ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004
6. РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ
6.3. ЖИВЛЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
6.3.1. Головні та мінорні біоелементи
Тільки невелика кількість елементів періодичної системи потрібна мікроорганізмам у відносно високих концентраціях (≥104 М). Це десять головних біологічних елементів, наведених у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Десять головних біоелементів, їх джерела і деякі функції
Елемент |
Джерело |
Функції в метаболізмі |
С |
Органічні сполуки СО2 |
Основні компоненти клітинного матеріалу |
О |
О2, Η2Ο. органічні сполуки, СО2 |
Те саме |
Н |
Н2, Н2О, органічні сполуки |
- |
N |
NH2, NO2, N2, органічні сполуки |
- |
S |
SO42. HS . S2. S4O22 органічні сполуки сірки |
Компонент цистеїну, метионіну. тиамінпірофосфату, моферменту А. біотину та α-ліпоєвої кислоти |
Р |
НРО42 |
Компонент нуклеїнових кислот, фосфоліпідів та нуклеотидів |
к |
K |
Основний неорганічний катіон у клітині,. кофактор деяких ферментів |
Mg |
Mg2+ |
Кофактор ферментів (наприклад, кіназ), присутній у клітинних стінках, мембранах та ефірах фосфорної кислоти |
Са |
Са2+· |
Кофактор ферментів, входить до складу екзоферментів (амілаз, протеаз). Са2 - дипіколінат є важливим компонентом ендоспор |
Fe |
Fe2- ,. Fe2+ |
Міститься в цитохромах, фередоксинах, інших залізосіркопротеїдах, кофактор ферментів |
Крім десяти головних біоелементів. мікроорганізмам необхідні мінорні біоелементи (табл. 6.3). У табл. 6.2 і 6.3 зазначено джерела цих елементів, а також їх функції а метаболізмі.
Поживні середовища, на яких вирощують мікроорганізми, повинні відповідати таким мінімальним вимогам: в них повинні бути присутні всі елементи, з яких будується клітина, причому в такій формі, в якій мікроорганізми здатні їх засвоювати.
У природі більшість біологічних елементів міститься у вигляді солей, мікроорганізми поглинають їх у вигляді катіоніа та аніонів. Велика різноманітність сполук, які використовуються мікроорганізмами, спостерігається тільки щодо перших п'яти елементів (сірка, азот, кисень, водень, вуглець).
Тик, сірка, як правило, споживається у вигляді сульфатів. відновлюється до сульфіду і потім використовується в біосинтетичних процесах. Проте певні групи бактерій потребують відновлених сполук сірки. Так, деякі метаноутворювальні бактерії ростуть тільки в присутності сірководню. Тіобацили і деякі фототрофні бактерії використовують сульфіди, елементну сірку або тіосульфат як донор електронів.
Азот необхідний у великих кількостях, оскільки в клітинах його міститься близько 10 %. У природі азот зустрічається у вигляді аміаку, нітрату, нітриту, азотвмісних органічних сполук та молекулярного азоту. Кращим джерелом азоту для мікроорганізмів є аміак, який може споживатися практично всіма організмами. Нітрат спочатку відновлюється до аміаку і тільки після цього використовується в біосинтетичних процесах.
Таблиця 6.3
Мінорні біоелементи, їх джерела і функції в клітині
Елемент |
Джерело |
Функції в обміні речовин |
Zn |
Zn2+ |
Міститься в ферментах (алкогольдегідрогеназа, лужна фосфатаза, альдолаза, РНК та ДНК-полімераза) |
Мn |
Μn2+ |
Містяться в бактеріальній пероксиддисмутазі, кофактор ферментів |
Na |
Na- |
Необхідні галофільним бактеріям |
СІ |
Cl- |
|
Мо |
MoO42 |
Міститься в ферментах (нітратредуктаза, нітрогеназа, форміатдегідрогеназа) |
Se |
SeO32 |
Міститься в ферментах (гліцинредуктаза, форміатдегідрогеназа) |
Co |
Co2+ |
Міститься в коферменті вітамін-В12-ферментіІв (глутаматмутаза, метилмалоніл-КоА-мутаза) |
Cu |
Cu2+ |
Міститься в цитохромоксидазах та оксигеназах |
W |
WO42 |
Міститься в деяких форміатдегідрогеназах |
Nl |
Nl2+ |
Міститься в уреазі, необхідний для автотрофного росту водневих бактерій |
Нітрит є продуктом нітрат-нітритного дихання і метаболічної активності бактерій Ntiroeomcnas і близьких родів. Нітрит, крім того, може окис назватись до нітрату бактеріями Nіtrobacter. Ряд бактерій здатні фіксувати молекулярний азот і відновлювати його до аміаку. Ця здатність виявлена тільки у прокаріот. I, нарешті, багато які мікроорганізми як джерело азоту використовують органічні сполуки.
Вуглець, водень і кисень можуть споживатися мікроорганізмами у формі органічних та неорганічних сполук (СО2, Н2, Н2S, NН2, О2, NO2, SО42). Слід зазначити, що жодна з органічних сполук, що утворюються в результаті життєдіяльності різних організмів, на Землі не накопичується. Важливу роль у їх розкладі відіграють мікроорганізми. Велика різноманітність процесів життєдіяльності мікроорганізмів привела до формулювання так званої «доктрини катаболічної безвідмовності мікроорганізмів», згідно з якою будь-яка сполука вуглецю, що є в природі, використовується яким-небудь мікроорганізмом.
Метаболізм (обмін) сполук, шо містять вуглець, водень чи кисень, має велике значення не тільки тому, що ці сіє менти «важливими компонентами клітини, в й тому, що ці сполуки є субстратами для одержання мікроорганізмами енергії.