Надтвердооболонковий простір розміщений:

(Між зовнішнім та внутрішнім листками твердої оболони спинного мозку)

Тверда оболонка головного мозку має:

(1 листок)

Тверда оболонка спинного мозку має:

(2 листки)

У надтвердооболонковому просторі розміщені:

(Внутрішні венозні хребтові сплетення)

Тверда оболонка спинного мозку:

(Зростається з краями великого отвору і переходить у тверду оболону головного мозку)

Тверда оболонка головного мозку віддає такі відростки:

(Серп великого мозку, намет мозочка, серп мозочка та діафрагму сідла)

Серп великого мозку утворений:

(Твердою оболонкою головного мозку)

Намет мозочка утворений:

(Твердою оболонкою головного мозку)

Діафрагма сідла утворена:

(Твердою оболонкою головного мозку)

Серп мозочка утворений:

(Твердою оболонкою головного мозку)

Серп великого мозку розміщений:

(Сагітально між двома півкулями великого мозку)

Намет мозочка розміщений:

(Відокремлює потиличні частки півкуль від мозочка)

Серп мозочка розміщений:

(Сагітально між півкулями мозочка)

Діафрагма сідла розміщена:

(Горизонтально в ділянці турецького сідла над гіпофізом)

Потиличні частки півкуль від мозочка відокремлює:

(Намет мозочка)

Між півкулями мозочка розміщений:

(Серп мозочка)

Тверда оболонка головного мозку в ділянках розщеплення утворює:

(Пазухи)

У пазухах твердої мозкової оболонки циркулює:

(Венозна кров)

Яка пазуха твердої мозкової оболонки продовжується у внутрішню яремну вену?

(Сигмоподібна)

Чим утворене окістя хребців із боку хребтового каналу?

(Зовнішнім листком твердої оболонки спинного мозку)

На основі черепа тверда оболонка головного мозку:

(Міцно зростається з кістками)

У ділянці склепіння черепа тверда оболонка головного мозку:

(Пухко зростається з кістками)

Чим утворене окістя для кісток черепа з боку порожнини черепа?

(Твердою оболонкою головного мозку)

Павутинна оболона спинного та головного мозку розміщена:

(Між твердою та м'якою оболонками)

М'яка оболонка спинного та головного мозку розміщена:

(Безпосередньо прилягає до речовини мозку, проникаючи в усі щілини та борозни)

Підпавутинний простір розміщений:

(Між павутинною та м'якою оболонками)

У підпавутинному просторі міститься:

(Спинномозкова рідина)

Цистерни - це:

(Розширення підпавутинного простору головного мозку)

Назвіть підпавутинні цистерни:

(Задня мозочково-мозкова цистерна, цистерна бічної ямки, цистерна перехрестя та міжніжкова цистерна)

Де розміщена задня мозочково-мозкова цистерна?

(Між мозочком і довгастим мозком)

Де розміщена цистерна бічної ямки великого мозку?

(В ділянці латеральної ямки мозку)

Де розміщена цистерна перехрестя?

(В ділянці перехрестя зорових нервів)

Де розміщена міжніжкова цистерна?

(Між ніжками мозку)

У підпавутинних цистернах міститься:

(Спинномозкова рідина)

Яка оболонка головного мозку має пахіонові грануляції?

(Павутинна)

Пахіонові грануляції розміщені:

(В ділянці верхньої сагітальної пазухи)

Пахіонові грануляції виконують функцію:

(Всмоктування спинномозкової рідини з підпавутинного простору у венозні пазухи)

М'яка оболонка головного мозку утворює:

(Судинні сплетення бічних, III та IV шлуночків)

Павутинна оболонка в ділянці верхньої сагітальної пазухи утворює:

(Пахіонові грануляції)

Яку функцію виконують судинні сплетення бічних, III та IV шлуночків?

(Продукують спинномозкову рідину)

Які частини бічних шлуночків мають судинні сплетення?

(Центральна частина та нижній ріг)

Спинномозкова рідина продукується:

(Ворсинками судинних сплетень бічних, III та IV шлуночків)

Спинномозкова рідина міститься:

(В бічних, III та IV шлуночках, підпавутинному просторі та спинномозковому каналі)

Загальна кількість спинномозкової рідини становить:

(150-200 мл)

Назвіть послідовно шляхи циркуляції спинномозкової рідини в нормі:

(Бічні шлуночки, III шлуночок, Сильвіїв водопровід, IV шлуночок, підпавутинний простір та через пахіонові грануляції до

венозної крові синусів твердої оболони головного мозку)

Через які отвори латеральні шлуночки сполучаються з III шлуночком?

(Через міжшлуночкові отвори)

Через які отвори III шлуночок сполучається з IV шлуночком?

(Через Сильвіїв водопровід)

Через які отвори IV шлуночок сполучається підпавутинним простором?

(Через отвори Маженді та Люшка)

Яким чином спинномозкова рідина потрапляє до венозної крові синусів твердої оболонки головного мозку?

(Шляхом фільтрації через пахіонові грануляції павутинної оболонки)

Шляхом фільтрації через пахіонові грануляції павутинної оболонки спинномозкова рідина потрапляє:

(До синусів твердої оболонки головного мозку)

Скільки артерій беруть участь у кровопостачанні головного мозку?

(4)

Які артерії є джерелом кровопостачання головного мозку?

(Дві внутрішні сонні та дві хребтові артерії)

Кровопостачання стовбура головного мозку та мозочка відбувається, в основному, за рахунок:

(Системи хребтових артерій)

Кровопостачання півкуль великого мозку відбувається за рахунок:

(Систем внутрішніх сонних i хребтових артерій)

Артерiальне коло мозку утворене за рахунок:

(Систем внутрішніх сонних і хребтових артерій)

Артеріальне коло мозку має назву:

(Вілізієвє)

Артеріальне кільце довгастого мозку має назву:

(Кільце Захарченка)

Артеріальне коло мозку спереду утворене:

(Правою і лівою передніми мозковими артеріями та передньою сполучною артерією із системи внутрішніх сонних артерій)

Артеріальне коло мозку по боках утворене:

(Правою і лівою задніми сполучними артеріями із системи внутрішніх сонних артерій)

Артеріальне коло мозку ззаду утворене:

(Правою і лівою задніми мозковими артеріями із системи хребтових артерій)

Передня мозкова артерія кровопостачає:

(Медіальні ділянки півкуль до тім'яно-потиличної борозни, верхню лобову та очноямкові звивини, частково - тім'яну частку)

Середня мозкова артерія кровопостачає:

(Верхньолатеральну поверхню півкуль та острівець)

Задня мозкова артерія кровопостачає:

(Нижню поверхню скроневої частки, нижню та медіальні поверхні потиличної частки півкуль)

Спинний мозок кровопостачається:

(Спинномозковими гілками від хребтових, міжреберних та поперекових артерій, передніми та задніми спинномозковими артеріями від хребтових артерій)

До периферичної нервової системи належать:

(Черепні та спинномозкові нерви, нервові вузли, вегетативні сплетення і нервові закінчення)

Нерв складається з:

(Комплексу відростків нервових клітин, оточених сполучнотканинними оболонками)

Нервові волокна за функцією бувають:

(Рухові та чутливі)

Нерви за складом волокон бувають:

(Рухові, чутливі та змішані)

Назвіть вузли нервової системи:

(Чутливі та вегетативні)

Назвіть чутливі вузли нервової системи:

(Вузли спинномозкових та черепних нервів)

Якими клітинами утворені чутливі вузли нервової системи?

(Псевдоуніполярними або біполярними нейронами)

Які волокна починаються від чутливих вузлів нервової системи?

(Аферентні)

Нюховий нерв - це:

(I пара черепних нервів)

Зоровий нерв - це:

(II пара черепних нервів)

Окоруховий нерв - це:

(III пара черепних нервів)

Блоковий нерв - це:

(IV пара черепних нервів)

Трійчастий нерв - це:

(V пара черепних нервів)

Відвідний нерв - це:

(VI пара черепних нервів)

Лицевий нерв - це:

(VII пара черепних нервів)

Присінково-завитковий нерв - це:

(VIII пара черепних нервів)

Язикоглотковий нерв - це:

(IX пара черепних нервів)

Блукаючий нерв - це:

(X пара черепних нервів)

Додатковий нерв - це:

(XI пара черепних нервів)

Під'язиковий нерв - це:

(XII пара черепних нервів)

I пара черепних нервів має назву:

(Нюховий нерв)

Скільки є пар черепних нервів?

(12)

II пара черепних нервів має назву:

(Зоровий нерв)

III пара черепних нервів має назву:

(Окоруховий нерв)

IV пара черепних нервів має назву:

(Блоковий нерв)

V пара черепних нервів має назву:

(Трійчастий нерв)

VI пара черепних нервів має назву:

(Відвідний нерв)

VII пара черепних нервів має назву:

(Лицевий нерв)

VIII пара черепних нервів має назву:

(Присінково-завитковий нерв)

IX пара черепних нервів має назву:

(Язикоглотковий нерв)

X пара черепних нервів має назву:

(Блукаючий нерв)

XI пара черепних нервів має назву:

(Додатковий нерв)

XII пара черепних нервів має назву:

(Під'язиковий нерв)

Які пари черепних нервів є виростами мозку і не мають ядер?

(I та II)

Які пари черепних нервів розвиваються разом із головними міотомами та іннервують м'язи ока?

(III, IV та VI)

Яка пара черепних нервів сполучена з I (мандибулярною) вісцеральною дугою?

(V)

Яка пара черепних нервів сполучена з II (гіоїдною) вісцеральною дугою?

(VII)

Які пари черепних нервів зв'язані із зябровими дугами і складають вагусну групу?

(IX, X та XI)

Яка пара черепних нервів утворилася внаслідок злиття рухових корінців спинномозкових нервів?

(XII)

Назвіть чисто чутливі пари черепних нервів:

(I, II та VIII)

Назвіть чисто рухові пари черепних нервів:

(IV, VI, XI та XII)

Назвіть змішані пари черепних нервів:

(III, V, VII, IX та X)

Назвіть пари черепних нервів, які мають парасимпатичні волокна:

(III, VII, IX та X)

Трійчастий нерв має такі волокна:

(Рухові та чутливі)

Які волокна приєднуються до трійчастого нерва?

(Парасимпатичні волокна від окорухового, лицевого та язико-глоткового нервів)

Скільки ядер має трійчастий нерв?

(Одне рухове і три чутливих)

Назвіть рухове ядро трійчастого нерва та місце його розташування:

(Рухове ядро в покриві мосту)

Назвіть чутливі ядра трійчастого нерва та місце їх розташування:

(Головне ядро - в покриві мосту, спинномозкове ядро - в довгастому і спинному мозку та середньомозкове ядро - в середньому мозку)

Головне ядро трійчастого нерва:

(Сприймає тактильну і пропріоцептивну чутливість)

Спинномозкове ядро трійчастого нерва:

(Сприймає больову й температурну чутливість)

Середньомозкове ядро трійчастого нерва:

(Сприймає лише пропріоцептивну чутливість)

Яке ядро трійчастого нерва сприймає тактильну і пропріоцептивну чутливість?

(Головне ядро)

Яке ядро трійчастого нерва сприймає лише пропріоцептивну чутливість?

(Середньомозкове ядро)

Яке ядро трійчастого нерва сприймає больову й температурну чутливість?

(Спинномозкове ядро)

Трійчастий нерв виходить із мозку:

(Двома корінцями між мостом і середньою ніжкою мозочка)

Чим утворений чутливий корінець трійчастого нерва?

(Центральними відростками трійчастого вузла)

Чим утворений руховий корінець трійчастого нерва?

(Аксонами моторного ядра)

Де розміщений чутливий вузол трійчастого нерва?

(На верхівці піраміди скроневої кістки в ділянці трійчастого втиснення в розщепленні твердої оболонки головного мозку)

Чим утворений вузол трійчастого нерва?

(Чутливими псевдоуніполярними клітинами, чутливими біполярними клітинами, парасимпатичними клітинами, асоціативними нейронами)

Що утворюють центральні відростки вузла трійчастого нерва?

(Чутливий корінець, що підходить до чутливих ядер)

Що утворюють периферичні відростки вузла трійчастого нерва?

(Чутливі волокна трійчастого нерва, що йдуть на периферію)

Що утворюють аксони рухового ядра трійчастого нерва?

(Рухові волокна трійчастого нерва, що йдуть на периферію)

До якої гілки трійчастого нерва приєднується руховий корінець?

