ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

3. МОРФОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ

3.2. МІКРОСКОПІЧНІ МІЦЕЛІАЛЬНІ ГРИБИ

Гриби — це еукаріотичні організми, серед яких зустрічаються одноклітинні, нитчасті та міцеліальні форми.

Мікроскопічні міцеліалькі гриби називаються також мікроміцетами, пліснявими грибами.

Вегетативне тіло гриба (талом) складається а ниток завтовшки близько 5 мкм — гіфів. Сукупність гіфів грибного талома називається міцелієм. Міцелій буває субстратним, коли гіфи вростають у поживне середовище, повітряним — гіфи піднімаються над субстратом. Гіфи можуть не мати поперечних перегородок (утворюють несептований міцелій) І можуть бути розділені такими перегородками (септами) на клітини (утворюють септований міцелій). Проте у цьому разі цитоплазма однієї клітини сполучається з цитоплазмою сусідньої клітини через пору, яка міститься у центрі перегородки (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Вегетативні гіфи грибів:

А — гіфи фікоміцетів (нижчих грибів) несептовані, тобто не мають поперечних перегородок: Б — для еумшетів (вищих грибів) характерними є септовані гіфи (з перегородками): В — у ооміпеца Leptcmtlus lacteus гіфи розділені неповними перетяжками

До нижчих грибів (фікоміцетів) належать гриби, вегетативні тіла яких (навіть за сильного розгалуження гіфів) не мають перегородок і тому є багатоядерними. Такий галом називають ценоцитним. До нижчих грибів належать хитридіоміцети, ооміцети, зигоміцети, до вищих грибів (еуміцетів) — аскоміцети, базидіоміцети, дейтероміцети. Для вищих грибів характерними є гіфи, розділені поперечними перегородками

Гіфи грибів ростуть з подовженням кінчиків (апікальний ріст). У більшості грибів будь-яка частина міцелію здатна до росту. Для посіву достатньо маленького кусочків міцелію, щоб утворився новий талом. Розмножуються двома способами — статевим і безстатевим (таблиця).

Розмноження мікроорганізмів (органи розмноження)

Мікроорганізми	Способи розмноження
Мікроорганізми	Безстатеве	Статеве
Бактерії	Бінарний поділ	Немає
Дріжджі	Варіанти: брунькування (найчастіше) поділ (рідко) утворення безстатевих спор (хламідоспори, балістоспори)	Утворення статевих спор: ендогенні (аскоспори у Ascomycetes); екзогенні (споридії у Basidiomycetes)
Гриби	Варіанти: фрагментація міцелію; брунькування; утворення безстатевих спор: а) екзогенні (конідії) б) ндогенні (спорангіоспори)	Утворення статевих спор: ооспори (утворюються при злитті жіночої гамети оогонія та чоловічої антеридія), клас Oomycetes; зигоспори (утворюються при злитті морфологічно однакових жіночої та чоловічої гамет), клас Zygomycetes: аскоспори (утворюються в fсках), клас Аsсоmусetеs: базидіоспори (утворюються на спеціальних виростах — базидіях), клас Basidiomycetes

Безстатеве розмноження грибів здійснюється зазвнчай за допомогою спор, брунькуваням чи фрагментацією міцелію.

Найпоширенішим і найдиференційованішим є спороутворення (рис. 3.4, ІІ, III, IV). Безстатеві спори бувають екзогенними (конідії) та ендогенними (спорангіоспори). Утворення конідій характерне для грибів родів Реnісіllum, Aspergillus, спорангіоспор — для представників Mucor, Rhizopus.

Органами статевого розмноження грибів є спори (ооспори у ооміцетів, зигоспори у зигоміцетів, аскоспори у аскометів та базидіоспори у базидіоміцетів).

Залежно від типу міцелію та наявності статевого процесу гриби поділяються на чотири класи:

Phycomycetes (включають Oomycetes та Zygomycetes) — фікоміцети, що мають несептований міцелій і статевий процес;

Ascomycetee — сумчасті нитчасті гриби, що мають септований міцелій і статевий процес;

Basidiomycetes — базидіоміцети, що утворюють статеві спори на спеціальних виростах — базидіях;

Deuteromycetes (Fungi Imperfecti) — недосконалі гриби, що не мають статевого процесу і характеризуються наявністю септованого міцелію.