Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IIІ. Практичні заняття з предмета “Мікробіологія з основами вірусології та імунології”

Практичне заняття № 2. МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета

Знати:

- будову бактеріальної клітини;

- значення мікроскопічного методу діагностики інфекційних захворювань, принцип методу;

- методи забарвлення мікроорганізмів, їх практичне застосування.

Уміти:

- виготовляти мазки-препарати з нативного матеріалу та культури мікроорганізмів;

- забарвлювати мазки простим та складними методами;

- визначати морфологію та тинкторіальні властивості мікроорганізмів.

Оснащення: бульйонні й агарові культури кишкової палички та стафілокока, патологічний матеріал (кров, гній, мокротиння), предметні скельця, мікроскопи, бакпетлі, дистильована вода, ізотонічний розчин натрію хлориду, піпетки, барвники за Грамом, метиленовий синій, таблиці ("Будова бактеріальної клітини", "Особливості будови грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів", "Основні форми бактерій").

План

І. Виготовлення мазків:

а) з культури мікроорганізмів;

б) з нативного матеріалу.

ІІ. Фіксація мазків.

ІІІ. Забарвлення препаратів.

ІV. Вивчення морфології та тинкторіальних властивостей мікроорганізмів під мікроскопом.

Хід заняття

Мікроскопічний метод — це вивчення за допомогою мікроскопа морфологічних властивостей мікроорганізмів. Цей метод використовують для діагностики інфекційних хвороб, його називають мікроскопічним методом діагностики.

Мікроскопічний метод діагностики інфекційних хвороб ґрунтується на виявленні збудника захворювання в патологічному матеріалі за допомогою мікроскопії і його ідентифікації шляхом вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей. Цей метод дозволяє підтвердити клінічний діагноз сифілісу, гонореї, лептоспірозу, поворотного тифу та інших хвороб. Орієнтовний діагноз можна поставити хворим на дифтерію, правець, анаеробну газову інфекцію.

Вивчають такі морфологічні ознаки мікроорганізмів: розмір, форму, взаємне розміщення клітин, наявність капсул і спор, рухливість та ін. Тинкторіальні властивості — це здатність мікробів забарвлюватися тим чи іншим барвником. Морфологічні та тинкторіальні властивості вивчають на препаратах, які готують із культури мікроорганізмів та з патологічного матеріалу. Досліджують фіксовані забарвлені препарати і живі мікроорганізми ("висяча" крапля, "роздавлена" крапля, мікроскопія у темному полі зору). Підготовка фіксованого забарвленого препарату включає: 1) виготовлення мазка; 2) фіксацію мазка; 3) забарвлення препарату.

І. Виготовлення мазків.

Готують мазки з культури та патологічного матеріалу (кров, гній, мокротиння). Перед приготуванням мазків предметні скельця знежирюють для виявлення природного розміщення мікроорганізмів. Для знежирення скла його натирають милом і ретельно протирають ватою або витримують у суміші Нікіфорова. Під час приготування мазків часто застосовують бактеріологічну петлю (її тримають як авторучку). Бакпетлю стерилізують у полум'ї спиртівки (перед застосуванням і після нього). Спочатку стерилізують робочу частину, тримаючи її вертикально у верхній частині полум'я, а потім — петлетримач, проводячи його горизонтально через полум'я.

Завдання № 1. Вивчіть методику приготування мазків. Приготуйте мазки з культури мікроорганізмів і нативного (патологічного) матеріалу.

Виготовлення мазка з культури мікроорганізмів. Мазок готують з агарової та бульйонної культури.

Алгоритм «Виготовлення мазка агарової культури»:

· знежирте предметне скло, позначте місце мазка, № (олівцем-маркером);

· зафламбуйте скло;

· простерилізуйте бакпетлю, остудіть, нанесіть краплю ізотонічного розчину натрію хлориду;

· простерилізуйте бакпетлю, відкрийте чашку Петрі, остудіть бакпетлю об внутрішню стінку чашки;

· візьміть третину ізольованої колонії, чашку закрийте;

· внесіть зібраний матеріал у краплю ізотонічного розчину натрію хлориду та розітріть її у вигляді копійкової монети;

· висушіть на повітрі.

Алгоритм «Виготовлення мазка з бульйонної культури»:

зафламбуйте та остудіть бакпетлю;

нанесіть бакпетлею матеріал на знежирене предметне скло;

розітріть бакпетлею краплю бульйонної культури на предметному склі;

висушіть на повітрі.

ІІ. Виготовлення мазка з нативного матеріалу.

Алгоритм «Виготовлення мазка з крові»:

· знежирте та зафламбуйте над полум'ям спиртівки два предметних скла;

· нанесіть пастерівською піпеткою краплю крові на одне скло ближче до правого кінця;

· поставте друге скло вузькою стороною на перше в краплю крові;

· проведіть другим склом справа наліво після розтікання крові; висушіть на повітрі.

Увага! Правильно зроблений мазок повинен бути рівномірним, мати рожеве забарвлення.

Мал. 38. Форми мікроорганізмів (різні методи забарвлення):

I — коки: 1 — стафілококи (за Грамом); 2 — стрептококи (за Грамом); 3 — пневмококи (за Буррі—Гінсом); 4 — менінгококи і гонококи (за Грамом);

II — палички: 5 — кишкові палички (за Грамом); 6 — коринебактерії дифтерії (метиленовим синім); 7 — мікобактерії туберкульозу (за Цілем—Нільсеном); 8 — клостридії правця (за Ожешко);

III — звивисті: 9 — холерні вібріони (за Грамом); 10 — спірили (за Грамом); 11 — спірохети: а) — бліда трепонема (темне поле зору); б) — збудник поворотного тифу (за Романовським — Гімзою); в) — лептоспіри (темне поле зору)

Контрольні запитання

1. Будова бактеріальної клітини.

2. Роль структур (капсул, спор, джгутиків, мікровійок, клітинної стінки, плазмід та ін.) бактеріальної клітини в патогенезі захворювань.

3. Особливості будови клітинної стінки бактерій.

4. Як відрізнити грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми під мікроскопом?

5. Як приготувати мазок?

6. Як фіксують мазок? З якою метою проводять фіксацію мазка? Назвіть способи фіксації мазка.

7. Простий метод забарвлення. Як забарвити препарат простим методом?

8. Складні методи забарвлення, їх значення. Як забарвити препарат за Грамом?

Домашнє завдання

1. Записати в щоденник результати виконаної роботи. Замалювати кольоровими олівцями грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми.

2. Підготуватися до практичного заняття № 3.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття № 3

I. Ознайомтеся з темою та метою практичного заняття № З, запишіть у щоденник тему та план заняття.

II. Вивчіть тему "Фізіологія мікроорганізмів".

III. Дайте відповіді на такі запитання:

1. Для чого використовують живильні середовища?

2. З якою метою використовують основні, спеціальні, елективні, диференціально-діагностичні та консервувальні середовища, а також середовище накопичення?

3. Де зберігають середовища?

4. Що треба зробити із середовищем перед посівом?

5. Що таке культуральні властивості мікроорганізмів? Як їх вивчають?

6. Що таке ферментативні властивості мікроорганізмів?

7. На яких середовищах вивчають ферментативні властивості?

8. Складіть схему класифікації живильних середовищ. Повторіть тему "Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань" (с. 6—7).

Література. Основна

Люта В. А., Заговора Г. І. Мікробіологія з основами вірусології та імунології.— К.: Здоров'я, 2001.— С. 36—42.

Додаткова

Ситник І. О., Климнюк С. Творко М. С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.— С. 65—82, 101—105.