(До третьої)

Назвіть першу гілку трійчастого нерва:

(Очний нерв)

Назвіть другу гілку трійчастого нерва:

(Верхньощелепний нерв)

Назвіть третю гілку трійчастого нерва:

(Нижньощелепний нерв)

За складом волокон перша гілка трійчастого нерва:

(Чутлива)

За складом волокон друга гілка трійчастого нерва:

(Чутлива)

За складом волокон третя гілка трійчастого нерва:

(Змішана)

Назвіть чутливі гілки трійчастого нерва:

(Очний та верхньощелепний нерви)

Назвіть змішані гілки трійчастого нерва:

(Нижньощелепний нерв)

Скільки є чутливих вузлів трійчастого нерва?

(1)

Скільки є парасимпатичних вузлів голови?

(5)

Назвіть чутливий вузол трійчастого нерва:

(Гассерів)

Назвіть парасимпатичні вузли голови:

(Війковий, крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий)

Назвіть парасимпатичний вузол голови, зв'язаний із першою гілкою V пари:

(Війковий)

Назвіть парасимпатичний вузол голови, зв'язаний із другою гілкою V пари:

(Крилопіднебінний)

Назвіть парасимпатичні вузли голови, зв'язані з третьою гілкою V пари:

(Вушний, піднижньощелепний та під'язиковий)

Які корінці підходять до парасимпатичних вузлів голови?

(Чутливі, прегангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від яких пар черепних нервів відходять парасимпатичні корінці до вегетативних вузлів голови?

(Від III, VII та IX)

Війковий вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений в орбіті латерально від зорового нерва)

Крилопіднебінний вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений у крилопіднебінній ямці черепа)

Вушний вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений під овальним отвором основи черепа)

Піднижньощелепний вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений біля піднижньощелепної слинної залози)

Під'язиковий вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений біля під'язикової слинної залози)

Які корінці підходять до війкового вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від ядра Якубовича III пари черепних нервів)

Які корінці підходять до крило-піднебінного вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від верхнього слиновидільного ядра VII пари черепних нервів)

Які корінці підходять до вушного вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від нижнього слиновидільного ядра IX пари черепних нервів)

Які корінці підходять до піднижньощелепного вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від верхнього слиновидільного ядра VII пари черепних нервів)

Які корінці підходять до під'язикового вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від верхнього слиновидільного ядра VII пари черепних нервів)

Які корінці проходять транзитно через війковий вузол?

(Чутливі волокна від носовійкового нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від внутрішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через крилопіднебінний вузол?

(Чутливі волокна від верхньощелепного нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від внутрішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через вушний вузол?

(Чутливі волокна від вушно-скроневого нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від зовнішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через піднижньощелепний вузол?

(Чутливі волокна від язикового нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від зовнішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через під'язиковий вузол?

(Чутливі волокна від язикового нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від зовнішнього сонного сплетення)

Від війкового вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані, чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від крилопіднебінного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані, чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від вушного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані, чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від піднижньощелепного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані, чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від під'язикового вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані, чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від війкового вузла голови іннервують:

(М'яз-звужувач зіниці та війковий м'яз)

Постгангліонарні симпатичні волокна, що пройшли транзитно через війковий вузол голови, іннервують:

(М'яз-розширювач зіниці)

Чутливі волокна від війкового вузла голови іннервують:

(Фіброзну та судинну оболонки очного яблука)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від крилопіднебінного вузла голови іннервують:

(Слізну залозу, слизові залози порожнини носа та малі слинні залози порожнини рота)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від вушного вузла голови іннервують:

(Привушну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від піднижньощелепного вузла голови іннервують:

(Піднижньощелепну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від під'язикового вузла голови іннервують:

(Під'язикову слинну залозу)

Очний нерв:

(Чутливий, проходить через верхню очноямкову щілину в орбіту)

Верхньощелепний нерв:

(Чутливий, проходить через круглий отвір у крилопіднебінну ямку)

Нижньощелепний нерв:

(Змішаний, проходить через овальний отвір у підскроневу ямку)

Назвіть гілки очного нерва: (Лобовий, носовійковий та слізний нерви)

Назвіть гілки верхньощелепного нерва:

(Підочноямковий і виличний нерви та вузлові гілки)

Назвіть змішані гілки нижньощелепного нерва:

(Нижній комірковий нерв)

Назвіть чутливі гілки нижньощелепного нерва:

(Язиковий і вушно-скроневий нерви та оболонкова гілка)

Назвіть рухові гілки нижньощелепного нерва:

(Жувальний, крилоподібний

латеральний, крилоподібний медіальний та глибокі скроневі нерви)

Лобовий нерв віддає такі гілки:

(Надочноямковий і надблоковий нерви)

Носовійковий нерв віддає такі гілки:

(Передній та задній решітчасті нерви, підблоковий та довгі війкові нерви)

Підочноямковий нерв після виходу з підочноямкового каналу віддає такі гілки:

(Нерви нижньої повіки, зовнішні носові та верхні губні нерви)

Виличний нерв віддає такі гілки:

(Вилично-лицевий та вилично-скроневий нерви)

Нерви нижньої повіки, зовнішні носові та верхні губні нерви одержали назву:

(Мала «гусяча лапка»)

Гілки малої «гусячої лапки» іннервують:

(Шкіру обличчя між очною та ротовою щілинами)

Які нерви іннервують шкіру лоба, кореня носа та верхньої повіки?

(Надочноямковий та надблоковий нерви)

Слизову оболонку комірок решітчастої кістки і передньої частини порожнини носа іннервують:

(Передній та задній решітчасті нерви)

Яку гілку приймає слізний нерв перед входом у слізну залозу?

(Сполучну гілку від виличного нерва, у складі якої проходять парасимпатичні (секреторні) волокна)

Від якого вузла отримує парасимпатичну (секреторну) іннервацію слізна залоза?

(Крилопіднебінного)

Від якого вузла отримує парасимпатичну (секреторну) іннервацію привушна слинна залоза?

(Вушного)

Від якого вузла отримують парасимпатичну (секреторну) іннервацію малі слинні залози порожнини рота?

(Крилопіднебінного)

Від якого вузла отримують парасимпатичну (секреторну) іннервацію слизові залози порожнини носа?

(Крилопіднебінного)

Які гілки відходять від підочноямкового нерва до входу i в підочноямковий канал?

(Задні верхні коміркові гілки, верхні передні та середні коміркові гілки)

Зуби та ясна верхньої щелепи іннервують:

(Верхнє зубне сплетення, утворене задніми верхніми комірковими, верхніми передніми та середніми комірковими гілками від підочноямкового нерва)

Зуби та ясна нижньої щелепи іннервують:

(Нижнє зубне сплетення від нижнього коміркового нерва)

Мала «гусяча лапка» утворена гілками:

(Підочноямкового нерва)

Шкіру нижньої повіки, щоки, носа і верхньої губи іннервує:

(Мала «гусяча лапка»)

Язиковий нерв іннервує:

(Передні дві третини язика (загальна чутливість), слизову оболонку дна ротової порожнини і нижніх ясен)

Яку гілку приймає язиковий нерв перед входом в язик?

(Барабанну струну від VII пари черепних нервів, у складі якої проходять смакові волокна до передніх двох третин язика)

Шкіру задньої скроневої ділянки, вушної раковини і зовнішнього слухового ходу, барабанну перетинку іннервує:

(Вушно-скроневий нерв)

Рухові гілки нижньощелепного нерва іннервують:

(Жувальну групу м'язів, м'яз-натягувач піднебінної завіски та м'яз-натягувач барабанної перетинки)

Рухові гілки від нижнього коміркового нерва іннервують:

(Переднє черевце двочеревцевого м'яза та щелепно-під'язиковий м'яз)

Які гілки відходять від нижнього коміркового нерва до входу в нижньощелепний канал?

(Щелепно-під'язиковий нерв)

Які гілки відходять від нижнього коміркового нерва після виходу з нижньощелепного каналу?

(Підборідний нерв)

VII пара черепних нервів має назву:

(Лицевий нерв)

IX пара черепних нервів має назву:

(Язикоглотковий нерв)

X пара черепних нервів має назву:

(Блукаючий нерв)

XI пара черепних нервів має назву:

(Додатковий нерв)

VII пара черепних нервів має такі волокна:

(Рухові, смакові та парасимпатичні)

Скільки ядер має VII пара черепних нервів?

(3)

Назвіть рухове ядро VII пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Рухове ядро в покриві мосту)

Назвіть смакове ядро VII пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Ядро одинокого шляху в довгастому мозку)

Назвіть парасимпатичне ядро VII пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Верхнє слиновидільне ядро в покриві мосту)

Язикоглотковий нерв має такі волокна:

(Рухові, чутливі, смакові та парасимпатичні)

Блукаючий нерв має такі волокна:

(Рухові, чутливі, смакові та парасимпатичні)

Додатковий нерв має такі волокна:

(Рухові)

Назвіть рухове ядро язико-глоткового нерва та місце його розміщення:

(Подвійне ядро в довгастому мозку)

Назвіть чутливе ядро язико-глоткового нерва та місце його розміщення:

(Ядро одинокого шляху в довгастому мозку)

Назвіть парасимпатичне ядро язико-глоткового нерва та місце його розміщення:

(Нижнє слиновидільне ядро в довгастому мозку)

Назвіть рухове ядро блукаючого нерва та місце його розміщення:

(Подвійне ядро в довгастому мозку)

Назвіть чутливе ядро блукаючого нерва та місце його розміщення:

(Ядро одинокого шляху в довгастому мозку)

Назвіть парасимпатичне ядро X пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Дорсальне ядро в трикутнику блукаючого нерва довгастого мозку)

Скільки ядер має додатковий нерв?

(2)

Назвіть ядра додаткового нерва та місце їх розміщення:

(Подвійне ядро в довгастому мозку та додаткове ядро в передніх рогах спинного мозку від СІ до СVI)

Які корінці має додатковий нерв?

(Черепні та спинномозкові)

Спинномозкові корінці додаткового нерва утворені:

(Аксонами спинномозкового ядра)

Спинномозкові корінці додаткового нерва виходять:

(Між передніми та задніми корінцями спинного мозку на рівні СІ-СVI)

Спинномозкові корінці додаткового нерва:

(Заходять у порожнину черепа через великий отвір і з'єднуються з черепними корінцями)

Черепні корінці додаткового нерва утворені:

(Аксонами подвійного ядра)

Черепні корінці додаткового нерва з речовини мозку виходять:

(Із дорсолатеральної борозни довгастого мозку)

Стовбур додаткового нерва утворений:

(Злиттям спинномозкових і черепних корінців у порожнині черепа)

Додатковий нерв із порожнини черепа виходить через:

(Яремний отвір)

На які гілки поділяється додатковий нерв у ділянці шиї?

(Зовнішню і внутрішню)

Зовнішня гілка додаткового нерва іннервує:

(Трапецієподібний та груднино-ключично-соскоподібний м'язи)

Внутрішня гілка додаткового нерва іннервує:

(В складі верхнього гортанного нерва (гілки від блукаючого нерва) м'язи гортані)

Трапецієподібний та груднино-ключично-соскоподібний м'язи іннервує:

(Зовнішня гілка додаткового нерва)

Корінці блукаючого нерва з речовини мозку виходять:

(Із дорсолатеральної борозни довгастого мозку)

Корінці язикоглоткового нерва з речовини мозку виходять:

(Із дорсолатеральної борозни довгастого мозку)

Корінці лицевого нерва з речовини мозку виходять:

(Між оливами довгастого мозку i мостом (мостомозочковий кут))

Назвіть чутливий вузол проміжного нерва:

(Колінцевий вузол)

Назвіть парасимпатичні вузли проміжного нерва:

(Крилопіднебінний, піднижньощелепний та під'язиковий вузли)

З яких нервів складається VII пара черепних нервів?

(Власне лицевого та проміжного нервів)

Яку назву має проміжний нерв?

(Нерв Врісберга)

Нерв Врісберга - це:

(Проміжний нерв)

Нерв Якобсона - це:

(Барабанний нерв)

Нерв Відія - це:

(Нерв крилоподібного каналу)

Які волокна має власне лицевий нерв?

(Рухові)

Які ядра належать проміжному нерву?

(Верхнє слиновидільне та ядро одинокого шляху)

Які ядра належать власне лицевому нерву?

