БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 7. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА І ЗАСТОСУВАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ПРЕПАРАТІВ

7.4. НОСІЇ ДЛЯ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ФЕРМЕНТІВ

7.4.5. Вимоги до носіїв

Виходячи з того, що властивості одержаних іммобілізованих ферментів залежать від властивостей носіїв, до них висуваються особливі вимоги (Дж. Порат, 1974):

1) висока хімічна і біологічна стійкість;

2) висока механічна міцність;

3) достатня проникність, велика питома поверхня, висока місткість, пористість;

4) можливість одержання у вигляді зручних у технологічному сенсі форм (гранул, мембран, трубок, листків тощо);

5) легке переведення у реакційноздатну форму (активація);

6) висока гідрофільність, яка забезпечує можливість проведення реакції зв’язування ферменту з носієм у водному середовищі;

7) невисока вартість.

До полімерних носіїв висувається низка додаткових вимог, обумовлених методом іммобілізації, властивостями ферменту, що іммобілізується, і способом подальшого використання препарату:

1) при ковалентній іммобілізації носій повинен зв’язуватись тільки з тими функціональними групами на білку, що не відповідають за каталіз, тобто розміщені на поверхні і не входять до активного центру;

2) вони не повинні впливати як інгібітори на фермент.