Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IІ. Спеціальна мікробіологія

ВІРУСИ

ВІРУС ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ (РОДИНА ПАРАМІКСОВІРУСІВ)

Вірус має куполоподібну форму та порівняно великі розміри (150—170 нм). Культивується в курячому ембріоні.

Резистентність. Стійкий до низьких температур, нестійкий до високих.

Джерело інфекції — тільки хворий (навіть якщо в нього безсимптомна форма). Зараження відбувається протягом всього інкубаційного періоду (він триває 14—21 день) і 1-го тижня захворювання.

Шляхи передачі: повітряно-краплинний та контактний. Первинна локалізація збудника — епітеліальні клітини носової частини глотки. Там він розмножується, потім розвивається вірусемія. Фіксується в яєчках, яєчниках, підшлунковій та щитоподібній залозах. Захворювання характеризується запаленням під'язикових, привушних, підщелепних і слинних залоз, а також пропасницею. Дуже контагіозне захворювання. У 50 % випадків спостерігається безсимптомний перебіг. Можливі ускладнення — поліневрит, орхіт, менінгіт, панкреатит та ін.

Імунітет стійкий.

Специфічна профілактика. Уводять живу вакцину згідно з календарем щеплень.

Лікування. Призначають імуноглобулін (полегшує перебіг захворювання).

Матеріал для дослідження: сеча, слина, кров.

Методи лабораторної діагностики:

· вірусологічний — зараження курячих ембріонів. Ідентифікацію вірусу проводять за допомогою РГГА, РІФ, PH, РЗК;

· серологічний — РЗК, РГГА в парних сироватках. Антитіла з'являються через 7 днів, їх титр інтенсивно наростає.