(Рухове ядро)

Колінцевий вузол проміжного нерва розміщений:

(У ділянці колінця лицевого каналу)

Колінцевий вузол проміжного нерва утворений:

(Чутливими псевдоуніполярними клітинами)

Крилопіднебінний вузол проміжного нерва утворений:

(Парасимпатичними клітинами)

Піднижньощелепний вузол проміжного нерва утворений:

(Парасимпатичними клітинами)

Під'язиковий вузол проміжного нерва утворений:

(Парасимпатичними клітинами)

Назвіть гілки проміжного нерва:

(Великий кам'янистий нерв та барабанна струна)

Гілки від проміжного нерва відгалужуються:

(В лицевому каналі)

Які волокна має проміжний нерв?

(Смакові та парасимпатичні)

Великий кам'янистий нерв - це гілка від:

(Проміжного нерва)

Великий кам'янистий нерв має такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні)

Великий кам'янистий нерв виходить із черепа через:

(Розтвір каналу великого кам'янистого нерва і рваний отвір)

Великий кам'янистий нерв заходить у крилопіднебінну ямку через:

(Крилоподібний канал)

В якому вузлі волокна великого кам'янистого нерва закінчуються синапсом?

(Крилопіднебінному)

Який нерв заходить в крилоподібний канал разом із великим кам'янистим нервом?

(Глибокий кам'янистий нерв)

Які волокна має глибокий кам'янистий нерв?

(Постгангліонарні симпатичні)

Яку назву одержали великий та глибокий кам'янисті нерви?

(Нерв крилоподібного каналу)

Які волокна має нерв крилоподібного каналу?

(Постгангліонарні симпатичні та прегангліонарні парасимпатичні)

До якого вузла підходить нерв крилоподібного каналу?

(До крилопіднебінного)

Яку назву має нерв крилоподібного каналу?

(Відіїв)

Волокна яких нервів проходять транзитно через крило-піднебінний вузол?

(Глибокого кам'янистого нерва та вузлові гілки від верхньощелепного нерва)

Волокна якого нерва закінчуються синапсом у крилопіднебінному вузлі?

(Великого кам'янистого нерва)

За ходом якого нерва топографічно розміщений крилопіднебінний вузол?

(Верхньощелепного нерва)

Від крилопіднебінного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від верхньощелепного нерва, постгангліонарні парасимпатичні - від великого кам'янистого нерва та постгангліонарні симпатичні - від глибокого кам'янистого нерва)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від крилопіднебінного вузла голови іннервують:

(Слізну залозу, слизові залози порожнини носа та малі слинні залози порожнини рота)

Назвіть гілки від крило-піднебінного вузла голови:

(Задні носові гілки, великий та малі піднебінні нерви, сполучна гілка з виличним нервом)

Що утворюють центральні відростки колінцевого вузла барабанної струни?

(Чутливий корінець, що підходить до ядра одинокого шляху)

Що утворюють периферичні відростки колінцевого вузла барабанної струни?

(Смакові волокна барабанної струни, що йдуть на периферію)

Барабанна струна - це гілка від:

(Проміжного нерва)

Барабанна струна має такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні та смакові)

Барабанна струна виходить з черепа через:

(Каналець барабанної струни)

До якого нерва приєднується барабанна струна після виходу з барабанної порожнини через кам'янисто-барабанну щілину?

(До язикового нерва)

Смакові волокна барабанної струни у складі язикового нерва іннервують:

(Смакову чутливість передніх 2/3 язика)

Смакову чутливість від передніх 2/3 язика сприймає такий нерв:

(Барабанна струна)

В яких вузлах прегангліонарні парасимпатичні волокна барабанної струни закінчуються синапсом?

(Піднижньощелепному та під'язиковому)

Волокна яких нервів проходять транзитно через піднижньощелепний вузол?

(Вузлові гілки від язикового нерва та від зовнішнього сонного сплетення)

Волокна якого нерва закінчуються синапсом у піднижньощелепному вузлі?

(Барабанної струни)

Волокна яких нервів проходять транзитно через під'язиковий вузол?

(Вузлові гілки від язикового нерва та зовнішнього сонного сплетення)

Волокна якого нерва закінчуються синапсом у під'язиковому вузлі?

(Барабанної струни)

За ходом якого нерва топографічно розміщений піднижньощелепний вузол?

(Язикового)

За ходом якого нерва топографічно розміщений під'язиковий вузол?

(Язикового)

Від піднижньощелепного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від язикового нерва, постгангліонарні парасимпатичні

- від барабанної струни та постгангліонарні симпатичні - від зовнішнього сонного сплетення)

Від під'язикового вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від язикового нерва, постгангліонарні парасимпатичні - від барабанної струни та постгангліонарні симпатичні - від зовнішнього сонного сплетення)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від піднижньощелепного вузла голови іннервують:

(Піднижньощелепну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від під'язикового вузла голови іннервують:

(Під'язикову слинну залозу)

Які гілки відходять від власне лицевого нерва у лицевому каналі?

(Стремінцевий нерв)

Стремінцевий нерв має такі волокна:

(Рухові)

Стремінцевий нерв іннервує:

(Стремінцевий м'яз середнього вуха)

Стремінцевий нерв - це гілка від:

(Власне лицевого нерва)

Які м'язи іннервують гілки власне лицевого нерва після виходу з лицевого каналу?

(Заднє черевце двочеревцевого м'яза, потиличне черевце надчерепного м'яза, вушні та шилопід'язиковий м'язи)

Через який отвір власне лицевий нерв виходить із лицевого каналу?

(Через шилососкоподібний отвір)

Які гілки відходять від власне лицевого нерва після виходу з лицевого каналу в товщі привушної слинної залози?

(Скроневі, виличні, щічні, крайова нижньощелепна та шийна гілки)

Яку назву одержали гілки власне лицевого нерва у товщі привушної слинної залози?

(Велика «гусяча лапка»)

Які гілки входять до складу великої «гусячої лапки»?

(Скроневі, виличні, щічні, крайова нижньощелепна та шийна гілки)

Гілки великої «гусячої лапки» мають такі волокна:

(Рухові)

Гілки великої «гусячої лапки» іннервують:

(Мімічні м'язи)

Мімічні м'язи отримують іннервацію від:

(Великої «гусячої лапки»)

Жувальні м'язи отримують іннервацію від:

(Гілок нижньощелепного нерва)

Яку назву має барабанний нерв?

(Якобсонів)

Язикоглотковий нерв виходить із черепа через:

(Яремний отвір)

Блукаючий нерв виходить із черепа через:

(Яремний отвір)

Назвіть чутливі вузли язико-глоткового нерва:

(Верхній та нижній)

Назвіть парасимпатичні вузли язикоглоткового нерва:

(Вушний)

Назвіть парасимпатичні вузли блукаючого нерва:

(Інтрамуральні)

Назвіть чутливі вузли блукаючого нерва:

(Верхній та нижній)

Де розміщені чутливі вузли язико-глоткового нерва?

(У ділянці яремного отвору та під ним)

Де розміщені чутливі вузли блукаючого нерва?

(В ділянці яремного отвору та під ним)

Верхній та нижній вузли язикоглоткового нерва утворені:

(Чутливими псевдоуніполярними клітинами)

Верхній та нижній вузли блукаючого нерва утворені:

(Чутливими псевдоуніполярними клітинами)

Що утворюють центральні відростки верхнього та нижнього вузлів язико-глоткового нерва?

(Чутливий корінець, що підходить до ядра одинокого шляху)

Що утворюють центральні відростки верхнього та нижнього вузлів блукаючого нерва?

(Чутливий корінець, що підходить до ядра одинокого шляху)

Що утворюють периферичні відростки верхнього та нижнього вузлів блукаючого нерва?

(Чутливі волокна блукаючого нерва, що йдуть на периферію)

Що утворюють периферичні відростки верхнього та нижнього вузлів язико-глоткового нерва?

(Чутливі волокна язико-глоткового нерва, що йдуть на периферію)

Вушний вузол язикоглоткового нерва утворений:

(Парасимпатичними клітинами)

Вушний вузол голови розміщений:

(Під овальним отвором основи черепа)

В якому вузлі волокна малого кам'янистого нерва закінчуються синапсом?

(Вушному)

Волокна яких нервів проходять транзитно через вушний вузол?

(Сполучна гілка від нижньощелепного нерва та від зовнішнього сонного сплетення)

За ходом якого нерва топографічно розміщений вушний вузол?

(Нижньощелепного нерва)

Від вушного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від нижньощелепного нерва, постгангліонарні парасимпатичні - від малого кам'янистого нерва та постгангліонарні симпатичні - від зовнішнього сонного сплетення)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від вушного вузла голови іннервують:

(Привушну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від вушного вузла голови проходять у складі:

(Вушно-скроневого нерва)

Барабанний нерв - це гілка від:

(Язикоглоткового нерва)

Барабанний нерв має такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні та чутливі)

Барабанний нерв виходить із черепа через:

(Барабанний каналець)

Чутливі волокна барабанного нерва іннервують:

(Слизову оболонку барабанної порожнини, комірок

соскоподібного відростка і слухової труби)

Із барабанної порожнини барабанний нерв виходить під назвою:

(Малий кам'янистий нерв)

Із барабанної порожнини барабанний нерв виходить через:

(Розтвір каналу малого кам'янистого нерва)

Малий кам'янистий нерв - це гілка від:

(Барабанного нерва)

Малий кам'янистий нерв має такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні)

Малий кам'янистий нерв виходить із черепа через:

(Рваний отвір)

Язикові гілки від язикоглоткового нерва мають такі волокна:

(Загальної чутливості та смакові)

Язикові гілки від язикоглоткового нерва іннервують:

(Смакову та загальну чутливість задньої 1/3 язика)

Смакову чутливість від задньої 1/3 язика сприймає такий нерв:

(Язикові гілки від язикоглоткового нерва)

Назвіть гілки язикоглоткового нерва:

(Барабанний нерв, язикові, глоткові та мигдаликові гілки, гілка шилоглоткового м'яза та гілка сонної пазухи)

Глоткові гілки язикоглоткового нерва іннервують:

(У складі глоткового сплетення забезпечують чутливу іннервацію слизової оболонки глотки)

Гілка сонної пазухи язикоглоткового нерва іннервує:

(Сонну пазуху і сонний клубочок у ділянці біфуркації загальної сонної артерії, регулюючи кров'яний тиск і частоту серцевих скорочень)

Які частини має блукаючий нерв?

(Головну, шийну, грудну та черевну)

Назвіть гілки головного відділу блукаючого нерва:

(Оболонна і вушна гілки)

Через який каналець проходить вушна гілка блукаючого нерва?

(Соскоподібний)

Вушна гілка блукаючого нерва іннервує:

(Шкіру вушної раковини та задньої стінки зовнішнього слухового ходу)

Назвіть гілки шийного відділу блукаючого нерва:

(Г лоткова гілка, верхній гортанний та поворотний гортанний нерви, верхні та нижні шийні серцеві гілки)

Глоткова гілка блукаючого нерва іннервує:

(У складі глоткового сплетення слизову оболонку глотки, м'язи глотки (крім шилоглоткового м'яза) і м'язи м'якого піднебіння (крім м'яза-натягувача піднебінної завіски))

Який черепний нерв іннервує шилоглотковий м'яз?

(Гілка від IX пари)

Який черепний нерв іннервує м'яз-натягувач піднебінної завіски?

(Гілка від V пари)

Зовнішня гілка верхнього гортанного нерва іннервує:

(Перснещитоподібний м'яз гортані)

Внутрішня гілка верхнього гортанного нерва іннервує:

(Слизову оболонку надгортанника і гортані вище від голосової щілини, корінь язика)

Зовнішня гілка від верхнього гортанного нерва має такі волокна:

(Рухові)

Внутрішня гілка від верхнього гортанного нерва має такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні, загальної чутливості та смакові)

Поворотний гортанний нерв має такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні, загальної чутливості та рухові)

Поворотний гортанний нерв іннервує:

(Слизову оболонку гортані нижче від голосової щілини, м'язи гортані, крім персне-щитоподібного, щитоподібну залозу, трахею та стравохід)

Верхні та нижні шийні серцеві гілки мають такі волокна:

(Прегангліонарні парасимпатичні та чутливі)

Який нерв іннервує щитоподібну залозу?

(Поворотний гортанний нерв)

Назвіть гілки грудного відділу блукаючого нерва:

(Трахейні та бронхові гілки, грудні серцеві та стравохідні гілки (сплетення))

Які волокна містять гілки грудної частини блукаючого нерва?

(Прегангліонарні парасимпатичні та чутливі)

Які волокна містять гілки черевної частини блукаючого нерва?

