БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 21. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКА

21.4.ОДЕРЖАННЯ МІКРОБНОГО БІЛКА НА ВІДХОДАХ ПЕРЕРОБКИ НАФТИ

Ще донедавна вуглеводні нафти (очищені н-парафіни і нафтові дистиляти) були одним із перспективних джерел сировини для одержання кормового білка. їх засвоює особлива група мікроорганізмів, до складу яких входить не менше тисячі видів. Вченими було установлено, що здатність використовувати нафту і нафтопродукти мають багато бактерій і мікроскопічних грибів, які розповсюджені на ґрунті нафтових родовищ та промислів.

У 60-ті роки ХХ ст. західні нафтові компанії розробили технологію вирощування біомаси дріжджів Candidia lipolitica на очищених н-парафінах (н-алканах), виділених із нафти. А уже в 1973 р. у Радянському Союзі почав функціонувати перший у світі завод з виробництва кормових дріжджів на н-алканах нафти потужністю 70 тис. т на рік. Станом на 1988 рік у країні працювало 86 установок, які виробляли мікробний білок.

Як продуценти можна використовувати дріжджові або бактеріальні культури, однак розповсюдження одержали майже всі дріжджі роду Candidia: C. guilliermondii, C. maltoza, C. sake. Ці мікроорганізми за оптимальних умов культивування здатні забезпечити високий коефіцієнт засвоєння субстрату (н-алканів) - до 40 % і накопичувати велику кількість білка (вище 60 %).

Продукт (білок), одержаний на рідких парафінах або н-алканах (паприн), містить близько 60 % сирого протеїну, жирів - до 5 %, легко перетравних вуглеводів - 10-20 %, мінеральних речовин - 5-8 %, вітаміни групи В, ергостерин.

Однак у зв’язку з обмеженістю сировинних ресурсів і підвищенням їх вартості ця технологія тепер не використовується для крупнотоннажного промислового виробництва білка.

Альтернативними субстратами для одержання мікробіального білка є гази, які містять метан, нижчі спирти (метанол, етанол), вуглеводи рослинного походження і в перспективі водень.