ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ

1.4. ВНЕСОК У РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГИ ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ

Фагоцитарна теорія імунітету. Нові напрями у розвитку мікробіології були відкриті видатним біологом І.І. Мечниковим (1845-1916). Упродовж багатьох років він працював над вивченням проблеми запалення і несприйнятливості організму до збудників інфекційних захворювань. Учений виявив, що запальна реакція в організмі має захисний характер. Дослідами на личинках морської зірки він довів, що клітинам з'єднувальної тканини — лейкоцитам і макрофагам — притаманний фагоцитоз. Ці клітини здатні поглинати і руйнувати мікробні субстанції, які проникають а організм. Так була створена теорія імунітеті', що отримала назву фагоцитарної теорії імунітету.

Іншою великою заслугою І.І. Мечникова є встановлення антагонізму між молочнокислими та гнильними мікроорганізмами. Саме він уперше висунув концепцію оздоровлення людини та попередження старіння організму включенням у харчовий раціон кисломолочних продуктів.

Хемосинтез. Накопичувальні культури. Видатний вчений С.М. Виноградський (1856-1953), вивчаючи сіркобактерії, нітрифікуючі та залізобактерії, відкрив нове біологічне явище — хемосинтез. Він виділив бактерії з новим типом живлення, які були здатні використовувати як єдине джерело вуглецю вуглекислоту повітря, а як джерело енергії — процеси окиснення відновлених неорганічних сполук сірки (H₂S), азоту (NH₂), заліза і молекулярного водню. Ці бактерії отримали назву хемолітоавтотрофів. Дослідженнями С.М. Виноградського було встановлено, що мікроорганізми беруть участь у кругообігу речовин у природі, тобто здатні здійснювати геохімічну діяльність.

С.М. Виноградський розробив мікроекологічний метод виділення культур., що базується на створенні для певних груп бактерій специфічних умов, сприятливих для їх розвитку. Цей метод називається також методом накопичувальних культур. оскільки він дає можливість накопичувати бактерії, здатні рости в даних умовах швидше за інші види, що присутні у вихідному матеріалі. Суть цього методу полягає в тому, що для виділення конкретного виду мікроорганізмів використовується середовище, на якому може вирости тільки мікроорганізм із заданими властивостями. Наприклад, для виділення бактерій, здатних засвоювати азот повітря, створюється середовище, що містить усі необхідні елементи, за винятком азоту.

Відкриття вірусів. В Інституті Пастера були розроблені бактеріальні фільтри, здатні затримувати бактеріальні клітини. Це дало змогу отримувати фільтрати мікробних культур, звільнені від бактерій. Д.Й. Івановський (1864-1920) встановив, що фільтрати екстрактів рослин тютюну, уражених мозаїчною хворобою, зберігали інфекційність. Це свідчило про те, що хвороба спричиняється субмікроскопічними формами мікробів, здатних проходити через бактеріальні фільтри. Так були відкриті віруси. За матеріалами цих досліджень Д.Й. Івановський захистив у Київському університеті докторську дисертацію.

Широкий розвиток мікробіології. Автором першого вітчизняного підручника з мікробіологи був В.Л. Омелянський (1867- 1928). Він уперше виділив бактерії, які здатні розкладати целюлозу. Відомі роботи В.Л. Омелянського з дослідження ролі мікроорганізмів у кругообігу азоту а природі, вивітрюванні гірських порід, які стали основою створення геологічної мікробіології.

Уперше застосував променисту енергію для отримання мутантних форм мікроорганізмів Г.А. Надсон (1867-1940), заклавши цим основи радіаційної мікробіологи.

Основоположником епідеміології є Д.К. Заболотний (1866-1929). Він створив учення про природний осередок чуми, виявив роль диких гризунів як зберігачів чумної палички в природі. Д.К. Заболотний вивчав біологію холерного вібріона, шляхи поширення холери з епідеміологічних осередків інфекції та її потрапляння в Росію. Він брав участь у боротьбі з епідеміями холери та чуму в Україні, на Поволжі, Кавказі, в Петербурзі, Шотландії, на Близькому Сході. У 1929 р. Д.К. Заболотний заснував в Україні Інститут мікробіології, який нині носить його ім'я.

Одним з перших спостерігав та описав явище бактеріофагії М.Ф. Гамалія (1859-1949). Він вивчав збудників багатьох інфекційних хвороб (сказу, туберкульозу, холери та ін.), розробив теорії інфекції та імунітету, вперше застосував так звані хімічні вакцини.

Інститути мікробіології були створені в кінці XIX ст. у Москві. Харкові, Одесі.