(Прегангліонарні парасимпатичні та чутливі)

У грудній порожнині блукаючі нерви розміщені:

(В задньому середостінні на стінці стравоходу)

Блукаючі нерви у черевну порожнину потрапляють через:

(Стравохідний отвір діафрагми)

Назвіть гілки черевного відділу блукаючого нерва:

(Передні та задні шлункові гілки, печінкові, ниркові та черевні гілки)

XII пара черепних нервів має назву:

(Під'язиковий нерв)

XII пара черепних нервів має такі волокна:

(Рухові)

Скільки ядер має XII пара ерепних нервів?

(1)

Назвіть ядро XII пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Рухове ядро в під'язиковому трикутнику довгастого мозку)

Корінці під'язикового нерва з речовини мозку виходять:

(Із вентролатеральної борозни довгастого мозку)

XII пара черепних нервів виходить із черепа через:

(Канал під'язикового нерва)

Язикові гілки від під'язикового нерва іннервують:

(М'язи язика)

Від під'язикового нерва відходить: (Низхідна гілка)

Низхідна гілка під'язикового нерва містить:

(Рухові волокна від I спинномозкового нерва)

Низхідна гілка під'язикового нерва з'єднується:

(З висхідною (нижньою) гілкою від шийного сплетення СІІ-СІІІ)

Шийна петля утворена:

(З'єднанням низхідної (верхньої) гілки під'язикового нерва з висхідною (нижньою) гілкою від шийного сплетення)

Шийна петля має такі волокна:

(Рухові)

Шийна петля іннервує:

(Підпід'язикові м'язи)

Підпід'язикові м'язи іннервують:

(Гілки шийної петлі)

Шийна петля розміщена:

(Спереду від загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени)

Скільки всього є пар спинномозкових нервів?

(31)

Який за складом волокон є спинномозковий нерв?

(Змішаний)

Як утворюється спинномозковий нерв?

(Злиттям у ділянці міжхребцевого отвору переднього корінця з периферичними відростками псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів)

Чим утворені передні корінці спинномозкових нервів?

(Аксонами рухових нейронів передніх стовпів)

Чим утворені задні корінці спинномозкових нервів?

(Центральними відростками чутливих псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів)

Де розміщені спинномозкові вузли?

(У міжхребцевих отворах)

Чим утворені спинномозкові вузли?

(Чутливими псевдоуніполярними нейронами)

Які відростки мають чутливі псевдоуніполярні нейрони спинномозкових вузлів?

(Центральні та периферичні)

Що утворюють центральні відростки чутливих псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів?

(Задні корінці спинномозкових нервів)

Що утворюють периферичні відростки чутливих псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів?

(Чутливе волокно спинномозкового нерва, що закінчується рецептором)

У складі передніх корінців спинномозкових нервів на рівні CVIII-LII виходять:

(Аксони моторних клітин передніх рогів та аксони симпатичних нейронів бічних рогів спинного мозку)

Білі сполучні гілки утворені:

(Аксонами симпатичних нейронів бічних рогів спинного мозку CVIII-LII)

Сірі сполучні гілки утворені:

(Постгангліонарними симпатичними волокнами від вузлів симпатичного стовбура)

Білі сполучні гілки мають волокна:

(Прегангліонарні симпатичні)

Сірі сполучні гілки мають волокна:

(Постгангліонарні симпатичні)

Білі сполучні гілки:

(З'єднують спинномозкові нерви з вузлами симпатичного стовбура на рівні CVIII-LII)

Сірі сполучні гілки:

(Йдуть від вузлів симпатичного стовбура до кожного спинномозкового нерва)

Кожен спинномозковий нерв поділяється на:

(Передню, задню та оболонну гілки)

Спинномозковий нерв CVIII-LII поділяється на:

(Передню, задню, оболонкову та білу сполучну гілки)

Передні гілки спинномозкових нервів:

(Змішані, утворюють сплетення (окрім грудних))

Задні гілки спинномозкових нервів:

(Змішані, сегментарно розміщені i сплетень не утворюють)

Оболонкові гілки спинномозкових нервів:

(Чутливі, йдуть у хребтовий канал та іннервують оболони спинного мозку)

Передні гілки яких спинномозкових нервів не утворюють сплетень?

(Грудних)

Задня гілка I спинномозкового нерва за складом волокон:

(Рухова)

Задня гілка I спинномозкового нерва має назву:

(Підпотиличний нерв)

Підпотиличний нерв - це:

(Задня гілка I спинномозкового нерва)

Підпотиличний нерв іннервує:

(Підпотиличні м'язи та напівостистий м'яз голови)

Задня гілка II спинномозкового нерва за складом волокон:

(Змішана)

Задня гілка II спинномозкового нерва має назву:

(Великий потиличний нерв)

Великий потиличний нерв - це:

(Задня гілка II спинномозкового нерва)

Великий потиличний нерв іннервує:

(Шкіру потиличної ділянки, ремінні м'язи голови та шиї, напівостистий м'яз голови та найдовший м'яз голови)

Верхні нерви сідниць - це:

(Задні гілкі поперекових і крижових нервів)

Верхні нерви сідниць за складом волокон:

(Чутливі)

Верхні нерви сідниць іннервують:

(Шкіру сідничної ділянки)

Шийне сплетення утворене:

(Передніми гілками CI-CIV)

Шийне сплетення розміщене:

(Попереду поперечних відростків шийних хребців на глибоких м'язах шиї)

Назвіть чутливі гілки шийного сплетення:

(Малий потиличний, великий вушний, шийний поперечний та надключичні нерви)

Назвіть змішані гілки шийного сплетення:

(Діафрагмовий нерв)

Малий потиличний нерв за складом волокон:

(Чутливий)

Малий потиличний нерв - це:

(Гілка шийного сплетення)

Малий потиличний нерв іннервує:

(Шкіру потиличної ділянки)

Великий вушний нерв за складом волокон:

(Чутливий)

Великий вушний нерв - це:

(Гілка шийного сплетення)

Великий вушний нерв іннервує:

(Шкіру вушної раковини та зовнішнього слухового ходу)

Шийний поперечний нерв за складом волокон:

(Чутливий)

Шийний поперечний нерв - це:

(Гілка шийного сплетення)

Шийний поперечний нерв іннервує:

(Шкіру передньобічної ділянки шиї)

Надключичні нерви за складом волокон:

(Чутливі)

Надключичні нерви - це:

(Гілки шийного сплетення)

Надключичні нерви іннервують:

(Шкіру латерального трикутника шиї, шкіру грудей та плеча над дельтоподібним м'язом)

М'язові гілки шийного сплетення іннервують:

(Довгий м'яз голови та шиї, передній і бічний прямі м'язи голови й драбинчасті м'язи)

Діафрагмовий нерв за складом волокон:

(Змішаний)

Діафрагмовий нерв - це:

(Гілка шийного сплетення)

Рухові волокна діафрагмового нерва іннервують:

(Діафрагму)

Чутливі волокна діафрагмового нерва іннервують:

(Плевру, осердя та парієтальну очеревину, що покриває діафрагму)

Чутливі волокна правого діафрагмового нерва іннервують:

(Плевру, осердя та парієтальну очеревину, що покриває діафрагму, вісцеральну очеревину й фіброзну капсулу печінки)

Діафрагмові нерви у ділянці шиї розміщені:

(На передньому драбинчастому м'язі)

Діафрагмові нерви у грудній порожнині розміщені:

(В середньому середостінні між перикардом і плеврою)

Правий діафрагмовий нерв у грудну порожнину проходить:

(Між підключичною артерією та веною)

Лівий діафрагмовий нерв у грудну порожнину проходить:

(Позаду від підключичної вени та спереду від дуги аорти)

Груднино-ключично-соскоподібний м'яз іннервують:

(Гілки додаткового нерва)

Підшкірний м'яз шиї іннервують:

(Шийна гілка від лицевого нерва)

Драбинчасті м'язи шиї іннервують:

(Гілки шийного сплетення)

Довгі м'язи голови та шиї іннервують:

(Гілки шийного сплетення)

Передній і бічний прямі м'язи голови іннервують:

(Гілки шийного сплетення)

Шкіру шиї іннервують:

(Шийний поперечний та надключичні нерви)

Заднє черевце двочеревцевого м'яза іннервують:

(Гілка від лицевого нерва)

Шилопід'язиковий м'яз іннервують:

(Гілка від лицевого нерва)

Щелепно-під'язиковий м'яз іннервують:

(Гілка від нижнього коміркового нерва)

Переднє черевце двочеревцевого м'яза іннервують:

(Гілка від нижнього коміркового нерва)

Підборідно-під'язиковий м'яз іннервують:

(Гілки під'язикового нерва)

Глибокі м'язи спини іннервують:

(Задні гілки спинномозкових нервів)

Рухові волокна задніх гілок спинномозкових нервів іннервують:

(М'яз-випрямляч хребта, поперечноостистий м'яз, міжостистий та міжпоперечні м'язи)

Чутливі волокна задніх гілок спинномозкових нервів іннервують:

(Шкіру потилиці, спини та сідничної ділянки)

Плечове сплетення утворене:

(Передніми гілками СV-СVIII і частиною передньої гілки TI)

Які частини має плечове сплетення?

(Надключичну та підключичну)

Де розміщена надключична частина плечового сплетення?

(На шиї в міждрабинчастому просторі)

Де розміщена підключична частина плечового сплетення?

(В пахвовій порожнині)

Між якими м'язами розміщені стовбури плечового сплетення?

(Між переднім та середнім драбинчастими м'язами)

Чим представлена надключична частина плечового сплетення?

(Трьома стовбурами - верхнім, середнім та нижнім)

Чим представлена підключична частина плечового сплетення?

(Трьома пучками - латеральним, медіальним та заднім)

Яку судину оточують пучки плечового сплетення?

(Пахвову артерію)

Назвіть гілки надключичної частини плечового сплетення:

(Дорсальний нерв лопатки, довгий грудний, надлопатковий, підключичний, підлопатковий, латеральний та медіальний грудні нерви, грудоспинний та пахвовий нерви)

Назвіть гілки підключичної частини плечового сплетення:

(М'язово-шкірний нерв, присередній шкірний нерв плеча, присередній шкірний нерв передпліччя, серединний, ліктьовий та променевий нерви)

Назвіть гілки від заднього пучка підключичної частини плечового сплетення:

(Пахвовий та променевий нерви)

Назвіть гілки від латерального пучка підключичної частини плечового сплетення:

(М'язово-шкірний нерв та латеральний корінець серединного нерва)

Назвіть гілки від медіального пучка підключичної частини плечового сплетення:

(Присередній шкірний нерв плеча, присередній шкірний нерв передпліччя та ліктьовий нерв і медіальний корінець серединного нерва)

Дорсальний нерв лопатки - це:

(Гілка надключичної частини плечового сплетення)

Дорсальний нерв лопатки іннервує:

(М'яз-підіймач лопатки та великий і малий ромбоподібні м'язи)

М'яз-підіймач лопатки та великий і малий ромбоподібні м'язи іннервує:

(Дорсальний нерв лопатки)

Довгий грудний нерв - це:

(Гілка надключичної частини плечового сплетення)

Довгий грудний нерв іннервує:

(Передній зубчастий м'яз)

Передній зубчастий м'яз іннервує:

(Довгий грудний нерв)

Надлопатковий нерв - це:

(Гілка надключичної частини плечового сплетення)

Надлопатковий нерв іннервує:

(Надостистий і підостистий м'язи та капсулу плечового суглоба)

Надостистий і підостистий м'язи та капсулу плечового суглоба іннервує:

(Надлопатковий нерв)

Підлопатковий нерв - це:

(Гілка надключичної частини плечового сплетення)

Підлопатковий нерв іннервує:

(Підлопатковий та великий круглий м'язи)

Підлопатковий та великий круглий м'язи іннервує:

(Підлопатковий нерв)

Підключичний нерв - це:

(Гілка надключичної частини плечового сплетення)

Підключичний нерв іннервує:

(Підключичний м'яз)

Підключичний м'яз іннервує:

(Підключичний нерв)

Медіальний та латеральний грудні нерви - це:

(Гілки надключичної частини плечового сплетення)

Медіальний та латеральний грудні нерви іннервують:

(Великий та малий грудні м'язи)

Великий та малий грудні м'язи іннервують:

(Медіальний та латеральний грудні нерви)

Грудоспинний нерв - це:

(Гілка надключичної частини плечового сплетення)

Грудоспинний нерв іннервує:

(Найширший м'яз спини)

Найширший м'яз спини іннервує:

(Грудоспинний нерв)

Пахвовий нерв - це:

(Гілка заднього пучка підключичної частини плечового сплетення)

Пахвовий нерв іннервує:

(Дельтоподібний і малий круглий м'язи, капсулу плечового суглоба та шкіру верхнього відділу задньобічної поверхні плеча)

Дельтоподібний і малий круглий м'язи, капсулу плечового суглоба та шкіру верхнього відділу задньобічної поверхні плеча іннервує:

(Пахвовий нерв)

Пахвовий нерв проникає з пахвової порожнини на задню поверхню плеча через:

(Чотиристоронній отвір)

Який нерв із пахвової порожнини на задню поверхню плеча проникає через чотиристоронній отвір?

(Пахвовий нерв)

М'язово-шкірний нерв - це:

(Гілка латерального пучка підключичної частини плечового сплетення)

М'язово-шкірний нерв пронизує:

(Дзьобоплечовий м'яз)

М'язово-шкірний нерв на плечі іннервує:

(Дзьобоплечовий, двоголовий та плечовий м'язи)

М'язово-шкірний нерв віддає таку гілку:

(Бічному шкірному нерву передпліччя)

Бічний шкірний нерв передпліччя є гілкою:

(М'язово-шкірного нерва)

Бічний шкірний нерв передпліччя іннервує:

(Шкіру передньобічної ділянки передпліччя)

Дзьобоплечовий, двоголовий та плечовий м'язи іннервує:

(М'язово-шкірний нерв)

Триголовий та ліктьовий м'язи іннервує:

(Променевий нерв)

Медіальний шкірний нерв передпліччя є гілкою:

(Присереднього пучка підключичної частини плечового сплетення)

Медіальний шкірний нерв плеча є гілкою:

(Присереднього пучка підключичної частини плечового сплетення)

Серединний нерв починається:

(Двома корінцями з присереднього та бічного пучків підключичної частини плечового сплетення)

На плечі серединний нерв лежить:

(В медіальній двоголовій борозні)

На плечі серединний нерв іннервує:

(Проходить транзитно)

На передпліччі серединний нерв:

(Пронизує круглий м'яз-привертач та лягає в серединну борозну передпліччя)

На передпліччі серединний нерв іннервує:

(Капсулу ліктьового та промене-зап'ясткового суглобів, круглий та квадратний м'язи-привертачі, довгий долонний м'яз, променевий м'яз-згинач зап'ястка, довгий м'яз-згинач великого пальця, поверхневий м'яз-згинач пальців та латеральну половину глибокого м'яза-згинача пальців)

Серединний нерв проходить на долоню через:

(Канал зап'ястка)

Скільки є спільних долонних пальцевих нервів від серединного нерва?

(3)

Які гілки серединний нерв віддає на кисті?

(Спільні долонні пальцеві нерви)

Скільки є власних долонних пальцевих нервів від серединного нерва?

(7)

На кисті рухові волокна серединного нерва іннервують:

(Короткий відвідний м'яз великого пальця, поверхневу голівку короткого м'яза-згинача великого пальця, протиставний м'яз великого пальця, 1-й i 2-й червоподібні м'язи)

На кисті шкірні волокна серединного нерва іннервують:

(Шкіру підвищення великого пальця, середини долоні та шкіру долонної поверхні I, II, III пальців та половини IV пальця)

Через плече транзитно проходить:

(Серединний нерв)

Через плече транзитно проходить:

(Ліктьовий нерв)

Круглий та квадратний м'язи-привертачі іннервує:

(Серединний нерв)

Довгий долонний м'яз та довгий м'яз-згинач великого пальця іннервує:

(Серединний нерв)

Капсулу ліктьового суглоба та променевий м'яз-згинач зап'ястка іннервує:

(Серединний нерв)

Поверхневий м'яз-згинач пальців та латеральну половину глибокого м'яза-згинача пальців іннервує:

(Серединний нерв)

Шкіру підвищення великого пальця, середини долоні та шкіру долонної поверхні I, II, III пальців та половини IV пальця іннервує:

(Серединний нерв)

Ліктьовий нерв починається:

(Від присереднього пучка підключичної частини плечового сплетення)

На плечі ліктьовий нерв лежить:

(В медіальній двоголовій борозні)

На плечі ліктьовий нерв іннервує:

(Проходить транзитно)

На передпліччі ліктьовий нерв:

(Проходить позаду медіального надвиростка плеча і лягає в медіальну борозну передпліччя)

На передпліччі ліктьовий нерв іннервує:

(Капсулу ліктьового суглоба, ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка та медіальну половину глибокого м'яза-згинача пальців)

На які гілки поділяється ліктьовий нерв у нижній третині передпліччя?

(Тильну і долонну)

Тильна гілка ліктьового нерва іннервує:

(Шкіру присередньої частини тильного боку кисті та шкіру тильної поверхні V, IV пальців i половини III пальця)

Долонна поверхнева гілка ліктьового нерва іннервує:

(Шкіру підвищення мізинця та шкіру долонної поверхні V пальця і половини IV пальця)

Долонна гілка ліктьового нерва виходить на долоню через:

(Ліктьовий канал зап'ястка)

Долонна глибока гілка ліктьового нерва іннервує:

(Короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця, протиставний м'яз мізинця, привідний м'яз великого пальця, глибоку голівку короткого м'яза- згинача великого пальця, 3-й i 4-й червоподібні м'язи, долонні й тильні міжкісткові м'язи)

Капсулу ліктьового суглоба, ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка та медіальну половину глибокого м'яза-згинача пальців іннервує:

(Ліктьовий нерв)

Шкіру присередньої частини тильного боку кисті та шкіру

тильної поверхні V, IV пальців i половини III пальця іннервує:

(Ліктьовий нерв)

Шкіру підвищення мізинця та шкіру долонної поверхні V пальця і половини IV пальця іннервує:

(Ліктьовий нерв)

Променевий нерв починається:

(Від заднього пучка підключичної частини плечового сплетення)

На плечі променевий нерв лежить:

(У каналі променевого нерва)

На плечі променевий нерв іннервує:

(Триголовий та ліктьовий м'язи плеча і шкіру над ними)

На передпліччі променевий нерв:

(На рівні голівки променевої кістки поділяється на поверхневу і глибоку гілки)

Глибока гілка променевого нерва:

(Йде під м'язом-відвертачем на задню поверхню передпліччя)

Глибока гілка променевого нерва іннервує:

(Капсулу променезап'ясткового суглоба, плечопроменевий м'яз, довгий та короткий променеві м'язи-розгиначі зап'ястка, ліктьовий м'яз розгинач зап'ястка, м'яз-розгинач пальців, довгий відвідний м'яз великого пальця, довгий та короткий м'язи-розгиначі великого пальця, м'яз-відвертач)

Поверхнева гілка променевого нерва:

(Йде по латеральній борозні передпліччя і під плечопроменевим м'язом прямує на тильний бік кисті)

Поверхнева гілка променевого нерва на передпліччі іннервує:

(Проходить транзитно)

Поверхнева гілка променевого нерва іннервує:

(Шкіру латеральної поверхні тильного боку кисті й тильної поверхні I, II пальців i половини III пальця)

Капсулу променезап'ясткового суглоба та плечопроменевий м'яз іннервує:

(Глибока гілка променевого нерва)

Довгий та короткий променеві м'язи-розгиначі зап'ястка іннервує:

(Глибока гілка променевого нерва)

Ліктьовий м'яз розгинач зап'ястка та м'яз-розгинач пальців іннервує:

(Глибока гілка променевого нерва)

Довгий відвідний м'яз великого пальця, довгий та короткий м'язи- розгиначі великого пальця іннервує:

(Глибока гілка променевого нерва)

Капсулу променезап'ясткового суглоба та м'яз-відвертач іннервує:

(Глибока гілка променевого нерва)

Шкіру латеральної поверхні тильного боку кисті й тильної поверхні I, II пальців i половини III пальця іннервує:

(Поверхнева гілка променевого нерва)

Задній міжкістковий нерв передпліччя є гілкою:

(Глибокої гілки променевого нерва)

Задній міжкістковий нерв передпліччя іннервує:

(Капсулу променезап'ясткового суглоба та задні м'язи передпліччя)

Передній міжкістковий нерв передпліччя є гілкою:

(Серединного нерва)

Передній міжкістковий нерв передпліччя іннервує:

(Капсулу променезап'ясткового суглоба та передні м'язи передпліччя)

Передні гілки грудних нервів називаються:

(Міжреберні нерви)

Міжреберні нерви - це:

(Передні гілки грудних спинномозкових нервів)

Передня гілка XII грудного нерва:

(Утворює підребровий нерв і бере участь у поперековому сплетенні)

Міжреберні нерви:

(Проходять по нижньому краю ребра в борозні ребра)

Міжреберні нерви мають такі волокна:

(Рухові й чутливі)

Рухові волокна I-VI міжреберних нервів іннервують:

(Зовнішні та внутрішні міжреберні м'язи, поперечний м'яз грудної клітки та підреброві м'язи)

Рухові волокна VII-XII міжреберних нервів іннервують:

(Зовнішній та внутрішній косі м'язи живота, поперечний і прямий м'язи живота, пірамідальний та квадратний м'яз попереку)

Чутливі волокна I-VI міжреберних нервів іннервують:

(Шкіру грудної клітки)

Чутливі волокна VII-XII міжреберних нервів іннервують:

(Шкіру живота)

Зовнішні та внутрішні міжреберні м'язи, поперечний м'яз грудної клітки та підреброві м'язи іннервують:

(Рухові волокна I-VI міжреберних нервів)

Зовнішній та внутрішній косі м'язи живота, поперечний та прямий м'язи живота, пірамідальний та квадратний м'яз попереку іннервують:

(Рухові волокна VII-XII міжреберних нервів)

Шкіру живота іннервують:

(Передні та бічні шкірні гілки VII-XII міжреберних нервів)

Шкіру грудної клітки іннервують:

(Передні та бічні шкірні гілки I-VI міжреберних нервів)

Поперекове сплетення утворене:

(Передніми гілками LI-LIII і частиною передньої гілки TXII та LIV)

Крижове сплетення утворене:

(Передніми гілками LV та SI-SV і куприкового нерва та частиною передньої гілки LIV)

Чим утворений попереково-крижовий стовбур?

(Частиною передньої гілки LIV і передньою гілкою LV)

Поперекове сплетення розміщене:

(У товщі і позаду великого поперекового м'яза)

Назвіть гілки поперекового сплетення, що виходять з-під латерального краю великого поперекового м'яза:

(Клубово-підчеревний, клубово-пахвинний і стегновий нерви та бічний шкірний нерв стегна)

Назвіть гілки поперекового сплетення, що виходять з-під медіального краю великого поперекового м'яза:

(Затульний нерв)

Назвіть гілки поперекового сплетення, що виходять із товщі великого поперекового м'яза:

(Статево-стегновий нерв)

М'язові гілки поперекового сплетення іннервують:

(Великий і малий поперекові м'язи, квадратний м'яз попереку та міжпоперечні м'язи)

Клубово-підчеревний нерв поперекового сплетення:

(Виходить із-під латерального краю великого поперекового м'яза)

Рухові гілки клубово-підчеревного нерва поперекового сплетення іннервують:

(Зовнішній та внутрішній косі м'язи живота, поперечний та прямий м'язи живота)

Чутливі гілки клубово-підчеревного нерва поперекового сплетення іннервують:

(Шкіру підчеревної ділянки та верхньолатеральної частини сідничної ділянки)

Клубово-пахвинний нерв поперекового сплетення:

(Виходить із-під латерального краю великого поперекового м'яза)

У пахвинному каналі проходять такі нерви:

(Клубово-пахвинний нерв та статева гілка статево-стегнового нерва)

Рухові гілки клубово-пахвинного нерва поперекового сплетення іннервують:

(Зовнішній та внутрішній косі м'язи і поперечний м'яз живота)

Чутливі гілки клубово-підчеревного нерва поперекового сплетення іннервують:

(Шкіру лобка і калитки (великих соромітних губ)

Статево-стегновий нерв поперекового сплетення:

(Виходить із товщі великого поперекового м'яза)

Статева гілка статево-стегнового нерва поперекового сплетення:

(Заходить у пахвинний канал)

Стегнова гілка статево-стегнового нерва поперекового сплетення:

(Виходить на стегно через судинну затоку)

Який м'яз іннервує статева гілка статево-стегнового нерва поперекового сплетення?

