ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004
11. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ОБМІНУ РЕЧОВИН І ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ У МІКРООРГАНІЗМІВ
11.5. ШЛЯХИ КАТАБОЛІЗМУ ГЛЮКОЗИ ТА ІНШИХ ВУГЛЕВОДІВ
11.5.6. Катаболізм вуглеводів, відмінних від глюкози
Полісахариди. Полімери не можуть проникати через клітинну мембрану. Тому мікроорганізми синтезують позаклітинні ферменти (здебільшого гідролази), які розкладають полімери до невеликих молекул, що можуть транспортуватись у клітину.
Крохмаль та глікоген розщеплюються амілазами, які розкладають полімери спочатку до декстринів, а потім до мальтози, глюкози та олігосахаридів.
Целюлоза гідролізується целюлазою, яка розкладає цей полімер до глюкози та целобіози. До ферментів, які здатні розщеплювати полісахариди, належать також пектинази, хітинази, ксиланази, агарази, нейрамінідази та ін.
Утворені в результаті гідролізу полімерів моно- та дисахариди (наприклад, мальтоза, целобіоза) легко поглинаються клітиною.
Дисахариди. Внутрішньоклітинне руйнування дисахаридів часто починається з пірофосфоролітичного розщеплення за участю ферментів фосфорилаз:
Деякі дисахариди (сахароза, лактоза) можуть розщеплюватися гідролазами (інвертаза та β-галактозидаза відповідно). Звичайно, фосфорилази економічніші, ніж вказані гідролази, оскільки під дією фосфорилаз відразу утворюється фосфорильований вуглевод, тобто для утворення вуглевод-1-фосфату не потрібна АТФ.
Пентози. Для розщеплення пентоз у багатьох мікроорганізмів використовуються неокиснювальні реакції пентозофосфатного циклу.
Взаємоперетворення моносахаридів. Взаємоперетворення моносахаридів відбуваються за участю УДФ-вуглеводів (уридиндифосфатпохідних вуглеводів). Як приклад наведемо перетворення галактози на глюкозу:
