БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 24. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ БІОМАСИ ОДНОКЛІТИННОЇ ВОДОРОСТІ СПІРУЛІНИ

24.6.ВИРОЩУВАННЯ СПІРУЛІНИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Там, де це можливо за екологічних і кліматичних умов, спі- руліну вирощують у відкритих водоймищах. Перевагою цього методу є можливість використання природних енергетичних ресурсів. Основні недоліки таких установок: труднощі підтримання чистих культур, необхідність використання системи утеплення за несприятливих умов. Установки відкритого типу використовуються в Болгарії, Італії, Мексиці, Ізраїлі, Чилі, Бразилії, Таїланді, Індії, Китаї, США (Каліфорнія), Середній Азії, Казахстані.

У регіонах з помірним кліматом перевагу надають культивуванню водорості в умовах закритого ґрунту (площинний метод). Японія спіруліну вирощує у теплицях на площі 10 тис. га, Італія - 2,5 тис. га, Франція - 3 тис. га, Україна -12 га, Молдова - 1 га.

Процес вирощування здійснюється у спеціальних фітосин- тезуючих блоках. Розміщені на закритому ґрунті у теплиці (рис. 24.2) фітоблоки заповнюються поживним середовищем чітко визначеного складу, що повторює склад води озера Чад. У фірмі «Спіруліна ЛТД» при цьому використовується найчистіша артезіанська вода. Оптимальними умовами для вирощування спіруліни площинним методом є освітленість 4-6 кЛк на м² і температура поживного середовища 26-28 ^єС.

Морфологічний стан культури залежить від співвідношення спіральних форм до ниткових. Стійка перевага тієї чи іншої форми свідчить про адаптацію культури до даних умов вирощування. Дрібне введення в середовище азоту і вуглецю у вигляді бікарбонату амонію збільшує кількість спіральних форм в культурі (Берестов В.А., 1999).

За відсутності теплиць використовуються фітореактори, які установлюються у будь-яких пристосованих приміщеннях. Запропоновані різні конструкції фітобіореакторів: вертикальні, горизонтальні, поліетиленові та скляні трубчасті.

В Україні для вирощування спіруліни використовуються вертикальні установки етажеркового типу. Терасно-каскадна установка для культивування мікроводоростей з раціональним використанням природного і штучного освітлення розроблена фахівцями Інституту ботаніки НАН України (Берестов В.А., 1999).

В Інституті гідробіології НАН України створені закриті трубчасті системи для масового культивування спіруліни загальним об’ємом майже 10000 кг гідромаси, накопичений досвід експлуатації і оптимізовані умови її одержання. Розроблені технології зневоднення біомаси, консервування і подальшої переробки. Спільно з Інститутом харчування МОЗ України проведена медико-біологічна оцінка одержаної біомаси, розроблені й апробовані на практиці низка технологій харчового і фармацевтичного використання препаратів, одержаних на основі водоростей (Берестов В.А., 1999).

Перевага установок закритого типу перед відкритими полягає у можливості підтримки чистоти культури, наявності автоматизації, створенні умов, які б перешкоджали забрудненню суспензії та забезпеченні високої продуктивності штамів водоростей, що культивуються.

Рис. 24.2. Загальний вигляд технології вирощування спіруліни у фірмі «Спіруліна ЛТД» м. Миколаїв

(за Берестовим В. А., 1999)

Україна стала 61-ю державою світу, яка культивує спіруліну. В Росії вирощують спіруліну у невеликій кількості у Московському університеті (МДУ), а в промисловому масштабі - в м. Сочі (ТОВ «Агро-Вікторія»). Усі вони реалізують вітамінний продукт під назвою «СПЛАТ». Одна таблетка містить 0,25 г чистої спіруліни і майже 0,25 г добавок, які покращують її смак і розчинність. Серед країн СНД Україна має найбільші досягнення щодо опанування технології вирощування синьо-зелених водоростей та вивчення їх лікувальних і профілактичних властивостей при багатьох захворюваннях людей.

Численними дослідженнями було встановлено, що біомаса спіруліни містить абсолютно усі речовини, необхідні людині для нормальної життєдіяльності. Спіруліна є універсальним біопротектором і біокоректором системної дії, який забезпечує усунення більш ніж 300 «поломок» у нашому організмі на різних стадіях (Берестов В.А., 1999).

У клітинній стінці S.platensis містяться альгінати - унікальні біосумісні поліаніонні (кислі) поліцукри, які мають властивість звільнювати організм людини і тварин від радіонуклідів (стронцію, цезію) і важких металів (свинцю, кадмію тощо).

В колишньому Радянському Союзі препарат зі спіруліни мав назву «Продукт № 001А», а його склад і характеристики були засекречені.