(М'яз-підіймач яєчка)

Чутливі гілки статевої гілки статево-стегнового нерва поперекового сплетення іннервують:

(Шкіру калитки (великих соромітних губ) і шкіру верхньомедіальної поверхні стегна)

Стегнова гілка статево-стегнового нерва поперекового сплетення іннервує:

(Шкіру верхньої частини стегнового трикутника)

Бічний шкірний нерв стегна:

(Виходить із-під латерального краю великого поперекового м'яза)

Бічний шкірний нерв стегна - це гілка:

(Поперекового сплетення)

Затульний нерв поперекового сплетення:

(Виходить із-під медіального краю великого поперекового м'яза)

Затульний нерв:

(Виходить на стегно через затульний канал)

Рухові гілки затульного нерва іннервують:

(Великий, довгий та короткий привідні м'язи, гребінний, тонкий та зовнішній затульний м'язи)

Чутливі гілки затульного нерва іннервують:

(Капсулу кульшового суглоба та шкіру присередньої поверхні стегна)

Стегновий нерв:

(Виходить із-під латерального краю великого поперекового м'яза)

Стегновий нерв:

(Виходить на стегно через м'язову затоку)

Стегновий нерв - це гілка:

(Поперекового сплетення)

Клубово-підчеревний нерв - це гілка:

(Поперекового сплетення)

Клубово-пахвинний нерв - це гілка:

(Поперекового сплетення)

Статево-стегновий нерв - це гілка:

(Поперекового сплетення)

Затульний нерв - це гілка:

(Поперекового сплетення)

Рухові гілки стегнового нерва іннервують:

(Чотириголовий, кравецький і гребінний м'язи стегна)

Чутливі гілки стегнового нерва іннервують:

(Шкіру передньоприсередньої поверхні стегна)

Підшкірний нерв - це гілка:

(Стегнового нерва)

Підшкірний нерв проходить через:

(Привідний канал)

Підшкірний нерв на стегні іннервує:

(Проходить транзитно)

Підшкірний нерв іннервує:

(Шкіру в ділянці надколінка і медіальної поверхні колінного суглоба, шкіру медіальної поверхні гомілки і медіального краю стопи до великого пальця)

Через затульний канал проходить такий нерв:

(Затульний нерв)

Через м'язову затоку проходять такі нерви:

(Стегновий нерв)

Через судинну затоку проходить такий нерв:

(Стегнова гілка статево-стегнового нерва)

Через привідний канал проходить такий нерв:

(Підшкірний нерв)

М'яз-підіймач яєчка іннервує:

(Статева гілка статево-стегнового нерва)

Чотириголовий, кравецький і гребінний м'язи стегна іннервує:

(Стегновий нерв)

Великий, довгий та короткий привідні м'язи іннервує:

(Затульний нерв)

Гребінний, тонкий та зовнішній затульний м'язи іннервує:

(Затульний нерв)

Капсулу кульшового суглоба та шкіру присередньої поверхні стегна іннервує:

(Затульний нерв)

Шкіру передньоприсередньої поверхні стегна іннервує:

(Стегновий нерв)

Шкіру в ділянці надколінка і медіальної поверхні колінного суглоба іннервує:

(Підшкірний нерв)

Шкіру медіальної поверхні гомілки і медіального краю стопи до великого пальця іннервує:

(Підшкірний нерв)

Назвіть короткі гілки крижового сплетення:

(М'язові гілки, верхній і нижній сідничні нерви та соромітний нерв)

Назвіть довгі гілки крижового сплетення:

(Задній шкірний нерв стегна та сідничний нерв)

М'язові гілки крижового сплетення іннервують:

(Грушоподібний, внутрішній затульний, близнюкові м'язи та квадратний м'яз стегна)

Грушоподібний та внутрішній затульний м'язи іннервують:

(М'язові гілки крижового сплетення)

Близнюкові м'язи та квадратний м'яз стегна іннервують:

(М'язові гілки крижового сплетення)

Нижній сідничний нерв - це гілка:

(Крижового сплетення)

Верхній сідничний нерв - це гілка:

(Крижового сплетення)

Соромітний нерв - це гілка:

(Крижового сплетення)

Задній шкірний нерв стегна - це гілка:

(Крижового сплетення)

Сідничий нерв - це гілка: (Крижового сплетення)

Нижній сідничний нерв іннервує:

(Великий сідничний м'яз і капсулу кульшового суглоба)

Верхній сідничний нерв іннервує:

(Середній і малий сідничні м'язи та м'яз-натягувач широкої фасції стегна)

Великий сідничний м'яз та капсулу кульшового суглоба іннервують:

(Нижній сідничний нерв)

Середній і малий сідничні м'язи та м'яз-натягувач широкої фасції стегна іннервують:

(Верхній сідничий нерв)

Верхній сідничий нерв:

(Виходить із таза через надгрушоподібний отвір)

Нижній сідничний нерв:

(Виходить із таза через підгрушоподібний отвір)

Соромітний нерв:

(Виходить із таза через підгрушоподібний отвір)

Сідничний нерв:

(Виходить із таза через підгрушоподібний отвір)

Задній шкірний нерв стегна:

(Виходить із таза через підгрушоподібний отвір)

Через надгрушоподібний отвір проходять такі нерви:

(Верхній сідничний нерв)

Через підгрушоподібний отвір проходять такі нерви:

(Нижній сідничний нерв, соромітний, сідничний та задній шкірний нерви стегна)

Через який отвір соромітний нерв заходить у сіднично-відхідникову ямку?

(Через малий сідничний отвір)

М'язові гілки соромітного нерва іннервують:

(М'язи промежини)

Шкірні гілки соромітного нерва іннервують:

(Шкіру промежини)

На які кінцеві гілки поділяється сідничний нерв?

(Великогомілковий та загальний малогомілковий нерви)

М'язові гілки сідничного нерва іннервують:

(Напівсухожилковий та напівперетинчастий м'язи і довгу голівку двоголового м'яза стегна)

Напівсухожилковий та напівперетинчастий м'язи і довгу голівку двоголового м'яза стегна іннервують:

(М'язові гілки сідничного нерва)

Великогомілковий нерв - це гілка:

(Сідничного нерва)

Через гомілково-підколінний канал проходить такий нерв:

(Великогомілковий нерв)

Великогомілковий нерв проходить через:

(Гомілково-підколінний канал)

Назвіть кінцеві гілки великогомілкового нерва:

(Присередній та бічний підошовні нерви)

М'язові гілки великогомілкового нерва іннервують:

(Триголовий м'яз литки, задній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-згинач пальців та довгий м'яз-згинач великого пальця стопи)

Присередній та бічний підошовні нерви є гілками:

(Великогомілкового нерва)

Триголовий м'яз литки, задній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-згинач пальців та довгий м'яз-згинач великого пальця стопи іннервує:

(Великогомілковий нерв)

Присередній шкірний нерв литки є гілкою:

(Великогомілкового нерва)

Бічний шкірний нерв литки є гілкою:

(Загального малогомілкового нерва)

Литковий нерв утворений:

(З'єднанням присереднього та бічного шкірних нервів литки)

Литковий нерв, що виходить на стопу, називається:

(Бічним тильним шкірним нервом)

Литковий нерв іннервує:

(Шкіру задньобічної поверхні гомілки, бічного краю стопи і бічну поверхню V пальця)

Шкіру задньобічної поверхні гомілки, бічного краю стопи і бічну поверхню V пальця іннервує:

(Литковий нерв)

Присередній підошовний нерв іннервує:

(Шкіру присередньої сторони підошви та шкіру I, II, III пальців і половини IV пальців)

М'язові гілки присереднього підошовного нерва іннервують:

(Короткий м'яз-згинач пальців, I та II червоподібні м'язи, відвідний м'яз великого пальця стопи, медіальну голівку короткого м'яза-згинача великого пальця стопи)

Бічний підошовний нерв іннервує:

(Шкіру бічної сторони підошви та шкіру V пальця і половини IV пальця)

М'язові гілки бічного підошовного нерва іннервують:

(Привідний м'яз великого пальця, латеральну голівку короткого м'яза-згинача великого пальця стопи, квадратний м'яз підошви, III та IV червоподібні м'язи, підошовні та тильні міжкісткові м'язи, відвідний м'яз мізинця й короткий м'яз-згинач мізинця)

Короткий м'яз-згинач пальців, I та II червоподібні м'язи, відвідний м'яз великого пальця стопи, медіальну голівку короткого м'яза-згинача великого пальця стопи іннервують:

(Присередній підошовний нерв)

Через верхній м'язово- малогомілковий канал проходить такий нерв:

(Поверхневий малогомілковий нерв)

Поверхневий малогомілковий нерв поділяється на:

(Присередній та проміжний дорсальні шкірні нерви стопи)

М'язові гілки поверхневого малогомілкового нерва іннервують:

(Довгий і короткий малогомілкові м'язи)

М'язові гілки глибокого малогомілкового нерва іннервують:

(Передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-розгинач пальців та довгий м'яз-розгинач великого пальця стопи)

Глибокий малогомілковий нерв на стопі іннервує:

(Короткий м'яз-розгинач пальців та короткий м'яз-розгинач великого пальця стопи, шкіру між I та II пальцями)

Якими ядрами представлені симпатичні центри вегетативної нервової системи?

(Бічно-проміжними ядрами спинного мозку, розміщеними в бічних стовпах на рівні CVIII- LII)

До периферичних відділів симпатичної нервової системи належать:

(Передвузлові нервові волокна, прихребтові та передхребтові вузли і післявузлові нервові волокна, вегетативні сплетення грудної й черевної порожнин)

Паравертебральні симпатичні вузли:

(Утворюють правий і лівий симпатичні стовбури)

У симпатичному стовбурі розрізняють такі відділи:

(Шийний, грудний, поперековий і крижовий)

Превертебральні симпатичні вузли:

(Входять до складу вегетативних сплетень грудної та черевної порожнин)

Бічно-проміжні ядра спинного мозку є:

(Другими нейронами найпростішої вегетативної рефлекторної дуги)

Паравертебральні та превертебральні вузли є:

(Третіми нейронами найпростішої вегетативної рефлекторної дуги)

Симпатичний стовбур:

(Парний, правий і лівий сходяться попереду від куприка і закінчуються непарним вузлом)

До яких вузлів симпатичного стовбура підходять прегангліонарні симпатичні волокна у складі білих сполучних гілок?

(До нижнього шийного, всіх грудних і двох верхніх поперекових вузлів)

До яких вузлів симпатичного стовбура підходять прегангліонарні симпатичні волокна у складі міжвузлових гілок?

(До верхнього і середнього шийного, нижніх поперекових, крижових і куприкового вузлів)

Скільки вузлів має шийний відділ симпатичного стовбура?

(3)

Скільки вузлів має грудний відділ симпатичного стовбура?

(10-12)

Скільки вузлів має поперековий відділ симпатичного стовбура?

(3-5)

Скільки вузлів має крижовий відділ симпатичного стовбура?

(4)

Які гілки відходять від усіх вузлів симпатичного стовбура?

(Сірі сполучні та вісцеральні гілки)

Сірі сполучні гілки - це:

(Постгангліонарні симпатичні волокна, відходять від усіх вузлів симпатичного стовбура і приєднуються до розміщеного поряд спинномозкового нерва, забезпечуючи трофіку скелетних м'язів і шкіри)

Білі сполучні гілки - це:

(Прегангліонарні симпатичні волокна, що утворені аксонами бічно-проміжного ядра бічних стовпів спинного мозку на рівні CVIII-LII і підходять до нижнього шийного, всіх грудних і двох верхніх поперекових вузлів)

Яку назву мають вузли шийного відділу симпатичного стовбура?

