БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 23. БІОТЕХНОЛОГІЯ УТИЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТОДОМ ВЕРМІКУЛЬТИВУВАННЯ

Ефективним і екологічно безпечним методом утилізації різних відходів (тваринництва, рослинництва, побутових і промислових) є метод вермікультивування, тобто використання дощових черв’яків.

Метод вермікультивування дає можливість трансформувати різні відходи, які до цього були основними забруднювачами навколишнього середовища, з одного боку, в повноцінний білок тваринного походження, придатний для використання у годівлі тварин та харчуванні людей (черв’ячна біомаса), а з іншого боку і у зернисте гумусне добриво (біогумус). На компост за допомогою дощових черв’яків переробляють навіть відходи, які важко піддаються утилізації — відходи целюлозо-паперової промисловості.

Ідея використання дощових черв’яків для переробки гною й інших органічних відходів з метою одержання цінного органічного добрива і білкового корму не була новою. Ще в 1798 р. Готхард опублікував книгу «О разведении червей». Він рекомендував згодовувати дощових черв’яків курам, від чого «...вони ставали плідними і міцними».

Першими повідомленнями про корисність дощових черв’яків слід вважати вислови Арістотеля, що черв’як є «світовим шлунком», а великий натураліст Ч. Дарвін, виступаючи понад 150 років тому в Лондонському геологічному товаристві з доповіддю, стверджував, що дощові черв’яки — це умілі хлібороби і в природних умовах відіграють роль «архітектора» родючого шару ґрунту. Однак перші спроби використання дощових черв’яків відносяться до часів Стародавнього Єгипту. Перероблений дощовими черв’яками намул річки Ніл використовувався для вирощування сільськогосподарських культур. Єгиптяни обожнювали дощового черв’яка, вважали його священною твариною і забороняли вивозити із країни.

У 30-ті роки ХХ століття американським фермером і ветеринарним лікарем Барретом в Каліфорнії були розпочаті спроби вирощування черв’яків промисловим способом у дерев’яних ящиках та траншеях, а наприкінці 1940 р. були створені перші господарства зі штучного розведення черв’яків, які використовувались як наживка для лову риби. А в 1959 р. був виведений за допомогою методів селекції на основі гнойового і дощового черв’яка культурний гібрид дощового черв’яка, який відрізнявся від природних форм у 10 разів більшою плодючістю і вчетверо більшою тривалістю життя. Гібрид більш технологічний, його можна вирощувати у відкритих культиваторах типу городніх грядок. Він має комерційну назву червоний каліфорнійський гібрид.

У 1980 р. у США уже діяло понад 1500 великих спеціалізованих господарств з переробки різних відходів методом вермікультивування і на їх базі було організовано фірми, які продають біогумус, черв’яків, консультують фермерів з питань організації вермікомпостування відходів. Нині метод вермі- культивування набув широкого розповсюдження у багатьох країнах світу — Китаї, Японії, Філіпінах, Австралії, на Кубі, у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії та ін. Вермікомпостуван- ню піддаються різні відходи — рослинництва, тваринництва, побутові та промислові, осади стічних вод; продукція життєдіяльності дощових черв’яків (черв’ячна біомаса і біогумус) для окремих країн стала предметом комерції не тільки на внутрішньому ринку, але й для експорту.

Із країн Східної Європи першою почала займатись вермі- культивуванням у 1985 р. Угорщина, а в Україні — Івано-Франківська область, у якій при облсільгоспхімії був організований кооператив «Плодородие», який займався вдосконаленням та розповсюдженням біотехнології. Кооператив мав 8 філій у різних областях України.

У 1989 р. на базі кооперативу створено асоціацію «Біокон-версія», до якої зараз входять більше 250 різних організацій — навчальні та науково-дослідні заклади, сільськогосподарські організації, фермерські та індивідуальні господарства, зарубіжні фірми.

У Німеччині створено Об’єднання сприяння розвитку вермікультури, яке працює в тісному контакті з Міністерством охорони навколишнього середовища. Воно надає допомогу в проведенні наукових досліджень з вермікультури, у вивченні придатності різних відходів для розведення черв’яків, сприяє розширенню сфери використання вермікомпосту. Вермікультивуванням у Німеччині займаються близько 70 господарств.