ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

15. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЕЛЕКТРОНІВ В АНАЕРОБНИХ УМОВАХ (АНАЕРОБНЕ ДИХАННЯ)

15.5. УТВОРЕННЯ СУКЦИНАТУ У ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ ФУМАРАТУ

Утворення сукцинату з фумарату може бути спряжене з окиснювальним фосфорилюванням. Фумаратне дихання (фосфорилювання з фумаратом як термінальним акцептором електронів) дуже поширене у анаеробних хемоорганотрофних бактерій. Причому функція фумарату не зводиться до ролі простого акцептора, який взаємодіє з НАДН, що утворився у процесі окиснення гексоз. Для пари фумарат/сукцинат окисно-відновний потенціал становить -30 мВ (-0,03 В). Тому фумарат може акцептувати електрони, які постачаються коферментами-переносниками водню і які вже пройшли частину шляху по дихальному ланцюгу. Це робить можливим окиснювальне фосфорилювання.

Фумаратне дихання є характерним, наприклад, для ентеро- бактерій. Так, добавлення фумарату в поживне середовище супроводжується прискоренням росту і підвищенням виходу біомаси. Це вказує на те, що фумарат робить можливою ефективну регенерацію АТФ. Можна вважати, що у більшості процесів бродіння, пов’язаних з утворенням сукцинату, відбувається фумаратне дихання, що приводить до додаткового утворення АТФ. До таких процесів належать утворення сукцинату у Escherichia coli та пропіонату у Propionibacterium. Фумаратне дихання зустрічається не тільки у прокаріот. Воно є характерним для деяких нижчих тварин (наприклад, факультативно- анаеробних черв’яків).