(Верхній, середній та нижній)

Верхній шийний вузол симпатичного стовбура розміщений:

(Попереду від поперечних відростків II—III шийних хребців)

Від верхнього шийного вузла симпатичного стовбура відходять такі гілки:

(Сірі сполучні, внутрішній та зовнішній сонні нерви, яремний нерв, гортанно-глоткові та верхній шийний серцевий нерви)

Від середнього шийного вузла симпатичного стовбура відходять такі гілки:

(Сірі сполучні, загальний сонний нерв, нижній щитоподібний та середній шийний серцевий нерви)

Від нижнього шийного вузла симпатичного стовбура відходять такі гілки:

(Сірі сполучні, підключичні гілки, хребтовий та нижній шийний серцевий нерви)

Внутрішній сонний нерв:

(Є гілкою верхнього шийного вузла симпатичного стовбура і утворює сплетення навколо внутрішньої сонної артерії та її гілок)

Внутрішній сонний нерв іннервує:

(Слизову оболонку носа і піднебіння, слізну залозу (трофіку), оболонки очного яблука та м'яз-розширювач зіниці)

Зовнішній сонний нерв:

(Є гілкою верхнього шийного вузла симпатичного стовбура й утворює сплетення навколо зовнішньої сонної артерії та її гілок)

Яремний нерв:

(Є гілкою верхнього шийного вузла симпатичного стовбура, утворює сплетення навколо внутрішньої яремної вени та поділяється на гілки, які входять до складу IX, X та XII пар черепних нервів)

Гортанно-глоткові нерви:

(Є гілками верхнього шийного вузла симпатичного стовбура, утворюють сплетення навколо гортані та глотки разом із гілками IX та X пар черепних нервів)

Зірчастий вузол утворений:

(З'єднанням нижнього шийного вузла з I грудним вузлом симпатичного стовбура)

Від грудних вузлів симпатичного стовбура відходять такі гілки:

(Сірі сполучні, грудні серцеві нерви, легеневі, стравохідні та грудні аортальні нерви)

Великий нутрощевий нерв:

(Відходить від V-IX грудних вузлів симпатичного стовбура, складається переважно з прегангліонарних волокон)

Малий нутрощевий нерв:

(Відходить від X-XI грудних вузлів симпатичного стовбура, складається переважно з прегангліонарних волокон)

Найнижчий нутрощевий нерв:

(Відходить від XII грудного вузла симпатичного стовбура, складається з прегангліонарних волокон)

Від поперекових вузлів симпатичного стовбура відходять такі гілки:

(Сірі сполучні та поперекові нутрощеві нерви)

Від крижових вузлів симпатичного стовбура відходять такі гілки:

(Сірі сполучні та крижові нутрощеві нерви)

Поперекові нутрощеві нерви мають такі волокна:

(Переважно прегангліонарні та постгангліонарні симпатичні)

Крижові нутрощеві нерви мають такі волокна:

(Переважно прегангліонарні та постгангліонарні симпатичні)

Вегетативні сплетення розміщені:

(Навколо кровоносних судин та внутрішніх органів)

Черевне аортальне вегетативне сплетення поділяється на: (Черевне («сонячне»), верхнє брижове, міжбрижове, нижнє брижове та верхнє підчеревне сплетення)

«Сонячне» сплетення містить такі симпатичні вузли:

(Черевні півмісяцеві вузли)

Верхнє брижове сплетення містить такі симпатичні вузли:

(Верхній брижовий вузол)

Нижнє брижове сплетення містить такі симпатичні вузли:

(Нижній брижовий вузол)

У черевних півмісяцевих вузлах «сонячного» сплетення перериваються такі нерви:

(Великий і малий нутрощеві нерви, найнижчий нутрощевий нерв та поперекові нутрощеві нерви)

У верхньому брижовому вузлі верхнього брижового сплетення перериваються такі нерви:

(Великий і малий нутрощеві нерви та поперекові нутрощеві нерви)

У нижньому брижовому вузлі нижнього брижового сплетення перериваються такі нерви:

(Поперекові та верхні крижові нутрощеві нерви)

В аортально-ниркових вузлах міжбрижового сплетення перериваються такі нерви:

(Поперекові нутрощеві нерви)

Через черевні півмісяцеві вузли «сонячного» сплетення проходять транзитно такі нерви:

(Чутливі та парасимпатичні волокна заднього стовбура блукаючого нерва, чутливі волокна правого діафрагмального нерва)

Через верхній брижовий вузол верхнього брижового сплетення проходять транзитно такі нерви:

(Чутливі та парасимпатичні волокна блукаючого нерва)

Через нижній брижовий вузол нижнього брижового сплетення проходять транзитно такі нерви:

(Тазові нутрощеві нерви)

Через аортально-ниркові вузли міжбрижового сплетення проходять транзитно такі нерви:

(Парасимпатичні та чутливі волокна блукаючого нерва)

Назвіть додаткові (вторинні) сплетення, що відходять від «сонячного» сплетення:

(Печінкове, шлункове, підшлункове та селезінкове сплетення)

Назвіть додаткові (вторинні) сплетення, що відходять від верхнього брижового сплетення:

(Тонкокишкове, клубово- ободовокишкове, праве ободовокишкове та середнє ободовокишкове сплетення)

Назвіть додаткові (вторинні) сплетення, що відходять від нижнього брижового сплетення:

(Ліве ободовокишкове, сигмоподібне та верхнє прямокишкове)

Назвіть додаткові (вторинні) сплетення, що відходять від міжбрижового сплетення:

(Ниркове, надниркове та яєчкове (яєчникове))

Верхнє підчеревне сплетення є продовженням:

(Нижнього брижового сплетення)

Верхнє підчеревне сплетення розміщене:

(Під біфуркацією аорти на крижовій кістці)

Нижні підчеревні сплетення розміщені:

(На верхній поверхні м'язів-підіймачів відхідника)

Назвіть нерви, що утворюють верхнє підчеревне сплетення:

(Нижні поперекові та верхні крижові нутрощеві нерви)

Назвіть нерви, що утворюють нижнє підчеревне сплетення:

(Крижові й тазові нутрощеві нерви)

Назвіть додаткові (вторинні) сплетення, що відходять від нижнього підчеревного сплетення:

(Середнє та нижнє прямокишкові, сечоміхурове, передміхурове, сплетення сім'явиносної протоки, матково-пiхвове сплетення)

Шлунок одержує іннервацію від такого сплетення:

(Черевного («сонячного»))

Печінка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Черевного («сонячного»))

Селезінка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Черевного («сонячного»))

Підшлункова залоза одержує іннервацію від такого сплетення:

(Черевного («сонячного»))

Тонка кишка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Верхнього брижового)

Сліпа кишка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Верхнього брижового)

Висхідна ободова кишка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Верхнього брижового)

Поперечна ободова кишка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Верхнього брижового)

Низхідна ободова кишка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього брижового)

Сигмоподібна ободова кишка одержує іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього брижового)

Верхня частина прямої кишки одержує іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього брижового)

Середня та нижня частини прямої кишки одержують іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього підчеревного)

Сечовий міхур одержує іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього підчеревного)

Матка та піхва одержують іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього підчеревного)

Передміхурова залоза одержує іннервацію від такого сплетення:

(Нижнього підчеревного)

Яєчники одержують іннервацію від такого сплетення:

(Міжбрижового)

Яєчка одержують іннервацію від такого сплетення:

(Міжбрижового)

Нирки одержують іннервацію від такого сплетення:

(Міжбрижового)

Надниркові залози одержують іннервацію від такого сплетення:

(Міжбрижового)

Легені одержують іннервацію від таких нервів, що утворюють легеневе сплетення:

(Постгангліонарні симпатичні гілки - від грудних вузлів симпатичного стовбура та чутливі й парасимпатичні прегангліонарні гілки - від блукаючих нервів)

Стравохід одержує іннервацію від таких нервів, що утворюють стравохідне сплетення:

(Постгангліонарні симпатичні гілки - від грудних вузлів симпатичного стовбура та чутливі й парасимпатичні прегангліонарні гілки - від блукаючих нервів)

Серце одержує іннервацію від таких нервів, що утворюють серцеве сплетення:

(Постгангліонарні симпатичні гілки - від грудних вузлів симпатичного стовбура та чутливі й парасимпатичні прегангліонарні гілки - від блукаючих нервів)

Глотка одержує іннервацію від таких нервів, що утворюють глоткове сплетення:

(Постгангліонарні симпатичні гілки - від грудних вузлів симпатичного стовбура та чутливі й парасимпатичні прегангліонарні гілки - від блукаючих нервів)

З яких відділів складається вегетативна нервова система?

(Симпатичного та парасимпатичного)

Вегетативна нервова система поділяється на:

(Центральні та периферичні відділи)

Які відділи мають парасимпатичні центри вегетативної нервової системи?

(Краніальний та крижовий)

Назвіть ядра краніального відділу парасимпатичних центрів вегетативної нервової системи:

(Додаткове ядро околорухового нерва, дорсальне ядро блукаючого нерва, верхнє та нижнє слиновидільні ядра лицевого та язикоглоткового нервів)

Крижовий відділ парасимпатичних центрів вегетативної нервової системи представлений:

(Парасимпатичними крижовими ядрами спинного мозку, розміщеними між передніми та задніми стовпами на рівні SII— SIV)

До периферичних відділів парасимпатичної нервової системи відносять:

(Передвузлові нервові волокна, парасимпатичні вузли та післявузлові нервові волокна)

Перший нейрон найпростішої вегетативної рефлекторної дуги розміщений:

(У чутливих спинномозкових вузлах або чутливих вузлах черепних нервів)

Другий нейрон найпростішої вегетативної рефлекторної дуги розміщений:

(У вегетативних ядрах спинного мозку та у вегетативних ядрах стовбура головного мозку)

Третій нейрон найпростішої вегетативної рефлекторної дуги розміщений:

(У прихребтових, передхребтових та кінцевих автономних вузлах)

До парасимпатичних вузлів належать:

(Кінцеві - позаорганні та інтрамуральні вузли)

Назвіть позаорганні парасимпатичні вузли:

(Війковий, крилопіднебінний, вушний, піднижньощелепний та під'язиковий)

Прегангліонарні парасимпатичні волокна утворені:

(Аксонами парасимпатичних ядер головного і спинного мозку)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна утворені:

(Аксонами позаорганних або інтрамуральних парасимпатичних вузлів)

Назвіть парасимпатичне ядро X пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Дорсальне ядро в трикутнику блукаючого нерва довгастого мозку)

Назвіть парасимпатичне ядро язикоглоткового нерва та місце його розміщення:

(Нижнє слиновидільне ядро в довгастому мозку)

Назвіть парасимпатичне ядро VII пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Верхнє слиновидільне ядро в покриві мосту)

Назвіть парасимпатичне ядро III пари черепних нервів та місце його розміщення:

(Додаткове ядро в середньому мозку)

Назвіть парасимпатичні вузли VII пари черепних нервів:

(Крилопіднебінний, піднижньощелепний та під'язиковий вузли)

Назвіть парасимпатичний вузол III пари черепних нервів:

(Війчастий)

Волокна якого нерва закінчуються синапсом у крилопіднебінному вузлі?

(Великого кам'янистого нерва)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від крилопіднебінного вузла голови іннервують:

(Слізну залозу, слизові залози порожнини носа та малі слинні залози порожнини рота)

Від крилопіднебінного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від верхньощелепного нерва, постгангліонарні парасимпатичні - від великого кам'янистого нерва та постгангліонарні симпатичні - від глибокого кам'янистого нерва)

Назвіть гілки від крило-піднебінного вузла голови:

(Задні носові гілки, великий та малі піднебінні нерви, сполучна гілка з виличним нервом)

Від піднижньощелепного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від язикового нерва, постгангліонарні парасимпатичні

- від барабанної струни та постгангліонарні симпатичні - від зовнішнього сонного сплетення)

Від під'язикового вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від язикового нерва, постгангліонарні парасимпатичні - від барабанної струни та постгангліонарні симпатичні - від зовнішнього сонного сплетення)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від піднижньощелепного вузла голови іннервують:

(Піднижньощелепну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від під'язикового вузла голови іннервують:

(Під'язикову слинну залозу)

Вушний вузол голови розміщений:

(Під овальним отвором основи черепа)

Від вушного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Чутливі - від нижньощелепного нерва, постгангліонарні парасимпатичні - від малого кам'янистого нерва та постгангліонарні симпатичні - від зовнішнього сонного сплетення)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від вушного вузла голови іннервують:

(Привушну слинну залозу)

Назвіть парасимпатичні вузли блукаючого нерва:

(Інтрамуральні)

Назвіть парасимпатичні вузли язикоглоткового нерва:

(Вушний)

Назвіть парасимпатичні вузли голови, зв'язані з першою гілкою V пари:

(Війковий)

Назвіть парасимпатичні вузли голови, зв'язані з другою гілкою V пари:

(Крилопіднебінний)

Назвіть парасимпатичні вузли голови, зв'язані з третьою гілкою V пари:

(Вушний, піднижньощелепний та під'язиковий)

Які корінці підходять до парасимпатичних вузлів голови?

(Чутливі, прегангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Війковий вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений в орбіті латерально від зорового нерва)

Крилопіднебінний вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений в крило-піднебінній ямці черепа)

Вушний вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений під овальним отвором основи черепа)

Піднижньощелепний вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений біля піднижньощелепної слинної залози)

Під'язиковий вузол голови:

(Парасимпатичний, розміщений біля під'язикової слинної залози)

Які корінці підходять до війкового вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від ядра Якубовича III пари черепних нервів)

Які корінці підходять до крило- піднебінного вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від верхнього слиновидільного ядра VII пари черепних нервів)

Які корінці підходять до вушного вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від нижнього слиновидільного ядра IX пари черепних нервів)

Які корінці підходять до піднижньощелепного вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від верхнього слиновидільного ядра VII пари черепних нервів)

Які корінці підходять до під'язикового вузла голови і закінчуються синапсом на його клітинах?

