Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001
ВІД АВТОРІВ
Шановний читачу!
Ви відкриваєте посібник з мікробіології — науки, досягнення якої ще на рубежі XIX—XX століть стали поштовхом до розвитку всіх медичних дисциплін і сприяли прогресу всієї медицини.
Значення мікробіології для підготовки медичних працівників важко переоцінити і сьогодні — на початку третього тисячоліття, коли, за визначенням ВООЗ, "інфекційні хвороби є глобальною загрозою людству". За даними Міністерства охорони здоров'я України, останніми роками інфекційні хвороби реально загрожують національній безпеці України.
Автори сподіваються, що запропонований навчальний посібник сприятиме формуванню клінічного мислення в майбутніх медичних працівників і допоможе оволодіти професійними практичними навичками.
Частина І. Загальна мікробіологія
ВСТУП ДО МІКРОБІОЛОГІЇ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ. МОРФОЛОГІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
Мікробіологія є одним з основних предметів у підготовці медичних працівників. Без знань цього предмета неможливо науково обґрунтувати діагностику, лікування та профілактику інфекційних захворювань. Для сприйняття навчального матеріалу з мікробіології треба знати біологію, хімію, анатомію та фізіологію, латинську мову, фармакологію. А сама мікробіологія є основою для всіх клінічних та медико-профілактичних дисциплін, оскільки вона сприяє логічному сприйняттю цих предметів і формує клінічне мислення, без якого не можна бути висококваліфікованим спеціалістом.
Навчальна мета
Знати:
- завдання медичної мікробіології;
- сучасні методи діагностики інфекційних хвороб;
- морфологію бактерій та коротку характеристику вірусів, пріонів, грибів і найпростіших;
- будову бактеріальної клітини;
- дихання, живлення та розмноження мікробів;
- токсиноутворення у мікробів.
Мати поняття:
- про класифікацію та номенклатуру мікроорганізмів;
- про культуральні та біохімічні властивості мікробів, живильні середовища.
Бути проінформованим про історію розвитку мікробіології, внесок вітчизняних учених у розвиток науки, досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами.
План
І. Вступ до мікробіології.
1. Мікробіологія як наука. Досягнення та завдання медичної мікробіології в боротьбі з інфекційними захворюваннями.
2. Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб.
3. Історія розвитку мікробіології.
II. Морфологія та фізіологія мікроорганізмів.
1. Поняття про систематику, класифікацію та номенклатуру мікроорганізмів.
2. Морфологія бактерій.
3. Будова бактеріальної клітини.
4. Характеристика нетипових представників різних груп бактерій.
5. Коротка характеристика грибів, найпростіших, вірусів і пріонів.
6. Хімічний склад мікроорганізмів.
7. Фізіологія мікроорганізмів.
ВСТУП ДО МІКРОБІОЛОГІЇ. МІКРОБІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
Мікробіологія (від грецьк. microc — малий, bios — життя, logos — наука) — це наука про дуже малі*, невидимі неозброєним оком живі істоти, названі мікроорганізмами, або мікробами, їх систематику, морфологію та фізіологію, екологію та взаємовідношення з іншими живими організмами.
Більш ніж за трьохсотлітню історію вивчення мікроорганізмів (з моменту першого описання мікроорганізмів А. Левенгуком) мікробіологія зібрала велику кількість наукових даних і розділилася на галузі (загальна, технічна, сільськогосподарська, ветеринарна, медична, санітарна, морська, космічна та ін.).
У медичній мікробіології залежно від об'єкту дослідження виділяють:
бактеріологію — науку про бактерії;
мікологію — науку про гриби;
протозоологію — науку про найпростіші;
вірусологію — науку про віруси.
Як окрема дисципліна сформувалась імунологія, набула розвитку генна інженерія.
Медична мікробіологія вивчає хвороботворні (патогенні) мікроорганізми, їх морфологію, фізіологію, екологію, резистентність, антигенну структуру, фактори патогенності, розробляє методи діагностики, профілактики та лікування інфекційних хвороб.
Мікробіологи створюють препарати для їх специфічної профілактики та лікування.
Досягнення та завдання медичної мікробіології в боротьбі з інфекційними захворюваннями. Завдяки успіхам мікробіології й інших медичних наук в усьому світі ліквідовано натуральну віспу, знижено захворюваність на чуму, поліомієліт, кір, висипний і поворотний тифи та інші хвороби, значно знижено смертність від інфекційних хвороб. Але наприкінці XX ст. були зареєстровані спалахи епідемій дифтерії, туберкульозу, холери та кишкових захворювань, значно поширилися внутрішньолікарняні інфекції.
Виникли нові проблеми: а) виділено вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), збудники інших раніше невідомих інфекцій; б) відкрито пріони; в) унаслідок мінливості мікроорганізмів з'явилися стійкі до лікарських препаратів збудники.
Над вирішенням цих проблем працюють мікробіологи всього світу й України зокрема. ВООЗ створила розширену програму профілактики інфекційних захворювань. Її реалізація дозволить ліквідувати такі хвороби, як поліомієліт, краснуха, кір, епідемічний паротит, а захворюваність на туберкульоз, дифтерію, правець, коклюш значно знизиться. Реалізовувати цю програму і доведеться сьогоднішнім студентам — майбутнім медпрацівникам, а допоможе їм у цьому знання мікробіології.
Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань. Успіхи в лікуванні та профілактиці інфекційних хвороб значною мірою залежать від своєчасної діагностики. Мікробіологія пропонує такі сучасні методи діагностики:
мікроскопічний — ґрунтується на виявленні збудника в патологічному матеріалі та його ідентифікації (визначенні виду). За допомогою мікроскопа вивчають його морфологічні (форму, розмір, взаємне розміщення клітин, рухливість, наявність спори та капсули) і тинкторіальні властивості (здатність забарвлюватися барвниками);
мікробіологічний — посів патологічного матеріалу на живильні середовища, виділення чистої культури та її ідентифікація на основі вивчення культуральних і біохімічних властивостей мікроорганізмів; нині розроблено автоматичні системи, які дозволяють протягом кількох годин визначити вид збудника, вивчити його антибіотикограму;
біологічний — уведення патологічного матеріалу лабораторним тваринам із метою моделювання в них інфекційного захворювання, виділення чистої культури збудника з подальшою ідентифікацією, виявлення токсинів;
серологічний — виявлення в крові специфічних антитіл і антигенів;
алергічний метод — виявлення підвищеної чутливості макроорганізму до конкретного збудника або продуктів його життєдіяльності. Використовують для діагностики туберкульозу (реакція Манту), бруцельозу (реакція Бюрне) та ін.;
молекулярно-генетичний — виявлення фрагментів нуклеїнових кислот мікроорганізмів у патологічному матеріалі. Використовують молекулярні та генні ДНК- і РНК-зонди в поєднанні з ланцюговою полімеразною реакцією (АПР). За допомогою цього методу можна ідентифікувати будь-який об'єкт.
* Розміри мікробів вимірюють у мікрометрах та нанометрах:
1 мкм = 0,001 мм = 1 х 10-6 м; 1 нм = 0,001 мкм = 1 х 10-9 м.