(Парасимпатичні прегангліонарні від верхнього слиновидільного ядра VII пари черепних нервів)

Які корінці проходять транзитно через війковий вузол?

(Чутливі волокна від носовійкового нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від внутрішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через крилопіднебінний вузол?

(Чутливі волокна від верхньощелепного нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від внутрішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через вушний вузол?

(Чутливі волокна від вушно-скроневого нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від зовнішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через піднижньощелепний вузол?

(Чутливі волокна від язикового нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від зовнішнього сонного сплетення)

Які корінці проходять транзитно через під'язиковий вузол?

(Чутливі волокна від язикового нерва та симпатичні постгангліонарні волокна від зовнішнього сонного сплетення)

Від війкового вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані - чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від крилопіднебінного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані - чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від вушного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані - чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від піднижньощелепного вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані - чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Від під'язикового вузла голови за складом волокон відходять такі гілки:

(Змішані - чутливі, постгангліонарні парасимпатичні та постгангліонарні симпатичні)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від війкового вузла голови іннервують:

(М'яз-звужувач зіниці та війковий м'яз)

Постгангліонарні симпатичні волокна, що пройшли транзитно через війковий вузол голови, іннервують:

(М'яз-розширювач зіниці)

Чутливі волокна від війкового вузла голови іннервують:

(Фіброзну та судинну оболонки очного яблука)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від крилопіднебінного вузла голови іннервують:

(Слізну залозу, слизові залози порожнини носа та малі слинні залози порожнини рота)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від вушного вузла голови шнервують:

(Привушну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від піднижньощелепного вузла голови іннервують:

(Піднижньощелепну слинну залозу)

Постгангліонарні парасимпатичні волокна від під'язикового вузла голови іннервують:

(Під'язикову слинну залозу)

Від дорсального ядра блукаючого нерва відходять:

(Прегангліонарні парасимпатичні волокна)

Від дорсального ядра блукаючого нерва прегангліонарні парасимпатичні волокна йдуть у складі його гілок до всіх внутрішніх органів, крім:

(Сигмоподібної і прямої кишок та всіх органів малого таза)

Прегангліонарні парасимпатичні волокна, що йдуть у складі гілок блукаючого нерва, перериваються:

(В інтрамуральних вузлах)

В інтрамуральних парасимпатичних вузлах перериваються:

(Прегангліонарні парасимпатичні волокна блукаючого нерва)

Аксони крижових парасимпатичних ядер спинного мозку виходять:

(У складі переднього корінця через передньобічну борозну)

Прегангліонарні парасимпатичні волокна від крижових парасимпатичних ядер входять до складу:

(Крижових спинномозкових нервів і по їх передніх гілках - до крижового сплетення)

Прегангліонарні парасимпатичні волокна від крижових парасимпатичних ядер перериваються:

(В інтрамуральних вузлах)

Прегангліонарні парасимпатичні волокна від крижових парасимпатичних ядер одержали назву:

(Тазові нутрощеві нерви)

Тазові нутрощеві нерви перериваються:

(В інтрамуральних вузлах)

Через вегетативні сплетення навколо внутрішніх органів проходять транзитно:

(Прегангліонарні парасимпатичні волокна, що проходять у складі гілок блукаючого нерва та тазових нутрощевих нервів)

До групи контактних аналізаторів належать усі, окрім:

(Органа рівноваги)

До групи дистантних аналізаторів належать всі, окрім:

(Органа смаку)

Який із перелічених аналізаторів не належить до групи контактних аналізаторів?

(Орган нюху)

Який із перелічених аналізаторів не належить до групи дистантних аналізаторів?

(Орган смаку)

Орган зору сприймає:

(Світло)

Орган слуху сприймає:

(Звук)

Спеціальні чутливі прилади слизової оболонки язика сприймають:

(Смак їжі)

Орган нюху сприймає:

(Запахи)

Орган рівноваги сприймає:

(Зміни положення тіла в просторі)

Точка рогівки, яка найбільше виступає, має назву:

(Передній полюс очного яблука)

Лінія, що з'єднує передній та задній полюси очного яблука, має назву:

(Зовнішня вісь очного яблука)

Лінія, що проходить від задньої поверхні рогівки до сітківки, має назву:

(Внутрішня вісь очного яблука)

Внутрішня вісь очного яблука дорівнює:

(21,5 мм)

Якщо внутрішня вісь очного яблука довша ніж 21,5 мм, виникає:

(Короткозорість)

Якщо внутрішня вісь очного яблука коротша ніж 21,5 мм, виникає:

(Далекозорість)

Вісь, що проходить від переднього полюса очного яблука до центральної ямки сітківки, має назву:

(Зорова вісь очного яблука)

Точка найкращого бачення - це:

(Центральна ямка сітківки)

До оболонок очного яблука належать усі оболонки, окрім:

(М'язової)

До ядра очного яблука належить все, окрім:

(Рогівки)

Передня частина фіброзної оболонки очного яблука має назву:

(Рогівка)

Задня частина фіброзної оболонки очного яблука має назву:

(Склера)

На межі з рогівкою в товщі склери залягає:

(Венозна пазуха склери)

Частинами судинної оболонки є всі, крім:

(Рогівки)

Задня частина судинної оболонки очного яблука має назву:

(Власна судинна оболонка)

Середній потовщений відділ судинної оболонки очного яблука має назву:

(Війкове тіло)

При скороченні війкового м'яза відбувається:

(Акомодація ока)

Передня частина судинної оболонки має назву:

(Райдужка)

Отвір у центрі райдужки має назву:

(Зіниця)

Від чого залежить колір очей?

(Від кількості пігменту в епітеліальних клітинах райдужки)

Внутрішня (чутлива) оболонка очного яблука називається:

(Сітківкою)

Межею між зоровою та «сліпою» частинами сітківки є:

(Зубчаста лінія)

Сліпа пляма сітківки - це:

(Ділянка диска зорового нерва)

Місцем найкращого бачення сітківки є:

(Центральна ямка жовтої плями)

У ділянці центральної ямки сітківки зосереджені:

(Лише «колбочки»)

Місцем виходу з очного яблука волокон зорового нерва є:

(Диск зорового нерва)

Між рогівкою попереду та передньою поверхнею райдужки позаду знаходиться простір, що називається:

(Передня камера очного яблука)

Передня камера очного яблука по колу обмежена:

(Гребінчастою зв'язкою)

Між пучками волокон гребінчастої зв'язки знаходяться:

(Фонтанові простори райдужно-рогівкового кута)

Передня камера очного яблука сполучається із задньою камерою через:

(Зіницю)

Між задньою поверхнею райдужки та передньою поверхнею кришталика знаходиться простір, що називається:

(Задньою камерою очного яблука)

Водяниста волога утворюється:

(Судинами війкового тіла)

Кришталик має форму:

(Двоякоопуклої лінзи)

Кришталик за допомогою війкового пояска прикріплюється до:

(Війкового тіла)

Між задньою поверхнею кришталика та внутрішньою поверхнею сітківки знаходиться:

(Склисте тіло)

До очного яблука прикріплюються поперечносмугасті м'язи кількістю:

(6)

Від загального сухожилкового кільця, що оточує зоровий нерв та очну артерію, починаються:

(Всі прямі та верхній косий м'язи)

Повертає очне яблуко назовні:

(Латеральний прямий м'яз)

Повертає очне яблуко досередини:

(Медіальний прямий м'яз)

Верхній косий м'яз повертає очне яблуко i зіницю:

(Донизу й латерально)

Нижній косий м'яз повертає очне яблуко i зіницю:

(Догори й латерально)

Верхній косий м'яз очного яблука іннервується:

(IV парою черепних нервів)

Нижній косий м'яз очного яблука іннервується:

(Окоруховим нервом)

Латеральний прямий м'яз очного яблука іннервується:

(Відвідним нервом)

Медіальний прямий м'яз очного яблука іннервується:

(III парою черепних нервів)

Верхній прямий м'яз очного яблука іннервується:

(III парою черепних нервів)

Нижній прямий м'яз очного яблука іннервується:

(Окоруховим нервом)

М'яз-підіймач верхньої повіки іннервується:

(Окоруховим нервом)

Яку назву має II пара черепних нервів?

(N. Opticus)

Перш ніж потрапити на сітківку, світло проникає через прозорі заломлювальні середовища очного яблука:

(Рогівку, водянисту вологу, кришталик, склисте тіло)

Заломлювальні середовища очного яблука спрямовують пучок світла на найбільш чутливе місце сітківки:

(Центральну ямку жовтої плями)

Здатність кришталика змінювати свою кривизну має назву:

(Акомодація)

Під дією світла у світлочутливих клітинах сітківки виникає нервовий імпульс, що передається в такій послідовності:

(«Палички» та «колбочки», біполярні нейрони, гангліозні нейрони)

Зоровий нерв утворюють:

(Аксони гангліозних нейронів сітківки)

Які нейрони сітківки виконують роль рецепторів зорового аналізатора?

(Паличкоподібні та колбочкоподібні зорові клітини)

Які нейрони сітківки відповідають за сприйняття чорно-білого, бічного та нічного бачення?

(Паличкоподібні зорові клітини)

Які нейрони сітківки відповідають за сприйняття чіткого зображення

та кольорове бачення при яскравому освітленні?

(Колбочкоподібні зорові клітини)

В якій частині сітківки розміщені колбочкоподібні зорові клітини?

(В ділянці жовтої плями і в центральних відділах сітківки)

В якій частині сітківки розміщені паличкоподібні зорові клітини?

(В периферичних відділах зорової частини сітківки)

Зоровий нерв виходить із порожнини черепа через:

(СаnаІis opticus)

Перехрестя зорових нервів утворюють:

(Медіальні частини зорових нервів)

Кожний зоровий шлях складається з:

(Латеральної частини зорового нерва свого боку та медіальної частини зорового нерва протилежного боку)

Внаслідок центрального ураження перехрестя зорових нервів втрачається проведення імпульсів від сітківки:

(Медіальних частин обох очей)

Підкірковими зоровими центрами є всі, окрім:

(Гіпоталамуса)

Де розміщені перші нейрони зорового шляху?

(В «паличках» та «колбочках» сітківки)

Де розміщені другі нейрони зорового шляху?

(В біполярних нейронах сітківки)

Де розміщені треті нейрони зорового шляху?

(В гангліозних клітинах сітківки)

Де розміщені четверті нейрони зорового шляху?

(В латеральному колінчастому тілі, подушці таламуса і верхніх горбках пластинки покрівлі середнього мозку)

В якій частині кори головного мозку закінчуються аксони четвертого нейрона зорового провідного шляху?

(В потиличній частині по боках від острогової борозни)

Через яку частину внутрішньої капсули проходять волокна зорового шляху?

(Через задню частину задньої ніжки)

Кірковий центр зору розміщений:

(У корі потиличної частини біля острогової борозни)

Із сірого шару верхнього горбика зорові імпульси потрапляють в:

(Ядра III пари черепних нервів)

III пара черепних нервів має назву:

(N. oculomotorius)

III пара черепних нервів виходить із мозку:

(На медіальній поверхні ніжок мозку)

III пара черепних нервів проникає в орбіту через:

(Fissura orbitalis superior)

IV пара черепних нервів має назву:

(N. trochlearis)

IV пара черепних нервів виходить із мозку:

(Латерально від вуздечки верхнього мозкового паруса)

IV пара черепних нервів проникає в орбіту через:

(Fissura orbitalis superior)

VI пара черепних нервів має назву:

(N. abducens)

VI пара черепних нервів виходить із мозку:

(В борозні між мостом та пірамідами довгастого мозку)

VI пара черепних нервів проникає в орбіту через:

(Fissura orbiatalis superior)

Який м'яз міститься в товщі верхньої та нижньої повік?

(Повікова частина колового м'яза ока)

До хряща верхньої повіки прикріплюється:

(М'яз-підіймач верхньої повіки)

Отвори тарзальних залоз (мейбомієвих) відкриваються:

(На вільному краю повік)

Весь простір, розміщений попереду від очного яблука та обмежений кон'юнктивою, має назву:

(Кон'юнктивальний мішок)

Слізна залоза розміщена:

(В латеральному куті верхньої стінки очниці)

Вивідні канальці слізної залози відкриваються:

(В кон'юнктивальний мішок)

Із слізного озера сльоза відтікає безпосередньо в:

(Слізні канальці)

Із слізних канальців сльоза відтікає безпосередньо в:

(Слізний мішок)

По носослізній протоці сльоза відтікає:

(В нижній носовий хід)